СЕМАНТИКА НАЙМЕНУВАНЬ ЧАСТИН ТІЛА В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ, УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

summary

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються об’єкт, предмет та матеріал дослідження, формулюються мета та завдання роботи, розглядаються наукова новизна запропонованої роботи, її теоретична та практична значущість, описуються використані методи дослідження.  

1. У першому розділі “Теоретичні передумови вивчення семантики НЧТ” розглядаються загальні теоретичні засади дослідження семантики НЧТ у синхронії та діахронії, висвітлюються особливості мовної картини світу досліджуваних мов та її вплив на семантику НЧТ, відмінності у номінації НЧТ, розглядається їх семантичний потенціал, висвітлюється проблема встановлення семантичних закономірностей та лексичних універсалій.

1.1. Полісемія є універсалією, що притаманна природній мові, а такі базові, поширені лексеми як НЧТ особливо до неї схильні (А.Вежбицька 1999, с. 32, 2001, с. 55; В.В.Левицький, 2003, с. 17, див. також C.Brown, 2001; C.Goddard, 2001). Тематична група НЧТ є невичерпним джерелом виникнення образних виразів, метафор, метонімічних переносів. Велику кількість метафоричних та метонімічних переносів у процесі утворення нових значень НЧТ можна пояснити антропоцентризмом людського мислення. В результаті цього ТГ НЧТ стає джерелом утворення великої кількості антропоморфних метафор, що базуються на асоціативних відношеннях схожості  між НЧТ та предметами навколишньої дійсності, напр. нім. Fuß (des Berges) ‘підніжжя скелі’ (букв. ‘нога скелі’ , Nase (des Felsen) ‘виступ скелі’ (букв. ‘ніс скелі’).

1.2.  Метафора та метонімія є основними засобами поповнення словникового складу будь-якої мови й розглядаються як два основні універсальні семантичні закони (Н. М. Кисельова, 1997; Т.О.Яковлева, 2001; C.M.Blanco 1999; C.Traugott, D.Dasher, 2005). Спільність психолінгвістичних процесів, когнітивного мислення людини пояснює наявність паралельних семантичних метафоричних/метонімічних переносів у різних мовах. Вплив соціально-культурних чинників відбивається перш за все на виникненні відмінностей у процесі найменування та на семантичному розвитку лексичних одиниць, універсальні ж риси у лексиці обумовлені спільністю анатомічної будови тіла, асоціативного мислення людей, схожістю уявлень та процесів мислення (О.Л.Бєссонова, 2003; Н.О.Седова, 2000; О.В.Урисон, 2003; W. Wildgen, 1999).

1.3. Основою внутрішньої логічної організації тематичної групи НЧТ є партонімічні стосунки, які демонструють відношення ієрархії, взаємозалежності між предметом та його частиною й відображають реальні зв’язки предметного світу людини. Партонімія також корелює з полісемією, так багато переносів з НЧТ на предмети навколишньої дійсності відображають зв’язки між частиною та цілим. НЧТ використовуються на позначення деталей предметів, напр., нім. Finger – (тех.) ‘поршневий палець’, позначення інших частин тіла людини (англ. shank ‘гомілка, але також нога’) та тварини (англ. nose – ‘хобот, п’ятачок’).

Істотну роль у розвитку семантики НЧТ відіграють уявлення “наївної анатомії”, що дозволяє органам матеріальним виконувати в уявленні людини функції органів нематеріальних (О.В.Урисон, 2003) й внаслідок цього розвивати переносні значення пов’язані зі сферою нематеріальних духовних сутностей: напр., вираз серце болить позначатиме не фізичний, а духовний біль,  духовні муки. Виникнення аналогій між сферою духовного та матеріального є важливою ланкою у процесі пізнання людиною світу, що безпосередньо відбивається на семантичному наповненні НЧТ.

Формування відмінних рис у семантиці лексем такої закритої й лексично стабільної ТГ як НЧТ є складним та довготривалим, проте дослідження саме такого процесу є важливим, бо він демонструє стійкість спільних, універсальних тенденцій у мові  та  “конкурентноспроможність” нововведень.

2. Другий розділ роботи “Розвиток семантики НЧТ” присвячено аналізу походження та розповсюдження НЧТ, з’ясуванню шляхів розвитку первинних та вторинних значень НЧТ, визначенню відношень між первинними та вторинними значеннями у процесі розвитку полісемії НЧТ, встановленню типів метафоричних та метонімічних переносів.

2.1. Домінуючими типами походження та розповсюдження НЧТ у чотирьох досліджуваних мовах є спільноіндоєвропейський (92 НЧТ) та спільногерманський (51 НЧТ), спільнослов’янський (64 НЧТ) типи походження. Деякі НЧТ розвивалися спочатку в окремій групі мов (у західногерманських мовах – напр. нім. Busen – англ. bosom зах.герм. *bōsma, да. bos,  давньофризськ. bosem, buosum двн., свн. Buosem, разом 11 НЧТ); у східнослов’янських мовах (українській, російській, білоруській – напр.: рос.. щека, укр. щока, білоруська. пащека, разом 3 НЧТ). Запозичення у тематичній групі НЧТ нечисельні (30 НЧТ), найбільша їх кількість спостерігається в англійській мов (13 НЧТ).

2.2. Процес розвитку значень НЧТ відбувався не рівномірно, а поетапно. У ході інтеграції нового значення в систему мови мінялися внутрішні співвідношення між окремими значеннями НЧТ та самі відношення у тематичній групі НЧТ. У процесі розвитку значень НЧТ можна виділити два етапи, на яких відбувалися найбільш суттєві семантичні зсуви у лексичних значеннях  НЧТ:

1) виникнення основного значення НЧТ (спільноіндоєвропейський та спільногерманський/ спільнослов’янський періоди);

2) подальший розвиток семантики НЧТ, розвиток переносних значень (у німецькій мові, наприклад, це у більшості випадків нововерхньонімецький період та сучасність, в англійській – середньоанглійський період та сучасність).

 За походженням основне (пряме) значення НЧТ може бути:

а) споконвічним (напр. нім. Ohr, англ. ear, рос. ухо, укр. вухо);

б) результатом словотворчої номінації, напр. нім. Auge, англ. eye (іє. *ok – ‘бачити, дивитись’ – утворено як іменник зі значенням інструмента від кореня індоєвропейського дієслова);

в) результатом переносу значення та інших процесів внутрішнього розвитку значення слова.

2.3.  Перенос значення (перерозподіл у межах тематичної групи: предмети домашнього вжитку/ частини тіла людини) відбувається за двома основними типами:

1) Метафоричний тип зміни значення НЧТ базується на відношеннях подібності між предметами:

– метафоричний перенос із предмета на предмет: у нім. Schädel та англ. skull ‘череп’ відбувся перенос за схожістю форми та функції: ‘посудина для пиття, коробочка’ (XIII ст.), ‘кришка → черепна  коробка’ (XIV ст.);

– змішаний тип (метафора-метонімія), до цього типу належать НЧТ, у яких неможливо точно розрізнити у процесі якого семантичного зсуву метафоричного чи метонімічного виникло пряме значення: напр., нім. лексема Gesäß мала спочатку значення ‘місце відпочинку, місце, де сидять’, а потім почала означати ‘ту частину тіла, на якій людина сидить’, відбувся перенос за суміжністю, функцією та схожістю, англ. лексема body мала спочатку значення  ‘барило, ємність – tub, vat, cask’, а потім набула значення ‘людське тіло’ – відбувся перенос за схожістю та суміжністю (людське тіло теж свого роду вмістилище для внутрішніх органів, і переносно для душі…), укр. лексема поперек походить  від  давньорус. перекъ – ‘ширина, поперечина’ – відбувся перенос на підставі просторових зв’язків та функцій.

2) Перерозподіл синонімів у межах тематичної групи НЧТ (у значенні ‘губа’ у верхньонім. спочатку використовувалося слово Lefze, яке тепер вживається лише стосовно тварин, слово ж Lippe,  що існувало у нижньонім. – середньонім., набуло загальномовного вжитку лише у XVI сторіччі).

2.4. Менш широко реперзентовані інші процеси: 

1) метонімічний перенос: нім. Sohle, англ. sole ‘підошва, ступня’ – спочатку Sohle –лат. solum означало ‘долівка’, потім ‘сандалія’, ‘підошва черевика’ й нарешті ‘нижня частина ступні ноги’ (назва деталі одягу використовується на позначення частини тіла);

2)  генералізація або розширення значення (рос і укр. лексеми палец, палець мали у давньоруських текстах XII ст. значення ‘великий палець’, а зараз палець (без уточнення) - загальна  назва  для будь-якого пальця руки або ноги);

3)  спеціалізація або звуження значення (рос./укр. лексеми ладонь, долоня позначали раніше не тільки частину тіла долоню, але й просто рівне місце, зараз це значення збереглося лише у стійкому словосполученні видно, як на долоні).

2.5. У процесі розвитку значень НЧТ змінювалося співвідношення між первинними та вторинними в історичному плані значеннями:

1) Вихідне, первинне в історичному плані значення НЧТ повністю зникало: напр., сучасне значення нім. лексем Kopf, Haupt розвинулись із значення ‘жбан для пиття’, яке потім зникло, англ. лексема temple, запозичена із фр., виходила спочатку із значення  лат. tempus – час, пояснення таке: у скроні людини б’ється пульс, свого роду природний хронометр; цікавою є також рос. лексема  подмышка – первинне значення якої було перенесено із назви тварини ‘миша’ через схожість м’язів, що скорочуються під пахвами та миші, що біжить.

2) Вихідне, первинне в історичному плані значення НЧТ зберігалося у основному значенні НЧТ, до нього згодом додавалися нові значення: напр., нім. Nase, англ. nose, укр. ніс; рос. нос зберегло своє первинне значення ‘орган нюху’ у прямому значенні,  у процесі семантичного розвитку в цієї лексеми з’явилися нові переносні значення, напр.: англ. nose ‘хобот слона,  морда, рило, п’ятачок’, нім. Nase ‘ ніс, передня частина (човна, літака, машини), частина будівлі, скелі, що видається’, укр. ніс ‘передня частина взуття: ніс черевика’. В основному це лексеми спільноіндоєвропейського та спільногерманського/спільнослов’янського походження.

3) Вихідне, первинне в історичному плані значення НЧТ ставало вторинним та зберігалося у якості одного з переносних значень НЧТ: напр. первинне в історичному плані значення нім. слова Bein – ‘кістка’ зараз наявне лише у складі таких анатомічних слів – композитів, як: Nasenbein ‘носова кістка’, Schlüsselbein ‘ключиця’, основним значенням слова Bein тепер є ‘нога’, вихідне значення рос. лексеми живот ‘життя’ тепер є переносним, до того ж архаїчним; первинне значення рос. лексеми сердце/укр. серце – ‘середина, центр’.

Зміна семантичної структури НЧТ,  а саме зміна співвідношень між прямим та переносним значеннями НЧТ відбувалась впродовж тривалих періодів їх історичного розвитку, на сучасному етапі можна спостерігати лише розвиток полісемії НЧТ. Основні моделі зміни значення НЧТ сформувалися вже у період спільногерманських, спільнослов’янських змін у лексичному фонді досліджуваних мов, що зумовило схожість у семантиці НЧТ у германських та слов’янських мовах.

3. У третьому розділі “Зіставний аналіз семантики НЧТ” вміщено результати аналізу семантики НЧТ на синхронічному рівні з урахуванням основних семантичних ознак, наявних у прямому значенні НЧТ. Аналізовані одиниці розподіляються за дванадцятьма групами, що дозволяє більш системно та детально репрезентувати опис їх семантики. 

3.1. Кожна з виділених груп характеризується спільністю моделей розвитку переносних значень на підставі подібності основних сем у прямому значенні: кваліфікаційної семи – частина (напр. нога – частина тіла), семи приналежності – “частина тіла людини” (нога – частина тіла людини), дихотомічної семи – семи протиставлення: “парна/непарна частина тіла” (нога -  парна частина тіла), локативної семи, або ж семи розташування: верхнє, нижнє, умовно середнє положення (нога – розташована у нижній частині тіла), функціональної семи, що визначає виконання частиною тіла певних функцій: сенсорного сприйняття дійсності, опори, руху, виконання певних інструментальних функцій, функції складової іншої більшої частини тіла (нога – частина тіла людини, що виконує функцію органу руху та опори).

Спільність сем у прямому значенні НЧТ, об’єднаних в одній групі, дозволила зробити припущення про спільність моделей метафоричних та метонімічних переносів у процесі їх семантичного розвитку. Проведене дослідження підтвердило припущення щодо кореляції семантики прямих значень НЧТ з їх полісемією, тобто можна стверджувати, що чим більше подібних сем спостерігається у прямому значенні еквівалентних або ж навіть нееквівалентних НЧТ (як у межах однієї досліджуваної мови, так й у межах чотирьох досліджуваних мов), тим більше подібностей спостерігатиметься у розвитку їх переносних значень.

Це твердження відображає універсальну закономірність розвитку семантики НЧТ. Так, наприклад, функціональна сема опори та сема розташування у нижній частині тіла сприяють розвитку метафоричних переносів за схожістю форми, функції та розташування у нім. лексемі Fuß, та англ. foot, які мають спільне значення ‘ніжка меблів’, англ. foot, укр. нога, які мають спільне значення ‘підніжжя гори (щоправда в укр. переважно книжне)’.

3.2. Переносні значення НЧТ розвивалися переважно за рахунок метафоричних та метонімічних переносів. Якщо у процесі розвитку прямих значень НЧТ переноси відбувалися з предметів або ж дій на НЧТ, то  у процесі розвитку їх переносних значень – відбувався перенос понять з “частини тіла людини” на “предмети домашнього вжитку”.

Проведений аналіз дозволив створити класифікацію видів метафоричних та метонімічних переносів у процесі розвитку полісемії НЧТ.