Семенчук В.Г. Відтворення оригінального насіння картоплі з різного вихідного матеріалу в умовах південно-західної частини Лісостепу України

summary

Використання різних методів та  прийомів отримання оздоровленої картоплі, як вихідного матеріалу при відтворенні оригінального насіння та значення вірусної інфекції в насінництві картоплі

(огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених стосовно отримання оздоровленого високопродуктивного вихідного насіннєвого матеріалу та методів його відтворення в оригінальному насінництві. зроблено висновки про причинно-наслідкові зв’язки в системі вихідний матеріал – сорт – вірус в процесі продукування оздоровленого насіннєвого матеріалу картоплі.

УМОВИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження виконували у відділі рослинництва і біотехнології Буковинського інституту АПВ УААН, у південно-західній частині Лісостепу впродовж 2001-2006 років.

Вихідні рослини in vitro одержували з Інституту картоплярства УААН, які розмножували шляхом живцювання у лабораторних умовах Буковинського інституту АПВ. У подальшому одержані рослини перед висадженням у відкритий грунт дорощували в теплиці у горщиках та в рулонах. Паралельно в горщиках у теплиці вирощували рослини in vitro для одержання мінібульб. Об’єм горщиків – 380 см³.

Грунтосуміш у горщиках та в рулонах складалася з трьох частин грунту і однієї частини піску. Технологія вирощування загальноприйнята для культиваційних споруд.

Дорощені в теплиці рослини з добре розвинутою кореневою системою, висотою 8-10 см, з 4-5 листками пересаджували у відкритий грунт, здійснюючи поливання висаджених рослин.

Випробування вихідного матеріалу, вирощування першої, другої, третьої бульбової репродукції здійснювали методом накладання в умовах просторової ізоляції від джерел та переносників вірусної інфекції із застосуванням загальноприйнятих насінницьких заходів.

Грунт дослідного поля – чорнозем опідзолений, важкосуглинковий. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної: рН сольової витяжки 6,2-6,8. Вміст рухомого фосфору (за Кірсановим) – 15 мг, обмінного калію (за Масловою) – 17 мг і азоту (за Тюріним) – 15,4 на 100 г грунту.

Погодні умови за 2001-2006 роки були відносно сприятливими для виконання досліджень.

Дослід було закладено в селекційно-насінницькій сівозмінні. Попередник –озима пшениця. Технологія вирощування і засоби захисту від шкідників та хвороб загальноприйняті для вирощування насіннєвої картоплі в умовах південно-західної частини Лісостепу України.

При проведенні досліджень використовували ранньостиглі сорти  Божедар, Серпанок; середньоранні  Водограй та Невська; середньостиглий  Луговська.

Присутність вірусної інфекції визначали методом крапельної серодіагностики. Для цього використовували антивірусні сироватки до XBK, MBK, SBK, виготовлені в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН.

Наявність рослин з зовнішніми ознаками вірусних хвороб визначали з використанням візуальної оцінки. Облік урожаю поділяночний. Облік структури урожаю проводили за кількістю бульб за фракціями.

Результати досліджень опрацьовували методом дисперсійного аналізу.

Економічна ефективність результатів досліджень розрахована з використанням „Методики определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, новой техники и рационализаторских предложений” (К.: Урожай, 1986).

РІСТ, РОЗВИТОК, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА СОРТОВІ  ЯКОСТІ ВИХІДНИХ РОСЛИН IN VITRO ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ

 ЇХ КУЛЬТИВУВАННЯ

У роки культивування вихідного матеріалу встановлено, що способи дорощування рослин in vitro перед висадженням у поле суттєво не впливали на висоту рослин та кількість міжвузлів і листків. У сорту Божедар висота рослин перед висад-женням в поле становила 8,0 см, у сорту Серпанок – 8,5-8,8 см, Водограй – 10,0 см, Невська – 9,7-10,0 см, Луговська – 9,0-9,5 см. Кількість листків та міжвузлів також не залежала від способів культивування рослин in vitro і становила 4-5  на одну рослину.  Встановлено, що приживленність розсадних рослин, дорощених у горщиках, становила у сорту Божедар 92%, що на 12% більше порівняно з розсадою, отриманою в рулонах. Така ж тенденція спостерігалась і в інших сортах.

Висота рослин від горщикової розсади в період бутонізації була вищою порівняно з рослинами, дорощеними в рулонах. У сорту Божедар на 1,7 см, Серпанок на 3,3 см, Водограй на 4,2 см, Невська на 1,2 см, Луговська на 2,2 см.

Вказана закономірність характерна для сортів всіх груп стиглості, які використовували для досліджень.