Семенюк В.О. Потенційна плодоносність і її ефективне використання для прогнозування і вирощування високого урожаю сортів винограду з груповою стійкістю в передгір\'ї Криму

summary

Огляд літератури. Аналітичний огляд наукової літератури присвячений питанням вивчення формування потенційної плодоносності у винограду. Проведений аналіз показав, що виноградна рослина здатна формувати постійні й винятково високі урожаї, але вони, як правило, залишаються низькими і середніми. Головною причиною є часті невідповідності умов вирощування й елементів агротехніки вимогам біології винограду, його сортів. Отже, формування потенційної плодоносності – складний процес, на який впливає багато факторів, що, у кінцевому результаті, відображається на величині урожаю. Тому необхідно більш глибоке вивчення механізму закладки і диференціації зачатків суцвіть і вплив різних факторів на ці процеси, а також розробка ефективних методів впливу на них з метою одержання високих урожаїв. На підставі аналізу літературних даних показано, що одержання стабільних урожаїв високої якості знаходиться в прямій залежності від застосування ефективних прийомів агротехніки, спрямованих на більш повну реалізацію біологічних ресурсів виноградної рослини. Таким чином, при розробці сортової агротехніки необхідно враховувати плодоносність бруньок у різних сортів винограду в конкретних умовах вирощування з метою оптимізації довжини обрізки й одержання стабільних урожаїв гарної якості.

Умови, об'єкти і методи досліджень. Дослідження з вивчення формування і використання потенційної плодоносності в сортів винограду з груповою стійкістю Сурученський білий, Молдова та Оницканський білий проводилися в 1999 – 2001 рр. на виноградниках навчально-дослідного господарства "Комунар" ПФ  "Кримський агротехнологічний університет" НАУ і СГВК "Агрофірма "Батьківщина", що розташовані в передгірному природно-виноградарському районі Криму. Форма кущів, у сортів Сурученський білий і Молдова - двосторонній кордон на штамбі середньої висоти з вертикальним розміщенням приросту. У сорту Оницканський білий – двосторонній кордон на високому штамбі з вільним розташуванням приросту. Схема посадки кущів сортів Сурученський білий і Оницканський білий 3,0 х 1,5 м, сорту Молдова – 3,0 х 2,0 м. Як підщепу для сорту Сурученський білий використовувався сорт Берландієрі х Ріпаріа Кобер 5ББ, інші сорти виростали в кореневласному виді. Ділянки незрошувані. Експеримент на досліджуваних сортах винограду був закладений методом рендомізированих повторень Б.А. Доспехов (1973). Для сортів винограду застосовувалося 5 варіантів довжини обрізки (на 3, 6, 9,12 і 15 вічок). При цьому створювалося 4 повторення по 20 кущів у кожному, на сорті Молдова по 5 кущів у кожнім повторенні, причому кущі були вирівняні за силою росту і вегетативною масою. Як контроль використовувалися варіанти з виробничою довжиною обрізки: на 9 вічок для сортів Сурученський білий і Молдова, і на 3 вічка для сорту Оницканський білий. Також для досліджуваних сортів додатково застосовувалося два варіанти короткої обрізки: на кутові вічка і на перше вічко, по 20 кущів у кожному варіанті.

Визначення плодоносності центральних бруньок, виражену коефіцієнтом плодоношення, визначали за методикою швидкого визначення плодоношення центральних бруньок у винограду О.П. Диканя (1978). Для вивчення закладки і диференціації зачатків суцвіть у центральних бруньках, через кожні сім днів у літній період вегетації із сучків заміщення відбирали по п'ять пагонів, вимірювали їхню довжину і проводили мікроскопію вічок у кожному вузлі, у міру збільшення довжини пагонів до 15-го вузла. Мікроскопію вічок проводили за допомогою бінокулярного мікроскопа МБС-9. Оптимальне попереднє навантаження визначали за методикою М.Т. Панича (1965). У період вегетації на дослідних ділянках проводили наступні обліки і спостереження: терміни проходження фенофаз за методикою М.А. Лазаревського (1963); визначення сили росту пагонів; весняно-літній агробіологічний облік; стійкість сортів до грибних хвороб. Облік урожаю проводили ваговим методом у кожному повторенні, розраховували масу урожаю з куща і визначали у відповідності зі схемою посадки, урожай з одного гектара. Масову концентрацію цукрів у соку визначали за щільністю, ареометром (ГОСТ 27198-87), масовий вміст титрованих кислот – титруванням децинормальним розчином їдкого натру (ГОСТ 14252-73). Механічний і увологічний аналіз грон і ягід проводили за методикою Н.Н. Простосердова (1963). Щільність грона визначали, використовуючи коефіцієнт щільності за методикою О.П. Диканя і Г.С. Хлівної (1990). Відношення маси урожаю винограду до маси однолітнього приросту пагонів визначали за методикою Л. Раваза. Коефіцієнт адаптації сортів визначали за методикою            Е.Н. Губіна (1983). Математична обробка первинних даних була виконана за допомогою дисперсійного, кореляційного і регресійного аналізів по Б.А. Доспехову (1973). Розрахунок економічної ефективності вирощування винограду при різній довжині обрізки розраховували за методикою А.Ф. Чернявського (1983).

Аналіз метеорологічних даних показав, що в період проведення досліджень по роках відзначалися деякі відхилення метеорологічних показників від середньобагаторічних. У цілому погодні умови років досліджень були типовими.

Результати досліджень і їхнє обговорення.

Потенційна плодоносність центральних бруньок сортів винограду з груповою стійкістю в передгір'ї Криму.

Було встановлено, що сорті винограду характеризуються різними за величиною коефіцієнтами плодоношення центральних бруньок, що визначає неоднакову їхню потенційну плодоносність. У розглянутих 45 сортів винограду з груповою стійкістю розподіл фактичних максимальних значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть приходиться на 7...11-й вузли, причому на 9...11-й вузли приходяться в 38 сортів (84,4%). Таким чином, коротка обрізка лоз у цих сортів приведе до штучного зниження їхньої потенційної плодоносності.

Фенологічні спостереження. Було встановлено, що тривалість окремих фаз росту і розвитку досліджуваних сортів обумовлена, головним чином, біологічними особливостями досліджуваних сортів, а так само температурним режимом повітря. Дослідження показали, що тривалість вегетаційного періоду при цьому за середніми даними складає: у сорту Сурученський білий 155 днів, Молдови та Оницканського білого 169 і 173 днів відповідно, що забезпечується кліматичними умовами передгірної зони Криму. Отже, в умовах передгірної зони Криму сорт Сурученський білий можна віднести до сортів винограду середньо-пізнього терміну дозрівання, а сорту Молдова та Оницканський білий до сортів пізнього терміну дозрівання;

Динаміка формування потенційної плодоносності центральних бруньок у літній період вегетації. У результаті проведених досліджень було встановлено, що перші генеративні горбки в центральних бруньках у досліджуваних сортів винограду з'являються до початку цвітіння. Процес закладки зачатків суцвіть охоплює нижню частину пагону з максимальними значеннями коефіцієнта плодоношення в сорту Оницканський білий у другому і третьому вузлах, а в сортів Молдова і Сурученський білий у четвертому вузлі. Далі процес інтенсивно підсилюється і поширюється до кінця пагонів. При цьому зростають абсолютні значення коефіцієнта плодоношення, а так само відбувається зміщення зони максимуму. До кінця літньої вегетації значення коефіцієнта плодоношення центральних бруньок досягають максимуму, а найбільше значення коефіцієнта плодоношення в сорту Оницканський білий приходиться на сьомий вузол, а в сортів Молдова і Сурученський білий на дев'ятий вузол.

Виходячи з тенденції, що максимум значень коефіцієнта плодоношення переміщається, була визначена швидкість його переміщення. Найвищий темп переміщення максимальних значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за довжиною пагону був у сорту Молдова (0,060 вузла/доба) і найнижчий - у сорту Оницканський білий (0,044 вузла/доба). Проміжний темп спостерігався в сорту Сурученський білий (0,051 вузла/доба).

Аналіз динаміки формування потенційної плодоносності протягом літнього періоду вегетації в сорту винограду Сурученський білий (мал. 1), дозволяє укласти наступне: найбільше інтенсивно закладка зачатків суцвіть проходила в період з 27 травня по 1 липня (приріст середніх значень коефіцієнтів плодоношення склав 1,42). Така ж динаміка була вивчена по сортах Молдова та Оницканський білий.

         Отримані дані свідчать, що поява перших зачатків суцвіть, що мають осі третього порядку, у досліджуваних сортів винограду приходиться на різні календарні терміни. Найбільше інтенсивно процес диференціації зачатків суцвіть протікає після закінчення цвітіння. У цей період спостерігається найбільший зріст значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть. У сорту Сурученський білий цей показник змінюється від 0,05 (17 червня) до 1,40 (12 серпня), у сорту Молдова від 0,03 (24 червня) до 1,16 (5 серпня), у сорту Оницканський білий від 0,06 (1 липня) до 1,31 (26 серпня).

На підставі проведених досліджень було встановлено, що досліджувані сорти винограду мають різні темпи переміщення максимальних значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть. Найбільший темп переміщення був у сорту Молдова - 0,029 вузла/доба, а найменший у сорту Сурученський білий - 0,026 вузла/доба (мал.2). У сорту Оницканський білий зона максимальних значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за довжиною пагону за добре диференційованими зачатками суцвіть не змінювалася.

Встановлено, що тривалість етапу закладки і диференціації зачатків суцвіть варіює від 80 днів у сорту Молдова, що складає 17,0 % часу від загальної тривалості періоду формування генеративних органів, до 90 днів (19,5 %) у сорту Сурученський білий (мал.3). У сорту Оницканський білий цей етап продовжується 87 днів (17,7 %).

Статистичний аналіз показав, що між порядковим номером дня (х) з початку закладки зачатків суцвіть і середніх значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (у) існує прямолінійний кореляційний зв'язок і регресійна залежність: Сурученський білий y = 0,0218x + 0,044,    r = 0,987; Молдова y = 0,0251x - 0,074,    r = 0,981; Оницканський білий y = 0,0228x – 0,030,    r = 0,989. Таким чином, чим раніше починається закладка зачатків суцвіть, тим триваліше період формування генеративних органів у центральних бруньках, що веде до підвищення потенційної плодоносності.

Було встановлено, що між сумою активних температур (х) і середніх значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (у) існує сильний прямолінійний кореляційний зв'язок і регресійна залежність, що описували рівняннями регресії в сорту Сурученський білий y = 0,001x - 0,91,   r = 0,989; Молдова y = 0,001x - 1,33,   r = 0,988; Оницканський білий y = 0,001x - 1,31,  r = 0,989. Отже, збільшення суми активних температур у період закладки і диференціації зачатків суцвіть у досліджуваних сортів винограду веде до зростання середніх значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок як за добре диференційованими, так і за сумою зачатків суцвіть.

Потенційна плодоносність центральних бруньок досліджуваних сортів винограду. На підставі проведених досліджень було встановлено, що у всіх досліджуваних сортів винограду центральні бруньки відрізнялися значною різноякісністю за довжиною однолітнього пагону. В основи пагону плодоносність центральних бруньок вічок була низькою, зі слабкою диференціацією зачатків суцвіть. У міру видалення від основи лози плодоносність центральних бруньок збільшується в сортів Сурученський білий і Молдова до 10-11-го вузла, а в сорту Оницканський білий до дев'ятого вузла. У бруньках вищерозташованих вічок вона знову знижується. Щорічний аналіз плодоносності центральних бруньок зимуючих вічок перед обрізкою показав, що незалежно від варіантів довжини обрізки більш низькою плодоносністю відрізняються бруньки нижніх і верхніх вузлів. Узявши за основу коефіцієнт плодоношення центральних бруньок уздовж осі виноградних лоз, були визначені середні його значення на пагін в усіх варіантах досліду, що дає найкраще представлення про зміну плодоносності сортів у зв'язку з довжиною обрізки. Отримані дані свідчать про те, що при короткій обрізці на три вічка він найнижчий (у сорту Сурученський білий – 0,52; у сорту Молдова – 0,69; у сорту Оницканський білий – 1,20). При подовженні обрізки середня величина коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть зростає, досягаючи максимуму в сорту Сурученський білий при довжині обрізки на 15 вічок (1,38), у сорту Молдова – 12 вічок (1,18) і в сорту Оницканський білий – 9 вічок (1,58). Надалі зі збільшенням довжини плодових лоз до 15 вічок у сортів Молдова та Оницканський білий коефіцієнт плодоношення повільно знижується. Така ж закономірність спостерігається і у змінах коефіцієнта плодоношення за сумою зачатків суцвіть.

Статистичний аналіз показав, що між довжиною обрізки (х) і середніх значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (у) існує сильний криволінійний кореляційний зв'язок, що описувався відповідними рівняннями регресії в сорту Сурученський білий y = -0,0052x² + 0,1645x + 0,08,   r = 0,996; Молдова y = -0,0084x² + 0,1774x + 0,23,  r = 0,993; Оницканський білий y = -0,0074x² + 0,1392x + 0,86,   r = 0,913. Кореляційні відносини показують, що цей зв'язок був дуже тісний. Таким чином, довжина обрізки плодових лоз впливає на формування потенційної плодоносності в досліджуваних сортів винограду.