Шам І.В. Зміна структури бур\'янового компонента агрофітоценозів ланки сівозмін східного Лісостепу під впливом агротехнічних та хімічних факторів

summary

ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ ЗАБУР’ЯНЕНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ЗАХОДІВ

(Огляд літератури)

У розділі поданий детальний аналіз літературних джерел з питань формування видового і кількісного складу бур’янів у посівах сільськогосподарських культур під впливом чергування культур у сівозміні, способів основного обробітку ґрунту та доз органо-мінерального удобрення.

На підставі глибокого аналізу наукової літератури з даного питання були обґрунтовані напрямки досліджень і доведена необхідність удосконалення системи агротехнічних і хімічних заходів захисту посівів цукрових буряків від бур’янів.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили на Веселоподільській дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків УААН, яка розташована у зоні недостатнього зволоження Лісостепу України (Полтавська область, Семенівський район), у багатофакторному стаціонарному досліді, закладеному у 1978 році.

Ґрунт – чорнозем типовий потужний, слабосолонцюватий, малогумусний, із вмістом гумусу від 3,6 до 4,2 %, середньосуглинковий.

Клімат – помірно-континентальний з недостатнім зволоженням. Середньорічна кількість опадів – 457 мм, середньобагаторічна температура повітря – +7,2⁰С. Тривалість періоду з ефективною температурою повітря вище 5⁰С – 200–210 днів.

Дослідження здійснювали у чотирьох короткоротаційних сівозмінах. У кожній сівозміні для досліджень брали ланку із трьох культур, різні способи основного обробітку

ґрунту та три дози удобрення.

Ланки сівозмін: 1) зернопаропросапна (озима пшениця – цукрові буряки – ячмінь) (контроль); 2) плодозмінна (озима пшениця – цукрові буряки – ячмінь+багаторічні трави); 3) просапна (озима пшениця – цукрові буряки – ячмінь); 4) зернопросапна (озима пшениця – озима пшениця – цукрові буряки).

Способи основного обробітку ґрунту: 1) різноглибинна оранка на глибину 28–30 см під цукрові буряки та на глибину 20–22 см під інші культури ланки сівозміни (контроль); 2) плоскорізний обробіток на глибину 28–30 см під цукрові буряки та на 20–22 см під інші культури ланки сівозміни (плодозмінна, зернопросапна); 3) диференційований, що включає оранку на глибину 28–30 см під цукрові буряки та плоскорізний обробіток на 20–22 см під інші культури (плодозмінна, просапна, зернопроспна); 4) оранка на 28–30 см під цукрові буряки та мілкий обробіток на 10–12 см під інші культури (просапна); 5) плоскорізний на 28–30 см під цукрові буряки та оранка на 20–22 см під інші культури (зернопаропросапна); 6) плоскорізний обробіток на глибину 28–30 см під цукрові буряки, оранка на 20–22 см під озиму пшеницю і мілкий обробіток на 10–12 см під ячмінь (зернопаропросапна).

Добрива: під цукрові буряки – 1) без добрив (контроль); 2) 25т/га гною + N₉₀P₁₂₀K₉₀; 3) 25 т/га гною + N₁₃₅P₁₈₀K₁₃₅; під озиму пшеницю – 1) без добрив (контроль); 2) N₄₅P₆₀K₄₅.

Повторення чотириразове, розміщення варіантів у сівозміні систематичне зі зміщенням сівозмін на полі. Площа посівної ділянки в стаціонарному досліді – 182,5 м², облікової – 60,8 м².

Схема досліду хімічного захисту посівів цукрових буряків від бур’янів:

Контроль чистий (триразова ручна прополка);

Контроль забур’янений (без гербіцидів і прополювань);

Перше внесення гербіцидів: Бетанал Експерт, 27 % к.е. – 1,0 л/га;

Друге внесення гербіцидів: Бетанал Експерт, 27 % к.е. – 1,0 л/га + Карібу, 50 % з.п. – 30 г/га + Тренд 90 – 0,2 л/га + Лонтрел 300, в.р. – 0,3 л/га;

Третє внесення гербіцидів: Бетанал Експерт, 27 % к.е. – 1,0 л/га + Карібу, 50 % з.п. – 30 г/га + Тренд 90 – 0,2 л/га + Центуріон, 25,4 % к.е. – 0,3 л/га.

Дослідження проводили відповідно методики польового досліду (Б.А. Доспєхов, 1985 р.) і методичним вказівкам ВНІЦ, (1986 р.). В досліді проводили наступні обліки та спостереження: визначення запасів насіння бур’янів у ґрунті, обліки забур’яненості посівів культур ланки сівозміни, визначення наземної маси бур’янів, встановлення ефективності дії гербіцидів, облік урожайності здійснювали шляхом зважування всіх коренеплодів з облікової ділянки, цукристість коренеплодів визначали методом холодної дигестії, статистичний аналіз результатів досліджень проводили за дисперсійним та кореляційним методами, економічну та енергетичну ефективність вирощування окремих культур згідно з технологічними картами та відповідними рекомендаціями.

СТРУКТУРА ЗАСМІЧЕНОСТІ ГРУНТУ ПОЛЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НАСІННЯМ БУР’ЯНІВ У РІЗНИХ СІВОЗМІНАХ

За результатами досліджень, які провели в 2002–2004 рр., кількість насіння бур’янів, їх видовий склад та структура засміченості 0–10 см шару ґрунту у полі цукрових буряків залежали від виду культурних рослин та чергування їх у чотирьохпільній сівозміні.

Дослідженнями встановлено, що після проходження шести ротацій зернопаропросапної, плодозмінної, просапної та зернопросапної сівозмін у варіантах, де проводили оранку під усі культури і не вносили добрив, у 0–10 см шарі ґрунту у полі цукрових буряків виявили насіння 15–18 різних видів бур’янів із 13–14 ботанічних родин. Найбільш поширеними були представники лободових (Chenopodiaceae), амарантових (Amaranthaceae), губоцвітих (Labiatae), гречкових (Polygonaceae), злакових (Gramineae).

Загальне засмічення 0–10 см шару ґрунту насінням бур’янів у полі цукрових буряків було близьким у зернопаропросапній (17,3 тис. шт./м²) та плодозмінній (16,8 ис. шт./м²), а також просапній (30,3 тис. шт./м²) і зернопросапній (32,1 тис. шт./м²) сівозмінах.