Сілецький В.П. Ефективність вирощування озимої пшениці за ярими капустяними культурами на зрошуваних землях Півдня України

summary

У першому розділі "Огляд літературних джерел з досліджуваних питань" наведені біологічні особливості і господарське значення капустяних культур, проаналізовано стан вивченості впливу добрив на їх продуктивність. Дано характеристику капустяним культурам при використанні їх попередниками озимої пшениці.

У другому розділі "Умови проведення дослідів та методика досліджень" подається характеристика ґрунтових та погодних умов, методика проведення польових та лабораторних досліджень і агротехніка вирощування культур.

Дослідження проводили протягом 1998-2001 рр. на полях агрофірми радгоспу "Білозерський" Білозерського району Херсонської області, що розташована в зоні Інгулецької зрошувальної системи.

Ґрунт дослідного поля - темно-каштановий слабкосолонцюватий середньосуглинковий  з вмістом  гумусу в орному шарі 2,3 %, загального азоту - 0,24, фосфору - 0,21, калію - 2,6 %.

Погодні умови в роки досліджень були неоднаковими. У 1998 році випало  опадів 586,6 мм, а в 1999-2001 рр. у межах 469-488 при середньобагаторічній величині 400мм. Посушливі погодні умови в період підготовки ґрунту і посіву озимої пшениці склалися лише в 1998 році.

Дослідження проводили в багатофакторному досліді. Перший фактор - попередники - капустяні культури - рижій, гірчиця сарептська, ріпак ярий, редька олійна; другий - використання цих культур на  зелену масу, зелене добриво, насіння; третій - фон живлення  попередника  - 1) без добрив, 2) N60 Р45 і 3) N120 P90, і озимої пшениці - 1) без добрив і 2) N90.

Посівна ділянка для вирощування капустяних культур - 1500 м2, озимої пшениці - 500, облікова 160 м2, повторність - чотирьохразова. В  якості мінеральних добрив використовували аміачну селітру і гранульований суперфосфат. Капустяні культури на зелену масу збирали на початку цвітіння. У дослідженнях використовували сорт озимої пшениці Альбатрос одеський. Поливи проводили дощувальною машиною ДДА-100МА  при зниженні вологості активного шару ґрунту до 75-80 % найменшої вологоємкості.

Для виконання завдань, передбачених програмою, у дослідах визначали:

–    вологість ґрунту (термостатно ваговим методом);

–    вміст нітратів у ґрунті (за Грандваль-Ляжем);

–    рухомого фосфору (за Мачигіним);

–    обмінного калію - на полуменевому фотометрі;

–    щільність зложення ґрунту (за методом З.А.Качинського);

–    водопроникність ґрунту - методом малих заливних ділянок (за С.І.Долговим);

–    сумарне водоспоживання культур - методом  водного балансу (Роде О.О. та ін., 1977);

–    біологічну активність ґрунту - за інтенсивністю розкладання лляного полотна (за В.І.Штатновим);

–    у надземній масі рослин визначали: після мокрого озоління (за Гінзбургом) вміст загального азоту (за К'єльдалем), фосфору (за Деніже в модифікації ЦІНАО з застосуванням аскорбінової кислоти), а калію - на полуменевому фотометрі;

–    технологічні і  хлібопекарські якості зерна озимої пшениці - за загальноприйнятими методиками та ДОСТами;

–    математичну обробку  врожаю - методом дисперсійного аналізу (В.О.Ушкаренко, 2001).

У третьому розділі "Водно-фізичні властивості, біологічна активність і поживний режим ґрунту" представлені результати впливу капустяних культур на властивості ґрунту. Відповідно  до одержаних даних, капустяні культури при вирощуванні їх на  зелену масу, зелене добриво і насіння перед посівом озимої пшениці забезпечили задовільну щільність і шпаруватість.

Швидкість поглинання води (2,88 мм/хв) та кількість поглиненої води ґрунтом (1730 м3/га) після  посіву озимої пшениці найбільшою була при вирощуванні редьки олійної на насіння. Така ж закономірність за цими показниками спостерігалась і перед першим поливом культури.

Установлено, що в посівах озимої пшениці за редькою олійною при використанні її на зелене добриво виділялась найбільша кількість СО2. За цим попередником на даному фоні і розклад лляного полотна був максимальним і становив на 30-ий день визначення 78,9%.

Вміст нітратів в 0-50 см шарі  ґрунту перед посівом озимої пшениці залежав і від попередника, і від його використання. Максимальним він був при збиранні капустяних культур на зелену масу, а мінімальним - на зелене добриво. Аналогічно нітратам змінюється і вміст рухомого фосфору  в ґрунті неудобреного фону. Кількість обмінного калію в орному шарі також  була мінімальною при вирощуванні капустяних культур на зелене добриво.