СИСТЕМА МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано сучасний стан наукової розробки проблеми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет та методологічну основу і методи дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробацію.

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження становлення інформаційного суспільства та зміни системи мотивації праці» здійснено аналіз об’єктивних передумов суспільних трансформацій, ролі і значення в цьому процесі інформації, знань, інтелекту та інновацій, систематизовано понятійний і категоріальний апарат інформаційної економіки, виявлено вплив положень теорії індустріального суспільства на еволюцію наукових поглядів на природу і зміст мотивації праці, розкриті об’єктивні чинники зміни в системі мотивації праці.

Визначено, що поява економіки нового типу, яка отримала назву інформаційної, характеризується залежністю продуктивності і конкурентоспроможності факторів чи агентів від їхньої здатності генерувати, обробляти й ефективно використовувати інформацію, засновану на знаннях, безпосередньо або з використанням розгалуженої, глобалізованої мережі. Наукова розробка питань становлення інформаційного суспільства показує, що в його основі соціально-економічні параметри передбачають зміни в мотивах діяльності людей, економічній політиці більшості держав, глобальні зрушення у світовому економічному просторі. Саме цим концепція інформаційного суспільства висвітлила нову, принципово важливу рису постіндустріального суспільства та збагатила його розуміння, відкривши властивості інформації та її зростаючу роль в житті суспільства.

Еволюція наукових поглядів на природу і зміст мотивації праці дозволяє стверджувати про детермінованість теорій мотивації від трансформаційних чинників: якщо теорії трудової мотивації класичного типу відображають вплив чинників переходу від традиційного суспільства в індустріальне, то поява сучасних теорій трудової мотивації інноваційного типу обумовлена трансформацією індустріального суспільства в інформаційне. На основі аналізу підходів представників різних наукових шкіл, сучасних економістів до визначення сутності мотивації праці обґрунтована авторська позиція на економічний зміст категорії «мотивація» та її системний характер. Запропоновано розглядати під мотивацією процес, який передбачав би створення відповідних умов, що здатні нести позитивний вплив на трудову поведінку окремої людини чи групи людей,
і дозволяють залучати до активної праці шляхом використання факторів-мотиваторів, які спонукають до продуктивної діяльності. Застосування системного підходу дозволяє виділити фактори впливу на потреби, інтереси та цілі трудової діяльності на макроекономічному, мікроекономічному та особистому рівнях, виокремити структурні елементи мотиваційної системи, такі як інституційний, соціально-економічний та організаційно-економічний.

Мотиваційна система індустріального суспільства розглядається в роботі у взаємозв’язку і взаємозумовленості зі змінами у змісті праці. Виявлено, що на розвиток нової технологічної структури виробництва дедалі більший вплив справляють інформаційні технології, поширення яких дало поштовх до переміщення людини у галузі, динаміка позитивних зрушень у яких пов’язана з творчою працею, продукуванням наукового продукту та впровадженням інноваційних розробок у всі сфери економічної діяльності і суспільного життя. Зміна структури зайнятості, зростання частки працівників інтелектуальної діяльності характеризується формуванням інформаційного типу працівника, професійна і соціальна затребуваність якого залежить від інтелектуальних особливостей, особистих якостей, креативності, самодостатності. Виявлено, що теоретична модель інформаційного суспільства базується на домінантності постекономічної особи, а інтелектуалізація багатьох професій творчого типу дає можливість розв’язати протиріччя між необхідною діяльністю з метою отримання доходу й інтересом у професійній діяльності, сприяє формуванню нових видів інтересів творчої особистості.

Теорія інформаційного суспільства змінює традиційне уявлення про виняткову роль матеріальної зацікавленості працівників у результатах своєї діяльності, посилюючи роль нематеріальних цінностей як основної інституційної необхідності суспільства. Підкреслено, що жорстке розмежування систем мотивації праці, які б базувались виключно на матеріальних чи нематеріальних стимулах є безперспективними. У динаміці матеріальна мотивація забезпечує захист працюючих шляхом задоволення базових потреб, а нематеріальна – передбачає адаптацію працівника до умов інформаційної економіки.

Доведено, що домінування економіки, яка базується на знаннях та інформації супроводжується встановленням нових вимог щодо формування і ефективного використання механізмів заохочення працівників до діяльності. Об’єктивні чинники зміни системи мотивації праці в інформаційному суспільстві поступово приводять до фундаментальних інституційних перетворень, корелюють зі змінами технологічного, економічного, культурного і політичного характеру, глибокою модифікацією соціальної структури.

У другому розділі «Закономірності становлення системи мотивації праці, адекватної потребам інформаційної економіки» проведено аналіз об’єктивних основ та виявлено суперечності мотиваційного процесу інформаційної економіки, дано оцінку тенденціям трансформації системи мотивації праці та виокремлено проблеми створення ефективної системи мотивації праці в Україні.

Визначення та дослідження суперечностей мотиваційного процесу інформаційної економіки в роботі пов’язується з циклічним характером процесу мотивації, взаємозалежністю складових його прояву. Результатом логіко-графічного способу структуризації певної послідовності дій за ієрархічною підпорядкованістю структурних складових процесу мотивації стала запропонована в роботі циклічна модель протікання мотиваційного процесу