СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ОЗНАЧАЛЬНИМИ В СУЧАСНІЙ ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ

summary

            У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету дослідження  і його завдання, предмет і об’єкт, анонсовано методи, наукову новизну, практичне значення наукової розвідки, подано відомості про теоретичну основу і джерельну базу дослідження, а також про апробацію.

            У першому розділі “Формально-синтаксична організація складнопідрядних речень з підрядними означальними” викладено теоретичні аспекти складнопідрядних речень з підрядними означальними, зокрема виявлено головні ознаки в класифікаційних підходах у польському синтаксисі, більшість із яких ґрунтується на логіко-граматичному критерії диференціації підрядних речень, визначено основні засади побудови цього типу речень, стрижневим  елементом яких є семантично-логічний наголос,  локалізований у головній частині.

За традиційною для польської граматики класифікацією всі підрядні означальні речення поділяються на дві групи:

1) доповнювальні (uzupełniające), які, в свою чергу, поділяються на підрядні означальні  відносного і  сполучникового підпорядкування;

2)      поширювальні речення (rozwijające).

Така класифікація речень започаткована З. Клеменсевичем і  знайшла своє відображення в працях сучасних польських синтаксистів, зокрема                М. Бобрана і Б. Бонецької.

У межах першої групи підрядні означальні речення як відносного, так і сполучникового підпорядкування поділяються на такі підгрупи: присубстантивно-означальні з атрибутивно-видільними відношеннями, підрядні означально-порівняльні, присубстантивно-означальні з атрибутивно-приєднувальними відношеннями, означально-результативні і означально-цільові. На нашу думку, ця класифікація є надто загальною, оскільки кожна з груп охоплює ще ряд підгруп означальних речень. У дисертації запропоновано таку класифікацію складнопідрядних речень з підрядними означальними:

1) присубстантивно-означальні з атрибутивно-приєднувальними і з атрибутивно-видільними відношеннями, які поділяються на: підрядні особової означальності, підрядні зовнішнього узгодження, підрядні неузгодженого підрядного зв’язку, підрядні означально-локальні, підрядні означально-часові, підрядні означальні речення з że, підрядні означально-порівняльні;                          2) призайменниково-означальні; 3) приад’єктивно-означальні; 4) підрядні означально-цільові; 5) підрядні означально-результативні.

Присубстантивно-означальні підрядні речення з атрибутивно-приєднувальними відношеннями найчастіше пов’язуються з головним із допомогою сполучного слова który. Вони не пояснюють означуваний предмет, а лише містять додаткове повідомлення про нього, зокрема про дію чи стан. Дієслівний присудок можна замінити дієприкметником, а іменну частину присудка — прикметником або іменником, унаслідок чого складне речення трансформується в просте речення з дієприкметниковим, прикметниковим чи іменниковим означенням. Наявність чи відсутність указівного займенника в головній частині складнопідрядних речень є показником можливості трансформування підрядних означальних речень у дієприкметникові звороти. Для цих речень характерна послаблена атрибутивна функція, оскільки за умови введення вказівного займенника-означення в головному реченні при опорному слові-іменнику порушуються змістові відношення між предикативними частинами. Пор.: Potem ona [Alberta. – O. Б.] usiadła na brzegu obłoku, który teraz był już zachęcającym brzegiem materaca, i położyla swoją ciepłą dłoń na mojej lodowatej dłoni… (J. Pilch) і Nie jest to wprawdzie ten pałac, który ci obiecywałem na wyjezdnym z Par…(M. Kuncewiczowa). Названа група речень охоплює такі підгрупи:

1) підрядні особової означальності, що поєднуються з головним реченням з допомогою сполучного слова który в різних відмінкових формах, яке відноситься до означуваного слова ― назви особи в головному реченні. Наприклад: Zresztą było już tam trochę wiejskich chłopaków, którzy bezka ie kręcili się między ogniskami (J. Iwaszkiewicz);

      2) підрядні зовнішнього узгодження характеризуються двобічним синтаксичним зв’язком та функціями і поєднуються з головним сполучними словами który, jaki. Останні узгоджуються в роді, числі  і відмінку з означуваним словом головного речення, якому підпорядковані. Наприклад: Ostatni ślad jasności, jaki wnosiła matematyka w głąb ziejących żarów płazmy, znikał gdzieś koło miliona czy według innych, mniej pewnych metod, półtora miliona             (S. Lem);

3) для підрядних означальних неузгодженого підрядного зв’язку характерна наявність сполучного слова со, яке, на відміну від свого українського відповідника що, є менш поширене. Але, як і в українській, його синонімічним відповідником є który, jaki. Синтаксична функція цього сполучного слова в підрядному реченні ― підмет або додаток. Наприклад: Przeto słusznie Myrine ukarała śmiercią wojowników, co zbuntowali się przeciw tej, co dala im życie (J. Żylińska) ─ пор.: …ukarała śmiercią wojowników, którzy zbuntowali się przeciw tej, która dala im życie;

4) підрядні означально-локальні речення пояснюють член головного речення, що має значення місця. Сполучними словами в цих реченнях виступають gdzie, dokąd, skąd. Наприклад: Są tam miejsca, gdzie nie widać spoza nich gwiazd (S. Lem); Przy ich pomocy przygotowała swój wyjazd do Wiednia, skąd miała zamiar przedostać się do Krakowa i Warszawy (J. Iwaszkiewicz);

5) підрядні означально-часові речення пов’язуються з головними, в яких означуване слово має значення часу (moment, rok, dzień, chwila тощо). Сполучними засобами в них є займенниковий прислівник kiedy і сполучник gdy. Наприклад: Ale tam był las, a las jest nocą przerażający tylko do momentu, kiedy się weń wejdzie (T. Konwicki); Mieszają się z litaniami, modlitwami, ze wspomnieniem obcych wojsk ciągnących przez wieś, mieszają się z pamięcią czasów, gdy od wiosny do późnej jesieni chodziło się bez butów… (A. Stasiuk).  Cполучне слово kiedy може супроводжуватися (підсилюватися) часткою to, наприклад: Przypomniał sobie, że właściwie mówiąc, nie miał dłuższej rozmowy z Royską od pamiętnych dni odeskich, kiedy to pani Ewelina zakończyła pogawędkę obietnicą przysłania „na pociechę” (J. Iwaszkiewicz);

6) підрядні означальні речення з że означують семантично неповний іменниковий член головного речення, заступаючи можливе при ньому означення. Наприклад: Czuję się zmuszony zwrócić uwagę pani na fakt, że romans jej syna z profesorową Brandley z pewnością nie spotkały się z aprobatą świętej pamięci Fryderyka, który był angielskim gentlemanem (M. Kuncewiczowa). В реченнях цієї підгрупи підрядне найчастіше означує іменники з абстрактним значенням на зразок nadzieja, fakt, uczciwość, wrażenie, myśl, przypadek, wiadomość тощо. Підрядні означальні цієї підгрупи близькі до підрядних з’ясувальних: зберігаючи означальне значення, вони пояснюють член головного речення, який потребує поширення. За функціональними ознаками вони близькі до означально-з’ясувальних;

7) підрядні означально-порівняльні приєднуються до головного за допомогою сполучників jakby, jak gdyby і сполучного слова jak. Наприклад: Gdy zacznie parzyć, nie będzie innej rady, jak tylko zerwać go z głowy z wiadomym skutkiem (S. Lem); …I jeszcze przez ten róż przechodziły jakieś iskry i drżące rozjaśnienia, jakby tam się paliła zorzа północna  (J. Iwaszkiewicz). У мові вони трапляються рідше, ніж присубстантивно-означальні з атрибутивно-видільними відношеннями,  які в головній частині містять указівні займенники.

Присубстантивно-означальні підрядні речення з атрибутивно-видільними відношеннями мають переважно одночленну структуру, становлячи разом із означуваним словом єдине розгорнене означальне словосполучення. В головній частині вони передбачають наявність при іменниках логічно наголошених вказівних займенників ten, ów, taki, які виконують у головному реченні функцію означення. Передаючи здебільшого означальну семантику, вони можуть указувати на відтінок місця чи способу дії. Наприклад: Na granicy miasta weszli w cień i w pojedynki przeszli te miejsca, gdzie krążyły patrole                (J. Iwaszkiewicz) Ці речення поділяються на такі самі підгрупи, як і присубстантивно-означальні з атрибутивно-приєднувальними відношеннями. Серед них розрізняємо такі, що відносяться до означуваного слова головного, вираженого власною назвою. Оскільки остання має конкретну семантику, то не потребує виділення, тобто введення до головного речення співвідносного займенника. Наприклад: Wiedział [Kujawski. ─ O. Б.] w tej samej ostatniej chwili, że jest porządnym człowiekiem, dobrze życzył światu, bliźnim, a także Polsce, którą na swój zaściankowy sposób kochał przez całe życie (A. Szczypiorski).

У призайменниково-означальних підрядних речення сполучні слова виконують певну синтаксичну функцію  і вказівний займенник-корелят головного речення так само виступає членом речення. Зміст підрядного передбачає корелят у головному реченні. Для цих підрядних речень обов’язковою є наявність у головній частині вказівних займенників ten, taki, що слугують опорними словами для підрядного речення, уточнюючи його позицію і сприяючи разом із сполучним словом чи сполучником міцності граматичного зв’язку між головною і підрядною частинами.  Сполучними засобами в названих реченнях виступають który, co, зрідка kto. Наприклад: A ja, jako ten, ten, któremu Wiesiołek ufał, miałem być łącznikiem… (J. Parfiniewicz); Ten, kto szedł, stał za drzwiami (S. Lem). Вказівні займенники ten, taki, крім синтаксичної функції, виконують також стилістичну. Наприклад: To był łazik, pusty, bezludny, może jeden z tych, które wysłał rankiem poprzedniego dnia w Horpach, może jakiś inny, porzucony przez grupę Regnara… (S. Lem). Зауважимо, що препозитивний указівний займенник зумовлює віднесення аналізованих структур до атрибутивно-видільних, зокрема означально-порівняльних.

 Приад’єктивно-означальні підрядні речення найчастіше поширюють відокремлені означення головних речень. Наприклад: I nagle uświadomił sobie, że (…) nagle nie ma dlań w ogóle żadnej nazwy i zaraz następne uświadomienie, rozpaczliwe, rozdzierające, które jak żywym płomieniem gdzieś go w piersi paliło, że nigdy jeszcze w życiu czegoś takiego nie przeżył…(W. Odojewski). У цих реченнях сполучне слово завжди узгоджується з означуваним словом, до якого відноситься. За наявності іменника з просторовою семантикою можливе синонімічне сполучне слово (którу ― gdzie). Пор.: Była to staroświecka amfilada pokojów, obsze ych i niskich, gdzie stało niedużo staroświeckich mebli                         (J. Iwaszkiewicz) ― …pokojów, obsze ych i niskich, w których stało niedużo staroświeckich mebli.

Підрядні означально-цільові речення окреслюють один із членів головного речення, виражений віддієслівним іменником, який може набувати відтінку мети. Означуваний член головного речення, виражений іменником, є віддієслівним дериватом, що допускає конотативне значення мети, модифіковане атрибутивним значенням. Наприклад: Jutro nastąpi przyjazd delegacji, żeby uzgodnić tekst umowy o współpracy (Gazeta Pomorska).

 Підрядні означально-результативні речення за своїм первинним синтаксичним значенням є атрибутивними, оскільки характеризують член головного речення, виражений іменником. Схема цих речень приблизно така: taki, tyle (у головному реченні) + означальне речення сполучникового підпорядкування з контамінацією результативного значення. Наприклад: Taka jest moc uczciwości, że kochamy ją nawet w nieprzyjacielu (Polityka).

У польському мовознавстві поряд з терміном „підрядні означальні” використовується інший ― „підрядні поширювальні речення”, що його запровадив З. Клеменсевич (1950 р.) на позначення підрядних речень, які не заміщують жодного члена головного, а поширюють зміст останнього. “Підрядне поширювальне речення організує свій зміст суто зовнішнім віднесенням до одного з членів головного речення” (З. Клеменсевич).

Характерною ознакою поширювальних речень є можливість уведення в підрядне речення прислівників типу następnie, a potem, що вказують на пізнішу подію відносно тієї, про яку йдеться в головному реченні. Поширювальні речення здебільшого стосуються власних назв. Наприклад: Opowiedziałem o tym Marii, która (następnie) rozgłosiła tę nowinę wszystkim znajomym.

Поєднуючись не зі всією структурою головного речення, а тільки з одним із членів, поширювальне підрядне речення є факультативним компонентом, а відносний займенник у ньому виконує функцію і сполучного засобу, і певного члена  речення.    

Підрядні означальні речення з відносними займенниками który, jaki, co і сполучником że  переважно пояснюють підмет або додаток головного речення, рідше ─ обставини і означення, виражені займенником, числівником, прикметником, дієприкметником. Наприклад: Sposób, w jaki odnalazł Michała w Londynie, potwierdził legendę (M. Kuncewiczowa); Zadaniem ósmego, do którego należał Antoni, był wyrąb lasu u wybrzeży cieśniny Dumbea, naprzeciw półwyspu Ducos (J.-J. Szczepański). Cполучні слова kiedy, gdzie, dokąd, skąd найчастіше відносяться до іменників із просторовим і часовим значенням.

У сучасній польській мові підрядне означальне речення розміщується постпозитивно щодо головного. Більшість складнопідрядних речень названого типу має контактну підрядну означальну частину. Контактність розташування означуваного слова і підрядного речення часом переривається відокремленими означеннями, які не перебувають у безпосередньому зв’язку з іншими членами головної частини чи іншими членами речення. Пор.: Jego [Janusza. ─ O. Б.] szczupłe rysy rozjaśniał taki uśmiech, szczery, prosty i serdeczny, że w izbie się jaśniej zrobiło (J. Iwaszkiewicz.) і Z taką samą łatwością przemierzały niegdyś terytoria, z jaką teraz przemierzają idee (A. Stasiuk).

За граматичними нормами польської літературної мови сполучне слово który розпочинає підрядне речення. Однак існують винятки, зокрема в публіцистиці. Наприклад: Istnieją obecnie zakłady lecznicze, w pomieszczeniach których wytwarza się zarazem i jony, i pole elektroniczne (Magazyn Gazety).  Постпозиція który aпробується й y iнших cполученнях типу w skład której, przy pomocy którego, na podstawie których, z powodu którego тощо, які cлугують для вираження часових, причинових i наслідкових відношень. Наприклад: Ale opuść mój dom wraz z cudzoziemcem, kimkolwiek jest ten obcy, którego przełożyłaś nad swoich i z powodu którego przelałaś krew swego brata (J. Żylińska). Маємо цілий ряд прийменників ― w czasie, w wyniku, na skutek тощо, ― які разом з відносним który утворюють сполучення w czasie którеgo, na skutek którеj та ін. Аналізовані конструкції засвідчені нормами польської граматики, зокрема речення на зразок Młoda dziewczyna znajduje się nagle w sytuacji, do konfrontacji z którą zupełnie nie jest przygotowana (Gazeta Pomorska). Така структура речення зумовлена тим, що  за іншої позиції który (którą) виник би збіг прийменників ─ do z którą konfrontacji,  а це мовними нормами не допускається. Втім, трапляються винятки, зокрема, o dla którego wie ości, na z którym porozumieniu się. Фрази типу której przedmiotem, w których pomieszczeniach, którym idąc тощо в мові зустрічаємо дуже рідко. В книжних текстах, зокрема в публіцистиці, книжних текстах як канцеляризми ці багаточленні структури трапляються, проте вони не характерні для мови. Побудовані таким чином речення трапляються всупереч нормам сучасної польської мови, що пояснюється впливами інших мов, зокрема української і російської.

Проте в реченні Publiczność znała niemał każdy rym i takt z płyty „Muzyka klasyczna”, w rytm której kołysała się na parkiecie (Gazeta Wyborcza) заміна позиції który (jaki) cпричинена не висуненням на перше місце в підрядній частині значеннєво найважливіших членів peчення, зокрема підмета, i локалізацією в цій caмій позиції відносного займенника, а тим, що підрядна частина не так тісно пов’язана з головною. Така позиція сполучного слова характерніша для підрядних поширювальних речень.

У сучасній польській мові функції співвідносних слів виконують насамперед два займенники – ten i taki, наприклад: A potem zobaczył przy komodzie tego mężczyznę, co kiedyś szukał murowanej szkoły, i pokazał drzewo, na którym powiesił się ojciec (T. Konwicki); Teraz jednak wydaje się Antoniemu, że przemówiła instancja jeszcze wyższa, obserwująca świat z takich wyżyn, z których różnica  między gube atorem a więźniem przestaje być widoczna (J.-J. Szczepański). Утім можливе функціонування й таких указівних займенників, як ów, tamten, ten sam. Наприклад:   Konwojował ich ten sam żołnierz, który wyniósł Ala, i jeszcze jeden, który powoził końmi (J. Iwaszkiewicz); …Obradowali w atmosferze owej nieudolnej determinacji, na którą składała się tęsknota za odmiennym, pełnym ludowej prostoty stylem…(J.-J. Szczepański); …Nie zmieniło się absolutnie nic, i myślał o stępiającej zdolność refleksji sile tamtego szoku, w jakim musiał znajdować się od momentu, kiedy lekarz w Monachium postawił mu ostatnią diagnozę…             (W. Odojewski).

Найчастіше спостерігаємо такі поєднання: ten ― który,  taki  ―  jaki, taki ― że, таким чином, вони є найпоширенішими у складнопідрядних реченнях з підрядними означальними в польській мові.

Другий розділ ”Функціонування складнопідрядних речень з підрядними означальними в сучасній польській мові та особливості перекладу їх українською мовою” присвячено висвітленню функціональних  характеристик цих речень у полоністиці, що стало можливим тільки при комплексному аналізі, тобто до уваги взято не лише один тип підрядних означальних речень ¾  із відносним który, а й з іншими відносними займенниками чи прислівниками або сполучниками. Оскільки підрядні означальні можуть бути складовими частинами багатокомпонентних речень, то  це теж дало змогу виявити особливості останніх: підрядні означальні вступають у послідовну підрядність з іншими типами речень або можуть бути супідрядними в одній багатокомпонентній конструкції. Такі складні речення поширені в художньому стилі сучасної польської мови, зокрема в творчості               В. Ґомбровича, В. Одоєвського, частково в С. Лема. В науковому і публіцистичному стилях їх засвідчено менше.

 Спостереження над функціонуванням підрядних означальних речень у певному стилі, в певному творі і текстах перекладів (зіставляються оригінал і переклад) засвідчують, що в сучасній польській мові найпоширенішими серед підрядних означальних речень є ті, що поєднуються з головним за допомогою відносного займенника który, який у сучасній польській мові вживається і використовується практично в усіх функціональних стилях.

У польській літературній мові, на відміну від української, не так часто трапляються конструкції з моделями …wszyscy, co…, …tych, co…, Для польської мови характернішими є поєднання головної частини з підрядною за допомогою займенників …wszyscy, którzy…, …tych, którzy… Польським …wszyscy, którzy… відповідають українські …всі, хто…,  … tych, którzy…─ …тих, що…, …ci, którzy...─ …ті, хто…  Наприклад: Najczęściej tym mianem [chłopskiego poety. ─ O. Б.] szemrowałi ci, którzy utworów Tarasa nie czytali, a nawet nie rozumieli po ukraińsku (J. Jędrzejewicz) ─ Найчастіше ці прізвиська [хлопський поет. ─ О. Б.] вживали ті, хто творів Тараса не читав і навіть української мови не знав.

Вживання сполучних слів gdzie, dokąd, skąd у підрядних означальних реченнях зумовлюється лексичним наповненням речення, зокрема семантикою означуваного іменника в головній частині і дієслова-присудка в підрядній. Речення з który, co, że є поширенішими, аніж синонімічні їм з gdzie, dokąd, skąd. Семантика сполучних засобів, наприклад …, gdzie… ─  …, w którym,  накладає додатковий відтінок значення на підрядну частину.

Сполучне слово kiedy і сполучник  gdy можуть замінюватися синонімічним їм który тоді, коли означуване слово має лексичне значення часу. Також варто брати до уваги те, що для уникнення повтору прийменника при означуваному іменникові і сполучному слові добре було б використати синонімічний сполучний засіб (наприклад, такі моделі, як od chwili, od której і w dniu, w którym, варто було б замінити  поєднаннями od chwili, kiedy і w dniu, kiedy). Наприклад, речення W dniu, w którym przyjeżdżał kurier z Nouméa, można go było zastać na podwórzu domu Leblonda, nim jeszcze ten zaczął urzędowanie           (J.-J. Szczepański) краще побудувати таким чином: W dniu, kiedy przyjeżdżał kurier...  І найголовнішим аргументом, на нашу думку, є те, що відтінок часу в підрядних означальних реченнях є виразнішим за умови вживання сполучного слова kiedy або сполучника gdу, а не синонімічного йому który в непрямому відмінку з прийменником, як, наприклад, у реченнях Tego dnia, w którym został właścicielem Komorowa, Janusz spotkał na ulicy Edgara, jak szedł do Oli                     (J. Iwaszkiewicz).

В українських перекладах спостерігаємо відтворення польських gdzie, dokąd, skąd, kiedy, gdy співвідносними українськими де, куди, звідки, коли та заміну польського gdzie українським в якому (і навпаки), пол. z którego ─ укр. звідки, пол.  do którego ─ укр. куди (частіше трапляється переклад типу                      z którego, а не skąd ─ з якого). Наприклад: Na drugi dzień pod wieczór jadący zboczyli się z zasadniczej szosy za Węgrowem i pojechali małą, ale porządną prowadzącą do tego osiedla, gdzie mieszkała „babunia” (J. Iwaszkiewicz) ─ Надвечір другого дня подорожани звернули за Венгровом з магістральної соші і поїхали малим, але пристойним путівцем до селища, де жила бабуня; No więc wyszedłem, żeby napić się gdzieś kawy, i znalazłem knajpkę, gdzie od rana zasiadały emerytowane panie  (A. Stasiuk) ─ Отже, я вийшов де-небудь напитися кави і знайшов малу кав’ярню, в якій від ранку висиджували пенсіонерки.

Поширені в польській мові (в усіх її стилях) складнопідрядні речення з підрядними означальними зі сполучником że, який, на відміну від który, co, не має синонімічних сполучних засобів. В українській мові цьому сполучникові відповідає тільки що. Наприклад: Mam wrażenie, że pan Janusz się przestraszył           (J. Iwaszkiewicz) ─ У мене таке враження, що пан Мишинський злякався. Можлива заміна займенникових прислівників не тільки відносними займенниками, але й прислівниками, пор. kiedy і jak. Наприклад: Słońca nie wiedziałem, od chwili kiedy wszedłem w mgłę, ale w jego kierunku fostforyzowała czerwono (S. Lem) ─ Сонця я не бачив з тієї хвилини, як увійшов у туман, але в тому напрямку, де воно мало бути, туман світився червінню. Вживання як зумовлюється тим, що підрядна частина містить указівний займенник-корелят тієї, за відсутності якого самé як мало б  інше семантичне наповнення, тоді бажано було б у ролі сполучного засобу використати коли.

У значенні сполучникових підрядних означальних речень із сполучником  żeby (aby), крім загальної атрибутивної ознаки, наявний відтінок мети чи умови. В головній частині складнопідрядного речення можливе вживання вказівних займенників taki, ten.     

Найменш поширені серед підрядних означальних польської мови є речення зі сполучними засобами jak, jakby, jak gdyby. Такі конструкції перекладаються відповідними сполучними засобами української мови як, якби, нібито тощо. В перекладах можлива заміна синонімічними сполучними словами де, куди. Наприклад: Kropla wyschła, został tylko ślad, jak daleko siągała (J. Iwaszkiewicz) ─ Краплина висохла, лишився тільки слід, куди вона сягала.

            У перекладацькій практиці спостерігаємо використання синонімічних сполучних засобів, а також переклад складнопідрядного з підрядним означальним простим реченням або в оригіналі маємо складнопідрядне з підрядним означальним, в перекладі ─ складносурядне; в оригіналі ─ складне безсполучникове речення, в перекладі ─ складнопідрядне з підрядним означальним тощо Наприклад: Olbrzymie cza e obrazy wisiały po dwóch stronach klatki schodowej, czas dawno zatarł ich nagie czy odziane postacie (J. Iwaszkiewicz) ― По обидва боки сходів висіли величезні потемнілі від часу картини, на яких уже ледь виднілися голі або одягнені постаті.

У наукових текстах засвідчено семантичну і формальну різнорідність складнопідрядних речень з підрядними означальними. Найпоширеніші ― підрядні означальні речення в текстах з філософії, соціології, теорії літератури, мовознавства. Кількість уживання їх у підручниках, статтях і рецензіях неоднакова: підрядні означальні частіше трапляються в статтях, натомість у рецензіях  їх найменше.

Підрядне означальне може вступати в послідовну підрядність з іншими типами підрядних речень (найчастіше обставинних – з підрядними мети, місця, причини, умови, міри і ступеня, допустовими тощо). Показові для сучасних текстів триступеневі складнопідрядні речення, в якому одне з підрядних є підрядним означальним, що поєднується з головним за допомогою który i że.

            Для синтаксису польської мови характерними є і  багатокомпонентні речення з сурядністю і підрядністю, до яких входить підрядне означальне. Між ними існує сурядний зв’язок. У цих реченнях одні предикативні частини поєднано сурядним зв’язком, інші – підрядним. Наприклад: Świeciło oślepiające słońce i wokół panowała dziwna cisza, jaką można usłyszeć w miejscach, w których dawno nikogo nie było (A. Stasiuk). У художніх текстах також поширені конструкції, що містять поєднані між собою сурядними сполучниками складнопідрядні речення, у складі яких є підрядне означальне (або тільки в одній складнопідрядній частині, або в обох) і складні речення із безсполучниково-сполучниковим підрядним зв’язком, пор.: Ten rodzaj nostalgii tęskni do widnokręgu, który wciąż się odsuwa, a utopia wyobraża sobie spojrzenie, w którym można zawrzeć całość (A. Stasiuk); Kroki skrzypią po żwirze, natrętnie pachną kwiaty, które z żegnających dłoni miał odebrać przyjaciel                                (M. Kuncewiczowa).

            У третьому розділі “Підрядні означальні речення і дієприкметникові звороти як функціонально-семантичні еквіваленти” розглянуто можливості й особливості перетворення складнопідрядних речень з підрядними означальними в прості речення з відокремленими дієприкметниковими зворотами, розкрито природу цих синтаксичних трансформацій на ґрунті польської мови і в перекладах їх українською мовою. Наприклад, складнопідрядному реченню з підрядним означальним української мови відповідає в польській просте речення, ускладнене дієприкметниковим зворотом.

Речення, що містять дієприкметникові звороти, співвідносні з означальними реченнями, в яких процесові релятивації підлягає іменник (займенник), що в підрядному реченні є підметом (його формально замінює займенник który). В таких реченнях наявні два підметово-присудкові зв’язки: підмет плюс присудок головного речення і займенник który плюс присудок підрядного речення. Зауважимо, що не від усіх дієслів (виняток ― форми доконаного виду) утворюється активний дієприкметник на –ący. Дієприкметник виконує атрибутивну функцію тільки тоді, коли він замінює присудок означального речення, натомість дієприкметник, який перейняв функцію присудка поширювального речення, втрачає атрибутивну функцію.

Трансформації підрядних означальних речень у дієприкметникові звороти поширені при підметові головного речення та при іншій частині головного речення. Дієприкметникову конструкцію можна трансформувати в синтаксичну структуру, в якій виступатиме особова форма основного дієслова, наприклад: biegnący chłopiec ─ chłopiec, który biegnie; czytana przez Kasię powieść ─ powieść, którą czyta Kasia.

Дієприкметники щодо детермінованих членів характеризує іменний синтаксис, натомість щодо детермінуючих членів вони зберігають синтаксичні особливості відповідних дієслів. Єдиний виняток цього принципу мотивований зміною семантичної ієрархії ─ це група przez + Acc у функції аргумента при дієприкметникові пасивного стану.        

 Функціональну співвідносність підрядних означальних речень і простих речень, ускладнених дієприкметниковими зворотами, спостерігаємо не тільки в межах однієї мови, але й на міжмовному рівні ─ при перекладі. Пор.: оригінал ─ W Rosji, gdzie absolutyzm monarchów wytworzył najokrutniejsze metody rządzenia, również nie brakło zapaleńców marzących o moralnej i ustrojowej przebudowie państwa  (J. Jędrzejewicz) і переклад ─ У Росії, де абсолютизм монархів витворив найжорстокіші методи управління, також не бракувало палких голів, які мріяли про моральну і політичну перебудову суспільства.

Підрядне означальне речення не може бути функціонально-семантичним еквівалентом дієприкметникового звороту в таких випадках: 1) коли присудок підрядного означального речення не утворює відповідної форми дієприкметника (за видом і за часом); 2) коли дієслово-присудок у підрядному означальному реченні має форму майбутнього часу; 3) якщо сполучне слово в підрядному реченні виражене іншим відмінком, ніж називний або знахідний. Для присудків головної  і підрядної частин  має бути спільний суб’єкт; 4) коли підрядні означальні речення  приєднуються до головного за допомогою сполучних слів gdzie, dokąd, skąd, kiedy; 5) якщо в головному реченні наявний указівний займенник, співвідносний зі сполучним словом підрядного, насамперед …ten…, który…

Трансформуючи підрядні означальні речення в дієприкметникові звороти і навпаки, потрібно мати на увазі закономірності синтаксичної будови мови. Наші спостереження показують, що в розмовному стилі важко виявити синтаксичні утворення з дієприкметниковими зворотами. Наприклад, речення Połóż na stół przyniesioną przez Anię książkę відповідає граматичним нормам польської мови, проте в її розмовному стилі фактично не функціонує. Його замінює складне речення на зразок Połóż na stół książkę, którą  przyniosła Ania. Натомість у розмовній практиці можливе вживання такого сполучного засобу, як co ją замість którą ― …ksiażkę, co ją przyniosła Ania. Ця конструкція близька до відповідної української ― …книжку,  що її принесла Аня.                                     

                                                         ВИСНОВКИ

            Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки.

1.      Розбіжність у дослідницьких методологіях спричинила значну кількість теорій (деякі з них мають радше характер гіпотез), які, в свою чергу, по-різному трактують досліджуваний нами тип речень, більше того, один із поширених термінів ─  “підрядні означальні речення” ─ у синтаксисі складного речення з часом  набуває багатозначності.

2.      У польському мовознавстві досліджуваний і аналізований нами тип речень розглядається з різних перспектив. На сьогодні маємо ряд праць, в основу яких покладено теорії З. Клеменсевича. Це монографія про поширювальне речення Я. Тварджикової, синтаксичні розвідки  Ґ. Вальчака, І. Табаковської та ін. В основі нашого дослідження ― синтаксичні теорії і вчення                                    А. Красновольського, С. Йодловського, З. Клеменсевича,  М. Бобрана,               Я. Тварджикової. Запропоновано  таку класифікацію підрядних означальних речень: 1) присубстантивно-означальні з атрибутивно-видільними  і з атрибутивно-приєднувальними  відношеннями, серед яких  розрізняємо: підрядні означально-локальні, підрядні означально-часові, підрядні означально-порівняльні, підрядні зовнішнього узгодження, підрядні неузгодженого підрядного зв’язку, підрядні особової означальності, підрядні означальні речення з że; 2) призайменниково-означальні; 3) приад’єктивно-означальні; 4) підрядні означально-цільові; 5) підрядні означально-результативні. Такий поділ дає змогу всебічно описати граматичні, формальні, структурні і семантичні особливості досліджуваних синтаксичних одиниць.

3.      Основним і найпоширенішим  сполучним засобом, що поєднує головну і підрядну частини, є który. Поширені також jaki, że,  дещо рідше трапляються gdzie, dokąd, skąd, kiedy, co. Фактичний матеріал дав змогу визначити відсоткове співвідношення. Отже, на тлі загальної кількості підрядних означальних речень виявлено 58 % структур із który (не враховуючи тих речень, які порівнювалися з українськими, але беручи до уваги речення з цим сполучним словом у всіх відмінкових формах). Поширені також jaki (12,4 %),  że (12,1%), дещо рідше трапляються gdzie, dokąd, skąd, kiedy           (6,33 %), co (1,47 %), żeby (1,03 %), jak (0,27), jakby, jak gdyby (0,4 %).

4.      Для більшості складнопідрядних речень з підрядними означальними польської мови характерна контактна підрядна частина, яка, проте, часто може перериватися, що й призводить до ряду помилок. Також у польській мові існує чітке правило: підрядне речення розпочинається сполучним словом.  Тому в польській мові така контактність, на відміну від української і російської мов,  міцніша, навіть за умови,  що означуване слово відділене від сполучного іншими членами речення, оскільки в східнослов’янських мовах  воно може бути і на другому, і на третьому місці в підрядній частині.

5.      Підрядні означальні функціонують у багатокомпонентних конструкціях. Найбільше таких конструкцій виявлено в художньому стилі, в науковому і публіцистичному їх значно менше. Найпоширенішими в польській мові  є триступеневі складнопідрядні речення, в яких одне з підрядних є підрядним означальним,  поєднуваним із головним за допомогою który i że.

6.      Порівнюючи синтаксис польської і української мов на прикладі текстів оригіналу і перекладу, не виявляємо суттєвих синтаксичних відмінностей. Останні, якщо і є, то стосуються хіба що заміни перекладачем одних сполучних засобів іншими (за можливості варіювання) або ж заміни одного типу речення іншим. За статистикою, майже у 42 % польському który відповідає який, у 30 % випадків ― укр. що, у 8 % ― котрий, у 9,5 % ― що його (що її, що їх), у 8 % ― де, коли, куди, звідки (якщо który вживається з прийменником; перші два сполучні слова є поширенішими), у 1,5 % ― чий (дані тільки за чотирма джерелами). Перекладові польських складнопідрядних конструкцій, що містять jaki, відповідають українські з який (65 %). В українських перекладах польському jaki також може відповідати що (22 %).  Шість відсотків (6%) досліджуваних речень зі сполучним словом jaki перекладено за допомогою таких сполучних засобів, як що його (що її, що їх),  4 %  ― де, коли, куди, звідки, 1 % ― чий. Щодо перекладу українською мовою підрядних означальних речень польської мови, що містять gdzie, dokąd, skąd, kiedy, gdy,  то спостерігається, що частіше вони передаються  співвідносними українськими де, куди, звідки, коли (81 %), проте характерна і взаємозаміна, тобто польському gdzie  відповідає українське в якому (і навпаки), пол. z którego ─ укр. звідки, пол.  do którego ─ укр. куди  і под. (частіше трапляється переклад типу z którego, а не skąd ─ з якого) ― 17,5 %, у 1,5 % випадків ці сполучні засоби передаються українським котрий.

7.      Підрядні означальні речення функціонують як еквіваленти дієприкметникових зворотів. Найчастіше підлягають трансформації в дієприкметникові звороти ті підрядні, що поєднуються з головним за допомогою відносного займенника który. Досліджений матеріал засвідчує, що в розмовній польській мові частіше вживаються підрядні означальні речення, а в  писемній практиці функціонують і  підрядні означальні конструкції, і дієприкметникові звороти.

Спільні і відмінні характеристики складнопідрядних речень з підрядними означальними польської і  української мов свідчать, що й історичні шляхи  розвитку, і міжмовні контакти зумовили особливості побудови  цього типу речень у різних мовних стилях і вплинули на їхню поширеність.

Одержані результати можуть бути базою для подальших синтаксичних  досліджень складнопідрядних речень, зокрема в порівняльному аспекті, не тільки польської і української мов, а й із залученням  інших споріднених мов, наприклад чеської і російської.