Скопич, Алла Владимировна. Формирование мотивации к изучению современной фортепианной музыки в процессе профессиональной подготовки будущего учителя
Тип:
synopsis
summary:
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмету та завдання дослідження, окреслено його методологічну та теоретичну основу, охарактеризовано методи дослідної роботи, висвітлено новизну та практичне значення, а також наведені дані щодо апробації та впровадження результатів дослідно-експериментальної роботи. У першому розділі - «Теоретичні основи формування мотивації до вивчення сучасної фортепіанної музики в процесі фахової підготовки майбутнього вчителя» проаналізовано наукову літературу щодо сутності та змісту педагогічної діяльності, розвитку мотиваційно-потребової сфери вчителя музики. У контексті дослідження звернуто увагу на навчальну діяльність студентів, в якій поєднуються навчальні задачі, навчальні дії, а також дії самооцінки і самоконтролю. 6 У процесі навчання діяльність учіння утворює систему розумових дій репродуктивного і продуктивного характеру, яка саморегулюється і самоорганізується особистістю. Будь-яка діяльність, а в даному випадку навчальна, зазнає впливу певних стимулів, які стають спонукальною силою навчальної активності студента. Такими стимулами виступають потреби, інтереси, переконання, ціннісні орієнтації, ідеали тощо, які утворюють мотивацію учіння. Багатоаспектність та складність понять «мотив» і «мотивація» обумовила появу великої кількості розумінь їх сутності, природи, структури, методів вивчення. У психолого-педагогічних працях з цими поняттями пов’язується все, що стимулює і спонукає діяльність людини. Вони охоплюють такі уявлення як потреби, інтереси, цілі, наміри, прагнення, зовнішні і внутрішні фактори, що змушують людину діяти тим чи іншим чином, керувати діяльністю в процесі її реалізації. Проблема мотивації в процесі навчання широко висвітлюється у багатьох психолого-педагогічних дослідженнях. Найбільш важливими для її розуміння є праці Б. Ананьєва, Л. Божович, Є. Ільїна, Г. Костюка, Н. Гузій, М. Дьяченка, Н. Кузьміної, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, В. Сластьоніна, Г. Щербакової та ін. У системі мистецької освіти цю проблему вивчали І. Ростовська та О. Морозова. Вчені характеризують її як сукупність факторів, що визначають поведінку, а також як циклічний процес безперервного взаємного впливу та перетворень, у якому суб’єкт дії та ситуація впливають одне на одного, викликаючи активність організму і його спрямованість. Разом з тим в їх дослідженнях мотивація навчання розглядається як система мотивів особистості, що спонукає до досягнення значущих результатів навчання у конкретних формах. Обґрунтування науково-методологічних підходів до сутності та змісту мотивації у навчальній діяльності дозволило з’ясувати, що поряд з мотивами навчальної діяльності професійним мотивам належить провідне місце у фаховому ставленні майбутнього вчителя музики. Встановлено, що одним із засобів забезпечення цілісності естетичного, виконавсько-творчого і педагогічного аспектів їх фахової підготовки виступає формування мотивації до вивчення сучасної фортепіанної музики. У результаті ретроспективного огляду наукової літератури було з’ясовано, що поняття «сучасна музика» має різні тлумачення. У музично- естетичній площині вона розглядається у широкому і вузькому аспектах: у ширшому значенні до сучасного можна зарахувати твір незалежно від того, в який період він був створений, але в тому естетично-стилістичному напрямі, який залишається актуальним для сучасності; у вузькому значенні – це мистецький продукт, який створено в поточний історичний момент у панівному музично-естетичному напрямі або стилі (Д. Андросова, О. Афоніна, Н. Герасимова-Персидська, Л. Кияновська, Л. Корній, С. Павлишин, Б. Сюта та ін. ). 7 Для сучасної фортепіанної музики характерним є пошук нових засобів виразності, нової музичної мови і нової виконавської манери гри на фортепіано, які завжди йдуть поруч і потребують зміни ціннісних орієнтирів у музично-педагогічному процесі. Співвідношення музично-виразних засобів музики ґрунтується на істотних оновленнях, що відбулися в царині мелодики, фактури, ритму, звуковисотних відношень. Образний задум сучасного музичного твору розкривається не тільки на основі звичайного аналізу семантичних засобів в їх сукупній дії. Важливого значення набуває впровадження в апарат його дослідження техніко-стильового компонента, адже «стилістичний зріз» сучасного музичного твору включає напластування багатьох епох і вимагає у зв’язку з цим спеціального розгляду (Д. Андросова, О. Маркова). Узагальнення музично-педагогічних досліджень вітчизняних (В. Дряпіки, О. Морозової, І. Ростовської) та зарубіжних (Е. Абдуліна, П. Анісімова, Р. Тельчарової, Г. Щербакової, О. Юдіної) науковців, присвячених проблемам формування мотивації учіння майбутніх вчителів музики, дозволив з’ясувати, що даний феномен є одним з показників досконалої фортепіанної підготовки студентів й передбачає музично-естетичний, творчо-виконавський та духовний розвиток особистості. На підставі вищевикладених положень ми розглядаємо мотивацією до вивчення сучасної музики як систему спонукань, спрямованих на навчальну діяльність студентів, на вдосконалення умінь і навичок, необхідних для ефективного опанування сучасних музичних творів та їх використання у подальшій професійній діяльності. У другому розділі – «Методичне забезпечення формування мотивації до вивчення сучасної фортепіанної музики в процесі фахової підготовки майбутнього вчителя» - розкрито компонентну структуру мотивації до вивчення майбутніми вчителями сучасної фортепіанної музики, а також визначено педагогічні умови підвищення ефективності означеного процесу. Аналіз наукової літератури з питань педагогічної інноватики та інноваційних нововведень у вищу мистецько-педагогічну освіту дозволив встановити, що вивчення сучасної фортепіанної музики доцільно розглядати на методологічних засадах аксіологічного, культурологічного, синергетичного та мистецько-персоніфікованого підходів. Структуру мотивації до вивчення сучасної музики ми визначаємо як органічну цілісність таких компонентів: пошуково-потребовий, який збагачує та підвищує музичну активність майбутніх вчителів музики; характеризує міру потребової цілеспрямованості, розвиненості професійних мотивів та ступінь пошуково-пізнавальній діяльності щодо вивчення фортепіанних творів сучасних композиторів. Ціннісно-аналітичний компонент мотиваційної системи охоплює набуту в процесі фортепіанної підготовки систему художніх цінностей, на основі яких формується здатність оцінювати і аналізувати сучасні фортепіанні твори за жанрово-стильовими ознаками з урахуванням 8 особливостей індивідуального стилю композитора. При цьому оцінка трактується як результат усвідомлення позитивної або негативної значущості будь-яких творів мистецтва, для задоволення об'єктивних потреб та схильності суб'єктів навчання. Розвинута музично-ціннісна орієнтація характеризується готовністю самостійно виявляти цінність музичних творів у власній музичній діяльності збагачувати ці цінності, відстоювати свої музично-естетичні переконання. Проективно-прогностичний компонент мотивації до вивчення сучасної музики у процесі фортепіанної підготовки майбутнього вчителя передбачає здатність до творчого відбору сучасних творів, яка характеризує перспективну спрямованість творчої особистості, її усвідомленість своїх можливостей, здатність до самоаналізу, а також спрямованість зусиль на постійний розвиток та самовдосконалення. Цій компонент відображує систему домінуючих потреб, смислів та цінностей особистості. Наповнення кожного компонента мотивації до вивчення сучасної фортепіанної музики відповідним змістом та їх взаємодія регулювались дією таких принципів: культуровідповідності і художньо-виконавської герменевтики (дозволяє активізувати пізнавальну діяльність студента за рахунок включення в процес фахового навчання вивчення сучасних музичних творів, обговорення подій та явищ сучасного культурного життя у мистецькому середовищі та у суспільстві взагалі); опори на життєвий та художній досвід (передбачає таку побудову навчального процесу, яка ґрунтувалася б на актуалізації та узгодженні вже набутого досвіду під час попереднього вивчення сучасної музики студентами із завданнями наступних етапів її осягнення); інтеграційно-змістовного наповнення начального матеріалу (спрямовує на становлення творчої особистості майбутнього вчителя музики, адже у процесі інтегрованого навчання необхідно сформувати таке художньо-естетичне мислення, котре забезпечить сприймання оточуючого світу через призму синтезу різних видів сучасного мистецтва, загально визнаних світових художньо-культурних цінностей).
