Єськова О.В. Анатомо-морфологічні і генетичні особливості гетероспермії кукурудзи і їх використання у селекції і насінництві

summary

Проведено аналіз джерел літератури з питань анатомо-морфологічних і генетичних особливостей гетероспермії кукурудзи. Проаналізовано результати досліджень вітчизняних і закордонних учених гетероспермії різних видів рослин, а також по застосуванню різних ознак рослин при доборі біологічно найбільш цінного посівного матеріалу.

МЕТОДИКА Й УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконувалася в 2000 – 2003 рр. у Кримському державному агротехнологічному університеті. Польові дослідження проводилися у зрошуваній селекційній сівозміні відділу селекції і насінництва кукурудзи Кримського інституту агропромислового виробництва УААН.

Основним ґрунтовим різновидом розповсюдженої на території Кримського інституту УААН є чорнозем південний малогумусний середньопотужний на лісовидному суглинку, що займає велику широко хвилясту рівнину. Клімат цього району, в якому проводилися досліди, континентальний, помірно-холодний, напівсухий, з великими коливаннями температури і максимальною кількістю опадів у літній період. Середня річна кількість опадів коливається від 270 до 350 мм, що є недостатньою для нормального розвитку культурних рослин.

Предметом дослідження був середньопізній трилінійний гібрид кукурудзи Дніпровський 310 МВ і його батьківські форми: простий гібрид ♀ Дніпровський 25 М (лінія 502 Н х лінією 343 М) х лінія ♂ ДС-103 МВ. Для досягнення поставленої мети у програму досліджень були включені два польових досліди. Дослід № 1 був спрямований на виявлення насіннєвої продуктивності в залежності від насіння, що висівається, (лінійні розміри і маса насіння). Елітне насіння одержували в Інституті зернового господарства УААН щороку. Дослід № 2 був проведений з метою визначення характеру успадкування ознаки “просторова орієнтація зародка” у зернівок з різним розташуванням зародка відносно осі ендосперму. Для цього насіння 1-3-го покоління одержували за допомогою пересівання на дослідному полі.

Лабораторні дослідження проводили в лабораторії гетеросперматології кафедри ботаніки, фізіології рослин і генетики Кримського ДАТУ за наступною методикою. З вихідного зразка рендомізовано відбиралися від 150 до 400 насінин. У кожної зернівки за допомогою штангенциркуля вимірялися лінійні розміри (ширина, товщина і довжина – в, а, l ), а на торсійних вагах - маса. У кожної зернівки визначалося розташування зародка відносно ендосперму. При цьому виділяли зернівки L-форми, у яких зародок зміщений уліво, D-форми з правобічним розташуванням зародків, S-форми з центральним розташуванням зародка і Lat-форму з бічним розташуванням зародка.

Інтенсивність початкового росту паростків визначалася за масою паростків. Насіння, підготовлене описаним вище способом, пророщували у створеній на кафедрі вегетаційній установці. Вона являє собою дерев'яний каркас висотою 1,2 м, шириною 0,7 м і довжиною 2,5 м, обтягнутий поліхлорвініловою плівкою. У верхній частині камери встановлені лампи денного освітлення. В установці підтримувалося постійне і рівномірне освітлення інтенсивністю близько 1600 люкс, температура повітря близько 20 ⁰С і відносна вологість повітря 93 – 95%. Проміряне і зважене насіння висівалося в універсальні коміркові ростильні УЯР-Л-І конструкції М.М. Макрушина й Є.М. Макрушиної (1992), поміщені в шухляди з прожареним і промитим піском. Через 10 днів пророщені паростки зрізали і зважували на торсійних вагах. Дані ширини, товщини і довжини зернівки, а також маси зернівок і паростків групували в різні комбінації за співвідношенням лінійних параметрів й індексу деформування.