СЛІДЧИЙ СУДДЯ В СИСТЕМІ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

summary

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі судової і правової реформи в Україні, яка здійснюється у напрямку реалізації прийнятого на себе державою обов’язку захисту прав і законних інтересів людини і громадянина, особлива роль належить судовій владі. Тенденції розвитку кримінально-процесуального законодавства свідчать про посилення гарантій прав осіб, які приймають участь в кримінальному процесі, та поступове розширення повноважень суду на досудовому провадженні по кримінальній справі. Відповідно до чинного Кримінально-процесуального кодексу України подання органів дізнання, досудового слідства та прокурора про проведення слідчих дій і застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також скарги учасників кримінального процесу розглядаються суддями судів загальної юрисдикції, що суттєво підвищує їх навантаження і тому в ряді випадків негативно позначається на рівні правової захищеності особи. Між тим, специфіка виконуваної судом функції на досудовому провадженні по кримінальній справі зумовлює необхідність її здійснення окремим суб’єктом cудової влади, до компетенції якого не належатиме вирішення справи по суті. Таким суб'єктом має бути слідчий суддя, різні модели якого відомі сучасному законодавству іноземних держав. Це сприятиме поширенню змагальності на досудовому провадженні, спеціалізації та диференціації кримінального судочинства, розвантаженню судів загальної юрисдикції та підвищенню ефективності судового захисту конституційних прав і свобод людини. Саме цим пояснюється актуальність дослідження проблеми запровадження зазначеного інституту.

Визначена проблема має гостро дискусійний характер і особливо актуалізується напередодні прийняття нового КПК України, проекти якого запроваджують інститут слідчих суддів. Це зумовлює необхідність системного вивчення даної проблеми з позицій захисту прав людини в кримінальному судочинстві та розширення змагальності на досудовому провадженні по кримінальній справі з урахуванням позитивного міжнародного досвіду дії інституту слідчого судді. 

Зважаючи на те, що цей інститут є принципово новим для національного кримінального судочинства, його комплексний аналіз в кримінально-процесуальній науці України здійснюється вперше. Проте, дисертаційне дослідження базується на чисельних роботах вчених-процесуалістів, в яких розглядалися окремі аспекти процесуального статусу слідчого судді та його місце в системі кримінально-процесуальної діяльності. Проблемам судового контролю, що є складовою діяльності слідчого судді, були присвячені роботи В.М. Бозрова, В.Ф. Бойко, В.В. Дорошкова, П.Г. Дроздова, О.І. Жумабекова, З.З. Зинатулина, В.В. Зезянова, В.С. Зеленецького, П.М. Каркача, В.Г. Клочкова, Н.А. Колоколова, О.В. Кондрат’єва, В.О.Лазарєвої, Н.А. Лопаткиної, В.Т. Маляренка, О.Р. Михайленка, Н.Г. Муратової, А.Д. Назарова, Ю.Г. Оліянчука, В.П. Півненка, П.П. Пилипчука, М.В. Парфенової, І.Л. Петрухина, Б.В. Романюка, Н.В. Сибільової, А.Р. Туманянц, О.В. Хімічевої, Д.В. Філіна, Н.М. Чепурнової та інших.

Окремі питання компетенції слідчого судді, його місця і ролі у кримінальному процесі  розглядалися у працях вітчизняних вчених – В.Д. Бринцева, Ю.М. Грошевого, В.В. Лобача, Л.М. Лобойка, О.С. Мазур, М.А. Маркуш, А.В. Молдована, М.А. Погорецького, Д.П. Письменного, І.В. Рогатюка, З.Д. Смітієнко, В.М. Федченка, В.І. Чернобука, В.І. Шишкіна, М.Є. Шумило. Серед російських науковців, які присвятили свої праці вивченню цієї проблеми, слід назвати О.В. Бикову,  В.М. Галузо, Л.В. Головка, І.Ф. Демідова, Ю.В. Дерішева, В.М. Коган, Е.Ф. Куцову, А.І. Макаркіна, К. Мамі, Ю.В. Рощіну, О.В. Смирнова, М.Є. Токарєву, А.П. Фокова, А.Г. Халіуліна та інших.

Теоретичним підґрунтям дисертації є й також порівняльно-правові дослідження С.В. Боботова, Л.В. Головка, А.Н. Гусакова, К.Ф. Гуценка, Д.Д. Мідора, А.В. Молдована, Б.А. Філімонова, А.П. Фокова, Т.І. Фулей та інших.  

 Викладене дає підстави відзначити актуальність комплексного дослідження інституту слідчого судді в системі кримінально-процесуальної діяльності, визначення його місця і ролі, процесуального статусу та характеру виконуваної функції.