СТАНОВЛЕННЯ МОРАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу й завдання дослідження, теоретико-методологічну основу та експериментальну базу, висвітлено наукову новизну та практичну значущість результатів, представлено їх апробацію та впровадження, наводяться дані про структуру дисертації.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні основи розвитку моральної самосвідомості особистості підліткового віку» презентуються результати теоретичного аналізу досліджень особливостей становлення моральної самосвідомості підлітків і проблеми консультування підростаючого покоління з метою його морального зростання, визначено складові моральної самосвідомості та психодіагностичні  методи її вивчення.

Проблеми розвитку моральної свідомості та самосвідомості висвітлено в багатьох працях з етики та філософії (Р.Д. Азімова, Р.Г. Апресян, А.А. Гусейнов, О.Г. Дробницький, В.А. Малахов, О.Г. Спіркін, О.І. Титаренко, О.П. Целікова, Д.С. Шимановський), педагогіки (Є.В. Бондаревська, В.Е. Гурін, М.Й. Красовицький, О.В. Сухомлинська, І.Ф. Харламов), а також з психології (І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, Б.С. Братусь, І.С. Кон, Р.В. Павелків, Є.В. Суботський, С.П. Тищенко).

Узагальнення наукових позицій вчених дозволило глибше зрозуміти такий складний феномен,  як моральна самосвідомість, предметом якої виступає змістово-смислова сутність нормативно-ціннісного «Я», а також індивід як її носій (Р.Г. Апресян, І.Д. Бех, Б.С. Братусь, І.С. Кон, Д.С. Шимановський).

Аналіз вивчених джерел дозволяє стверджувати, що моральна самосвідомість як одне з найважливіших психологічних утворень особистості підлітків не є стійкою структурою, а виступає динамічною системою. У зв’язку з динамічністю цього утворення більшість дослідників (І.С. Мар’яненко, В.А. Петровський, Д.Й. Фельдштейн) дотримується певної позиції щодо процесу його становлення. За своє сутністю поняття «розвиток» і «становлення» тісно взаємопов’язані, але останнє значно чіткіше визначає генезу моральної самосвідомості в певному віковому діапазоні, вказуючи на незавершеність цього процесу. Становлення моральної самосвідомості підлітків залежить від умов виховання та моральної компетентності їх соціального мікросередовища (В.А. Аверін, А. Гармаєв, Е.П. Козлов, Л.Е. Орбан-Лембрик).

У науковому обігу виявлено неоднозначність поглядів науковців щодо вибору домінантної складової моральної самосвідомості як такої. Так, при вивченні зазначеного морального утворення одні вчені (В.Г. Ганжин, Г.Є. Залєсський, О.І. Раєв, О.І. Титаренко) ставлять акцент лише на когнітивному компоненті та його змістовій наповненості, інші (В.К. Демиденко, К. Ізард, К. Муздибаєв, М.В. Савчин, В.В. Столін, П.М. Якобсон) віддають перевагу дослідженню емоційно-ціннісній складовій, екстраполюючи досвід на такі моральні почуття, як сором, відповідальність, совість, а деякі (С.Ф. Анісімов, А.П. Вардомацький, А.В. Зосимовський, Г.М. Прихожан, Ф.О. Селіванов, Є.В. Суботський, С.Г. Якобсон) приділяють значну увагу самоконтролю, моральній саморегуляції і діям як суттєвим показникам поведінкової складової моральної самосвідомості.

На думку підліткознавців, у особистості перехідного віку збільшується обсяг знань про позитивні і негативні моральні якості особистості та про етичні норми поведінки (М.Й. Боришевський, І.Є. Бекешіна, Г.Є. Залєсський, Г.І. Ліпкіна), активно формується система моральних переконань (І.М. Краснобаєв, Є.І Легков, І.С. Мар’яненко, Л.С. Сапожнікова, О.В. Толстих, Г.М. Шакірова), удосконалюється моральна рефлексія поведінки однолітків і власних вчинків (І.Д. Бех, Д.В. Ронзін). Проте спостерігається недостатня інформованість підлітків про роль моральних норм у життєвому просторі, що призводить до слабкої диференціації та низького рівня їх використання у міжособистісних взаєминах (Л.А. Висотіна).

У працях, які стосуються вивчення моральних почуттів підлітків (Л.І. Божович, Г.М. Бреслав, Ф.В. Кадол, Г.І. Оніщенко, В.О. Татенко, Т.О. Флоренська, П.М. Якобсон), деталізуються форми їх переживань, умови виникнення і зв’язки між рівнями розвитку моральних почуттів особистості цього віку та її становищем в референтному оточенні. До того ж визначається наявність протиріч в емоційно-ціннісній сфері підлітків. З одного боку, моральні почуття і переживання стають більш глибокими, з іншого – існують ще слабоусвідомлені та недиференційовані почуття, такі як сором, честь, каяття, вина та ін.

Важливою змістовою складовою вивчення моральної самосвідомості підлітків є ціннісні орієнтації та система цінностей у цілому, котрі багатьма вченими (С.С. Бубнова, Н.І. Гуслякова, Н.Н. Кузнецова, Г.М. Прихожан, В.С. Собкін, Н.М. Толстих) визнані як ос­новні структурні одиниці цього морального утворення. З'ясовано, що ціннісні орієнтації – є динамічними утвореннями, які в процесі морального зростання особистості  якісно змінюються не лише у дорослому віці, але й у підлітковому. 

Результати досліджень проблеми моральної поведінки підлітків показують, що в зв'язку з розширенням життєвого досвіду в них підсилюється здатність до моральної саморегуляції (Ю.Б. Бадалов, О.Г. Власкін, Р.А. Курбанов, О.В. Толстих, С.Г. Якобсон). Однак через слабість механізмів самоконтролю в ситуаціях морального вибору вони часто демонструють непослідовність вчинків і безприн­ципність (М.Й. Боришевський, Г.М. Прихожан).

Вивчення моральної самосвідомості та її структури у підлітків показало, що у проведених дослідженнях актуалізовані лише окремі питання зазначеної проблеми. Але на засадах особистісно орієнтованого підходу вітчизняна дослідниця  І.С. Булах створила концепцію становлення моральної самосвідомості, визначила генезис, закономірності та механізми її зростання у підлітків.

Вчені, які займались проблемою особистісного розвитку підлітків і паралельно вивчали питання становлення моральної самосвідомості, особливий акцент ставили на різних засобах виховного впливу (бесідах, психологічних тренінгах). Проте останнім часом помітно зріс інтерес до їх психологічного консультування. Питання морального зростання підлітків досить актуальними є у зарубіжних дослідженнях. Так, американські вчені Д. Гіббс, Г. Поттер, А. Гольдштейн розробили програму тренінгу моральних міркувань для особистостей підліткового та юнацького віку. Інтенсивно займаються цією проблемою також російські вчені. Л.О. Коч створила психолого-педагогічну систему виховання моральних уявлень в учнів молодшого підліткового віку. Г.С. Абрамова розробила і впровадила серію методичних порад і рекомендацій з розвитку моральних почуттів у консультативній практиці. Аналіз українських наукових джерел показав, що хоча і з'явилося багато публікацій, які стосуються консультування підлітків (С.В. Васьковська, П.П. Горностай, Н.Ю. Журавльова та ін.), однак не простежується ґрунтовних досліджень проблеми їх консультування, спрямованого на розвиток моральної самосвідомості.

Особистісно орієнтований підхід став відправним у визначенні методичних засад і добору психодіагностичного інструментарію для виявлення в особистості підліткового віку розвитку структурних компонентів моральної самосвідомості: когнітивного (методика «Моє розуміння моральних якостей», авт. І.С. Булах; методика «Вивчення особистісної рефлексії та інтроспекції», авт. І.Д. Звєрєва, Л.Г. Коваль, П.Ф. Фролов); емоційно-ціннісного (методика «Виявлення домінуючих ціннісних орієнтацій», авт. X. Ніємі; методика «Діагностика рівня емпатії», авт. І.М. Юсупов; методика «Визначення почуття відповідальності», авт. М.А. Осташева); поведінкового (методика «Виявлення ступеня прояву самоконтролю в емоційній сфері, діяльності та поведінці», авт. І.Д. Звєрєва, Л.Г. Коваль, П.Ф. Фролов; опитувальник «Особистий вибір», авт. І.Д. Бех).

На основі узагальнення проведеного аналізу та виходячи з мети, гіпотези і поставлених завдань, були визначені теоретичні підходи до експериментального дослідження показників структурних складових моральної самосвідомості у підлітковому віці.

У другому розділі – «Специфіка розвитку складових моральної самосвідомості особистості підліткового віку» – здійснено кількісний і якісний аналіз результатів констатувального експерименту щодо становлення складових моральної самосвідомості в підлітків та визначено критерії і рівні їх розвитку.

Наше дослідження базувалось на психологічній концепції становлення моральної самосвідомості підлітків, розробленій І.С. Булах, у якій розкрито зміст і структуру означеного морального утворення та доведено, що зростання моральної самосвідомості особистості підліткового віку зумовлюється становленням її компонентів (когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінкового).

Дослідження когнітивного компонента моральної самосвідомості підлітків було пов’язано з вивченням розуміння моральних понять, моральної рефлексії та інтроспекції, на основі виявлення рівнів їх розвитку. З’ясовано, що високий рівень розуміння моральних понять притаманний 13,3 % досліджуваних. Ці підлітки цілісно осмислюють зміст моральних понять, дають їм узагальнені характеристики, здатні використовувати їх у міжособистісних взаємодіях. Середній рівень виявлено у 51,1 % респондентів, для яких характерно нерівномірне засвоєння моральних понять. Поряд з тим, що вони здатні інтерпретувати та виділяти суттєві властивості в одних поняттях, не вміють пояснити інші, до того ж ілюструють їх на основі опису конкретних ситуацій. Низький рівень відзначається у 35,6 % підлітків, які не здатні адекватно пояснити сутність понять, використовувати їх у власному життєвому просторі.

Вивчення моральної рефлексії дозволило виявити високий рівень її розвитку в 23,1 % підлітків. Спонуками їх дій і вчинків є моральна мотивація, що визначає їх особистісну спрямованість на розв’язання моральних ситуацій і вміння аналізувати власні вчинки й вчинки інших людей з моральної точки зору. Середній рівень моральної рефлексії виявлено в 57,5 % досліджуваних, що вказує на вибірковість фіксації уваги на моральних аспектах життєвих ситуацій. Ці підлітки краще оцінюють і розуміють вчинки інших, порівняно з рефлексією власних внутрішніх конфліктів і неадекватних форм поведінки. Низький рівень виявлено у 19,4 % респондентів, що визначає їх нездатність аналізувати моральні ситуації, бачити себе та інших осіб їх учасниками, відсутність у них особистісної спрямованості на моральну мотивацію дій і вчинків людей у соціальному просторі.

Якісний аналіз продемонстрував, що в досліджуваних показники розвитку процесу інтроспекції вищі (високий, середній рівні її розвитку становлять 85,0 %), порівняно з розвитком моральної рефлексії (високий і середній рівні – 80,6 %), що вказує на те, що підлітки частіше виявляють здатність до самодослідження, інтерес до свого внутрішнього світу, власних думок, поглиблено осмислюють свої переживання. Меншому контингенту підлітків (15,0 %) притаманний низький рівень розвитку інтроспекції, порівняно з низьким рівнем розвитку моральної рефлексії (19,4 %). Це свідчить про нездатність цієї категорії досліджуваних до самопізнання і самоаналізу, розуміння моральних якостей інших людей і власних.

Вивчення емоційно-ціннісного компонента моральної самосвідомості в учнів підліткового віку пов’язано з дослідженням ціннісних орієнтацій, вивченням почуття відповідальності, емпатії. Підтверджено, що домінуючі  орієнтації, як стратегічні вектори поведінки, впливають на становлення у підлітків моральних позицій, вибір цілей, ідеалів, мотивацію поведінки і мають ієрархічну структуру. До високозначущих ціннісних орієнтацій належать: «Інтимне спілкування» (М=10,9), «Наявність мети і сенсу життя» (М=10,5), «Сімейно-побутові» цінності (М=10,4), «Взаємини з дорослими» (М=10,3), «Визнання з боку оточення» (М=10,3). Супідрядність цих цінностей демонструє, що для підлітків є характерною потреба в довірливих взаєминах з референтними особами, прагнення поділитися з ними своїми переживаннями. Вона також свідчить про внутрішні розмірковування підлітків, що спрямовані на пошук життєвих цілей і сенсу власного існування, вказує на значущість сімейних взаємин, визначає актуальність процесів взаєморозуміння, співтворчості з дорослими людьми та потребу у визнанні однолітками й дорослими їх особистості.

З'ясовано, що почуття відповідальності розвивається в підлітків у міру їх входження в різні форми соціальних взаємодій. Виявлено, що високий рівень дисциплінарної відповідальності відзначається у 35,6 % підлітків, які здатні самостійно контролювати навчальну та інші діяльності, виконувати взяті на себе зобов’язання, дотримуватися правил і норм у спілкуванні з оточенням. Середній рівень дисциплінарної відповідальності виявлено у 60,0 % досліджуваних, що вказує на їх суперечливе ставлення до вимог дорослих, здатність лише ситуативно контролювати міжособистісні взаємодії та процес навчання. Низький рівень констатовано у 4,4 % досліджуваних, яких характеризує невміння виконувати вимоги дорослих, співвідносити свою поведінку з моральними нормами.

Високий рівень відповідальності за себе зафіксовано у 8,1 % учнів, для яких характерною є орієнтація на «внутрішні» цінності, прагнення виконувати власні обов’язки, сумлінне ставлення до доручень. Середній рівень відповідальності за себе виявлено у 88,2 % підлітків, які здатні дотримуватися своїх обіцянок, але мало контролюють себе у взаємодіях і навчанні й лише у значущих для себе ситуаціях і подіях виявляють вимогливість до себе. Низький рівень визначається у 3,7 % респондентів, які не демонструють виконання власних обов’язків, моральних норм, не вміють довести розпочату справу до кінця, безініціативні.

Для підлітків з високим рівнем відповідальності за іншого (25,9 %) у міжособистісних взаємодіях характерні альтруїстичні спонуки, виконання зобов’язань відносно інших осіб, уміння залучати учасників розпочатої справи до її закінчення. Середній рівень відповідальності за іншого виявлено у 72,6 % підлітків, які не завжди виявляють особистісну причетність до загальних справ, розпочатих з іншими, але відносно близьких людей виконують моральні обов’язки, підтримують, допомагають і піклуються про них. Низький рівень відповідальності за іншого зафіксовано у 1,5 % досліджуваних, у яких переважають егоїстичні спонукання, у своїх словах і діях вони не дотримуються правил допомоги іншим, у них відсутнє бажання брати на себе зобов’язання перед ними.   

Високий рівень емпатії констатовано у 9,6 % учнів. Для них властиве адекватне реагування на переживання інших людей, делікатність, тактовність у спілкуванні, сенситивність стосовно їх проблем і потреб. Середній рівень емпатії притаманний для 75,6 % респондентів. У них відмічається нестійка здатність розуміти настрій, почуття, переживання інших людей. У спілкуванні вони більшою мірою звертають увагу на зміст мовленнєвих повідомлень співрозмовника та значно менше – на їх емоційний підтекст. Низький рівень емпатії зустрічається у 14,8 % підлітків, вони демонструють байдужість до проблем близьких, рідко переживають почуття сорому чи вини, коли скривджують  інших, не здатні вступати в теплі емоційні стосунки з оточенням.

Дослідження поведінкового компонента моральної самосвідомості підлітків було пов’язане з вивченням різних видів самоконтролю, морального вибору та поведінки.

Встановлено, що співвідношення кількісних показників високого, середнього і низького рівнів, незалежно від видів самоконтролю, приблизно однакове, у зв’язку з чим нижче наведено їх узагальнені описові характеристики. Високий рівень самоконтролю зустрічається в невеликої кількості учнів (самоконтроль в емоційній сфері – у 21,6 %, самоконтроль діяльності – у 18,7 %, соціальний самоконтроль – у 16,1 %). Для цих учнів властива здатність контролювати власні емоційні стани, відповідальне ставлення до завдань або прохань дорослих, прагнення співвідносити свою поведінку із моральними вимогами суспільства. Середній рівень самоконтролю прослідковується у більшості підлітків (самоконтроль емоційної сфери  – 62,3 %, самоконтроль діяльності – 64,8 %, соціальний самоконтроль – 66,7 %). Досліджувані цього рівня здатні контролювати свої емоційні реакції, але у складних для них ситуаціях виявляють нестриманість, непродуктивну впертість. Навчальна діяльність у них відбувається нерівномірно, вони ситуативно виявляють ціннісне ставлення до виконання навчальних завдань. У цілому, правильно розуміючи моральні норми, прагнучи дотримуватися їх, вони нерідко зриваються, що виявляється в нестійких взаєминах з однолітками і дорослими. Низький рівень самоконтролю констатовано у меншої кількості учнів (самоконтроль емоційної сфери – у 16,1 %, самоконтроль діяльності – у 16,5 %, соціальний самоконтроль – у 17,2 %). Їх характеризує нестриманість, легке виникнення негативних емоцій, імпульсивність, недисциплінованість і неакуратність під час виконання дорученої справи, зневажливе ставлення до моральних норм.

Нами визначено загальні тенденції кореляційних зв'язків між окремими видами самоконтролю. Виявлено помірний кореляційний зв'язок між соціальним  самоконтролем і самоконтролем в емоційній сфері (r=0,489 при p<0,001), самоконтролем діяльності й показниками соціального самоконтролю (r=0,456 при p<0,001). Це означає, що підлітки за умови необхідності виконання соціальних норм і стандартів поведінки можуть успішно контролювати свої емоційні стани, негативні переживання, придушувати імпульсивні реакції, а також володіють добре розвинутою здатністю до планування своїх дій, дотримання дисципліни, контролю  поточної діяльності. Крім того, виявлено низький кореляційний зв'язок між показниками самоконтролю в емоційній сфері та самоконтролем у діяльності (r=0,191 при p<0,05), що вказує на нездатність у складній навчальній діяльності та напружених ситуаціях контролювати свої емоційні стани. Таким чином, соціальний самоконтроль можна розглядати як похідну інтегруючу функцію, нерозривно пов'язану із здатністю особистості контролювати свою моральну поведінку.

Дослідження показало, що особистісний вибір залежить від домінуючих моральних позицій підлітків, критичного ставлення до власних неетичних вчинків, уміння активно виступати на захист слабкої людини, осуду негативних моральних якостей. Залежно від активності та стійкості особистісного вибору виділено три рівні моральної поведінки підлітків. Високий рівень моральної поведінки  відзначається у 18,5 % досліджуваних, що свідчить про схильність до самокритики й осуду власних неетичних вчинків, прагнення залишатися незалежними, не пристосовуватися до поглядів і думок інших людей, готовність активно захищати несправедливо скривджену людину. Середній рівень моральної поведінки продемонстровано в 71,1 % респондентів, які більшою мірою схильні до осуду негативних моральних якостей, але, боячись вступати у пряму конфронтацію з їх носіями, активно їм не протистоять, перекладаючи відповідальність на інших. Вважають, що самокритика не повинна обмежувати їх життя. Низький рівень моральної поведінки відзначається у 10,4 % підлітків, для яких характерно ігнорування власних зобов'язань перед іншими, байдуже ставлення до власних негативних моральних якостей, відсутність бажання дотримуватися соціальних норм.

За результатами дослідження особливостей моральної самосвідомості в учнів підліткового віку визначено критерії (осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії і вчинки) та рівні її розвитку у підлітковому віці.

Високий рівень. Підлітки усвідомлюють і визначають зміст моральних понять, здатні фіксувати увагу на власних моральних переживаннях, думках, вчинках і поведінці в цілому. У взаєминах з оточенням досліджувані виявляють почуття дисциплінарної відповідальності, відповідальності за себе та за інших, сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків, справедливі, ініціативні. У цієї категорії підлітків розвинуті здатності до співпереживання і співчуття, вміння  контролювати власні емоційні стани, можливість стримувати почуття з негативною модальністю, схильність приймати моральні рішення, здатність до самоконтролю та моральної саморегуляції.

Середній рівень. У підлітків констатовано вибіркове розуміння моральних понять, виявляється інтерес до вивчення свого внутрішнього світу, але меншою мірою – до аналізу моральних ситуацій. У взаєминах з оточенням підлітки виявляють дисциплінарну відповідальність, але не завжди несуть відповідальність за себе та інших. Здатність до емпатії виявляється ситуативно, що обмежує їх можливість прогнозувати стосунки з іншими людьми. Досліджувані контролюють поведінку, емоційні реакції, але у складних і нестандартних для них ситуаціях можуть виявляти нестриманість і впертість. У ситуаціях морального вибору не завжди приймають конструктивні рішення і контролюють свої дії і вчинки.

Низький рівень. Процес розуміння моральних понять у підлітків є ускладненим, вони часто дають їм неадекватні визначення. Відчувають труднощі при фіксації на власних моральних якостях, моральних взаєминах, не можуть давати адекватні оцінки вчинкам інших людей. У них не розвинуте почуття дисциплінарної відповідальності, відповідальності за себе та інших. Слаборозвинутою є здатність до співчуття і співпереживання. Для цієї групи підлітків характерні імпульсивність, схильність до спонтанних змін настрою, нестриманість, яка нерідко є причиною виникнення конфліктних ситуацій. Виявляється слабка здатність до самоконтролю та моральної саморегуляції.

Отже, на основі дослідження особливостей становлення складових (когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової) моральної самосвідомості підлітків можливо створити цілісну картину розвитку моральної сфери особистості цього віку та спроектувати консультативну практику з метою стимулювання низьких рівнів її розвитку.

У третьому розділі – «Консультативна робота з розвитку моральної самосвідомості підлітків» – на засадах основних положень когнітивно-біхевіорального підходу до консультування побудовано та апробовано модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості учнів підліткового віку, створено програму соціально-психологічного тренінгу з розвитку цього морального утворення. Здійснено порівняльний аналіз показників становлення моральної самосвідомості підлітків експериментальної та контрольної груп.

Мета формувального експерименту була спрямована на розвиток моральної самосвідомості підлітків у процесі консультативної роботи. Основні завдання психокорекційних дій у процесі їх психологічного консультування були пов’язані з наступним: інтерналізацією знань про моральні  норми, якості, мотиви поведінки та ціннісні орієнтації, розвитком здатності до моральної рефлексії та інтроспекції, удосконаленням можливості усвідомлювати та диференціювати моральні почуття, активізацією становлення почуття відповідальності, ціннісного ставлення до суспільних моральних норм, здібності до емпатії, самоконтролю, моральної саморегуляції та здійснення особистісного вибору в альтернативних моральних ситуаціях.

Консультативна робота проводилася на базі середньої школи № 24 м. Суми. Експериментальна та контрольна групи включали по 28 учнів 9-х класів.

Підґрунтям для побудови концептуальної моделі консультування з розвитку  моральної самосвідомості підлітків був когнітивно-біхевіоральний підхід. Побудова нашого дослідження базувалось на таких вихідних положеннях:

- зміст когнітивних структур (базові переконання) особистості зумовлює перебіг емоційних станів і почуттів;

- поведінка, ставлення особистості до інших і до себе визначається її логічними схемами, автоматичними думками, переконаннями, поглядам та уявленнями;

- неадаптивні когнітивні структури особистості (дисфункціональні переконання, когнітивні помилки, неусвідомлювані мотиваційні установки, викривлені висновки) заважають їй реалістично сприймати факти, події, взаємодії та адекватно осмислювати мотиви власних вчинків і поведінку інших людей, породжують неконструктивні форми поведінки.

Загальна модель консультування підлітків з метою розвитку їх моральної самосвідомості включала три етапи: діагностичний, планування, проведення психокорекційної роботи (рис.1).

При проведенні психологічного консультування ми виходили з положення, відповідно до якого джерела особистісних і міжособистісних конфліктів підлітків лежать в основі порушень їх моральної самосвідомості, тому основну увагу треба приділяти вивченню саме морального змісту цих конфліктів. Психологічні впливи варто

здійснювати на базову складову особистості – моральну самосвідомість.