Актуальність теми.Готельне господарство є однією з важливихскладових сфери послуг в Україні і ефективне його функціонування сприяє пожвавленню соціально-економічного розвитку країни та окремих її регіонів. Значну роль відіграє готельне господарство у розвитку туризму як фактору підвищення престижу України в міжнародному співробітництві і є постійним джерелом поповнення валютних надходжень в країну.
В умовах трансформаційної економіки України, зміні загальноекономічної та соціально-політичної ситуації простежується як позитивний, так і негативний вплив на ефективність діяльності підприємств готельного господарства та якість виконання ними своїх функцій. На сьогодні найгострішими проблемами, що гальмують розвиток готельного господарства, є недостатність готельних підприємств в окремих регіонах країни, їх недосконала структура за типами та номерним фондом, обмеженість спектру послуг тощо.
Готельне господарство має стати одним з дієвих засобів формування ринкового механізму, надходження значних прибутків до держави, створення нових робочих місць, підтримки регіонів. З огляду на це, виникає необхідність будівництва і реконструкції підприємств готельного господарства країни, розширення спектру готельних послуг та приведення їх до відповідних європейських стандартів.
Важливими напрямами подальшого розвитку готельного господарства є суттєве поліпшення забезпечення потреб споживачів у різноманітних готельних послугах, їх якості та підвищенні ефективності діяльності готельних підприємств, що набуває особливого значення у сучасних умовах. Це можливо лише на основі комплексного аналізу стану та тенденцій розвитку готельного господарства, оцінювання особливостей функціонування готельних підприємств. Для здійснення такого дослідження потрібен відповідний статистичний інструментарій, адаптування методів статистики до аналізу закономірностей розвитку готельного господарства.
Проблемним питанням в сучасних умовах залишається недосконалість нормативної бази та інформаційно-аналітичного забезпечення дослідження різних аспектів діяльності підприємств готельного господарства. За цих умов, розв’язання теоретико-методологічних засад і практичне здійснення статистичного оцінювання стану та розвиткуготельного господарства є важливим таактуальним.
Вирішенню теоретичних завдань у системі управління готельними підприємствами сприяли дослідження українських і зарубіжних вчених: С. Байлика, Т. Дорошенко, Л. Лук’янова, І. Мініча, Л. Нечаюк, Х. Роглева, Н. Телеша, В. Федорченко, Є. Башмачникова, Г. Бондаренко, Л. Єрохіна, Н. Кабушкіна, І. Ляпіна та інших.
Значний внесок у розробку питань побудови статистичного інструментарію та всебічного статистико-економічного аналізу господарювання підприємств, регіонів, видів економічної діяльності і держави в цілому зробили вітчизняні вчені-статистики. Зокрема, різні теоретичні, методологічні та організаційні аспекти цих проблем знайшли відображення у наукових працях В. Адамова, В. Анісімова,З. Бараник,О. Васечко, Е. Галицької, А. Головача, С. Герасименка, А. Єріної, Н. Ковтун,І. Манцурова, Ю. Цал-Цалко, В. Швеця та інших. Віддаючи належне напрацюванням економістів, статистиків та спеціалістів з питань функціонування і розвитку готельних підприємств, слід зауважити, що для вітчизняної статистики готельне господарство залишається малодослідженим об’єктом.
Актуальність розв’язання даних питань на сучасному етапі розвитку готельного господарства зумовлює необхідність перегляду, уточнення та доповнення деяких підходів до інформаційно-аналітичного та методологічного забезпечення статистичного аналізу: вдосконалення інформаційного забезпечення з боку офіційної статистики і неурядових інституцій, переосмислення ролі окремих статистичних показників у сучасних економічних відносинах та адаптацію статистичних методів в аналізі діяльності готельних підприємств. Теоретична та практична значимість дослідження вказаних проблем, а також необхідність пошуку шляхів удосконалення статистичного оцінювання стану та розвитку готельного господарства України зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно доплану науково-дослідних робіт кафедри фінансів факультету економічних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», яка є складовою частиною комплексної теми «Розробка методології моделювання процесів державного регулювання трансформаційної економіки» (номер державної реєстрації 0104U000540 ).
Автором дисертації в межах даної теми обґрунтовано систему показників та методи статистичної оцінки діяльності готельних підприємств, розроблено концептуальну основу класифікації та групування підприємств готельного господарства за різними ознаками, розроблено механізмоцінки інвестиційної привабливості готельного господарства регіонів.
Мета та завдання дослідження. Мета дослідження - теоретичне обґрунтування методологічних засад і розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення статистичного оцінювання стану та розвиткуготельного господарства.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:
·узагальнити існуючі методологічні підходи до статистичного аналізу стану та розвитку готельного господарства;
·здійснити типологію підприємств готельного господарства з урахуванням світового та вітчизняного досвіду;
·розкрити особливості інформаційного забезпечення статистичного аналізу стану та розвитку готельного господарства і обґрунтувати можливі напрями його удосконалення;
·сформувати систему статистичних показників діяльності підприємств готельного господарства;
·оцінити інвестиційну привабливість готельного господарства регіонів України;
·виявити регіональні особливості розвитку готельного господарства Автономної Республіки Крим (АРК) та здійснити типологію його районів;
Об’єктом дослідження є готельне господарство України.
Предметом дослідження є методологічні та організаційні аспекти статистичного оцінювання стану та розвитку готельного господарства.
Методи дослідження.Методологічною основою дисертаційної роботи є системний підхід до статистичного оцінювання стану та розвитку готельного господарства України. Для вирішення сформульованих завдань використовувались загальнонаукові методи: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, формулювання логічного висновку та висування гіпотез. Обґрунтовано необхідність використання статистичних методів при проведенні дослідження. Це, зокрема, метод статистичногоспостереження, метод групувань, табличний та графічний методи для проведення структурного аналізу: підприємств готельного господарства за формами власності, за типами підприємств, за номерним фондом, в регіональному розрізі тощо та основних видів доходів; для аналізу структури приїжджих за різними ознаками; узагальнюючі статистичні характеристики та характеристики варіації при оцінюванні складу досліджуваних явищ та інтенсивності структурних зрушень;методи аналізу рядів динаміки - для виявлення основних тенденцій розвитку готельного господарства України;непараметричні методи вимірювання взаємозв’язків - для оцінювання інвестиційної привабливості готельного господарства регіону та регіону в цілому; методи експертного оцінювання для прийняття рішень, пов’язаних з обґрунтуванням макро- та мезорівневих програм соціальної спрямованості та розвитку сфери готельних послуг; методи кластерного аналізу для виокремлення однорідних груп районів АРК.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що визначають умови розвитку туристичної сфери та готельного господарства в Україні, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України. У роботі широковикористовувалися інформаційні джерела урядових інституцій, а також наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені проблемам функціонування готельного господарства.
