СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ АР КРИМ) Автореферат

Актуальність теми. Протягом останніх років чисельність населення України стрімко зменшується. Різке зниження народжуваності, зростання смертності, особливо людей працездатного віку, спричинило випереджаюче скорочення працездатного населення і як результат – небезпечне зменшення трудового і демовідтворювального потенціалу. Наслідком цих змін є зростання демографічного навантаження, яке на сьогодні не дозволяє на достатньому рівні забезпечити фінансування пенсійних виплат. Така ситуація зумовлює необхідність постійного відстеження цих процесів з метою встановлення ймовірної кількості осіб пенсійного віку в короткостроковому і довгостроковому періодах. Базою для реалізації зазначеної мети є організація статистичного вивчення демографічних процесів, пов’язаних з відтворенням населення.

Поряд з цим на демографічній ситуації в Україні негативно позначається наростання міграційних процесів – багато українців виїздить на постійне проживання до інших країн або працевлаштовуються за кордоном на тривалий термін. Встановлення причин, цілей і напрямів міграції за допомогою кількісних статистичних методів надасть можливість регулювати міграційні потоки і управляти міграційними процесами.

Складна демографічна ситуація притаманна всім регіонам України і Крим не є виключенням. Особливість організації статистичного вивчення демографічної ситуації в Криму полягає в тому, що вона повинна враховувати національні, соціально-економічні та природні особливості регіону. Розроблення відповідного статистичного забезпечення дослідження відтворення населення дозволить проводити порівняльний аналіз народжуваності, смертності, міграції у регіональному розрізі, а також надавати кількісну оцінку впливу окремого регіону на формування демографічної ситуації в Україні.

Суттєво впливає на демографічну ситуацію в Україні і нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів. Саме тому існує необхідність розроблення відповідних методик встановлення та оцінки рівня диспропорцій в розвитку окремих територій, які дозволяють підвищити достовірність порівняльного статистичного аналізу з метою усунення причин нерівномірного розвитку. Це надасть можливість обґрунтовувати обсяги державного фінансування регіональних програм, спрямованих на подолання кризових явищ в економіці та суспільстві.

Депопуляційні процеси, які мають місце в Україні, потребують посилення уваги до таких факторів відтворення, як збільшення очікуваної тривалості життя, поліпшення стану здоров’я, зростання рівня життя, відновлення в суспільстві сімейних, культурних і морально-етичних цінностей. За допомогою статистичних методів є можливість не тільки кількісно виміряти вплив факторів на відтворення населення, а й надати їм відповідну якісну оцінку.

На сьогодні дуже актуальною проблемою є статистичне забезпечення управління відтворенням шляхом прогнозування його чисельності, аналізу розбіжностей у регіональному розвитку населення, вивчення регіональних особливостей статевовікової структури та тенденцій відтворювального процесу. Наявність відповідного статистичного забезпечення дозволить дослідити проблеми відтворення населення на основі кількісної оцінки впливу факторів на зниження народжуваності, зростання смертності та інтенсивні міграційні процеси.

Стан наукової розробки проблеми. Дослідження проблеми відтворення населення завжди знаходиться в центрі уваги вчених-статистиків і демографів. Створенню методичних засад статистичного вивчення відтворення населення присвячені праці О.М. Гладуна, Е.М. Лібанової, А.М. Назаренко, О.Г. Осауленка, З.О. Пальян, О.Е. Остапчука, С.Г. Стеценко, А.І. Стефановського, В.Г. Швеця.

Проблеми інформаційного забезпечення статистичного моделювання та прогнозування демографічних процесів, а також визначення їхнього впливу на соціально-економічний розвиток регіону досліджують В.В. Вітлінський, Н.С. Власенко, А.М. Єріна, Т.І. Лумпова, І.І. Осипова, В.І. Приймак, В.Г. Саріогло, Д.В. Шиян, В.І. Колеснік, В.С. Стешенко.

Регіональні особливості структурно-динамічних зрушень в соціально-демографічному розвитку України вивчають В.Р. Бурангулов, І.В. Дзюба, Н.В. Ковтун, О.І. Кремень, Ю.І. Муромцева, О.М. Палій, Т.О. Подвисоцька, О.Г. Рогожин, У.Я. Садова, Н.В. Страчкова, Р.В. Ціщик, Л.Л. Шамілева, П.Є. Шевчук, Т.О. Шматковська.

Механізм управління розвитком демографічних процесів та визначення напрямів подолання демографічної кризи розкривається в наукових працях таких вчених, як: І.К. Бистряков, Л.А. Бичікова, З.С. Варналій, С.С. Вєтрова, О.А. Вишневська, А.Г. Вишневський, О.В. Гончар, О.А. Грішнова, В.Я. Гуменюк, Ю.І. Єхануров, А.Я. Кваша, А.М. Колот, І.О. Курило, В.О. Мандибура, Г.Ю. Міщук, С.І. Пирожков, В.П. Піскунов, А.І. Семенченко, Л.М. Стельмах, Л.М. Черенько.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідної роботи кафедри статистики та демографії економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка і є складовою частиною комплексної теми “Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах трансформаційної економіки” (номер державної реєстрації 01БФ040-01). Особисто автором розроблено систему статистичних показників відтворення населення з метою побудови інтегрального показника демографічної ситуації в регіоні, обґрунтовано необхідність створення системи статистичного моніторингу за демографічними процесами, здійснено прогнозування чисельності населення регіону, зроблено оцінювання демографічної безпеки регіону, удосконалено методику визначення ефективності соціально-демографічного розвитку регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення існуючих методичних засад статистичного вивчення відтворення населення регіону, удосконалення методичного забезпечення статистичного оцінювання відтворювального процесу, а також визначення особливостей сучасного етапу відтворення населення регіону.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань теоретичного, методологічного, організаційного та практичного характеру:

¾ розкрити соціально-економічну сутність відтворення населення як об’єкта статистичного дослідження;

¾ удосконалити систему статистичних показників, що характеризують відтворення населення регіону;

¾ дослідити та систематизувати інформаційне забезпечення статистичного вивчення відтворення населення регіону;

¾ визначити основні етапи статистичного вивчення відтворення населення регіону;

¾ розробити організаційні засади статистичного забезпечення моніторингу відтворення населення регіону;

¾ проаналізувати особливості сучасного етапу відтворення населення регіону;

¾ встановити основні тенденції відтворення населення та фактори, що зумовили його зміну;

¾ виявити територіальні відмінності на базі багатовимірного групування регіонів;

¾ оцінити вплив факторів на відтворення населення регіону.

Об’єктом дослідження є тенденції та закономірності відтворення населення Автономної Республіки Крим.

Предметом дослідження є сукупність методологічних та організаційних засад статистичного вивчення відтворення населення регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є комплекс загальнонаукових методів пізнання. Для розв’язання завдань дослідження застосовувалися загальнонаукові методи – узагальнення, системного та історичного підходів, що дало змогу уточнити сутність категорії “відтворення населення”. Для визначення тенденцій та особливостей відтворення населення використано ряд статистичних методів: зведення, групування, системи показників, аналізу взаємозв’язків, динаміки, а також табличний та графічний методи. Застосування трендових моделей та екстраполяції дало змогу визначити тенденції зміни окремих складових відтворення населення. Побудова інтегральних показників для оцінки демографічної ситуації, встановлення рівня демографічної безпеки та демографічного розвитку ґрунтуються на використанні методів багатовимірного оцінювання, зокрема, методу головних компонент, який дозволив оцінити ефективність соціально-демографічного розвитку АР Крим. Методами кластерного аналізу було здійснено типологічне групування регіонів за показниками відтворення населення та періодизацію змін у відтворенні населення регіону з метою подальшого моделювання загального приросту (скорочення) чисельності населення регіону. Метод кореляційно-регресійного аналізу дав можливість визначити фактори, які суттєво впливають на зміну загального приросту (скорочення) чисельності населення регіону.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України з питань стратегії демографічного розвитку, матеріали науково-практичних конференцій, статистичні та аналітичні матеріали Державної статистичної служби України, Головного управління статистики в АР Крим, наукові дослідження та публікації, що розміщені в мережі Inte
et, а також результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з демографічної статистики та особисті розрахунки автора. Дисертаційна робота виконана з використанням комп’ютерних технологій, реалізованих в програмних модулях інтегрованої системи оброблення даних Statistica.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у розроблених рекомендаціях та пропозиціях щодо вдосконалення статистичного вивчення відтворення населення регіону та прогнозування його складових. Найбільш суттєві результати, що характеризують наукову новизну та особистий внесок автора, є такими:

вперше:

— розроблено організаційні засади, спрямовані на вдосконалення статистичного вивчення відтворення населення регіону на прикладі Автономної республіки Крим у частині інформаційного забезпечення статистичного аналізу, а також пропозиції щодо проведення статистичного моніторингу за відтворенням населення регіону.

удосконалено:

¾ трактування поняття “відтворення населення”, що розглядається як процес постійного оновлення населення в результаті природного та механічного руху в його соціальній обумовленості;

¾ систему статистичних показників для вивчення відтворення населення регіону з виділенням груп показників: демографічні (показники природного руху та соціальні показники), показники охорони здоров’я, екологічні показники, показники житлових умов, а також економічні показники з метою багатофакторного аналізу відтворення населення регіону;

¾ показник ефективності соціально-економічного розвитку регіону шляхом включення до його розрахунку середньорічних темпів змін витрат місцевих бюджетів на освіту з метою об’єктивного оцінювання співвідношення між витратами регіону на соціально-демографічні заходи та їх результатами;

набули подальший розвиток:

¾ методичне забезпечення оцінки впливу зміни структури населення на рівень та режим відтворення населення регіону, а саме встановлення максимального потенціалу народжуваності, для обґрунтування основних управлінських рішень щодо покращення демографічної ситуації в регіоні;

¾ методика статистичного аналізу відтворення населення регіону, в якій враховані природна та механічна складова відтворення в умовах соціально-економічної кризи для розробки заходів подолання наслідків демографічної кризи в регіоні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій. Наукові та практичні розробки і пропозиції багатовимірного оцінювання та статистичного аналізу відтворення населення регіону можуть бути використані органами державної влади при формуванні та реалізації програм щодо подолання демографічної кризи. Використання рейтингових оцінок дасть можливість розробити та прийняти управлінські заходи стабілізації демографічної ситуації в регіоні.

Основні положення наукового дослідження та практичні рекомендації використані: Головним управлінням статистики в АР Крим в аналітичній роботі управлінь статистики послуг та обстеження домогосподарств (довідка № 10.1—11/2 від 13.01.2010 р.); Міністерством праці та соціальної політики АР Крим регіональних програм соціально-економічного розвитку при прогнозуванні показників руху населення (довідка № 01-01/11 від 18.01.2010 р.).

Реалізоване у роботі оцінювання рівня демографічної безпеки АР Крим як складової рівня економічної безпеки держави апробовано в рамках навчального семінару на тему: “Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації” у Херсонському національному технічному університеті (довідка № 45 від 01.02.2010 р.).

Запропоновані у дисертації теоретичні та практичні засади методичного забезпечення статистичного аналізу відтворення населення використовувались при викладанні дисципліни “Економічна статистика”. Методика багатовимірного оцінювання сучасного режиму відтворення населення, а також механізм моделювання і прогнозування чисельності, складу та руху населення використовувались при викладанні дисципліни “Демографія” в Феодосійській фінансово-економічній академії Київського університету ринкових відносин (довідка № 365 від 28.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним самостійним науковим дослідженням, в якому здійснено узагальнення організаційно-методичних засад статистичного вивчення відтворення населення, запропоновані багатофакторні моделі загального приросту (скорочення) чисельності населення АР Крим за періодами розвитку процесу відтворення (сталий, кризовий, період стабілізації). Практичні результати наукових досліджень, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та її результати апробовані на 13 міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна” (секція “Економіка”) (Київ, 1–4 березня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції вчених та спеціалістів “Інтеграційні процеси та соціально-економічний розвиток” (Сімферополь, 25–26 квітня 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична оцінка соціально-економічного розвитку” (Хмельницький, 17 травня 2007 р., 29 травня 2008 р.); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 26–28 вересня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і методологія економіко-статистичного аналізу і прогнозування” (Київ, 15–16 листопада 2007 р.); І Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Проблеми формування нової економіки ХХІ століття” (Дніпропетровськ, 17–19 грудня 2008 р.); VII Міжнародній науковій конференції “Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: теорія, методологія, організація” (Київ, 27 березня 2009 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики “Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (Київ, 3 грудня 2010 р.); ІХ Міжнародній конференції “Використання багатовимірного статистичного аналізу в економіці та оцінюванні якості” (Москва, 26 – 26 серпня 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено автором у 22 публікаціях загальним обсягом 4,3 д.а., з них 9 – у наукових фахових виданнях (3,1 д.а.), 1 стаття – у науковому виданні (0,2 д.а.), а 11 – за матеріалами конференцій (1,0 д.а.).

2. Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертацій викладено на 162 сторінках комп’ютерного тексту, що містять 20 таблиць, 32 рисунки та формули. Робота має 15 додатків. Список використаних джерел налічує 230 найменувань.