СТАТИСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ АНТИКРИЗОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ Автореферат

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, надано характеристику наукової новизни, практичного значення результатів дослідження та інформацію про їх апробації та публікації основних результатів дослідження.

Розділ 1 “Теоретико-методологічні засади статистичного дослідження процесу формування та розвитку економічних криз” присвячено узагальненню сучасних наукових поглядів до визначення сутності і форм прояву кризових явищ в економіці. У розділі обґрунтовано авторський підхід до уточнення понятійного апарату економічних категорій, які є предметом дослідження, встановлено роль і функції статистичного забезпечення державної антикризової економічної політики.

Доведено, що без узагальнення наукових підходів різних економічних шкіл, як зарубіжних, так і українських, визначення авторської позиції стосовно сутності і форм прояву кризових явищ в економіці та уточнення змісту базових економічних категорій теорії антикризового управління неможливо коректно застосовувати методи статистичного аналізу та сформувати інформаційно-аналітичне забезпечення антикризових програм.

За результатами аналізу сучасних теорій економічного та соціального розвитку, у тому числі в умовах глобальної фінансово-економічної кризи, сформовано підходи до статистичного оцінювання загроз виникнення економічних криз, тривалості та інтенсивності їх перебігу в Україні та глобальному середовищі.

Визначено місце економічних криз у системі категорій економічної динаміки, дано трактування кризи як органічної складової та однієї з важливих кількісних характеристик еволюції, прогресу, трансформації та економічного розвитку у форматі довго- і середньострокових циклів розвитку економічних систем.

Введено в науковий обіг нове визначення економічної кризи, згідно з яким вона являє собою складне явище, в процесі його виникнення та розвитку відбувається стрімкий злам тенденції економічного зростання, перехід економічної системи до якісно нового стану, нової інституційної, інноваційної, галузевої та територіальної структур.

За результатами статистичного дослідження зроблено висновок, що кризи, крім руйнівної ознаки, мають і певну позитивну характеристику, оскільки в результаті їх перебігу розв’язуються накопичені суперечності і нівелюються диспропорції. Як результат, економічна система, набувши нових якісних характеристик, формує принципово нову модель інноваційного розвитку, виходить на нову, більш прогресивну його траєкторію. Таким чином, у роботі стверджується, що кризи є діалектичною формою еволюційного (а інколи – революційного) розвитку складних соціально-економічних систем.

Теоретичний аналіз сутності зазначених економічних категорій дозволив сформулювати засади статистичного оцінювання загрози виникнення, тривалості та інтенсивності перебігу економічних криз. Такі принципи ґрунтуються на концептуальній схемі системного дослідження цих явищ в їхньому взаємозв’язку з типом економічного відтворення (інтенсивного чи екстенсивного), ефективністю використання ресурсного потенціалу та умовами функціонування економіки під впливом ендогенних та екзогенних факторів.

Аргументовано, що кожна криза виникає в результаті впливу загальних і специфічних для кожної країни як екзогенних, так і ендогенних факторів, що потребують дослідження в конкретних умовах часу і простору.

На основі вивчення антикризових стратегій зарубіжних країн обґрунтовано, що для успішного подолання кризи уряд України неминуче має перейти від принципів ліберального регулювання економіки до більш жорстких, але об’єктивно необхідних принципів планового управління економікою Складовими механізму державної антикризової політики мають стати інструменти і заходи макроекономічної, бюджетно-фінансової грошово-кредитної, валютної, інноваційно-інвестиційної, виробничої та зовнішньоекономічної політики.

Доведено, що нові підходи до організації антикризового управління економікою ставлять більш складні й масштабні завдання перед органами державної статистики і науковими установами в плані формування системи інформаційно-аналітичного забезпечення антикризового управління. Іншими словами, системи більш оперативного збирання, надійного зберігання, якісного оброблення, передачі інформації, розроблення методичного інструментарію, проведення своєчасного і глибокого аналізу статистичних даних і формування на цій основі науково обґрунтованих та адекватних управлінських рішень