СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА АДАПТАЦІЯ І ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ ТА ЇХ ВІДБИТТЯ У РОСІЙСЬКОМОВНИХ ВИДАННЯХ УКРАЇНИ

summary

У вступі  обгрунтовується актуальність обраної теми дослідження, визначається мета та конкретні завдання дослідження, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи.

Перший розділ “Іншомовне слово як одиниця лексики та об’єкт лексикології” розкриває проблему мовного контактування у сучасному мовознавстві,  механізми і шляхи запозичень іншомовного лексичного матеріалу під дією лінгвальних та екстралінгвальних чинників, питання класифікації запозичень у сучасній лінгвістиці, проблеми співвідношення явищ запозичення  та інтерференції.

Проблема запозичення слів з різних мов стоїть перед усіма сучасними літературними мовами, зокрема перед російською. У світі немає і не може бути жодного чистого, не змішаного мовного цілого, бо змішування є початком життя як фізичного,  так і психічного (І.О. Бодуен де Куртене).  Мови черпають ресурси не тільки із своїх власних запасів, вони шукають їх і в інших мовах. Запозичення завжди було нормальною функцією лінгвістичного життя, але великого значення воно набуло в сучасних мовах (Ш.Баллі). Виділяються два типи міжмовних контактів. До першого – належать наслідки опосередкованого й однорівневого контактування мов (під останнім мається на увазі відсутність будь-яких помітних переваг з боку одного мовних колективів). Другий тип - включає наслідки мовного контакту, тобто різнорівневої взаємодії мов (О.Б.Ткаченко).

У сучасному мовознавстві розрізняються екстралінгвальні (зовнішні) та інтралінгвальні (внутрішні) причини появи запозичень у мовній системі. До лінгвальних причин запозичення  належать такі:

1.      Потреба у поповненні якоїсь лексико-семантичної групи мови-реципієнта.

2.      Потреба у семантичному обмеженні питомого слова.

3.      Вищий ступінь термінологічної визначеності запозичуваного слова у мові-джерелі (Ю.С.Сорокін).

Запозичення слів може бути обумовлене експресивними факторами, які ведуть не тільки до запозичення-заміни, а й до запозичення синонімічних чи синонімоподібних груп слів.  (Е.М.Ахунзянов). До екстралінгвальних чинників, що зумовлюють  механізми і шляхи запозичення лексичних одиниць, належать історичні, соціальні  та культурні зміни у суспільстві.  

У терміносистемі мовознавства існують досить різноманітні трактування  питання запозичень. У поняття запозичення частіше вкладається два зміста:  французський термін (l’emprunt “запозичення”) означає одночасно і акт, і сам запозичуваний елемент. У широкому розумінні цей термін вживається у зв’язку з теорією мовних контактів, взаємодією мов. У дисертаційному дослідженні термін запозичення вживається на позначення запозиченого з англійської мови слова – англіцизма. У лінгвістиці поширилася точка зору, що між термінами лексичне запозичення (у значенні – процес переміщення слів з однієї мови в іншу) і запозичене слово немає однозначної відповідності, тому що результатом лексичного запозичення можуть бути не тільки запозичені слова, а й інші лексичні одиниці, які знаходяться у різних стосунках із системою мови-реципієнта. 

Спостерігається безліч класифікацій запозичених слів, що ґрунтуються на різних критеріях, підходах. Німецькі лінгвісти поділяли лексичні запозичення на Lehnwörter (запозичені слова) і Fremdwörter (іншомовні слова). Е.Хауген поділяє всі запозичені слова на: слова без морфологічної субституції; слова з частковою морфологічною субституцією або гібриди; слова з повною морфологічною субституцією.

Серед власне запозичень виділяють три основні типи: запозичені слова, семантичні запозичення і кальки. У дисертаційному дослідженні приймаємо класифікацію запозичених одиниць, подану Л.П.Крисіним, а саме:  запозичені слова; екзотична лексика; іншомовні вкраплення. Поняття лексичне запозичення, іншомовне слово, англіцизм є синонімічними назвами.

При дослідженні проблеми запозичення часто виникає питання про співвідношення процесів запозичення та інтерференції. Запозичення, на відміну від чисто лінгвістичного продукта мовних контактів – інтерференції, займають у ряді екстралінгвістичних а лінгвістичних явищ проміжне місце. Вони належать за засобами впливу на мову до лінгвістичних, а за причинами – до екстралінгвістичних явищ (Ю.Н.Караулов).

Більшість запозичених з англійської мови лексичних одиниць повністю або частково адаптуються у новій мовній системі, іншими словами, вони поступово втрачають свій іншомовних статус, сполучаються  з питомими словами  російської мови, детермінологізують своє значення, характеризуються якісними та квантитативними змінами лексико-семантичної структури та словотворчою активністю у мові-реципієнті.

       У другому розділі “Структурно-семантична адаптація  англомовних запозичень у російській мові” аналізується морфемний склад англомовних запозичень у мові-реципієнті, проводиться зіставлення їх морфемної структури із словами-етимонами в англійській мові; виявляються словотвірні можливості англіцизмів у новій мовній системі; розглядаються особливості утворення дериватів у матеріалах різних стилів; аналізуються семантичні процеси і зміни, яким підлягають запозичення у новому мовному оточенні; розглядаються проблеми впливу нових англомовних запозичень на мовну картину світу носіїв російської мови, питання переосмислення значень (якісних та квантитативних змін лексико-семантичної структури) англомовних лексем на грунті російської мови, а саме: генералізації та конкретизації значення, метонімізації та метафоризації значення; спрощенню та ускладненню семантичної структури слів; переінтеграції семем у структурі англомовних лексичних одиниць.

         Іншомовні слова втратили здатність членуватися на морфеми, так, як у мові-джерелі, а за принципами тієї мови, що їх засвоїла, морфемному членуванню ще не підлягають. Проте, нечленованими  іншомовні основи функціонують здебільшого протягом незначного відрізку часу. Коли до мови-реципієнта запозичуються слова, однорідні за структурою  і схожі за семантикою, більшість нечленованих основ у процесі адаптації стають членованими.   Фактичний матеріал продемонстрував, що запозичені слова досить часто змінюють свою морфологічну структуру. Спрощення – це таке явище, при якому слово із складною структурою перетворюється на непохідне з нерозчленованою основою. Серед причин цього явища можна назвати розмитість лексичного і граматичного значень іншомовної одиниці і, як результат, неможливість його морфемного членування.

       Завданням морфемного аналізу запозичень у мові-реципієнті є встановлення кореневої(их) морфем(и), тому ми відшукували спільно структурні слова, при порівнянні яких можна було б виділити кореневу морфему в аналізованих англіцизмах: шоппинг – шоп, шоп-шоу, шоу-бизнес; степлер – степ, дестеплер, антистеплер.           Аналіз фактичного матеріалу дозволив виявити, крім основ, що складаються тільки з кореневої морфеми, ще два види основ: основа слова, що складається з кореня і суфіксоїда: шопп(инг) – шоп, шоп-шоу; основа слова, що містить 2 корені: шоу-менеджер; стар-менеджер; степ-аэробика.

       Проведений статистичний аналіз показує, що з 685 англомовних одиниць нараховується 391 основа, що складається у мові-реципієнті з однієї кореневої морфеми, що складає 56,5 %; основ, що містять корінь і суфіксоїд – 105 (15,5 %); основ, що складаються з двох кореневих морфем – 189 (27,8 %). Провівши морфемний аналіз відповідних основ-етимонів в англійській мові, спостерігаємо дещо іншу картину. Основи, що містять тільки кореневу морфему складають 194 одиниці (28,5%); основи, що складаються з кореневої і афіксальної (их) морфем – 264 одиниць (38,2%); основи, що мають  дві та більше кореневих морфем + афіксоїди – 83  одиниць (11,1%); основи, що складаються з двох кореневих морфем – 138 одиниць (20,2%); 6 лексичних одиниць (1%) в англійській мові мають двочленну структуру  (два слова) і 5 слів-етимонів є абревіатурами (0,8%). Таким чином, в англомовних одиницях на ґрунті  російської мови відбувається часткове пересування морфемних меж, що веде за собою іншу подільність морфологічних структур.

Словотворча активність будь-якого слова у мові визначається кількістю дериватів або похідних слів. Словотворча активність основ іншомовного походження, утворення похідних від неї слів на матеріалі мови-реципієнта – це обов΄язкова умова адаптації нової лексичної одиниці у системі мови-реципієнта. Запозичення не є мотивованими у мові-реципієнті, а деривати від запозичених основ мають внутрішню форму.

Аналіз фактичного матеріалу дозволяє нам зробити висновки, що переважна більшість похідних від англіцизмів утворена у процесі кореляційного (имидж – имиджевый, хеджировать – хедж) і дефініційного словотворення (панк-рок, панк-культура). Прикладом аналогічного процесу словотворення є утворення похідного фильм-мейкер на зразок існуючих имидж-мейкер  та плей-мейкер. У ході наукового дослідження було встановлено, що переважна більшість англіцизмів на матеріалі російської мови утворюють 1-2 похідних слова, рідше – 3 і більше. Так, найпоширенішими словотворчими моделями при творенні похідних прикметників від іменників істот та неістот є наступні:

1.      Основа іншомовного іменника + суфікс –ск із значенням ‘притаманний  кому-небудь, чому-небудь, що позначається основою’: тинéйджер – тинейджерский ; дилер – дилерский.

2.      Основа іншомовного іменника + ов із значенням ‘той, що відноситься до когось, чогось; притаманний кому-небудь, чому-небудь, що позначається основою’: попс – попсовый; пейджинг – пейджинговый.

3.      Основа іншомовного іменника + суфікс -н із значенням ‘той, що відноситься до чогось, що позначається основою’: пейнтбол – пейнтбольный; тендер – тендерный

4.      Основа іншомовного іменника + суфікси  -ов +-ск: супермáркет – супермаркетовский; бритпоп – бритпоповский.

Іменники з основою на приголосний утворюють у  російській мові похідні іменники з лексичним значенням ‘діяч’ за такою схемою: основа іншомовного іменника + суфікс ор (ер): аудит – аудúтор; драйв – дрáйвер.

Від іншомовних іменникових основ на матеріалі  російської мови утворюються збірні іменники за моделлю: основа іншомовного іменника + суфікс -ство (значення ‘стан, становище, властивість, діяльність’): дистрибьютор – дистрибьюторство; провайдер – провáйдерство.

Відприкметникових дериватів, в основному іменників, у російській мові порівняно небагато. Вони утворені за такою словотворчою моделлю: основа іншомовного прикметника + суфікс -ость:    кептивный – кептивность; эксклюзивный – эксклюзивность.           

Похідні дієслова від іншомовних іменникових основ утворюються за такою схемою: іменникова основа + суфікс – овать (-ирова); іменникова основа + суфікс – нуть: сникерс – сникерсовать (сникерснуть), клик – кликнуть, аннонс – аннонсировать.

Дієприкметникових та дієприслівникових дериватів, утворених на основі іншомовних дієслів, у  російській мові порівняно небагато: ратифицировать – ратифицúрованный; пролонгировать – пролонгúрованный; инвестировать – инвестúрующий; спонсировать – спонсúрующий; демпинговать – демпингýющий..

Префіксальний та префіксально-суфіксальний способи словотворення похідних лексичних одиниць при адаптації іншомовних слів у мові-реципієнті не є розповсюдженими. Деривати переважно утворюються за такими схемами: іншомовна основа + -не; іншомовна основа + -анти;     іншомовна основа + -ре; іншомовна основа + -де: оффшор – áнтиоффшор; демпинговый – антидемпинговый; легитимный – нелегитúмный.

Запозичені англомовні лексичні одиниці на матеріалі  російської мови утворили ряд похідних засобом слово- і основоскладання. Такі слова виявляють і ліву, і праву валентність. У ході дослідження були виділені такі словотворчі моделі:

1.      іншомовна основа + інтерфікс –о- + слово основного лексичного фонду:

лизинг – лизингополучатель; лизинг - лизингодатель.

2.      іншомовне слово + іменник основного лексичного фонду:

соулмузыкант; хит-новости; фитнесс–услуга.

3. іншомовне слово + іншомовне слово, адаптоване мовою-реципієнтом раніше: шоп-тур; бек-офис; дилер-менеджер.

Інакше поводять себе граматично неадаптовані лексичні одиниці у жаргонному осередку. Англомовні слова хиппи, фрилáв, бéйби утворили в російській мові ряд похідних переважно суфіксальним, префіксальним і префіксально-суфіксальним способами: хиппи – хипповáть, хиппéж, хиппéжить, хиппéжный;  хипповáтый,  хиппня, хиппóвский, хиппúзм; хиппúца,; фрилáв – фрилáвный,  фрилáвщик; бейби – бейбéнок, бéйбочка, бéйбик.

Слід зазначити, що серед новоутворень від твірних основ іншомовного походження досить велика кількість лексичних одиниць, утворених префіксальним способом. Різниця полягає в тому, що словотворчим деривантом виступають власне російські префікси: бес- + іншомовна основа: прайсовник – беспрайсовник;; по- + іншомовна основа: крейзить – покрейзить; про- + іншомовна основа: лукать – пролукать.

Жаргонізовані прикметники творяться в російській мові за такими словотворчими моделями: іншомовна основа + -ов (-ев): хай – хайевый; фрэнд – фрэндовый; іншомовна основа + (-ов) + -ск:  панк – панковский. Похідні дієслова  жаргонного осередку творяться суфіксальним способом за допомогою таких деривантів: -ить(ся), -ов: -ать, -уть: чейндж – чейнджиться; кис – кисать; вэнт – вэнтать; дринк – дринкать.

Серед іменникових похідних утворень у російській мові виділяються лексичні одиниці, утворені суфіксальним способом за такими словотворчими моделями: іншомовна основа + -щик: ньювейв – ньювейвщик; іншомовна основа + -ник:  мобильн(ый) – мобильник; іншомовна основа + -уха: креза – крезуха; іншомовна основа + -ак, -ик, -як: клип – клипак; попсовый – попсовик; іншомовна основа + -ист, -аст: хайлайф – хайлайфист; пейджер – пейджерист (пейджераст); іншомовна основа + -енок, -ель, -изм, ень, -ач: чайлд – чайлденок; аскать – аскатель.

Оскільки запозичення є назвами  явищ картини світу, то вони займають певне місце у ній. Лексико-семантичні групи слів не тільки визначають їхнє місце у системі мови, а й служать засобом зв΄язку з мовною картиною світу мови-реципієнта. Антропологічний аспект у лінгвістиці відіграє значущу роль при вивченні картини світу. Специфіка буття людини, її взаємовідносини з оточуючим середовищем, умови існування у Всесвіті – все це відображається у системі назв, що висловлюють різноманітність відносин людини у світі. Історико-політична зумовленість  концептосфери і є національною рисою. Мова-реципієнт може запозичувати не тільки окремі лексеми, а цілі лексико-семантичні групи слів, залежно від здатності різних фрагментів мовної картини світу переймати іншомовну лексику.

У розділі Всесвіт, до якого належать такі групи, як Небо і небесні тіла, Земля, Тваринний світ і Рослинний світ нових запозичень не спостерігається. Це пояснюється тим фактом, що у цих групах не існує лакун, що потребують заповнення. Те  саме наявне і в таких групах як Людина як жива істота, Душа і розум.

У групі Людина як суспільна істота нові запозичення наявні у таких підгрупах, як:  1. Людина у праці. Ремісництво та професії: дилер, менеджер, топ-менеджер, сейлз-менеджер, мидл-менеджер, продакшн-менеджер тощо. Майже всі англіцизми, що заповнили лакуни у цій сфері є назвами професій економічної галузі. 2.Промисловість та економіка: ноу-хау, рестайлинг, аутсорсинг, бойлер, холдинг, стенд-бай, бедж, маркетинг, франчайзинг, менеджмент, трейнинг тощо.

3. Торгівля, фінанси: сфера економічного життя в останнє десятиріччя була сферою кардинальних змін. Основна причина – це “глобалізація” ринків і бізнесу. Ця група запозичень є однією з найчисленніших: лейбл, лизинг, клиринг, стикер, флайер, андеррайтинг, листинг, инвойс, мониторинг, аудит, трейдинг, прайс-лист, роялти, супермаркет, лайт-бокс, биг-борд, прайс, сэконд-хенд,  факторинг, оффшор тощо. Слід зауважити, що проведення торговельних операцій та успіх реалізацій товарів і послуг тісно пов΄язані з рекламою. Ця сфера діяльності нова для носіїв мови-реципієнта.  Деякі з лексичних одиниць цієї сфери є етимологічними дублетами, тому що у мові-реципієнті вже існують питомі слова на позначення деяких концептів: айскрим – мороженое, постер – афиша, бренд – торговая марка, адвертайзинг – реклама.

4. Власність, дім: сендвич-панель, чипендейл, флэт, паркинг, сплит.

5.Транспорт: хетчбек, хот-род, скид-кар, тест-драйв.

6.Пошта, телефон, телеграф, телебачення: роуминг, дайал ап, колбек, мас-медиа, директ-мейл, медиа-баинг, медиа-сервис.

У групі Соціальні організації і соціальні інститути наявні такі англіцизми:

1.      Держава: инаугурация, истеблишмент, электорат,  бизнес-чат тощо.

2.      Музика, ігри та розваги: хит, класик-хит, продюсер, клип, клип-мейкер, андеграунд, римейк, ремикс, саунд-продюсер, брейк, брейк-данс тощо.

  Ще двома групами, до яких запозичився пласт лексики з англійської мови, є Мода і модельний бізнес та Спорт. Проникнення слів із сфери моди до  російської мовної картини світу зумовлене потребами експресивності. Іншомовним назвам одягу віддається перевага через такий чинник, як престиж. Ця підгрупа представлена досить значною кількістю англіцизмів, а саме: комбидресс, комбитоп, топ, стретч, лайкра, кардиган, милитари  тощо.

Спорт: пейнтбол, топ-гранд, овертайм, дабл-дабл, трипл-дабл, маунтенбайк, сноуборд, шорт-трек, кайтинг, кайтсерфинг, кайтбординг, фрисби, фристайл, фристайлер, лайнс-мен, боулинг, поул тощо. Нові екстремальні види спорту набули популярності в Україні і Росії, з΄явилися нові реалії, що потребують  найменування у новій мовній системі, тому англомовні запозичення цієї сфери органічно входять до картини світу мови-реципієнта.    Група Людина і Всесвіт, яка складається з таких підгруп, як A priori та Наука і техніка теж мають низку запозичених з англійської мови лексичних одиниць.  Медична, хімічна, фізична та інші термінологічні системи, в основному, склалися протягом ХІХ-ХХ століть, тому нових англомовних запозичень не спостерігається. Діяльність у комп΄ютерній сфері є порівняно новою. Технічні контакти з виробниками комп΄ютерної техніки і комп΄ютерних програм призводять до того, що лакуни у цій тематичній групі мовної картини світу мови-реципієнта заповнюються англіцизмами, такими як:  баннер, спаммер, домен, трекбол, трекпойнт, файл, файлер, органайзер, гейм, геймер, клик, джойстик, хай-тек, чип  тощо.

Не зважаючи на велику кількість досліджень у сфері запозичень, порівняно небагато з них присвячені проблемам лексико-семантичної і функціональної адаптації (І.М.Каминін, Л.П.Крисін, Г.В.Зимовець). Проте, семантична асиміляція і переосмислення  вважаються одними з найскладніших частин процесу освоєння іншомовних лексем.  У роботі аналізу англомовні одиниці підлягали з урахуванням лексико-синтаксичного контексту у мові-реципієнті, враховувалися синтагматичні зв’язки мовних одиниць у тексті та дискурсі.

       Більшість російських і українських мовознавців виділяють: розширення; звуження; зміщення; переніс значення (В.Г.Гак, Б.О.Плотніков та ін.) До цієї класифікації М.І.Мостовий додає погіршення та поліпшення значення, тобто зміни прагматичної і стилістичної оцінки.

У процесі входження тієї чи іншої лексичної одиниці до семантичної системи мови-реципієнта відбувається, як правило, спрощення її семантичної структури. Запозичується не повний обсяг смислової структури слова-етимона, а тільки та частина, якої потребує мова-реципієнт у той чи інший період розвитку. Семантична структура слова-етимона у новому мовному осередку може мати таке відображення:

1.      Англомовна одиниця запозичується у мову-реципієнт з усіма значеннями, переважно з одним, рідше – двома і більше.

2.      Спрощення семантичної структури багатозначної іншомовної лексичної одиниці, тобто запозичується у мові-реципієнті одне значення.

       Набуваючи широкого вживання в російській мові, при створенні типових вживань, іншомовна одиниця отримує статус самостійної лексичної одиниці. З точки зору лексико-семантичної адаптації розрізняємо:

1. Неадаптовані англомовні одиниці: асистанс;  мастеринг.

2. Частково засвоєні англомовні одиниці:  факторинг: факторинговая кампания, факторинговые услуги; дефолт – угроза дефолта, провозглашать дефолт.

3. Повністю адаптовані англомовні одиниці у мові-реципієнті: Оффшор, оффшорный  – оффшорная компания, оффшорная структура, оффшорная зона, оффшорный капитал, оффшорный бизнес, оффшорные трасты.

Якщо порівняти семантичну структуру англіцизмів і слів-етимонів, спостерігаємо таку співвіднесеність:

1.      Однозначні запозичені лексичні одиниці співвідносяться з однозначними словами-етимонами: rieltor- риэлтор; remake – римейк;  cooler – куллер; test-drive – тест-драйв.

2.      Однозначні лексичні одиниці співвідносяться з полісемічними словами-етимонами:

3.      Полісемічні запозичення співвідносяться з моносемічним словом-етимоном:

4.      Полісемічні запозичені лексичні одиниці, співвідносні з полісемічними словами-етимонами:

Аналіз фактичного матеріалу дозволяє стверджувати, що переважна більшість запозичених одиниць у російській мові співвідноситься з одним чи двома значеннями полісемічних слів-етимонів. Проте, при переході з однієї мовної системи до іншої зменшується коло явищ і предметів, закріплених за даним словом, тобто, семантична структура запозиченої одиниці спрощується:   драйвер -  ‘прилад зв’язку  ЕОМ та пристроєм, що управляється ним; програма, що управляє’.

            Спрощення значень запозичених лексичних одиниць відбувається у таких напрямках:

1.      спрощення на основі прямого значення, іншими словами, у мові-реципієнті запозичується пряме номінативне значення слова-етимона: киллер -  ‘професійний убивця’;

2.      спрощення значення на основі похідного значення, іншими словами, запозичення похідного значення лексеми-етимона у мові-реципієнті: истеблишмент -  ‘правлячі привілейовані групи суспільства, а також уся система влади і управління, за допомогою якої вони досягають свого панування’.

У процесі функціонування у мові-реципієнті англомовні одиниці набувають нових значень, відмінних від значень слів-етимонів. Цей факт свідчить про ускладнення семантичної структури запозичень на грунті російської мови. У процесі дослідження ми виділяємо такі типи ускладнення семантичної структури англіцизмів у мові-реципієнті:

1.      Виникнення похідних значень на основі прямого:

хиппи -   1. група молоді, що заперечує  встановлені моральні норми  поведінки і веде волоцюжницький спосіб життя; 2.  людина, що екстравагантно веде            себе, претензійно одягається.

2.      Ускладнення лексико-семантичної структури англомовних одиниць на основі похідного значення слова-етимона:

Клиринг – 1.  взаєморозрахунок платежів, спосіб розрахунків, коли грошові претензії       учасників зараховуються без    використання готівки;        2. форма  міжнародних безготівкових      розрахунків, коли заборгованість зараховується шляхом взаємного розрахунку.

3.      Переінтеграція семем у семантичній структурі англомовних одиниць.

Цей вид квантитативних змін означає, що коли полісемічна лексема запозичується не в одному значенні, а у двох чи декількох, ієрархія розташування семем у мові-реципієнті змінюється порівняно з ієрархією семем у мові-джерелі: Ринг - 1. тимчасова угода між підприємцями про скуповування або вилучення з ринку певного товару, щоб підвищити попит і потім продати його за вищою ціною; 2. оточений канатами майданчик для боксу; 3. телефонний дзвінок; 4. телефонний апарат; 5. пов’язка навколо голови.

       Переосмислення значення (якісні зміни у лексико-семантичній структурі) запозичень, а саме: метафоричний, метонімічний переноси, генералізація, конкретизація значень, пов’язане із змінами у складі сем, що належать тій чи іншій семемі. Зокрема, відбувається втрата одних сем, що були диференціюючими, і поява інших, що специфікують значення, а також переінтеграція сем у складі семеми. Усі ці процеси мають прояв у контексті, що допомагає багатопланово зрозуміти значення того чи іншого запозичення.

1. Генералізація значення англомовної одиниці.

Певна частина англомовних лексем у ході функціонування у новій лексико-семантичній структурі розширює своє значення порівняно із словами-етимонами.

Consensus                                                                 консенсус

1. узгодження думок, поглядів                       1. досягнення згоди, прийняття

                                                                      рішень із складних питань

                                                                 учасниками нарад, конференцій

                                                                 шляхом обговорення і взаємних

                                                                 поступок.

Слід зауважити, що у мові-джерелі при тлумаченні лексеми  consensus відсутні семи ‘обговорення’, ‘поступка’, що характеризують процес досягнення згоди.  На грунті  російської мови розвивається  похідне значення ‘досягнення згоди між двома сторонами’.

2. Конкретизація значення англіцизмів.

Яскравим прикладом конкретизації значення є англомовне запозичення киллер. В англійській мові ця лексема має такі семеми: ‘людина, яка вбиває або схильна до вбивства’; ‘щось, що може вбити (хвороба, отрута)’;  ‘прилад для вбивства великих тварин.’  “Словарь иностранных слов и выражений” подає таке значення цього слова: ‘професійний найманий убивця’. Маючи у мові-джерелі та у мові-реципієнті такі спільні семи, як: ‘істота’; ‘вбивати’, семема в російській мові включає такі додаткові конкретизуючі семи, як: ‘професійний’; ‘за гроші’.

3.Метафоричний і метонімічний переноси.

Метафоричний і метонімічний переноси та утворення нових значень в англіцизмів на основі дії цих механізмів відбувається теж досить часто. Це є свідченням активізації функціонування запозичених лексем у мові-реципієнті. Метафоризація предметно-понятійного змісту англомовних одиниць може бути різною: від оказіональної, індивідуальної до стабільних метафор. Регулярне вживання метафори в контексті мови-реципієнта призводить до створення нового значення, що не властиве слову-етимону. Метафоричний переніс ґрунтується на схожості зовнішніх ознак або функцій, предметів і явищ. Утворення похідного значення на основі метонімічного переносу, тобто переносу значення за суміжністю, відбувається поряд з метафоричним переносом. Як приклад наведемо англіцизм спонсор. У мові-реципієнті  ця лексема має такі значення: ‘поручитель, гарант’; ‘особа чи організація, що фінансує економічний проект, проведення соціальних заходів’. Ця лексична одиниця з 80-х років минулого століття  починає функціонувати  в економічній сфері.  У розмовному стилі шляхом метафоричного переносу розвивається похідне значення ‘чоловік, що фінансово утримує’: Ну что, твой спонсор обещал тебе оплатить новый мобильник?. Нет денег? Ищи спонсора. 

Запозичення шоу-бизнес характеризується наявністю таких значень у своїй лексико-семантичній структурі, як:  ‘сфера діяльності, пов’язана з проведенням на комерційній основі естрадних концертів, конкурсів краси’;  ‘люди, що пов’язані з цією сферою’. Похідне значення у мові-реципієнті з’являється завдяки метонімічного переносу за моделлю “сфера діяльності – об’єкт дії”.

Третій розділ “Стилістико-функціональні характеристики англомовних запозичень у мові-реципієнті” присвячено особливостям функціонування англомовних запозичених одиниць у російськомовних матеріалах різних стилів: газетно-інформаційних, науково-технічних, молодіжному та комп’ютерному жаргонах, рекламних оголошеннях.

Жаргон – це певна сфера мовленнєвого комплексу мови, яка оточує його нормативне ядро.  Вона відрізняється від ядра ненормативністю, рухомістю, здатністю змінюватися у короткі, з історичного боку, періоди. Подібно будь-якому суспільству молодіжний осередок має свою “закодовану” мову, яка називається молодіжним сленгом. Наприклад, лексема пипл має первинне значення ‘хіппі, член хіпп-системи’: Ты пипл?  На основі цього значення розвивається узагальнене, генералізоване значення ‘член тусовки, компанії’: Пиплы время от времени купают друг друга в фонтане. Шляхом пересування від ядра системи до її периферії утворене одне із значень лексичної одиниці пипл, а саме: ‘будь-яка людина’. Прикладом метафоричного переносу є значення ‘іноземний студент’ у лексеми фронд (френд): У нее в комнате какой-то френд сидит, я только что заглядывал. Синонімом до цієї лексичної одиниці є джус: Бери своих джусов и шевели батонами.

         Генералізація значення спостерігається у англіцизма батл (ботл, боттл). Первинне значення цієї лексеми є ‘пляшка із спиртним напоєм’: У меня с собой батл оф вайна. Похідне значення ‘будь-яка пляшка’ утворюється внаслідок розширення попереднього значення.   Метонімізація похідного значення наявна  у лексичної одиниці рейвер, номінативне значення якої ‘музикант, який працює  у стилі рейв’. На російськомовному грунті розвивається значення ‘любитель музики у стилі рейв’: Тинэйджер ты или пейджер, рейвер ты или плейер – мне давным-давно параллельно. Метонімічний переніс спостерігається також і у лексемі дэнс при актуалізації семеми ‘дискотека’.

Каламбурна підстановка є характерним явищем молодіжного жаргону. Наприклад: бизнесмент – ‘міліціонер, який бере хабарі’; даунклуб – ‘нудне зборисько’;  гейгерл – ‘повія, лесбіянка’; ментхауз – ‘міліція’, тыча – ‘вчителька’, биркó – ‘пиво’ (аналогія з пивкó), ваня – ‘один карбованець’, вýменджер – ‘жінка-менеджер’. Англомовні лексеми, крім синтагматичних зв’язків, вступають у парадигматичні зв’язки, зокрема відношення синонімії, з іншими жаргонізованими одиницями, утворюючи синонімічні ряди: Скипать, юзануть – валить, делать ноги, сайгачить, кочумарить, драть когти, сматываться; прайс (деньги) – мани, лавэ, башли. Пари слів прайсовый – беспрайсовый; попсовый – антипопсовый; литловый – биговый; вайтовый – блэковый, чиповый – прайзовый є прикладами антонімічних відношень.

Ознакою функціональної активності англомовних одиниць є те, що вони  служать базою для  утворення фразеологічних одиниць на матеріалі  російської мови: послать по факсу – ‘відмовити комусь  у грубій формі’; крезу ловить – ‘отримувати задоволення’; крезу катить – ‘збожеволіти’.

Одним з шляхів поповнення лексичного складу комп’ютерного сленгу є запозичення лексичних одиниць з англійської мови. Жаргонізовані лексичні одиниці існують не тільки в усному мовленні користувачів комп’ютерної техніки. Їх можна зустріти і в засобах масової інформації, навіть у солідних комп’ютерних виданнях, економічних газетах і журналах типу “Бизнес”, “Чип”, “Украинская инвестиционная газета”, “Негоциант”. Серед користувачів комп’ютерної техніки переважна більшість людей молодого віку, тому молодіжний і комп’ютерний жаргони тісно переплетені, лексичне наповнення характеризується стилістичним забарвленням та експресивністю. Серед лексичних одиниць існують дві групи запозичень:  запозичення з англійського комп’ютерного жаргону (геймер, смали, думер); терміни англійського походження, які мають еквіваленти у російській мові (кликать – щелкать; хард драйв – жесткий диск).Стилістично нейтральні в англійській мові слова у комп’ютерному жаргоні російських програмістів набувають функціонально обумовленого зниженого стилістичного забарвлення: грубувато-фамільярного, іронічно-презирливого або розмовного. Одним з характерних способів словотворення для комп’ютерного жаргону є каламбурна підстановка. Наприклад, пожмакер, хомяк, юзерг, аська, бáся, дисплюй,  емеля, кéнар, крякнути, погамулька, пижамкер, дебилспейс, юзверь.

Більшість англіцизмів, що вживаються у науковому стилі, зокрема у комп’ютерній сфері, є моносемічними термінами. Аналіз спеціальних комп’ютерних видань свідчить про появу нових запозичених англіцизмів, що позначають нові пристрої, процеси, дії: хостинг – ‘ведучий вузол’; линкинг – ‘зв’язування’; хост – ‘головна обчислювальна машина’; флоппи – ‘гнучкий диск’; провайдер – ‘джерело інформації’ тощо.

У 90-ті роки ХХ століття виникли десятки словосполучень з лексичною одиницею виртуальный.. Вперше ця лексема з’явилася у сполученні з питомим словом простор і означало ‘віртуальну реальність’ – ‘світ образів, картин, створених за допомогою спеціальних комп’ютерних програм’. Зараз у російськомовному мовленні існує велика кількість словосполучень, одним з компонентів яких є виртуальный: виртуальная обсерватория, виртуальные игры, виртуальный секс, виртуальная любовь. Англіцизм Интернет все більше розширює семантичні зв’язки і вживається майже в усіх стилях. Це слово безліччю похідних сполук активізує в російській мові невластивий їй синтаксис: интернет-издания, интернет-газета, интернет-журналист, интернет-пресса, интернет-агентство  тощо.

Певна частина запозичених з англійської мови одиниць, в основному, залишається семантично і функціонально напівзасвоєною у мові-реципієнті – такі лексеми не змінюють своєї семантичної структури, зберігаючи моносемічність, незалежність від контексту, а сфера функціонування обмежується тільки діловою сферою. Прикладами такої специфічної лексики є: райтер – ‘особа, яка бере обов’язки про продаж і купівлю основних цінних паперів’; роялти – ‘періодичні перерахунки за використання об’єкта ліцензійної угоди’ тощо.

Частина іншомовного лексикону  економічної галузі розширює межі свого функціонування – відбувається детермінологізація англіцизмів у контексті мови-реципієнта. Найчастіше такі лексеми наявні у газетно-інформаційних матеріалах. Наведемо приклади таких лексичних одиниць: дилер 1. Особа або установа – торговельний представник підприємства, фірми; 2. біржовий посередник, що займається купівлею та продажем цінних паперів. Лексема лизинг у російській мові характеризується наявністю такого значення, як: ‘довготермінова аренда машин, устаткування, транспортних засобів, будівель виробничого призначення, яка передбачає можливість її наступного викупу’. Ця лексема утворила низку похідних: лизингодатель, лизингополучатель, лизинговый. Остання лексична одиниця зустрічається у сполученні із словами договор, платежи, операции, средства, фонд, мощность.

 У газетно-інформаційних матеріалах, розрахованих на широке коло сприймачів, наявні англіцизми музичної сфери та шоу-бізнесу, назви спортивних реалій, особливо назви екстремальних видів спорту, типу: дайвинг, глейдинг, маунтенбайк, скайсерфинг тощо, назви реалій модельного бізнесу. Найуживанішою лексемою цього стилю є англіцизм эксклюзив і його деривати эксклюзивный, эксклюзивность.  Вперше у російськомовному контексті цей англіцизм з’явився у сполученні із словом интервью у значенні ‘особливе, тільки для цього чи іншого джерела інформації’. Згодом цей англіцизм  і його деривати вступають у різноманітні семантичні зв’язки з питомими словами російської мови та запозиченими раніше лексичними одиницями: эксклюзивный представитель, эксклюзивное качество, эксклюзивные материалы, эксклюзивное белье, эксклюзивная этикетка тощо. На ґрунті російської мови відбувається розширення семантичного потенціалу цієї лексеми. Про цей акт свідчить актуалізація нових сем у межах семеми, а саме: ‘першокласний; особливий; виключний; елітний; модний; популярний; дорогий; покращений; непоганої якості;  незвичайний’.

Іншими популярними запозиченими лексичними одиницями газетно-інформаційних матеріалів є: ди-джей, пи-джей, фитнесс, саммит, дистрибьютор, мониторинг, гламур, рейдер тощо.

ВИСНОВКИ

1. Запозичення іншомовних лексичних одиниць у системі мови-реципієнта є одним з основних проявів мовного контактування і мовної взаємодії, а також одним з шляхів поповнення лексичного складу мови. Крім екстралінгвальних чинників, на механізми і шляхи запозичення впливають лінгвальні (внутрішні) чинники.

2. Оскільки запозичення є назвами певного явища картини світу, то вони займають певне місце у ній. Лексико-семантичні групи слів не тільки визначають їхнє місце у системі мови, а й служать засобом зв΄язку з мовною картиною світу мови-реципієнта.        У межах спільної ідіоетнічної мовної картини світу протиставляються спільнонаціональні мовні картини світу та мовні картини світу, обмежені соціальною сферою: діалекти, професійна мова тощо. Запозичення з інших мов у цих сферах відбувається не з метою заповнення лакун у мовній картині світу, яке ми спостерігаємо у літературному усному і писемному мовленні, а з метою “англізації” мовлення, в першу чергу молодіжного.

3. Результати аналізу фактичного матеріалу довели той факт, що англіцизми зазнають впливу з боку нової мовної системи на різних рівнях (фонетико-графічному, граматичному, лексико-семантичному), запозичення повністю або частково адаптуються у російській мові.

4. Словотворчі можливості англомовних лексичних одиниць у мові-реципієнті у певній мірі залежать від морфемної будови цих слів. У ході морфемного аналізу запозичених лексичних одиниць були виявлені морфемно подільні і морфемно неподільні лексеми, причому відсоток морфемно неподільних одиниць у мові-реципієнті значно більший. На словотворчий потенціал  впливають структурні показники. Так, морфемно неускладнена основа має переваги порівняно з тими, які закінчуються на певний словотворчий формант.

5. Результати аналізу фактичного матеріалу дають підстави стверджувати, що англомовні одиниці та їх деривати змінюють свою лексико-семантичну структуру в російськомовному контексті. На початковому етапі входження англіцизмів у нову мовну систему у більшості випадків спостерігається спрощення їх семантичної структури.

6. У процесі функціонування у мові-реципієнті відбувається переосмислення значень англіцизмів, вони набувають нових значень, відмінних від значень слів-етимонів. Цей факт свідчить про ускладнення семантичної структури запозичень на грунті  російської мови, тобто моносемічне слово набуває нових похідних семем.

 7. Аналіз фактичного матеріалу свідчить про наявність якісних змін у лексико-семантичній структурі запозичень, а саме: метафоричного, метонімічного переносів, генералізації, конкретизації значень, які пов’язані із змінами у складі сем, що належать тій чи іншій семемі.

8. Більшість проаналізованих англомовних одиниць активно функціонують у газетно-інформаційних, науково-технічних і ділових матеріалах, проте, якісні та квантитативні зміни лексико-семантичної структури спостерігаються й у жаргонізованих англіцизмів.

9.Особивістю семантичної адаптації жаргонізмів є те, що англомовні одиниці запозичуються в одному значенні. Полісемічні лексеми трапляються рідко. Цим вони задовольняють вимогам до термінів – бути однозначними.

10. Більшість англіцизмів, що вживаються у науковому стилі, зокрема у комп’ютерній сфері, є моносемічними термінами. Аналіз спеціальних комп’ютерних видань свідчить про появу нових запозичених англіцизмів, що позначають нові пристрої, процеси, дії. У російській мові спостерігається десемантизація певної частини термінів комп’ютерної технології. Слід зауважити, що метафоричного і метонімічного значення у комп’ютерних термінів не спостерігається.

11. У газетно-інформаційних матеріалах, розрахованих на широке коло сприймачів, наявні англіцизми музичної сфери та шоу-бізнесу, назви спортивних реалій, особливо назви екстремальних видів спорту. Таким чином, кількість і характер запозичених англіцизмів залежать від характеру і спрямованості мас-медіа.