СУБЄКТНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

summary

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи, сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Особливості застосування суб’єктних трансформацій в англо-українському перекладі” формулюється визначення суб’єктної трансформації, аналізуються її синтаксична та лексична складові, описується вплив синтаксичної  організації висловлювання на застосування суб’єктних трансформацій у перекладі та наводиться класифікація суб’єктних трансформацій, згідно з якою вони поділяються на якісні та кількісні трансформації та трансформацію перегрупування.

В англо-українському перекладі досить часто використовуються поверхневі структури, що відрізняються від вихідних. Заміна поверхневої структури оригіналу є способом досягнення адекватності, заради чого в перекладі використовується поверхнева структура, синонімічна або не синонімічна вихідній. Подібні заміни – досить поширене явище, оскільки синтаксис у багатьох випадках виявляється найрухливішою частиною побудови висловлювання в перекладі, і варіювання синтаксичних характеристик речення є одним із основних способів вирішення багатьох перекладацьких завдань.

Слід зазначити, що за умов виконання адекватного перекладу глибинна структура висловлювання в жодному разі не може змінюватися, оскільки це призводить  до спотворення семантики висловлювання (В.Г. Гак).

Заміни вихідних синтаксичних структур синонімічними поверхневими структурами в перекладі за інваріантності глибинної структури фактично є перекладацькими синтаксичними трансформаціями, що становлять собою різновид перекладацьких трансформацій, описуваних у працях з теорії перекладу.

Виходячи з цього, суб’єктні трансформації можна визначити як частковий випадок синтаксичних трансформацій із зміною характеру або розташування суб’єкта, тобто як заміну поверхневої структури речення оригіналу синонімічною поверхневою структурою у реченні перекладу за умов збереження інваріантності глибинної структури.

Однією з головних причин застосування суб’єктних трансформацій слід  вважати міжмовну синтаксичну асиметрію. Так, через асиметрію форми та змісту, елементи ситуації та члени речення в різних мовах можуть не збігатися (В.Г. Гак) Тому слід розрізняти члени речення (підмет, додаток та ін..) та семантичні актанти – відображення реальної ролі певного елемента ситуації (суб’єкт, об’єкт, адресат, знаряддя дії та ін.).

Суб'єктні трансформації, що застосовуються в англо-українському перекладі, можна поділити на три групи: якісні та кількісні трансформації і трансформації перегрупування. Такий розподіл виконано з урахуванням двох чинників: зміни порядку розташування членів речення при перекладі та з точки зору зміни складу синтаксичної структури речення у перекладі.

Необхідність застосування трансформацій підмета в англо-українському перекладі може зумовлюватися комунікативними, стилістичними, граматичними та семантичними причинами. Втім, трансформації перегрупування найчастіше спричиняються потребою зберегти комунікативну структуру речення;  якісні трансформації, зазвичай, використовують тоді, коли зберегти семантичну структуру речення, не порушуючи його формально-граматичної структури, неможливо. Щодо кількісних трансформацій, то головною причиною їх використання можна вважати розбіжності в граматичній та семантичній структурі англійських і української речень.