Сучасна чеська суспільно-політична лексика: семантика, структура, динаміка

summary

У вступі обґрунтовується тема дисертаційної роботи в презентуючих її напрямах: вибір теми з позицій сьогоденних потреб лінгвістики, актуальність для розвитку теорії лексикології, семасіології і практичних потреб, умотивовується вибір і напрями застосування сучасних лінгвістичних методів лексикологічних досліджень, визначаються мета й завдання аналізу, ступінь апробації основних положень дисертації.

У першому розділі „Теоретичні засади  дослідження суспільно-політичної лексики: принципи виокремлення, аналізу, класифікація” уточнюється СПЛ як загальномовний феномен, що повною мірою може екстраполюватися й на сучасну чеську мову. Ці уточнення, доповнення й авторський погляд висвітлюються в сімох позиціях опису: сутність поняття та принципи виокремлення СПЛ, класифікація СПЛ, структура СПЛ, семантичні процеси у складі СПЛ, основні аспекти аналізу СПЛ, СПЛ як об’єкт соціолінгвістичного аналізу, історія формування та особливості функціонування СПЛ у різних стилях мови.

          У славістиці 70-х – 80-х – 90-х років ХХ століття й в сучасну добу погляд на СПЛ уніфікується в основній характеристиці цієї лексичної підсистеми, яка глобально вербалізує широку сферу діяльності суспільства, а саме сферу політики, політекономії, ідеології, світоглядності. При цьому існують численні уточнення щодо визначення функціональних меж підсистеми, різних критеріїв класифікації номенклатурних лексем, самих дефініцій класифікаційних підгруп, тобто пропонуються в деталях різні метамови об’єкта дослідження (В. Г. Костомаров,

Л. А. Мурадова, С. Г. Капралова, В. М. Лейчик, Т. Б. Крючкова, І. Ф. Протченко). На ґрунті проаналізованої наукової літератури в дисертації аргументується переконання автора в тому, що СПЛ умовно включає дві підсистеми: функціонально-описову й термінологічну (СПЛ та СПТ). За критерієм такої типології в роботі визначено: мобільність, потенційний динамізм номінацій, різна їхня парадигматика і структурні відношення в межах підсистеми. Теза про більшу однозначність, унормованість підсистеми СПТ не може мати виключну коректність, бо існує багато дифузних термінів, або таких, які відомі вузькому колу носіїв мови, як у чеській мові терміни типу anexe, akceptace, emise, evidence та інші.

СПЛ у сучасній чеській мові виразно класифікується за такими ознаками: співвідношення між СПЛ та СПТ, лексико-тематична приналежність, емоційне забарвлення. Перша й третя ознаки є факультативними, головною є друга. Тут виділяються назви, пов’язані з суспільно-політичним устроєм держави й лексика, пов’язана з різними сферами суспільно-політичного життя. Зважаючи на функціональну інтерференцію різних лексем за вказаною тематичною приналежністю, доцільно було поглибити класифікацію виділенням так званих лексико-семантичних полів (далі ЛСП), де визначається ядерна домінанта. Так, лексику, пов’язану з державним, соціально-політичним устроєм держави, у роботі представлено трьома ЛСП, які об’єднуються в одній зоні СПЛ. При цьому наголошено на деякій умовності такого поділу, бо більшість лексем цієї тематичної групи перетинаються у виділених полях, оскільки їх можна віднести до кожного з трьох ЛСП (ЛСП moc, ЛСП stбt, ЛСП spoleиnost). Це зумовлено тим, що назви зазначених ЛСП, які одночасно є ключовими концептами СПЛ, нерозривно пов’язані між собою (stбt – zбkladnн mocenskб orgаnizace ve spoleиnosti). Проблема розподілу власне СПЛ на ЛСП посилюється багатозначністю окремих лексем та наявністю у визначенні окремих слів назв усіх (або, принаймні, двох) ЛСП. Так, слова republika 1, monarchie 1 відносяться до ЛСП moc у значенні певної форми правління та republika 2, monarchie 2 до ЛСП stбt у значенні держав з такою формою правління. Слово prezident 1 можна віднести до ЛСП stбt  та до ЛСП moc, оскільки prezident – hlava stбtu, pшedstavitel stбtnн moci. Слово politika 1 можна віднести до ЛСП stбt  та до ЛСП moc, оскільки politika – иinnost stбtu, иinnost orgбnщ stбtnн moci. Слово lid 1 явно тяжіє до ЛСП spoleиnost, хоча його можна віднести до всіх трьох ЛСП, оскільки lid – vrstvy spoleиnosti, zdroj veљkerй moci ve stбtм. Найважче розмежувати ЛСП stбt  та moc, оскільки влада розглядається перш за все у значенні державної влади (stбtnн moc). Всі ці випадки перетинання та взаємопроникнення демонструють небезпідставність об’єднання зазначених ЛСП в одну зону – власне СПЛ.