СУФФИКСАЛЬНЫЕ УНИВЕРБЫ РУССКОГО ЯЗЫКА: СЕМАНТИКА, ДЕРИВАЦИОННЫЕ ОТНОШЕНИЯ

summary

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, сформульовано мету і завдання роботи, указано об’єкт, предмет і методи дослідження, схарактеризовано проаналізований матеріал, визначено наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів, форми їх апробації, описано структуру дисертації.

І розділ дисертації «Універбація як різновид компресивного словотвору» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Поняття універбації в лінгвістиці» розкривається сутність універбації, наводиться широке й вузьке розуміння терміна.

У підрозділі 1.2 «З історії вивчення суфіксальної універбації» виділені й схарактеризовані три періоди в дослідженні суфіксальної універбації: перший охоплює 50–60-ті рр. ХХ ст., другий тривав протяґом 70–80-х рр., третій – 90– 2000 рр.

У підрозділі 1.3 «Розроблення питання суфіксальних універбів в україністиці» розкривається універсальність процесу універбації, притаманного групі слов’янських мов. Українську дериватологію збагатили дослідження І.І. Ковалика, В.О. Горпинича, Н.Ф. Клименко, Є. А. Карпіловської. Український словотвір характеризується тенденцією «до компресії плану вираження при збереженні семантичного наповнення» (Г.Н. Віняр, 1992).

Перша кандидатська дисертація з універбації в українській мові була захищена І.М. Думчак (1998). У ній поставлено питання про характер функціонування мотивуючого словосполучення й відношення між «звичайними дериватами й універбованими словами».

В україністиці актуальними є такі питання: динамічний аспект універбації (О.О. Тараненко, 1989), місце суфіксальних універбів у системі способів словотвору (В.В. Ґрещук, 1989, 2007), універби як відбиття тенденцій словотвору в мові українських засобів масової інформації (О.А. Стишов, 2005), універбація як реалізація закону мовної економії (І.М. Думчак, 1998; А.М. Нелюба, 2008), продуктивність словотвірних типів суфіксальних похідних (О.О. Тараненко, 2008; А.М. Нелюба, 2008).

У підрозділі 1.4 «Загальна характеристика суфіксальних універбів» розглянуто семантичні, стилістичні й лексико-граматичні особливості похідних.

Семантична специфіка універбів зумовлюється тим, на основі одного чи кількох значень базового прикметника вони утворюються. Дослідники, констатуючи семантичну залежність похідного від сполучення з прикметником, не враховують можливість утворення універбів від різних значень ад’єктива. На основі кількох ЛСВ означального можуть породжуватися універби з різною словотвірною структурою; пор. на І кроці (22 одиниці): холостяк ← [холостой мужчина] холостой₁ «неженатый», холостяк ← [холостой рейс] холостой₂ «осуществляемый транспортом без груза»; на II кроці (13 одиниць): брошенка ← [брошенная стройка] брошенный₁ ← бросить₁ «прекратить делать что-л.», брошенка ← [брошенная женщина] брошенный₂ ← бросить₂ «оставить кого-л.»; на III кроці (14 одиниць): игровик ← [специалист по игровым видам спорта] игровой₁ «отн. к игре» ← игра₁ «занятие, обусловленное совокупностью определенных правил, являющееся видом спорта» ← играть₁ «проводить время в каком-л. занятии», игровик ← [актер игрового кино] игровой₂ «связанный с игрой актеров» ← игра₂ «исполнение сценической роли» ← играть₂ «участвовать в сценическом представлении».

Суфіксальна універбація – явище стилістично неоднорідне: частина похідних належить до розмовного, публіцистичного мовлення (Т.Д. Соколовська, 2005), частина – до професійно-технічного (І.М. Полякова, 1972; С.Д. Шелов, 1984) і жаргонного (В.М. Виноградова, 1985). Одночасно універбам притаманна поліфункціональність, що виявляється в переході похідних із розмовного, розмовно-професійного мовлення до кодифікованого (М.М. Прокопович, 1966; І.О. Устименко, 2007). Забарвлення розмовності властиве деяким суфіксам: -к(а) із морфами -ушк(а) (губнушка), -ашк(а) (документашка ← документальный фильм), -ак (черствяк ← черствый хлеб), -ач (жесткач ← жесткая музыка), -ух(а) (щитовуха ← щитовой дом).

Лексико-граматичні особливості суфіксальних універбів пов’язані зі значенням збірності, роду й числа. Переважають універби, у яких збірність виражається не спеціалізованими суфіксами -ник та -няк, а безпосередньо через лексичне значення, сему ‘сукупність’. У суфіксальних універбах діє нестрого «правило Докуліла» про родову співвідносність конденсата і мотивуючого словосполучення (О.М. Сидоренко, 1993). У цьому важливу роль відіграє і граматичне значення множини, яке нейтралізує рід іменника.

У розділі ІІ «Мотиваційні відношення суфіксальних універбів», що складається з п’яти підрозділів, проаналізована синтаксична база похідних із погляду кількісного складу словосполучень, їх частиномовних моделей; визначені синтаксичні процеси, що супроводжують утворення суфіксальних універбів.

У підрозділі 2.1 «Прості й складні мотивуючі словосполучення» розглянуто словосполучення різного типу. Словосполучення класифікуються за кількістю складників (М.М. Прокопович, 1966; В.А. Бєлошапкова, 1977). Дослідники виокремлють прості, найбільш використовувані словосполучення, що складаються з двох повнозначних слів, і складні поширені словосполучення, що містять від трьох до п’яти компонентів.

У підрозділі 2.2 «Частиномовні моделі мотивуючих словосполучень» описані продуктивні моделі простих і складних розчленованих одиниць. Для простих мотивуючих словосполучень виявлені три моделі, перша з яких характеризується найбільшою частотністю:

● П + І: акцизная марка → акцизка;

● Дієприкм. + І (25 од.): мигающая лампа → мигалка;

● І + прийменник для + І (10 од.): комната для вахтеров → вахтёрка.

Серед трикомпонентних словосполучень виділено 7 частиномовних моделей, перша з яких є частотніше:

● І + <прийменник> + П + І (95 од.): специалист по сейсмическим явлениям → сейсмик, самолет транспортной авиации → транспортник;

● П + П + І (32 од.): подкорковые нервные центры → подкорка;

● П + І + І (17 од.): мажоритарная система выборов  → мажоритарка;

● П + І + прийменник + І (5 од.): американская игра в бильярд → американка.

Усередині частиномовної моделі І + <прийменник> + П + І частотними є прийменники на, по, для. На базі моделі з прийменниками утворюються переважно універби зі значенням особи: спортсмен по академической гребле → академик.

Для чотирикомпонентних словосполучень виділено 4 моделі, дві з яких слугують базою для утворення похідних тільки зі значенням особи:

● І + П + І + І (20 од.): студент дистанционной формы обучения → дистанционник;

● І + прийменник по / в + І + П + І (13 од.): специалист по сварке потолочных швов → потолочник, специалист в области прикладного искусства → прикладник;

●П + І + П + І (3 од.): термические условия земной коры → термика;

●П + І + І + І (2 од.): безопасный режим работы компьютера → безопаска.

П’яти- й шестикомпонентні словосполучення представлені поодинокими випадками в межах моделей:

● І + П + І + І + І: приверженец рыночного пути развития экономики → рыночник;

● П + І + І + І + І: вольнонаемный рабочий в местах лишения свободы → вольняшка;

● П + І + П + І + П + І: социальный статус бывшего жителя блокадного Ленинграда → блокадник.

У підрозділі 2.3 «Переадресування ознаки в мотивуючому словосполученні» розкрито явище переносу означення на залежне ім’я. Як наслідок переадресування ознаки утворюються сконденсовані, місткі за змістом словосполучення. Для формування суфіксальних універбів особливо актуальним є дистанційне переадресування ознаки, пор.: сорт сельскохозяйственных культур, выведенных мичуринскими методами → мичуринский сорт; работник промышленности, изготовляющей швейные изделия → работник швейной промышленности. Сконденсовані словосполучення, утворені в результаті переадресування ознаки, виступають базою для суфіксальних універбів: мичуринский сорт → мичуринка, работник швейной промышленности → швейник. Зафіксовані випадки переважного скорочення прийменникових конструкцій: валенки из чесаной шерсти → чесаные валенки → чесанки.

У підрозділі 2.4 «Суфіксальні універби із залученими предикатними актантами» описано універби, умотивовані словосполученнями з предикатними актантами. Конструкції з предикатними актантами мають один семантичний актант вершинного дієслова (або будь-якого іншого вершинного слова) із предикатним значенням (В.С. Храковський, 1985). Предикатні актанти становлять зі своїми актантами мікроситуацію, вбудовану в основну, і належать до числа компонентів, що ускладнюють семантичну структуру речення (Т.О. Туліна, 1976). Наприклад, у простому поширеному реченні «Фалалеева известна своей дымковской игрушкой» однослівний предикатний актант імпліцитно передає смисл ситуації: «глиняная расписная игрушка как вид вятского народного промысла, создаваемая в бывшей слободе Дымково». Словосполучення дымковская игрушка з предикатним актантом трансформується в універб дымка.

У підрозділі 2.5 «Власна назва в складі мотивуючих словосполучень» виділено дві семантичні моделі суфіксальних універбів із залученим предикатним актантом: ●антропонім – відперсональний прикметник – універб і ●топонім –відтопонімічний прикметник – універб.

Конкретизація моделі відбувається внаслідок залучення актантів. Виділено такі продуктивні підмоделі: антропонім – відперсональний прикметник – універб (назва грошових знаків): немцовки, павловки; антропонім – відперсональний прикметник – універб (назва одягу): гогеновка, сусловка; антропонім – відперсональний прикметник – універб (назва напоїв): кончаловка, смирновка;

топонім – відтопонімічний прикметник – універб (назва одягу): гаванка, пакистанка; топоним – відтопонімічний прикметник – універб (назва тканин): марлевка, марслин; топоним – відтопонімічний прикметник – універб (назва водних засобів транспорту): бакинки, днестровки.

У розділі ІІІ «Словотвірна структура суфіксальних універбів», що складається з трьох підрозділів, описано продуктивні й непродуктивні форманти, розглянуто усічення мотивуючої основи як морфонологічне явище й усічення з нульовим суфіксом як спосіб утворення похідних, виділено складені універби.

У підрозділі 3.1 «Продуктивні суфікси похідних» представлені продуктивні афікси універбів. За ступенем частотності творення похідних морфи розподілені таким чином: -к(а) (1951 од.), -ик зі значенням особи (303 од.), -ик зі значенням предмета (225 од.), -Ø (144 од.), -ак (98 од.), -чик (89 од.), -ух(а) (45 од.), -ист (17 од.), -ач (16 од.), -ыш (11 од.), -иц(а) зі значенням предмета (10 од.), -иц(а) зі значенням особи (10 ед.), -щин(а) (10 од.), -ин(а) (10 од.), -ец (10 од.), -арь (9 од.), -н(я) (9 од.), -яг(а) (9 од.), -няк (7 од.). До малопродуктивних афіксів віднесені такі: -ат (4 од.), -аш (4 од.), -арь зі значенням предмета (3 од.), -ант (2 од.), -ниц(а) зі значенням предмета (2 од.), -ун (2 од.). Виділено ступені похідності, на яких з’являються суфіксальні універби певної словотвірної структури.

У підрозділі 3.2 «Усічення мотивуючої основи як морфонологічне явище» розглянуто усічення по морфемному шву й аморфемно у структурно простих і складних лексемах.

Під час утворення універбів по морфемному шву відсікаються такі сегменти:

а) суфікс:

● -н (раскладной телефон → раскладушка),

● -ов/-ев (неоновая лампа → неонка),

● -ск (кредиторская задолженность → кредиторка),

● -тельн (сопроводительное письмо → сопроводиловка),

● -енн (обналиченная сумма → обналичка),

● -ющ (нержавеющая сталь → нержавейка);

б) кілька суфіксів:

● -ива/-ющ (прослушивающее устройство → прослушка),

● -аци/-онн (агитационный листок → агитка),

● -изир/-у/-ющ (герметизирующее средство → герметик),

● -ир/-ова/-нн (ламинированный материал → ламинат).

Аморфемне усічення наблюдається у частини кореня і суфікса (демонстр/аци/онн/ая программа → демка), а також у частини суфікса (естественное манипулирование → естественка).

При утворенні універбів від складних за структурою прикметників спостерігається включення одної з основ. Домінують похідні, що містять другу основу: нефтеналивная баржа → нефтянка.

У підрозділі 3.3. «Усічення як спосіб утворення похідних» розглядаються універби з усіченням, оформлені нульовим суфіксом.

Усічення мотивуючої основи може відбуватися по морфемному шву, а також аморфемно. В основному усіченню по морфемному шву підлягають форманти -н (52 од.): дисконтная карточка → дисконт и -ск/-ическ (34 од.): афганская борзая  → афган, Кармадонское ущелье → Кармадон.

При аморфемному усіченні відпадає частина кореня і суфікс (17 од.): термоядерная реакция → термояд.

При утворенні універбів від складних за структурою прикметників спостерігається усічення тільки по морфемному шву (17 од.): видеотерминальное устройство → видеотерминал.

У підрозділі 3.4 «Специфіка складених універбів» проаналізовані структурно-семантичні особливості універбів типу куртка-ветровка, вагон-времянка. Подібні одиниці ми називаємо складеними універбами. Під час утворення похідних спочатку відбувається згортання словосполучення в універб, потім до універба приєднується і його уточнювач. Поява складених універбів зумовлена множинністю значень похідних з однією основою, пор.: машинист скоростного поезда → скоростник → машинист-скоростник та летчик скоростного самолета → скоростник → летчик-скоростник.

Зауважено тенденцію закріплення похідних у природничо-біологічній термінології. Складені універби поповнюють тематичну групу «назва одягу».

Розділ ІV «Суфіксальні універби у складі словотвірних гнізд» містить чотири підрозділи.

У підрозділі 4.1. «Комплексні одиниці словотвору» подано загальну характеристику комплексних одиниць словотвору – словотвірного типу (СТ), словотвірного гнізда (СГ), словотвірного ланцюжка (СЛ), словотвірної парадигми (СП) і словотвірного ряду (СР).

У підрозділі 4.2 «Словотвірні ланцюжки суфіксальних універбів» установлена кількість ланок СЛ, у складі яких містяться похідні. Описано будову типових і нетипових СЛ з урахуванням частиномовних моделей. Максимальна довжина СЛ універбів складає 5 ланок. Типові СЛ універбів виділені на І–ІV кроках.

Для типових одноланкових СЛ характерна частиномовна модель ПІ₁, представлена 13 словотвірними типами. Високий рівень регулярності властивий СЛ із такою будовою:

● СТ іменника -к(а) (38 СЛ): локальная сеть → локалка;

● СТ іменника -ак зі значенням предмета (23 СЛ): сложные условия → сложняк;

● СТ іменника -ак зі значенням особи (13 СЛ): важная особа → важняк.

Типовий дволанковий СЛ визначається трьома частиномовними моделями: ІП₁І₂, ДП₁І₂, ПІ₁І₂. Високий рівень регулярності властивий СЛ моделі ІП₁І₂ з такою будовою:

● СТ прикметника -ов – СТ іменника -к(а) (26 СЛ): лимоновая настойка → лимоновка;

● СТ прикметника -н – СТ іменника -ик зі значенням особи (20 СЛ): штатный сотрудник → штатник;

● СТ прикметника -н – СТ іменника -ик зі значенням предмета (17 СЛ): струйный принтер → струйник;

● СТ прикметника -ов – СТ іменника -ик зі значенням особи (12 СЛ): оптовый покупатель → оптовик;

● СТ прикметника -ов – СТ іменника -ик зі значенням предмета (11 СЛ): рейсовый самолет → рейсовик;

● СТ прикметника -н – СТ іменника -чик (11 СЛ): водитель маршрутного такси → маршрутчик;

● СТ прикметника -ов – СТ іменника -ух(а) (11 СЛ): брезентовая палатка → брезентуха.

Типові триланкові СЛ представлені 7 частиномовними моделями: ІП₁І₂І₃, ІП₁П₂І₃, ІД₁П₂І₃, ПІ₁П₂І₃, ПД₁П₂І₃, ДІ₁П₂І₃, ДП₁І₂І₃. Високий рівень регулярності властивий словотвірним ланцюжкам моделі ІП₁І₂І₃ із такою будовою: СТ прикметника -ск – СТ іменника -к(а) – СТ складених універбів (11 СЛ): Гавайи → гавайский [гавайская рубашка] → гавайка → рубашка-гавайка; СТ прикметника -н – СТ іменника -чик – СТ складених універбів (6 СЛ): альтернатива → альтернативный [солдат альтернативной службы] → альтернативщик → призывник-альтернативщик; моделі ДІ₁П₂І₃ із будовою СТ іменника -Ø – СТ прикметника -н – СТ іменника -к(а) (4 СЛ): встретить → встреча → встречный [встречная полоса] → встречка.

Виділено один типовий чотириланковий СЛ частиномовної моделі ДД₁І₂П₃І₄ із будовою: CТ дієслова от- – СТ іменника -Ø – СТ прикметника без- + -н – СТ іменника -к(а) (2 СЛ): валить → отвалить → отвал → безотвальный [безотвальный метод] → безотвалка.

У підрозділі 4.3 «Словотвірні парадигми суфіксальних універбів» визначена специфіка словотвірних парадигм універбів, що зафіксовані на чотирьох кроках деривації й складаються із субстантивних блоків. У кожному окремому словотвірному гнізді виділяється одна СП. Субстантивні блоки СП суфіксальних універбів мають найнижчий словотвірний потенціал: містять, як правило, не більше двох похідних слів.

СП характеризуються протяжністю та глибиною (Л.П. Клобукова, 1981). Кількість блоків і клітин у рамках СП становить важливу характеристику об’єму парадигми – її протяжність. Для СП універбів менш властивий параметр протяжності. Протяжність СП похідних формується завдяки утворенню композитів, юкстапозитів, складених універбів і демінутивів; пор.: дух → духовой [духовой шкаф] → духовка → минидуховка, электродуховка; груз → грузовой [грузовая машина] → грузовик → грузовичок, микрогрузовик, грузовик-вездеход, грузовик-самосвал, робот-грузовик. Протяжність СП суфіксальних універбів аналізується в гніздах агитировать, вата, время, груз, ковбой, масса та очный.

Під глибиною СП розуміють можливість заповнення однієї клітини декількома дериватами з одним і тим самим словотвірним значенням, але по-різному маркованими в стилістичному, лексико-граматичному й граматичному відношенні. Із погляду конотативної маркованості універби у складі СП були розподілені за такими параметрами: стильовий (розм. – прост.), емоційний (пестл.), аксіологічний (схвальн. – несхвальн.), сфера використання (загальновжив. – проф., загальновжив. – жарг.), міра вживаності (активність – пасивність (застар.)).

Характеристика СП універбів здійснюється з урахуванням виділених параметрів згідно зі словотвірним кроком (від І до ІV).

Із погляду стильового параметра на І кроці зафіксовано 4 СП у гніздах желтый, крупный, нужный, первый; пор.: крупный [крупный размер] → розм. крупёшник, прост. крупняк; на II кроці відзначено 19 СП універбів у гніздах быт, кирза, комната, опт, парад, та ін.: быт → бытовой [бытовая техника] → розм. бытовка, прост. бытовуха; на IV кроці зафіксовано 1 СП: вершить → завершить → завершенный → незавершенный [незавершенное строительство] → розм. незавершёнка, прост. незавершоха.

Із погляду емоційного параметра на І кроці зафіксовано 5 СП у гніздах десять, желтый, милый, мобильный, первый; пор.: первый [ученик первого класса] → первыш, пестл. первачок; на II кроці виявлено 2 СП (гнізда грудь і легкий): легкий → легковой [легковой автомобиль] → легковушка, пестл. легковичок; на III кроці виділено 2 СП (гнізда ковбой, кросс): ковбой → ковбойский [ковбойская шляпа] → ковбойка → шляпа-ковбойка, пестл. ковбоечка; на IV кроці зафіксовано 1 СП у гнізді мультиплицировать.

Із погляду аксіологічного параметра на І кроці виявлено 5 СП (гнізда наивный, примитивный, подсобный, уголовный, чрезвычайный): наивный [наивный человек] → розм. наив, несхвальн. наивняк; II крок містить 3 СП у гніздах группа, Китай, легальный: легальный → нелегальный [нелегальная литература] → нелегалка, несхвальн. нелегальщина.

Із погляду параметра сфери використання на І кроці виявлено 6 СП у гніздах Бутырский, мобильный, дискретный, особый, специальный, факультативный: дискретный [дискретная математика] → дискретка, жарг. дискра; на II кроці представлені жаргонізми у 4 СП (гнізда академия, высший, группа, лаборатория): лаборатория → лабораторный [лабораторная работа] → лабораторка, жарг. лаба та універби-професіоналізми у 14 СП (гнізда автономия, дистанция, документ, синхрония, цифра та ін.): цифра → цифровой [цифровой фотоаппарат] → цифровик, проф. цифра; на III кроці виділено 2 СП (гнізда звук, сезон): сезон → сезонный → демисезонный [демисезонная одежда] → демисезонка, проф. демисезон.

Із погляду рівня вживання виявлені похідні на ІІ кроці у 5 СП (гнізда два, караул, рубль, термит, центр): термит → термитный [термитная авиабомба] → термитка, застар. термичка.

Лексико-граматична різниця універбів у складі СП виявляється під час визначення роду похідних (чол. – жін.), що корелює зі словотвірною структурою похідних:

● СП універбів із суфіксами -Ø та -к(а): на I кроці відзначено 3 СП (гнізда виртуальный, негативный, эксклюзивный): негативный [негативные факты] → негатив, негативка; на II кроці – 11 СП (гнізда инструмент, криминал, лазер, мемориал та ін.): пассажир → пассажирский [пассажирский автобус] → пассажир, пассажирка; на III кроці виділені 3 СП (гнізда город, налицо, сезон): налицо → наличный → безналичный [безналичный расчет] →  безнал, безналичка; на IV кроці виявлено 1 СП: строить → достроить → достроенный → недостроенный [недостроенный объект] → недострой, недостройка;

● СП універбів із суфіксами -ик та -к(а): на I кроці зафіксовано 2 СП (гнізда мобильный, сотовый): сотовый [сотовая связь] → сотовик, сотка; на II кроці виділено 5 СП (гнізда автономия, дистанция, парад, плоский, пух): дистанция → дистанционный [дистанционное устройство] → дистанционник, дистационка; на III кроці відзначено 2 СП (гнізда высокий, налицо): высокий → высота → высотный [высотный дом] → высотник, высотка; на IV кроці виявлено 1 СП: менять → обменять → обмен → обменный [обменный пункт валюты] → обменник, обменка;

● СП універбів із суфіксами -ак та -ух(а) відзначена на II кроці: тепло → теплый [теплая одежда] → тепляк, теплуха;

● СП універбів із суфіксами -ак та -к(а) виявлені на II кроці (2 СП) (гнізда ветер, высокий): ветер → ветряной [ветряная мельница] → ветрянка, ветряк;

● СП універбів із суфіксами -ак та -щин(а) виділено на III кроці: устав → уставной → неуставной [неуставные отношения] → неуставняк, неуставщина.

У підрозділі 4.4 «Словотвірні ряди суфіксальних універбів» описана взаємодія гнізд за останнім формантом, установлений рівень активності словотвірних афіксів при творенні універбів на різних кроках. СР на -к(а) складається з 17 L-класів, де L-клас – це клас слів, що характеризується тотожністю словотвірної структури й словотвірного форманта (П.А. Соболєва, 1980; Ю.О. Шепель, 2009): I крок R₂R₃О (аскорбинка, генералка…), R2R2O (режимка); II крок R₂R₃R₂О (аварийка, акцизка…), R₂R₃R₁О (кручёнка, лежачка…), R₂R₃R₃О (безопаска, нелегалка…), R2R3R2R1O (оперативка, миграционка…); III крок R₂R₃R₁R₂О (газировка, лакировки…), R₂R₃R₁R₁О (взлётка, осуждёнка…), R₂R₃R₃R₂О (аморалка, безнарядка…); IV крок R₂R₃R₂R₁R₁О (научка, пересылка…), R₂R₃R₂R₁R₂О (анодирка, кредиторка…), R₂R₃R₂R₁R₃О (сгущёнка…), R₂R₃R₁R₁R₂О (уценёнка…), R₂R₃R₁R₁R₂О (начерталка, …), R₂R₃R₃R₁R₃О (нержавейка…), R₂R₃R₃R₁R₁О (незавершёнка, неучтёнка…), R2R3R1R1R3O (расчлененка).

СР на -ак зі значенням предмета складається з 10 L-класів, СР на -ик зі значенням предмета – з 9 L-класів, СР на -ик зі значенням особи – з 8 L-класів.

У розділі V «Лексико-семантичні відношення суфіксальних універбів» проводиться дослідження системних відношень похідних, пропонується тематична класифікація універбів. Розділ складається з двох підрозділів.

У підрозділі 5.1 «Парадигматичні відношення суфіксальних універбів» розглянуто похідні в межах словотвірної синонімії, паронімії, омонімії й полісемії.

У синонімічні відношення вступають різносуфіксні універби (винтарь, винтовка), рідше – різнокореневі (валютка, обменка). Серед паронімів відзначена частотна група похідних, що різняться суфіксами -к(а) й нульовим (шенгенка ← шенгенская виза, шенген ← шенгенский договор). У низці випадків поява паронімів свідчить про намагання мови уникнути омонімії: копирка «бумага» – копировалка «отдел», академка «отпуск» – академичка «библиотека».

Омоніми становлять суфіксальні універби й похідні морфологічного способу творення (О.С. Ахманова, 1957; Л.І. Осипова, 1999). Виділено декілька груп словотвірних омонімів:

● універб жін. роду зі значенням предмета – субстантив жін. роду зі значенням особи: кабардинка ← кабардинский танец та кабардинка від кабардинец;

● універб чол. роду зі значенням особи – субстантив чол. роду: дневник ← студент дневного отделения та дневник от день;

● універб – субстантив зі значенням абстрактної дії: газировка ← газированная вода та газировка від дієслова газировать;

● універб – демінутив: шоколадка ← шоколадная фабрика та розм. шоколадка від шоколад.

Словотвірна омонімія може простежуватися й серед універбів: ночник ← посетитель ночного клуба та ночник ← ночная лампа, олимпийка ← олимпийская чемпионка та олимпийка ← олимпийская куртка.

Виділені специфічні регулярні моделі метонімічних переносів:

● місце – будова, розташована на цьому місці (Лубянка, Таганка);

● промисловість – виробничі об’єкти цієї промисловості (военка, текстилка);

● об’єкт – суб’єкт (курсовик, ясельник).

У підрозділі 5.2 «Тематичні групи суфіксальних універбів» викладена тематична класифікація похідних, описані нові тематичні групи (ТГ) універбів із предметними й непредметними значеннями.

ТГ суфіксальних універбів мають рівневу структуру: у їх складі виділяється суперордината, гіпероніми й гіпоніми (співгіпоніми). Структурування ТГ проведено з погляду 10 параметрів. Найчастотнішими серед них є: призначення (спальник), відношення до місця (афганец), до власної назви (Вернадка). Виділені одиничні параметри, специфічні для тієї чи іншої групи універбів.

На сьогодні поповнилися такі тематичні групи: «назва місця» (изобразилка ← изобразительный музей), «назва пристрою» (трехгранка ← трехгранный напильник), «назва одягу / взуття» (бермуды ← бермудские шорты), «назва їжі / напоїв» (мексиканка ← мексиканский напиток), «назва транспорту» (муниципалка ← муниципальный транспорт), «назва документів» (дисконтка ← дисконтная карточка) та ін. Найбільш розгалуженою є група «назва місця». У дисертації були виділені також нові тематичні групи суфіксальних універбів.

Проведене дослідження завершується такими висновками:

1. Суфіксальна універбація виявляє зв’язок синтаксису, словотвору й лексики. Унаслідок цього одиниці синтаксичного рівня трансформуються в неолексеми, що зберігають значення базових стійких словосполучень. Суфіксальні універби мотивуються синтаксичними конструкціями з різною кількістю компонентів (від 2 до 6). Продуктивними для словотвору є прості й складні словосполучення, представлені моделями П + І та І + <прийменник> + П + І.

2. Стійкий характер мотивуючого словосполучення забезпечує суфіксальним універбам можливість декодування семантики. Одночасно творення похідних на базі одного детермінуючого компонента словосполучення ускладнює розкриття семантики й робить їх залежними від контексту, цьому сприяє також залучення до універбаційного процесу багатозначних ад’єктивів і високий рівень ідіоматичності лексичного значення.

3. Суфіксальним універбам властива фазисність, пов’язана з тим, що деривації можуть передувати певні процеси з перетворення мотивуючого багатокомпонентного словосполучення. Одним із регулярних синтаксичних процесів, що супроводжують суфіксальну універбацію, є переадресування ознаки залежного імені. Скороченню ланок розгорнутого описового сполучення сприяють також предикатні актанти та композити. Універбація стимулює появу нових типів мотивуючих словосполучень.

4. Під час універбації використовуються як традиційні, так і незвичні суфікси, що є результатом переосмислення або оновлення непродуктивних словотвірних типів або семантичного перетворення раніше продуктивних типів з іншою семантикою.

Одним з основних формантів універбів є суфікс -к(а). Досліджений масив новотворів дозволив виділити й інші продуктивні суфікси, до яких належать такі: -ик зі значенням особи, -ак, -ач, -ух(а), -Ø, -чик.

5. Утворення суфіксальних універбів супроводжується морфонологічними явищами, пов’язаними з усіченням твірної основи, які спостерігаються переважно на морфемному шві. Усіченню піддаються суфікс –н перед формантом -к(а); суфікс -ов перед афіксами -ат, -к(а)  та -ач; формант -ск та його морфи перед суфіксами -ик та -к(а); суфікси -ист та -тельн перед морфами -лк/-ловк(а) та -шк(а).

Істотну роль у суфіксальних універбах відіграє усічення з нульовим суфіксом як спосіб утворення похідних. При утворенні універбів відсікаються суфікси мотивуючої основи -н, -ов та -ск.

6. У СГ суфіксальні універби розташовані на І–V кроках. Для утворення СЛ та СП найбільш активним є ІІ крок. На наступних кроках породжуюча здатність означального компонента словосполучення слабне, незважаючи на те, що використовуються прикметники продуктивних словотвірних типів й збільшується варіативність частиномовної моделі.

7. СЛ максимального розширення властивий моделі ДІ₁П₂П₃І₄І₅. Найбільш численними є типові СЛ моделі ІП₁І₂, у яких посилюється тенденція до заповнення ад’єктивних парадигм високопродуктивними СТ прикметників. Подовжують СЛ композити, юкстапозити, складені універби, демінутиви.

8. СП універбів становлять об’єднання мінімального типу, оскільки складаються переважно з двох членів. Для них характерне протиставлення за конотативними й лексико-граматичними ознаками.

9. При описі словотвірних рядів універбів визначальними є крок і L-клас (частиномовна модель). Кількість L-класів універбів залежить від кроку та комбінування частин мови в рамках моделі. Максимальна кількість L-класів представлена в СР універбів на -к(а) та -ик із семантикою особи.

10. Суфіксальні універби заповнюють окремі семантичні мікрополя. Вивчення залучених компонентів дозволяє вирішити проблему упорядкування похідних у тематичних групах і підгрупах із предметними й непредметними значеннями.