ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕГЛАМЕНТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Автореферат

Актуальність теми. Становлення України як правової держави, поряд з іншими чинниками, передбачає розвиток й удосконалення роботи її парламенту – Верховної Ради України.

Процес розвитку і вдосконалення законодавчої влади незалежної України пов’язується, в першу чергу, із реалізацією чинної Конституції України та вдосконаленням Регламенту Верховної Ради України.

Більшість теоретичних проблем Регламенту Верховної Ради України, яким керується у своїй постійній діяльності український парламент, залишається малодослідженими. У юридичній літературі основна увага приділяється юридичному процесу, що розглядається насамперед як судовий процес, хоча провідним видом юридичного процесу є, об’єктивно, парламентський процес. Проте дослідженню парламентського процесу в теорії конституційного права ще не приділено належної уваги, він залишається недостатньо вивченим юридичним явищем, складним за формою і змістом. Основним джерелом правового регулювання парламентського процесу, разом із Конституцією України, є Регламент Верховної Ради України, про який має бути прийнятий відповідний Закон.

У теорії конституційного права України досліджені тільки окремі елементи теоретичних основ Регламенту українського парламенту. Відсутній єдиний підхід до визначення поняття “Регламент Верховної Ради України”, недостатньо досліджена проблема стадій прийняття, внесення змін до Регламенту Верховної Ради України, невизначеними в повному обсязі залишаються структура та функції вказаного процесуального нормативного-правового акта, потребують дослідження проблеми реалізації (застосування) Регламенту Верховної Ради України.

Такі обставини й виняткове значення узагальнення і систематизації практичного та теоретичного матеріалу, накопиченого з окремих теоретичних проблем Регламенту Верховної Ради України, а також аналіз деяких теоретичних аспектів і проблем застосування відповідних процесуальних нормативно-правових актів у окремих державах, свідчать про актуальність теми даного дослідження, зумовлюють його наукову і практичну значимість. Пропозиції стосовно вдосконалення парламентського законодавства висуваються для більш широкого обговорення та подальшої перевірки.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося як складова частина планової науково-дослідної роботи відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України “Теоретичні проблеми реалізації Конституції України” (№ державної реєстрації 0196U012890).