ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету і завдання, визначено предмет і об’єкт дисертаційного дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, надано інформацію щодо їх впровадження.

У розділі 1 «Інноваційна модель функціонування економіки як умова реалізації стратегічних цілей економічного розвитку» проаналізовано теоретико-методологічні підходи до визначення концептуальних основ та еволюції теорії інноваційного розвитку, розглянуто сутність інноваційної моделі розвитку та її складові елементи, досліджено світовий досвід утвердження інноваційної моделі розвитку в високорозвинених країнах.

Дослідивши теорію інноваційного розвитку, ми дійшли висновку, що існує багато визначень категорії «інновація». Ця категорія здебільшого трактується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, що втілюється в нових продуктах і технологіях.

Залежно від об’єкта і предмета дослідження інновації можна розглядати: як зміни, як процес, як результат.

Доцільно зауважити, що виділяють ще два підходи до визначення інновацій: вузький і широкий. Згідно з першим інновація ототожнюється з новою технікою та технологією.

У широкому розумінні інновації розглядаються як прибуткове використання ідей, винаходів у вигляді нових продуктів, послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного характеру. Аналіз різних визначень інновації дає змогу зробити висновок, що специфічний зміст цієї категорії становлять зміни, а отже, головною функцією інноваційної діяльності є функція змін.

Дослідивши сутність інноваційної моделі розвитку й її складових елементів, можна стверджувати, що інноваційна модель розвитку – складова сучасної економічної системи, в основі якої закладений пріоритетний розвиток освіти і науки, науково-дослідних робіт і конструкторських розробок, загалом ефективне використання інтелектуального багатства суспільства, завдяки якому інноваційна модель сприяє науково-технічному, економічному та соціальному прогресу, формує у суспільстві культ нововведень і дух новаторства.

Сутність інноваційної моделі розкривається в пріоритетах, стратегіях, механізмах та інструментах, які безпосередньо спрямовані на формування інноваційного типу розширеного відтворення економіки країни.

До головних елементів інноваційної моделі розвитку економіки необхідно віднести: систему управління і регулювання інноваційним розвитком економіки, систему освіти та підвищення кваліфікації, систему комерціалізації наукових знань та інновацій, систему використання інновацій, систему продукування наукових знань та інновацій.

Інноваційна модель розвитку формується під впливом безлічі об’єктивних для тієї чи іншої країни чинників, зокрема таких, як її масштаб; наявність природних і людських ресурсів, їх якісний і кількісний склад; особливостей історичного розвитку інституцій країни та форм підприємницької діяльності. Всі ці фактори певною мірою визначають напрям і швидкість розвитку інноваційного підприємництва.

На основі загального інноваційного індексу Європейського інноваційного табло, що вимірює порівняльну інноваційну спроможність 27 країн Євросоюзу, їх основних конкурентів (США, Японії) та країн, що пов’язані політикою сусідства з ЄС, визначені інноваційні лідери, які у сукупності мають 60 % провідних позицій рейтингу.