Терьохіна Л.А. Підвищення посівних та продуктивно-якісних властивостей маточників і насіннєвих рослин моркви в умовах Лісостепу України

summary

Ґрунтово–кліматичні умови. Роботу виконано в Інституті овочівництва і баштанництва УААН (2004–2007 pp.), який знаходиться в східній частині Ліво­бережного Лісостепу України на території Харківського району Харківської області. Ґрунт дослідної ділянки представлений чорноземом типовим малогумусним важкосуглинковим на лесовидному суглинку. Погодні умови років досліджень в цілому сприяли отри­манню високого рівня врожайності маточних рослин і насіння, однак менш сприятливим для маточних рослин мо­ркви за метеорологічними умовами був 2005 р.

Методика проведення досліджень. У дослідах вивчали: вплив регуляторів росту, мікроелементів, ЕМ-технологій, високих і низьких температур на посівні та продуктивно–якісні властивості моркви шляхом обробки насіння та обприскування посівів у фазу 5–7 справжніх листків; післядію обробок на зберігання маточників моркви та їх якість; вплив регуляторів росту та мікроелементів на урожайність та якість насіння шляхом обприскування насіннєвих рослин моркви у фазу наростання центрального пагона і у фазу початку цвітіння. Повторність досліду чотирикратна, розміщення ділянок систематичне. Площа облікової ділянки під рослинами першого року – 5,6 м², рослинами другого року – 12,6 м².

Дослідження проводили з сортом мор­кви Яскрава (сортотип  Нантська) згідно з  «Методикой полевого опыта» (1985), «Методикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві» (2001) та ін­шими загальноприйнятими методиками і стандартами.

В дослідах визначали лабораторну та польову схожості насіння, проводили фенологічні спостереження, біомет­ричні вимірювання, сортові прочистки. На посівах першого року апробацію посівів здійснювали за вимогами «Інструкції з апробації насінницьких посівів...» (2002). Облік урожаю – з кожної ділянки окремо ваговим методом і розподілом коренеплодів за фракціями. Маточники зберігали у поліетиленових мішках. Хімічний аналіз коренеплодів визначали перед закладанням на зберігання. Визначали вміст сухої речовини за ГОСТ 28561–90, аскорбінової кислоти – за ГОСТ 24556–89, цукрів та β–каротину – за методикою М03–2001, нітратів – за ГОСТ 29270–95. Дослідження щодо зберігання проводили згідно з «Методическими рекомендациями по хранению плодов, овощей и винограда» (1998). Насіння моркви збирали з кожної ділянки окремо, його посівні якості визначали згідно з ДСТУ 4138–2002. Статистичну обробку одержаних результатів виконували методом дисперсійного аналі­зу за Б. А. Доспеховим (1985). Ґрунтовий контроль насіння проводили за вимогами «Методических указаний по проведению грунтового контроля...» (1977). Визначали економічну (Ручкін О. В., Гризенкова З. І., 2001) та енергетичну ефек­тивності (Медведовський О. К., Іваненко П. І.) досліджуваних елементів технології. Технологія вирощування маточників і насіння моркви була загальноприйнятою для зони.

Вплив РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ, МІКРОЕЛЕМЕНТІВ І ТЕРМООБРОБОК НА ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ МАТОЧНИків моркви

В дослідах із синтетичними регуляторами росту (аналогами фітогормонів) використовували гіберелову кислоту (ГК₃), яка слугувала еталоном, кінетин, гіберелову кислоту (ГК₃) + кінетин та індолілоцтову кислоту. За контроль взято сівбу моркви сухим насінням. При цьому для замочування насіння витрачали 25 мг/л гіберелової кислоти (ГК₃), 5 мг/л кінетину, 25 мг/л гіберелової кислоти (ГК₃) + 5 мг/л кінетину та 10 мг/л індолілоцтової кислоти. Експозиція обробки становила 12 год. Рослини у фазі 5–7 справжніх листків обробляли препаратами в означених кількостях, витрачаючи їх на 10 л води.

Підтверджено, що всі синтетичні регулятори росту (аналоги фітогормонів) чинили істотний позитивний вплив на енергію проростання та схожість насіння моркви (рис. 1). Так, варіант з гібереловою кислотою (ГК₃) сприяв підвищенню енергії проростання порівняно з контролем на 8,5 %, лабораторної схожості – на 10,8 % та польової схожості – на 10,5 %; застосування кінетину – відповідно на 7,4 %, 7,5 та 7,6 %; гіберелової кислоти (ГК₃) + кінетину – на 8,7 %, 10,1 та 9,7 %; індолілоцтової кислоти – на 11,9 %, 12,3 та 12,7 %.

Серед досліджуваних регуляторів росту за посівними показниками кращим виявився варіант з обробкою насіння моркви індолілоцтовою кислотою. Енергія проростання при цьому становила 44,1 % проти еталону – 40,7 %; лабораторна схожість – 74,8 % проти 73,3 %, польова схожість – 64,9 % проти 62,7 % відповідно.