ТІНЬОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У ГОСПОДАРСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт і предмет, окреслено методи дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їхнє теоретичне і практичне значення, відображено апробацію одержаних наукових результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі дисертації – “Теоретико-методологічні основи дослідження тіньової діяльності” – на основі аналізу праць відомих зарубіжних та вітчизняних мислителів, учених, економістів розкрито теоретичні і методологічні передумови комплексного дослідження тіньової економічної діяльності. Зокрема, всебічно проаналізовано підходи до трактування тіньової діяльності, встановлено її види, причини виникнення й поширення у товарних господарських системах, а також визначено методологію оцінювання її масштабів.

У своєму дослідженні автор виходить з того, що вивчення тіньової економічної діяльності, і зокрема, розкриття її суті можна здійснити за допомогою визначення поняття “тіньова економіка”. Тому дисертантом проведено детальний аналіз категоріального апарату щодо тіньової економіки й встановлено відсутність у науковому обігу загальноприйнятого визначення її поняття. На думку автора, сучасний етап розвитку науки позначений різними підходами до трактування поняття “тіньова економіка”. Різноманіття позицій зумовлене, як правило, відмінностями у характері розв’язуваних авторами теоретичних і практичних завдань, а також у методології дослідження тіньової діяльності. Встановлено, що зарубіжні дослідники надають перевагу так званому операційному визначенню, для якого характерне трактування тіньової економіки через види тіньової діяльності та дії щодо її виміру. Вітчизняні ж фахівці зазвичай використовують теоретичний підхід, за якого тіньова економіка розглядається як економічна категорія, що відображає складну систему соціально-економічних відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг. Розуміння тіньової економіки різними дослідниками багато в чому залежить і від вибору основного критерію віднесення економічних відносин до цієї сфери. Залежно від цього критерію, крім зазначених підходів до визначення тіньової економіки, за методологічною ознакою розрізняють економічний, соціологічний, кібернетичний, мотиваційний, моральний, інституційний, статистичний, правовий і міждисциплінарний підходи.

Загалом, аналіз категоріального апарату щодо тіньової економіки та класифікації її структурних елементів дав змогу дисертанту сформулювати визначення категорії “тіньова діяльність” – як діяльності, результати якої не враховуються і не контролюються офіційними державними органами та використовуються для збагачення окремих осіб усупереч чинному законодавству. Згідно з таким визначенням, дисертант виокремлює три основні види тіньової діяльності: неофіційну (неформальну) діяльність (іноді пов’язана з виживанням), приховану діяльність (пов’язана з виживанням і розвитком бізнесу) та підпільну (фіктивно-кримінальну) діяльність (спрямована на збагачення).

Для більш комплексного розкриття проблеми тіньової економічної діяльності, причин її виникнення та поширення у господарських системах автором ґрунтовно досліджено еволюцію економічних поглядів представників різних наукових шкіл на тіньову економіку з її перманентним характером, що постійно супроводжує ринкове господарство, формуючи в ньому особливу підсистему, яка має власні ознаки, характерні риси й закономірності розвитку. За результатами проведених досліджень встановлено, що тіньова економіка виникла як прихована економічна діяльність разом із встановленням товарно-грошових відносин та появою заборон і обмежень певних видів діяльності.

За результатами проведених досліджень теоретично обґрунтовано причини виникнення тіньової економічної діяльності в Україні. Виявлено, що із відновленням незалежності Україна отримала у спадок вже сформований тіньовий сектор з досить вагомим кримінальним ядром. У період ринкових реформ відбулося лише його бурхливе зростання, реструктурування та пристосування до нових умов.

У дисертаційній роботі запропоновано усю сукупність чинників тінізації суспільного життя за рівнем їх виникнення розділити на відповідні групи: причини макрорівня, причини мікрорівня та причини мезорівня (рис. 1). Водночас, автор вважає, що усі чинники тінізації економічної діяльності за характером також можуть бути об’єднані у певні групи, а саме: економічні, демографічні, політичні, культурні, психологічні, соціальні, чинники державного регулювання економіки. Окремо слід виділити інституційні чинники, які впливають на тіньову діяльність: держава, політика, право, сім’я, церква, традиції, звичаї, етика, мораль, психологія, наука тощо.