ТОЛКОВЫЕ ЭЛЕКТРОННЫЕ СЛОВАРИ РУССКОГО ЯЗЫКА: СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ

summary

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, теоретико-методологічні засади дослідження, визначається об’єкт та предмет роботи, її джерельна база, вказується її зв’язок з науковими програмами, планами, сформульовано мету й завдання дисертації, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження.

У першому розділі „Тлумачний електронний словник у системі сучасних словників” визначається специфіка сучасної електронної лексикографії як порівняно нового лексикографічного напрямку, місце тлумачних електронних словників у номенклатурі лексикографічних праць, подається класифікація цих словників, експериментально досліджуються особливості їх сприйняття користувачами.

У підрозділі 1.1. „Створення електронних словників як закономірний етап розвитку лексикографії” розглядається історія становлення лексикографії як окремої галузі мовознавчої науки.

Порівняно з іншими мовознавчими термінами, термін „лексикографія” є новим (йому близько ста років), хоча практика складання словників і наука про них сягає глибокої давнини. Теорія лексикографії, основи якої були закладені акад. Щербою Л. В, особливо інтенсивно розвивається з другої третини двадцятого століття. Проблемами сучасної лексикографії займаються Ю. Д. Апресян, С. В. Вакуленко, О. В. Барандєєв, Р. А. Будагов, С. Б. Данилевич, П. М. Денисов, В. Г. Гак, В. В. Дубичинський, Г. О. Золотова, В. П. Ізотов, А. Є. Карпович, В. В. Морковкін, С. П. Олійник, В. П. Селегей, Г. М. Скляревська, Ф. П. Сорокалєтов, О. М. Толікіна та, Ю. І. Трофимченко, Н. Ю. Шведова, В. А. Широков ін.

Оскільки останнім часом лексикографія як наука розширила свої функції, вирішуючи не тільки лексикографо-прикладні, але й інформаційно-пізнавально-методологічні завдання, термін „лексикографія” набув універсального значення та інтерпретується як:

– наука, точніше, особлива галузь мовознавства, яка вивчає принципи складання словників різних типів;

– практика  словникової справи, тобто складання словників;

– сукупність (система, типологія, класифікація) словників даної мови;

– рівнева словникова стратегія, яка відображає реальність і включає попит (кон’юнктуру) на державні і комерційні видання.

Сьогодні лексикографічна наука розвивається  на стику інформаційної технології, комп’ютерного мовознавства, практичних наукових експериментів, загальної і педагогічної лінгвістики. З розвитком комп’ютерних технологій у лексикографії з’явилася нова галузь − електронна лексикографія, що займається створенням електронних словників. З технічної точки зору електронний словник визначається як  комп’ютерна база даних, що містить особливим чином закодовані словникові статті, і яка дозволяє здійснювати швидкий пошук потрібних слів, часто з урахуванням морфологічних форм, поєднань слів (прикладів вживання), а також з можливістю змінити напрям перекладу. Найбільш органічним, на нашу думку, є визначення тлумачного електронного словника як довідкового видання, який містить особливим чином закодовану і впорядковану сукупність слів (або інших лінгвістичних одиниць), що супроводжуються інформацією різного типу (наприклад, перекладом іншою мовою), і представлене в електронній формі (на компакт-диску або в мережі Інтернет). Найбільш поширеною є думка про те, що словник у комп’ютері − це просто електронний дублікат паперового словника, тому при описі електронних словників зазвичай значна увага приділяється їх зручній „комп’ютерній” формі, а зміст словника (лексика, структура словникової статті, актуальність значень слова), як правило, не аналізуються. Внаслідок цього складається думка, що створювачі електронних словників просто переводять традиційні паперові словники в електронну оболонку. При цьому завдання електронної лексикографії зводиться лише до точної передачі і збереження канонічних словникових текстів у новій „комп’ютерній” оболонці. Однак, на нашу думку, такий погляд є наслідком недооцінки комп’ютерних технологій, оскільки нова форма словника дає можливість усунути низку недоліків, властивих паперовим словникам, насамперед збільшується оперативність пошуку потрібного слова, його перекладу.

У підрозділі 1.2. „Типологія існуючих словників і місце в ній тлумачного електронного словника” розглядається місце тлумачного словника в номенклатурі всіх лексикографічних праць. Як справедливо зазначила Н. Л. Тичинська, вершиною лексикографічного мистецтва з повним правом вважається найважливіший вид одномовної лексикографії – тлумачний словник, одне із завдань якого – бути матеріальною базою для багатьох спеціальних філологічних досліджень.

Основним завданням тлумачного словника є тлумачення значень слів (і фразеологізмів) якої-небудь мови засобами саме цієї мови. Як правило, тлумачні словники дають також граматичну характеристику слова. У деяких тлумачних словниках значення слова не тільки ілюструється типовими сполученнями, властивими для даного слова, цитатами авторитетних письменників, але і розкривається за допомогою малюнків. Тією чи іншою мірою вказується і вимова слова (наприклад, у російських тлумачних словниках − наголос), іноді повідомляються і деякі інші додаткові відомості. Розглянемо зразок статті електронного словника із заголовною лексемою „слово”:

СЛОВО

Морфологические и синтаксические свойства

Падеж ед. ч.мн. ч.

Им. сло́во слова́

Р. сло́ва сло́в

Д. сло́ву слова́м

В. сло́во слова́

Тв. сло́вом слова́ми

Пр. сло́ве слова́х

Сло́-во

Существительное, неодушевлённое, средний род, 2-е склонение (тип склонения по классификации А. Зализняка − 1c.).

приставка: -; корень: -слов-; суффикс: −; окончание: -о.

Значение

основная структурно-семантическая единица языка, обозначающая имя объекта, его свойство или поведении

речь, разговор, дар речи

высказывание, право на выступление. Слово передается председателюназвание буквы с в старославянском алфавите

Синонимы

частичные: лексема, выражение, глагол

Гипонимы

имя, термин, существительное, глагол

Родственные слова

существительные: словцо, словечко, словесность, словарь, словесник

словообразование, словосочетание, словоблудие, словник, условие, послесловие, предисловие

Прилагательные: словарный, словесный, дословный

обещание. Дать слово. Сдержать данное слово.

Як засвідчено прикладом, електронна стаття містить інформацію, типову для різних типів словників (тлумачного, синонімів, споріднених слів тощо).

У підрозділі запропоновано класифікацію тлумачних електронних словників, побудовану з урахуванням низки критерії (форми, лінгвістичних характеристик, наявності паперових аналогів, можливості зворотного зв’язку з користувачем). Залежно від форми пропонуємо поділяти електронні словники на безпосередньо онлайнові, представлені в мережі Інтернет, і словники в електронному вигляді, представлені на компакт-дисках та інших електронних носіях (автономні). Онлайнові словники представлені на багатьох сайтах, а їх кількість постійно збільшується і вже зараз становить декілька тисяч. Порівняно з автономними словниками, онлайнові словники можуть бути означені ще як змінні, у той час як словники на дисках є постійними. Значні об’єми пам’яті електронних носіїв дозволяють розмістити на одному компакт-диску значну кількість автономних словників. Так, наприклад, диск „Энциклопедии и словари” містить „Большой энциклопедический словарь”, „Словарь Брокгауза и Эфрона”, „Толковый словарь” Ожегова C.И. и Шведовой Н.Ю., „Толковый словарь” В. И Даля, „Историко-биографическую энциклопедию Руси”, „Энциклопедию афоризмов”, „Словарь финансовых терминов”, „Словарь сексологических терминов” „Книгу рекордов Гиннеса”. Отже, важливою особливістю, що вигідно відрізняє електронні словники від паперових, є те, що великий обсяг інформації сконцентрований на незначному за розмірами носієві.

Залежно від лінгвістичних характеристик словники можна поділити на текстові і гіпертекстові. Електронний словник в більшості випадків є саме гіпертекстом (така форма організації текстового матеріалу, при якій його одиниці представлені не в лінійній послідовності, а як система явно вказаних можливих переходів, зв’язків між ними. Завдяки цим взаємозв’язкам, матеріал можна читати у будь-якому порядку, утворюючи різні лінійні тексти (визначення М. М. Суботіна). Такий текст у ряді випадків є креолізованим, тобто включає екстралінгвістичні елементи − малюнки, звукові ілюстрації, відеофрагменти тощо.

Залежно від співвідношення „паперовий словник – електронний словник” виділяємо тлумачні електронні словники, що мають паперові прототипи, і ті, що не мають таких. Словники, що мають паперові прототипи, у свою чергу поділяються на такі, що збігаються з прототипами або такі, що мають певні відмінності. До останньої групи належить більшість електронних словників.

Словники, що не мають книжкових першоджерел, можна поділити на віддалені від діяльності користувача та інтерактивні, у створенні і розвитку яких користувач може брати безпосередню участь.

Підрозділ 1.3. „Електронний словник у сприйнятті споживача. Експериментальне дослідження”. На підставі проведеного нами опитування реальних і потенційних користувачів електронних словників було визначено, що найбільш поширеними і потрібними є термінологічні, енциклопедичні, перекладні, тлумачні словники, словники іноземних слів, додатки до електронних підручників. Побажання потенційних користувачів стосовно оптимізації тлумачних електронних словників зводяться, в основному, до їх більшої доступності. Висловлені також думки про те, що текст дефініції повинен бути більш зв’язним і чітким, таким, що включає граматичну інформацію про слово, словник повинен давати можливість виправляти помилки і в той же час бути простішим у застосуванні.

Отже, комп’ютерна лексикографія є особливим напрямом практичної лексикографії зі своїми власними підходами не тільки до відображення, але і до змісту словника. Вважаємо, що електронний словник - це особливий лексикографічний об’єкт, у якому можуть бути реалізовані і введені в обіг багато продуктивних ідей, які, з різних причин, не можна реалізувати в паперових словниках.

У другому розділі „Структурні особливості сучасних тлумачних електронних словників” аналізуються загальні риси і відмінності традиційних тлумачних словників і словників електронних.

У підрозділі 2.1„Словникова стаття і її основні компоненти” словникова стаття як особлива лінгвістична конструкція. В усіх видах електронних і традиційних паперових словникових статей є постійні компоненти, зокрема, заголовне слово і дефініція. Відмінність оформлення заголовного слова в тлумачному електронному словнику від оформлення у традиційному паперовому полягає в тому, що це слово відривається від статті і вноситься до системи пошуку. Невід’ємним компонентом електронної словникової статті є той або інший вигляд дефініції, які включають необхідні і факультативні компоненти, проаналізовані в даному розділі дисертації (заголовне слово, дефініція, граматична інформація, ілюстрація, стильові позначки, звук, гіперпосилання, одиниці фразеологізмів, етимологія слова).

Словникова стаття як основний компонент будь-якої лексикографічної праці є особливим видом тексту, який можна визначити ще як „стислий текст”. У словниковій статті застосовуються такі засоби стиснення інформації, як використання графічних скорочень, особливі позначки, еліпсис тієї або іншої частини речення тощо. Ступінь стислості словникової статті в тлумачних електронних і паперових словниках може збігатися або певною мірою відрізнятися.

Паперові й електронні варіанти тлумачних класичних словників у цілому збігаються за змістом, але частково не збігаються за формою. Спостерігаються такі формальні відмінності, як відсутність чіткої фрагментації тексту словника, формальна контамінація розділів, різне угрупування матеріалу, спрощення системи позначок та ін.

У підрозділі 2.2. „Система пошуку як специфічна особливість електронного словника” аналізуються особливості системи пошуку в електронних словниках. Електронний тлумачний словник має ряд можливостей, відсутніх у традиційних лексикографічних працях, зокрема в ньому стає можливим швидко отримати інформацію, яка міститься в надрах словника і безпосередньо відповідає запиту, сформульованому користувачем у зручній саме для нього формі. Для цього існують різні види пошуку, які пропонуємо класифікувати таким чином:

1. Алфавітний пошук, що має наступні різновиди:

·   простий пошук за першими символами в заголовку словникової статті;

·   простий пошук за цілим словом у заголовку словникової статті;

·   розширений пошук у заголовку словникової статті з використанням логічних виразів;

·   розширений пошук підрядка в словниковій статті з використанням логічних виразів.

2. Пошук за ідентифікаційним номером словникової статті.

3. Тематичний пошук.

4. Пошук за власним ім’ям автора.

5. Міжсловниковий пошук.

6. Нестандартний пошук.

7. Комбінований пошук.

8. Перекладний пошук

9.  Інформаційний пошук у мережі Інтернет.

Для тлумачних словників позитивно маркованими з боку користувачів, тобто найбільш зручними, є алфавітний, міжсловниковий і комбінований види пошуку. Оптимальним видом пошуку, вважають користувачі, є поєднання алфавітного і тематичного пошуку, при цьому важливо, щоб у користувача була можливість знайти слово з пропущеними буквами. Однак таку можливість мають не всі словники. При пошуку було б бажано, щоб кількість кроків пошуку не перевищувала три, оптимально – один або два кроки.

У підрозділі 2.3 „Гіперпосилання як специфічна риса електронного словника” розглядається історія терміна „гіперпосилання” та визначається його зміст. Значення терміна „гіперпосилання” пов’язане з поняттям гіпертексту і системи посилань у ньому. У комп’ютерній термінології гіпертекст визначається як розмічений текст, що містить у собі посилання на зовнішні ресурси. Термін „гіперпосилання” було уведено в науковий обіг у 1965 році Т. Нельсоном, який визначив його як текст зі здатністю комп’ютера здійснювати інтерактивне розгалуження чи динамічне відтворення нелінійного тексту, який не може бути надрукований звичайним чином на папері. Поява електронних гіпертекстів і гіперпосилань пов’язана з Т. Бернерсом-Лі, який вважається засновником Інтернету: саме він розробив програму для організації перегляду інтернет-сторінок, які зв’язав за допомогою гіперпосилань. Гіперпосилання як компонент системи пошуку в електронних словниках дозволяє у пошуку необхідної інформації перейти з однієї до іншої частини даного або іншого словника.

Гіперпосилання в тлумачних електронних словниках є різноманітними, зокрема виділяємо такі їх види, як змістовні, формальні і службові. Змістовні гіперпосилання можуть бути абсолютними і спеціалізованими (зокрема, ономастичними, термінологічними). Оптимальною, на нашу думку, є така система посилань, коли при натисненні на будь-яке слово, використане в тій або іншій словниковій статті, відбувається посилання на нього і висвічується тлумачення цього слова. Значна кількість словників, як онлайнових, так і автономних, не містять гіперпосилань взагалі, тобто система гіперпосилань є нульовою.

Формальні гіперпосилання поділяємо на внутрішні і зовнішні. У низці словників формальні посилання є невід’ємною частиною системи пошуку і сполучають алфавітний початок словника з кожним його розділом. В інших словниках є гіперпосилання типу „далі”, „вперед”, „на наступну сторінку”, які дозволяють зайти „вглиб” словника в тому випадку, якщо користувача зацікавив початок словникової статті. Гіперпосилання є внутрішнім, якщо воно не виходить за рамки однієї лексикографічної праці. У деяких випадках серед формальних посилань можна виділити зовнішні, коли при потребі за допомогою гіперпосилання можна увійти до іншого термінологічного словника і визначити значення слова. Своєрідна система гіперпосилань представлена в онлайновому словнику скорочень російської мови. Для позначення цієї системи можна застосувати термін „текстова”. У зазначеному словнику є опція, що дозволяє читати той або інший текст, розшифровуючи скорочення за допомогою словника.

Серед службових гіперпосилань можна виділити текстові і постатейні. Подаємо зразок типової системи пошуку з гіперпосиланнями до слова „карандаш”.

Интеллектуальная поисковая система по словарям http://www.boloto.info/dict.php?dic=1&sl=КАРАНДАШ&vid=1

Поиск по всем словарям

< Весь словарь... >

Значения от 0 до 15 Вперед -->  

Количество записей на странице: 4

КАРАНДАШ (Словарь Ожегова) - , -а,м. 1. Письменная принадлежность − деревянная палочка со стержнем из смеси глинистой массы с графитом. Цветные карандаши (с добавлением красителя). Чертёжный к. Автоматический к. (с выдвигающимся стержнем). На к. взять (взять на заметку что-н.; разг.). Чертёж в карандаше (сделанный карандашом).  дальше...

КАРАНДАШ (Словарь Даля) − м. графит; ископаемое, состоящее из угля и железа. | Это ж вещество, вставленное пруточками в деревянную трубочку, для черченья и рисованья. | Всякая сухая краска, в палочках, для рисовки, для писанья сухими красками, пастелью, карандашами. Карандашный, к карандашу относящ. Карандашный  дальше...

КАРАНДАШ (Словарь Ушакова) − карандаша, м. (от тюрк. kara − черный и tash или dash − камень). 1. Тонкая палочка графита, сухой краски и т. п., обычно вделанная в дерево, для письма, черчения и рисования. Черный карандаш. Красный карандаш. Химический карандаш. Чернильный карандаш. Цветные карандаши. 2. только ед. Рисование  дальше...

Карандаш (Брокгауз и Эфрон) − карандаш (crayon, pencil, Bleistift). Первое употребление К. относится к последнему периоду классической древности, но, по-видимому, приготовление таких К. было потом забыто. В XI столетии вместо К. стали употреблять свинцовые палочки. Первое описание К. из графита, обделанного в дерево находится  дальше... −

Отже, тлумачний електронний словник, навіть не відрізняючись за змістом від своєї паперової версії, має низку відмінностей у своїй структурі, зокрема наявність системи пошуку і гіперпосилань.

У третьому розділі „Функціонально-семантичні особливості тлумачних інтерактивних словників” розглядаються інтерактивні словники як особливий вид лексикографічних праць.

У підрозділі 3.1. „Інтерактивний словник як нове слово в лексикографії” інтерактивний словник розглядається як електронна (комп’ютерна) лінгвістична змінна конструкція, коли будь-який користувач може внести свої зміни і доповнення до даного тексту.

Сучасні інформаційні та комунікаційні технології дозволяють створювати новий вигляд словників – інтерактивні словники, визначальною особливістю яких є незалежність словникових об’єктів від просторових і тимчасових обмежень, використання гіпермедіальних об’єктів, динамічність словникових об’єктів і можливість їх редагування. Корпус інтерактивних словників, представлених у мережі Інтернет, є досить обширним і постійно поповнюється. Ці словники різноманітні за обсягом: від всеосяжної „Вікіпедії” до „Джинсового словника”, що містить всього декілька слів. Низка словників є електронною обробкою вже наявних видань, інші створюються особисто тим або іншим автором. Інтерактивний словник, на нашу думку, має такі переваги:

·  ефективна і зручна пошукова система;

·  можливість додавання користувачем коментарів або нових слів у персональний словник;

·  система авторизації доступу до інформації, контрольована адміністратором словника;

·  захист бази даних від несанкціонованого використання (копіювання, зміна або видалення інформації).

·   

У підрозділі 3.2. „Деякі особливості побудови інтерактивного словника „Вікісловник” (у складі енциклопедії „Вікіпедія”)” визначаються особливості побудови інтерактивного словника на прикладі електронної енциклопедії „Вікіпедія”, однієї з найбільш помітних електронних словників, мета якого - дати можливість кожному відвідувачеві брати участь у розробці контенту не тільки як коментатор, але і як повноцінний автор і редактор нарівні з адміністрацією і штатними співробітниками проекту. Для ознайомлення з матеріалом з певної теми у „Вікіпедії” використовуються категорії, а для полегшення пошуку кожна стаття словника пов’язується до однієї чи кількох категорій. На першій сторінці розділу цього електронного словника всіма мовами представлена система рубрикації його сторінок. Якщо натиснути знак „+” зліва від назви рубрики, то розкриється перелік підрозділів даної рубрики, кожен з яких, у свою чергу, може бути розкритим аналогічним чином. Система пошуку у „Вікіпедії” не має суттєвих відмінностей від тих, що використовуються в інших електронних словниках, тобто, для того, щоб знайти потрібну інформацію на сайті цього словника використовується віконечко „Перейти”. У „Вікіпедії” ключовими є гіперпосилання: у словнику не подаються всі можливі значення згаданих у словниковій статті слів, замість цього подаються гіпертекстові посилання на інші статті, які утворюють між собою невпорядковану мережу, зв’язану гіперпосиланнями і категоріями. Той чи інший термін виділяється особливим підсвічуванням, що маркує його як гіпертекстове посилання на іншу статтю.

„Вікісловник” – яскравий зразок інтерактивного словника, що надає користувачеві широкі можливості для отримання необхідної інформації. Однак він має і низку недоліків, зокрема деякі користувачі навмисне спотворюють зміст статті чи створюють неправдиві статті.

У підрозділі 3.3. „Лексикографічний портрет слова в мережі (на прикладі слів „словник”, „електронний”, „дисертація”, „справа” аналізуються особливості електронних словникових статей.

 Термін „словниковий портрет ”вперше було введено  Ю. Д. Апресяном. Лексикографічний портрет відрізняється від звичайного словникового опису, оскільки в нього вводяться деякі принципово нові типи інформації про лексику. Головна відмінність словникового портрета від традиційного опису — його  формалізованість. Щоб правильно сприймати цей портрет ,слід вміти читати словникову статтю ,дістаючи з неї всю вкладену інформацію.

Електронні словники дають можливість створити портрет слова, відмінний від того, який можна знайти в паперовому словнику, – портрет комплексний і багатогранний, який складається з п’яти-дев’яти компонентів з різною кількістю зон (граматичною, етимологічною та ін.). Словниковий портрет є гіпертекстом, різним для різних користувачів словників у мережі. Відмінністю інтерактивного словникового портрета слова від його портрета в традиційному словнику є багатокомпонентність, різноаспектність (слово розглядається як в основному, так і термінологічному значенні; як ім’я загальне і як ім’я власне). Остаточний словниковий портрет можна вважати гіпертекстом, що створюється кожного разу по-різному, залежно від інтересів користувача, який може вибрати той або інший принцип пошуку, включивши в остаточні дані або всі компоненти, або частину інформації, релевантну саме для даної ситуації.

Існують також певні відмінності в кількості паперових і електронних тлумачних термінологічних словників на користь останніх; у мережі Інтернет є багато невеликих за обсягом термінологічних словників, що включають вузькоспеціальну термінологію.

У підрозділі 3.4. „Термінологія в електронно-словниковому висвітленні”.

Важливим напрямком електронної лексикографії є науково-технічна лексикографія  ,теоретичною базою якої стала порівняно молода лінгвістична галузь  —термінознавство. Питання термінології займають важливе місце в мовознавстві в цілому і лексикографії— безпосередньо. В зв’язку з цим ,ми вважаємо за необхідне розглянути в окремому параграфі особливості лексикографічної обробки термінології, оскільки, термінологічні словники займають особливе місце  серед  інших  словників .Вони найбільш численні  і багато з них вузькоспеціалізовані ,хоча досить наближені до тлумачних словників, відрізняються тільки критеріями добору матеріалу.

Загальні проблеми традиційних та інтерактивних словників пов’язані з добором термінів і розкриттям їх змісту. Тому до організації комп’ютерної версії термінологічного словника  ставлять такі вимоги:

—вхід ,до якого приписана словникова стаття, слід формулювати однозначно;

—словниковому входу можуть відповідати  декілька синонімічних термінологічних виразів;

—в словник вставляють статті –посилання ;

—значення багатозначних термінів описуються як посилання  до однозначних словникових входів.

Відзначено, що позитивною рисою роботи з термінологічними словниками в Інтернеті є можливість вибору визначення необхідного терміна з обширного ряду запропонованих словників. При невідповідності того або іншого тлумачення користувач має змогу в найкоротший час знайти інше визначення і продовжувати роботу.

Підрозділ 3.5. „Лексикографічне відображення деяких аспектів системності лексики”.

 Системність лексики зумовила появу різних типів словників: синонімів, омонімів та ін. Аналогічні типи словників наявні і в електронному варіанті, але користування ними має нюанс, відсутній в словниках паперових, – можливість складання „системного портрета” слова в тому випадку, якщо на одну електронну сторінку збирається матеріал з різних словників, більш-менш вдалих. При роботі з електронними словниками системність  лексики відображається також за допомогою системи посилань.  Можливе посилання на те чи інше слово в інший словник чи той самий ,з яким працює користувач.

Ще один аспект системності мови стосується перекладних словників, які посідають важливе місце в повсякденній роботі користувачів. Якщо машини не можуть поки здійснювати адекватний переклад самостійно, то  можуть слугувати хоча б базою для перекладача. При їх грамотному використанні  ефективність перекладу зростає в декілька разів. Словники-перекладачі ,що подають  правильний добір синонімів, мають велике прикладне значення.

 Таким чином, можна говорити про те що, існує потреба створення електронних словників з ефективнішим механізмом пошуку та індексації, з більш інтегрованою системою словникових статей, що враховує системні зв’язки лексики.

Підрозділ 3.6  „Деякі рекомендації щодо оптимізації побудови електронних словників”.

 Робота з електронними словниками і їх лінгвістичне дослідження дає підстави стверджувати про необхідність таких словників. У зв’язку з вдосконаленням засобів технічного забезпечення їх роль в майбутньому неминуче зростатиме. Однак бажано було б позбавити наявні словники від властивих їм недоліків, оптимізувати структуру і зміст словників Оптимізувати кількість гіперпосилань, яких не повинно бути надто багато, бо це утруднює користування словником. Важливою і корисною опцією є можливість копіювання словникової статті залежно від потреб

користувача, яка на сьогодні є не в усіх словниках. Виконання рекомендацій, поданих у дисертації, сприяло б створенню більш довершених лексикографічних праць, зокрема усунути помилки набору, зазначати орфографічні та орфоепічні норми використання слова, звести до мінімуму кількість кроків у пошуку потрібного слова, застосовувати оптимальну кількість гіперпосилань та ін. Електронний словник є універсальним і очевидним об’єктом різних мовних технологій, і комп’ютерна лексикографія не повинна зводитися до переведення традиційних паперових словників у нову електронну форму.

У висновках підсумовано і узагальнено основні положення та результати дослідження, відзначено, що комп’ютерна лексикографія є особливим напрямом у практичній лексикографії зі своїми власними підходами не тільки до відображення, але і до змісту словника. Електронний словник − це особливий лексикографічний об’єкт, у якому можуть бути реалізовані і введені в обіг багато продуктивних ідей,  що неможливо зробити в паперових словниках.

У роботі пропонується класифікація електронних словників залежно від їх форми, лінгвістичних характеристик, наявності прототипу, можливості зворотного зв’язку з користувачем.

Паперові й електронні варіанти класичних тлумачних словників у цілому збігаються за змістом, але частково не збігаються за формою. Загалом структура електронної і паперової словникової статті є схожою, проте є деякі відмінності, які стосуються форми, обсягу і змісту одиниць словника.

Електронний тлумачний словник має ряд можливостей, відсутніх у традиційних лексикографічних працях, зокрема стає можливим швидко отримати інформацію, яка міститься в надрах словника і безпосередньо відповідає запиту, сформульованому користувачем у зручній для нього формі. Для цього існують різні види пошуку.

Невід’ємним компонентом системи пошуку в тих або інших словниках є гіперпосилання – вид посилання в статтях електронних словників, який дозволяє перейти до іншої частини даного або іншого словника, що містить необхідну інформацію.

Особливим видом електронних словників є словники інтерактивні. Інтерактивний словник − це електронна (комп’ютерна) лінгвістична конструкція, яка не є незмінною, і будь-який користувач може внести свої зміни і доповнення до даного тексту. Корпус інтерактивних словників, представлених у мережі Інтернет, досить обширний і постійно поповнюється.

Позитивним у роботі з інтерактивними словниками в Інтернеті є можливість вибору визначення необхідного терміна з низки запропонованих словників і можливість виявлення системних взаємозв’язків між словами.

У роботі подано рекомендації щодо створення більш довершених електронних словників.