| summary: | У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, зазначено наукову новизну результатів аналізованої проблеми, сформульовано мету і завдання роботи, об’єкт і предмет дослідження, окреслено джерельну базу, подано коротку характеристику використаних методів. Зазначено перелік конференцій, де були апробовані основні положення дисертації.
У першому розділі “Теоретичні засади дослідження трансформацій фразеологізмів” розглянуто теоретичні питання фразеології як частини мовної системи і проблеми її функціонування у мовленні, зокрема газетному, простежується еволюція поглядів на ФО, на статус слова-компонента в її складі, описано ознаки ФО, розкласифіковано ФО з погляду їх семантичної злютованості, проаналізовано запропоновані дослідниками способи і принципи систематизації прийомів трансформації ФО та подано робочу класифікацію таких прийомів.
Визначальна роль у створенні газетного тексту належить співвідношенню чинників “адресант – комунікативне завдання (мовленнєва інтенція) – адресат”. Адресант обирає мовні засоби, які реалізують комунікативні завдання інформування та оцінювання, переконання. Комунікативний підхід до вивчення ТФО показав, що вони здатні виконувати ці комунікативні завдання.
Виділено такі класи ФО: 1) фразеологічні зрощення та єдності (узагальнено – ідіоми), 2) фразеологічні сполучення, 3) паремії (ФО предикативного характеру з узагальнено-образним значенням – прислів’я, приказки, деякі крилаті вислови), 4) фразеологічні вирази (безобразні ФО різної синтаксичної організації).
Зважаючи на різну семантичну природу аналізованих ФО, компоненти у їх складі різною мірою зберігають слівний характер і в контексті виявляють відмінні властивості. Під фразеологічним контекстом розуміємо відтинок тексту, в межах якого здійснюються зовнішні дистрибутивні зв’язки ФО, що забезпечують її семантичну реалізацію й актуалізацію стилістичних і прагматичних можливостей.
Трансформацією НФО є цілеспрямована видозміна її значення і / або форми. Під ТФО розуміємо одиниці, зовнішні або внутрішні видозміни яких марковані індивідуальною перцепцією дійсності адресантом мовлення і детерміновані його комунікативними завданнями. При трансформаціях важливо не втратити зв’язку між НФО і її трансформованим варіантом. Поки цей зв’язок зберігається, ТФО виконує своє комунікативне призначення.
Загальноприйнятої класифікації прийомів трансформації ФО сьогодні немає. За вченими Н.Л.Шадріним, Т.В.Цимбалюк, А.С.Начисчіоне, І.С.Гнатюк, Л.Ф.Щербачук, С.Б.Пташник, за основу класифікації обрано найзагальніші чинники врахування змін на семантичному та структурному рівнях і виділено семантичні та структурно-семантичні трансформації (трансформації структури НФО спричиняють зміни в її семантиці).
Для досягнення стилістичного та прагматичного ефекту адресанти часто застосовують (стилістичну) конвергенцію (М.Риффатер) – поєднання кількох при
Другий розділ “Структурно-семантичні трансформації фразеологізмів” присвячено дослідженню ФО, які зазнали трансформацій зовнішньої форми та, внаслідок цього, семантики. Виокремлено прийоми: атрибутивне розширення форми ФО, еліпсис ФО, фразеологічна алюзія, субституція компонентів ФО словами вільного вжитку.
Атрибутивне розширення полягає в додаванні до складу НФО нових компонентів з метою уточнити, інтенсифікувати денотативне значення, посилити емоційно-експресивну тональність тексту. Додаткові слова (поширювачі) актуалізують лексичне значення нормативного компонента, до якого належать, і відновлюють його валентноздатність. Поширювачами є слова, які вступають у певні зв’язки не з ТФО в цілому, а лише з окремими її компонентами, і не розглядаються як члени речення, бо входять до його складу опосередковано – через ТФО, не зачіпаючи її “категоріальної сутності” (О.І.Молотков). Зважаючи на ступінь синтаксичного ускладнення конструкції НФО, виділено:
1) Просте розширення. Поширювач – одне слово, приєднане до субстантивного компонента НФО: Slike zemlje zarobljene u začaranom političkom krugu. /V, 25.05.2000/, НФО: začarani krug – “ситуація, з якої нема виходу”. Зміст ТФО: “політична ситуація, з якої нема виходу”.
2) Ускладнене атрибутивне розширення: приєднання до одного із субстантивних компонентів НФО кількох атрибутів: Maršal Tito je "skinuo” mnoge časne hrvatske glave. /V, 29.12.1999/, НФО skinuti glavu komu – “позбавити життя кого”. Поширювачі максимально звужують й інтенсифікують значення ФО: “позбавити життя багатьох шанованих хорватів”.
3) Складне атрибутивне розширення: приєднання поширювачів до всіх іменних компонентів НФО: HDZ se našao između HSP-ovog čekića i EU nakovnja. /V, 12.03.2004/, НФО: između čekića i nakovnja – “(бути) важкому становищі через дві суперечливі обставини”. Конкретизуються організації, які спричинили важке становище.
Еліпсис полягає у спрощенні форми НФО через зменшення кількості її компонентів і застосовується зі стилістичною метою. Його різновидом є прийом умовчання (навмисне обривання висловлювання), який застосовується до предикативних ФО. Читач може самостійно довершити фразу, зробити власні припущення: “Vrana vrani...” – викривається небажання уряду боротися з мафіозними угрупованнями, /FT, 8.11.2002/, НФО: vrana vrani oči ne vadi – “можновладці не шкодять один одному”. Компонент vrana в НФО вжито двічі: для називання суб’єкта та об’єкта дії, до якого (не) застосована дія суб’єкта. В обох випадках цей компонент реалізує фразеологічне значення “можновладці”. Значення транформувалося в контексті: vrana, як суб’єкт дії, реалізує нормативне фразеологічне значення “можновладці”; компонент vranі, який позначає об’єкт, набув нового фразеологічного значення – “керівники мафіозних угрупувань; мафіозні угрупування загалом”. Змісту статті заголовок не розкриває, але він є дієвим експресивно-емоційним засобом активізації уваги адресата.
До ФО-заголовків застосовують і конвергенцію (еліпсис + субституція): “Tko s Ulagom tikve sadi...” /FT, 4.03.2002/, НФО: tko s đavolom tikve sadi, o glavu mu se obijaju – “хто товаришує з негативною особою, матиме проблеми”. Нормативний компонент đavo замінено словом-власною назвою Ulaga. Субституція створює комічний ефект – адресат, зауваживши заміну компонента đavo (лексичне значення – “чорт”), пов’язує його образ із особою, яку називає субститут, а прийом умовчання дає адресатові змогу здогадуватися, а згодом довідатися зі статті, що саме очікує людей, які співпрацюють з цією особою; “Licemjeri svih zemalja...” /SD, 10.06.2004/, НФО: proleteri svih zemalja, ujedinite se! На відміну від заголовка “Vrana vrani...”, ці містять алюзію на зміст статей. Її подають субститути.
Фразеологічна алюзія є вказівкою на НФО внаслідок використання в контексті лексичних засобів або синтаксичної схеми, які про НФО нагадують. Залежно від способу алюзії на НФО виокремлено:
1) Вільний переказ НФО характеризується граматичними видозмінами. ФО вжито в повному складі, але інкорпорація її компонентів у контекст довільна. Семантика ФО набуває додаткових смислових і експресивно-оцінних відтінків, не зазнаючи суттєвих трансформацій сигніфікативно-денотативного характеру: 1) Jedan list u moru glasila može značiti kap, ali bez te kapi ne bi postojalo more. /V, 11.03.2000/, НФО: kap u moru – “дуже мала кількість”. ТФО поширилася у складносурядне речення. Реалізується нормативне фразеологічне значення, але в НФО мала кількість представлена як неважлива, а в ТФО вона трактується як суттєва складова для творення чогось великого. 2) Pogledamo li kroz te skupocjene Sanaderove naočale, sve je zaista ružičasto... /NL, 12.11.2004/, НФО: gledati sve kroz ružičaste naočale – “бути оптимістом”.
2) Використання образу НФО. У контексті вжито деякі компоненти НФО, денотативне значення трансформується, відновлюється внутрішня форма НФО, повертаючи адресата до образу, покладеного в основу фразеологізації. Так автор оцінює події, підвищує експресивність та збільшує прагматичний ефект: Razlog zbog kojeg je koalicijska ušica igle bila toliko široka da su dosad kroz nju komotno prolazili svi tajkuni stvoreni u HDZ-ovoj eri, nije ni pomanjkanje evidencije. /FT, 8.11.2002/, НФО: provući se kroz ušicu igle – “ледве врятуватися”. ТФО набула протилежного до нормативного змісту: “легко врятуватися”.
Використання змісту НФО. Передача значення відбувається за відсутності в контексті всіх компонентів. Натякають на НФО синонімічні, близькозвучні з нормативними компонентами лексеми, тематично споріднені слова. Трансформується й образ НФО: Svi su se urotili protiv Vlade Zeca... te prave roštilj dok je Zec još uvijek na dnevnom redu sjednice Vlade. /NL, 15.01.2005/, НФО: spremiti (sjeći) ražanj a zec u šumi – “передчасно радіти чомусь”.
3) Використання семантичного ядра НФО, яке отримує певну валентноздатність і можливість реалізувати власне фразеологічне (детерміноване функціонуванням в НФО) значення в нових дистрибутивних зв’язках:
1) “Rumsfildova mrkva” /NL, 9.02.2004/, НФО: mrkva i batina – терм., комбінація політичного і економічного тиску і поступок з метою змусити малорозвинені країни формувати свою політику згідно з інтересами розвинених. Ужито елемент mrkva (фразеологічне значення “поступки”) з атрибутом, що пов’язує ці поступки з конкретною особою. 2) Ružičaste EU-naočale definitivno su stvar prošlosti. /NL, 11.02.2005/. Натяком на НФО gledati sve (svijet) kroz ružičaste naočale (“бути оптимістом”) є її семантичне ядро ružičaste naočale (“оптимізм”), поширене абревіатурою EU. Зміст ТФО: “оптимістичні настрої з приводу вступу до ЄС”.
4) Використання синтаксичної конструкції НФО для створення ТФО. У контексті наявні:
а) Синтаксична конструкція та окремі елементи компонентного складу:
1) Šef države pred alkarima se odrekao funkcijе pokrovitelja njihova seoskog de eka. Time je učvrstio autoritet čovjeka koji zna budalama reći da su budale, a štetočinama da su štetočine. /FT, 2.07.2002/. НФО-паремія reći bobu bob, a popu pop (“сказати відкрито і рішуче”) має синтезовану семантичну структуру, але узагальнено-образне значення, а ТФО сприймається буквально. 2) “NATO nad Hrvatskom” /FT, 22.01.2004/, НФО-ідіома: (visi) mač nad glavom – “(існує) небезпека для життя”. ТФО реалізує метафоричний зміст, похідний (конкретніший) від значення НФО. 3) “Moćnici svih zemalja, prizemljite se!” /NL, 9.11.2005/, НФО: Proleteri svih zemalja, ujedinite se! – заклик до об’єднання представників однієї соціальної групи. ТФО-гасло вже не є виразником ідеї, закладеної в НФО, хоча й зберігає традиційну інтонаційну будову.
б) Синтаксична конструкція: 1) “Politici političko, sudu sudsko” /NL, 26.03.2004/, НФО: Bogu božje, caru carevo – “кожному те, що йому належить”. Критикується втручання політиків у судочинство. ТФО є структурним дублетом НФО і реалізує загальний метафоричний зміст НФО з уточнюючими смисловими елементами. 2) “Granić Graniću – Granić” /V, 3.04.2000/, НФО čovjek je čovjeku vuk виражає вороже ставлення однієї людини до іншої. Ідею НФО збережено: субституція всіх позицій нормативних компонентів одним і тим же іменником-власною назвою виявляє ставлення до самого себе.
Субституція компонентів НФО. Для фразеології варіювання елементів ФО є системним явищем. Слід розрізняти нормативні та ненормативні варіанти. Перші становлять видозміни, що отримали суспільну санкцію, потенційно можуть відтворюватися мовцями, зафіксовані словниками. Другі є фактом мовлення і підпорядковані конкретному комунікативному завданню адресанта, мають на меті стилістичне увиразнення. Їх беремо до уваги. Кореляти, що варіюються, перебувають у різних системно-лінгвальних відношеннях – синонімічних, антонімічних, паронімічних – або позбавлені будь-яких з них.
1) Синонімічна субституція. Замінене слово і його субститут можуть перебувати в загальномовних синонімічних відношеннях або пов’язуватися контекстуальною синонімією. При цьому ТФО має синонімічну до НФО семантику. Такої субституції зазнають ФО з метафоричним значенням. ТФО зберігають метафоричність. Загальномовна синонімія заснована на кореляціях стилістичних та ідеографічних синонімів. За допомогою взаємодії в контексті стилістичних синонімів адресант дає власну оцінку повідомленню, зазвичай, негативну, зберігаючи при цьому високий ступінь смислової спорідненості. Аспект стилістичних розбіжностей між корелятами включає відмінності в їхніх емоційно-експресивних характеристиках і стильовій належності: Radikalna desnica nema legitimiteta dizati dreku oko ovog dijela hrvatske granice.
/FT, 2.09.2002/, НФО: dizati buku – “зчинити галас”. Субституції компонентів НФО ідеографічними синонімами в газетних текстах зазнають дієслівні компоненти. Тому ці синоніми визначаємо як слова, між якими спостерігаються семантичні відмінності, що полягають у різному ступені прояву дії, вираженої їхніми лексичними значеннями. Така субституція впливає на денотативне значення ФО. Субститут інтенсифікує дію, але її виражає етимон цієї ФО. Щодо її метафоричного значення, воно набуває категоричнішого характеру. Прийом посилює емоційно-експресивне забарвлення контексту: 1) Zbog bankarske krize većina je financijskih institucija novinarima zalupila vrata. /V, 30.04.–1.05.1999/, НФО: zatvoriti komu vrata – “відмовити”. Зміст ТФО: “категорично відмовити”.
2) Euroistočnjaci će još godinama lupati na vrata Bruxellesa. /HV, 25.12.1996/, НФО: kucati na vrata komu – “заявляти про себе як про щось неминуче”. Крім заміни компонента НФО, препозитивно до неї вжито поширювач-обставину часу. Зміст ТФО: “[ще протягом років] наполегливо заявляти про себе”.
Субституція компонентів НФО контекстуальними синонімами здійснюється так, що кореляти не проявляють жодної спорідненості при зіставленні їхніх лексичних значень, а семантично зближуються на основі фразеологічних значень. У контексті субститут виявляється певною мірою дублетом заміненого слова, але він завжди безпосередньо пов’язаний з темою викладу: 1) No, nećemo poklonjenom autu gledati u zube! /V, 28.12.2000/, НФО: poklonjenom konju zube se ne gleda – “подаровану річ не критикують”. Сигніфікативне фразеологічне значення заміненого компонента konj – “річ”. ТФО отримала конкретизуючі відомості про денотат: річчю, яку не слід критикувати, є автомобіль. 2) “Stranka stranci oči ne kopa”, /FT, 13.12.2003/, НФО: vrana vrani oči ne kopa (vadi) – “можновладці не шкодять один одному”. Компонент vrana, двічі вжитий в НФО, позначає денотат “можновладці”, а в статті денотатом в обох випадках виступає “партія”. 3) Tresla su se brda, rodio se – doktor Andrej Bajuk. /V, 16.04.2000/, НФО: tresla su se brda, rodio se miš – “невиправдано перебільшувати важливість якої-н. події”. Контекстуальним синонімом компонента miš зі значенням-характеристикою “щось несуттєве” є словосполучення-власна назва, на яку переходить ця характеристика.
2) При антонімічних відношення значення одного з компонентів (його етимона) протиставляється значенню субститута: 1) “Igre na nesreću” – підприємці та їхні сім’ї наражаються на небезпеку з боку мафіозних угрупувань /FT, 15.01.2004/, НФО: igre na sreću (азартні ігри). ТФО сприймається покомпонентно. 2) “Pravosuđe zaplelo gordijski čvor oko izgorjelog NM cluba”
/M, 26.07.2005/, НФО: presjeći gordijski čvor – “вирішити складну, заплутану справу”. ТФО зберігає властиву НФО метафоричність, проте виражає полярний зміст.
3) При паронімічній субституції добирається НФО, значення якої найчастіше відповідає темі матеріалу. Водночас використовується субститут (його лексичне значення), співзвучний з компонентом НФО та пов’язаний з темою статті: 1) “Sodoma i pokora” – звернення церкви до хорватської молоді підвищити рівень моральності /FT, 12.02.2004/, НФО: – “аморальність”. Складові НФО Sodoma i Gomora при абстрагуванні від конкретних власних назв позначали тотожне явище (аморальність), яке згодом стало узагальненим для цілої НФО. У ТФО збережений компонент Sodoma, за яким у контексті закріплене семантичне навантаження усієї НФО, та субститут pokora, який має пряме номінативне значення, протиставлені внаслідок позначення загалом полярних понять: “аморальна поведінка і каяття”. 2) “Lika i prilika” – покращення життя мешканців м. Ліки через будівництво автостради /FT, 6.06.2003/, НФО: slika i prilika (koga) – “дуже схожий (на кого-н.)”. Складові ТФО, на відміну від НФО, реалізують у контексті прямі номінативні значення. У заголовку є два ключових слова, пов’язаних з екстралінгвальною ситуацією: Lika як назва місцевості і prilika як указівка на те, що з’явилася нагода.
У наступних прикладах кореляти належать до різних частин мови. Ті ж компоненти в різних контекстах є складовими різних паронімічних пар:
1) “Habiti ili ne biti” /FT, 28.01.2002/, НФО: biti ili ne biti (pitanje je sad). Фразеологічний вираз зберіг вираження дилеми: роль держави у поділі громадян з огляду на їхню побожність. Перед громадянами – вибір: стати побожними чи меншовартісними. 2) “Bibi ili ne Bibi, pitanje je sad!” /V, 11.12.2000/. ТФО уже виражає альтернативність: чи президентом Ізраїлю буде Б.Нетаньяху (Бібі), чи хтось інший.
Застосування паронімічної субституції до назв статей має виразну експресивну функцію. Інформативна функція – факультативна: субститут виступає інформативним натяком на тематику викладеного у статті матеріалу.
4) Субституція компонентів НФО словами, не пов’язаними з ними системно-лінгвальними зв’язками. Субституцію у фразеологічних виразах маємо: 1) “Let iznad kukavičjeg kioska” – критика боягузтва можновладців, які знайшли спосіб позбутися журналістів, що викривають їхні дії /FT, 1.04.2002/, НФО: Let iznad kukavičjeg gnijezda (назва кінофільму). Нормативний компонент gnijezdо замінено словом kiosk, тематично пов’язаним із журналістикою. Своєрідна гра слів: слово kukavičji реалізує значення “зозулин” і “боягузливий, підступний” (імпліцитно наявні в назві статті). 2) “Sjaj i bijeda elitnoga kvarta” – колись престижний район м. Мея з красивими будиночками перетворився у брудний “спальний район” з розбитими дорогами /SD, 15.01.2004/, НФО: Sjaj i bijeda kurtizana (роман Бальзака). Компонент НФО замінено словосполученням. Незважаючи на синтезовану семантичну структуру таких ФО і реалізацію в контексті лексичних значень їхніх складових, стислий зміст статей вони передають метафорично. Називаючи статтю, співвідносячи ФО з конкретною екстралінгвальною ситуацією, адресант оцінює матеріал.
В ідіомах кореляції взаємозамінених елементів мають іншу природу: Kod njemačkih vojnih stručnjaka postoji strah da bi Amerikanci mogli tražiti da njemačka kopnena vojska presječe kosovski čvor. /V, 25.05.1999/, НФО: presjeći gordijski čvor – “вирішити дуже складну, заплутану справу”. Нормативний компонент gordijski втратив своє лексичне значення, яке вказувало на належність конкретній особі. Цьому компонентові неможливо приписати фразеологічне значення (лише сполуці gordijski čvor в цілому). Субститут у семантичній структурі ТФО має пряме номінативне значення і виконує власну семантичну функцію, внаслідок чого ТФО реалізує нормативний метафоричний зміст, доповнений лексичним значенням субститута: “вирішити складну ситуацію в Косово”.
У третьому розділі “Семантичні трансформації фразеологізмів” розглянуто трансформації, що спричиняють семантичні зрушення у НФО. Виділено подвійну актуалізацію ФО та розгорнуту метафору.
Подвійна актуалізація ФО полягає у навмисно створених контекстуальних умовах, при яких словосполучення (або його окремі складові) сприймається і як єдине десемантизоване ціле, за котрим закріплене переносне значення, і як вільне словосполучення-омонім, що є етимоном цього десемантизованого словосполучення, члени якого зберігають у тексті свої лексико-граматичні властивості і довільну валентноздатність. Прийом служить ефективним засобом забарвлення тексту елементами комізму, іронії, сарказму.
Розмежовуємо НФО залежно від того, чи виражає їхній етимон реальний факт дійсності (реальні НФО) чи є виразником нереального факту (ірреальні НФО). Реальні НФО зазнають у контексті семантичної двоплановості загалом (повна подвійна актуалізація). Ірреальні НФО партитивно реалізують двоплановість змісту (часткова подвійна актуалізація). Відмінності пояснюються наявністю чи відсутністю в мові генетичного етимона НФО.
Для реалізації повної подвійної актуалізації ФО необхідними є актуалізатори фразеологічного й буквального значень, які або передують вжитій в контексті ФО, або наявні після неї. Щоб унаочнити механізм застосування цього прийому, контекст умовно поділено на три складових: преконтекст (частина контексту, розміщена препозитивно щодо ФО), постконтекст (частина контексту, розташована після вжитої ФО) та ФО.
1) у контексті вжито ФО та її етимон. Контекст реалізує значення обох сполук і вказує, яке зі значень треба мати на увазі в кожному випадку: Afrika je bila glavna tema sastanka G-8, a najmoćnijim su ljudima svijeta bila puna usta pomoći Africi. I dok su njima usta bila puna, mnogim su Afrikancima želuci ostali prazni.
/V, 22.10.2005/, НФО: puna su usta čega – “постійно хвалити”. З преконтексту виходить, що першою вжито ФО, далі – її етимон, про що свідчить коментар постконтексту (згадка про голод).
2) у контексті наявна лише ФО. В оточуючому ФО контексті розміщено мовні засоби, які одночасно або послідовно реалізують її фразеологічно зв’язане і пряме номінативне значення етимона.
а) при одночасній подвійній актуалізації ФО контекст реалізує паралельно два семантичних плани словосполучення: переносне та буквальне. Чинниками для її створення є преконтекстні актуалізатори предметно-логічного і метафоричного значень: Kada će napokon sve naše zimske službe spremno dočekati snijeg? Zimska služba u Zagrebu i okolici ponovo je malo pridrijemala. Kada će se pojaviti netko tko će im objasniti da nemaju pravo na zimski san? /V, 29.12.2005/, НФО: zimski san – “довготривала бездіяльність”. Указівкою на те, що вжито саме ФО, є критика у преконтексті неготовності комунальних служб до зимового періоду. Коментар автора про те, що служби задрімали, є натяком, що вислів zimski san, імовірно, сполучення вільних лексем.
 б) Неодночасна подвійна актуалізація послідовно реалізує фразеологічне та пряме значення словосполучення: спершу – предметне, потім – переносне або навпаки. Для позначення цих явищ уведено терміни “преконтекстна актуалізація ФО” та “постконтекстна актуалізація ФО”.
При преконтекстній актуалізації преконтекст містить слова, які повертають адресата до конкретної дії, позначеної етимоном ФО. А постконтекст переконує, що мається на увазі саме ФО: Samo takvo sudstvo i tužilaštvo mogu bez trunke crvenila primiti diplomatski šamar na svoj debeli obraz... i ne osjetiti pritom potrebu čak ni da se pokušaju opravdati. /NL, 1.07.2001/, НФО: imati debeli obraz – “бути позбавленим почуття гідності”. Унаслідок преконтекстного коментаря про те, що служителі Феміди не червоніють через ляпас, адресат асоціює вжиту наступною ФО її з етимоном “товста щока”. Та в постконтексті зазначено, що судді і прокурори не відчувають потреби відстояти свою позицію. Це вказує, що одиницю слід сприймати переносно.
Постконтекстна актуалізація досягається: 1) шляхом повернення ФО буквального значення в цілому: Sve se češće u bitkama za glasove birača nude kratkoročna, naoko jednostavna i samoobrambena rješenja koja drže vodu dok ne dođe “poplava”. /NL, 18.01.2006/, НФО: držati vodu – “діє, функціонує (про правила, рішення, що є недосконалими)”. Метафоричний зміст ФО у свідомості реципієнта не порушується, поки він не натрапляє на слова постконтексту, де згадується про повінь; 2) за допомогою семантизації окремих компонентів ФО: Novi potpredsjednik talijanske vlade s ledenim smiješkom poručuje Europi: аko nam pruže ruku, mi ćemo im pružiti ruku, a ako ne, držat ćemo ruku u džepu.
/V, 19.05.2001/, НФО: pružiti komu ruku – “пропонувати допомогу, дружбу”. Актуалізація соматичного компонента ruka, вжитого в постконтексті в складі вільного словосполучення, сприяє подвійній актуалізації всієї ТФО.
Повна подвійна актуалізація може виникати й унаслідок застосування до ФО риторичних фігур (оксиморону): “Gladni su siti svega” /FT, 9.09.2002/, НФО: sit sam svega – “набридло мені все”.
При частковій подвійній актуалізації контекст актуалізує буквальне значення окремих компонентів ФО: а) за допомогою додаткових експлікативних слів, що стосуються компонента ФО: Pojaviti se na mjestu vlastita zločina i zatražiti da se pravdi udovolji... Рod uvjetom da... іmate pred sobom naivno mnoštvo kojemu se može prodati još nekoliko galona guste savske magle.
/FT, 13.03.1999/, НФО: prodavati maglu – “давати брехливі обіцянки”; б) при коментуванні змісту компонента: Iz muhe nastaje slon, koji je u hrvatskoj političkoj stakla ici u ovih nekoliko posljednjih tjedana napravio već toliko loma i buke da je najbolje držati se po strani. /FT, 13.03.1999/, НФО: od muhe praviti slona – “перебільшувати”. Актуалізатором буквального значення компонента slon є ФО biti kao slon u trgovini porculana (“бути дуже незґрабним, невправним у ситуації, що вимагає спритності”), яка у своєму складі теж має компонент slon (передано лише її зміст без використання компонентів).
Фразеологічний комплекс. Для підвищення конотацій адресанти подекуди нагромаджують у близькому контексті кілька ТФО, які по-різному корелюють одна з одною і з контекстом: Velik broj studenata prosvjednika pokazao je zube rektoratu, ali nažalost samo mliječne koji nisu duboko zagrizli debeli obraz Rektorata. /Z, 9.06.2006/. Вжито дві ФО: pokazati zube kome (“виявити здатність опиратися”), imati debeli obraz (“бути позбавленим почуття гідності”), які дотепно пов’язано в межах складносурядного речення. Ті ж слова контексту виступають актуалізаторами буквального значення двох ТФО, причому для ТФО pokazati zube kome реалізується постконтекстна актуалізація, а для ТФО imati debeli obraz – преконтекстна актуалізація.
Розгорнута метафора досліджена значно менше, ніж інші згадані вище способи трансформацій НФО. При застосуванні цього прийому ФО вживається спершу в повному компонентному складі і реалізує в контексті нормативне значення. Потім у контекст уводяться окремі її компоненти чи слова, пов’язані з ними спільною темою. Розгортання образу ФО сприяє метафоризації контексту. Виділено власне розгорнуту метафору та антаподозис.
Суть власне розгорнутої метафори полягає: 1) у вживанні поруч із ФО окремих компонентів, які набувають змісту, детермінованого її семантикою: Poštenije je postupio Andrija Hebrang koji je napustio HDZ-ov brod u trenutku kada je bio visoko pozicioniran. Granić je ostao na tom brodu do posljednje minute, dopustivši da ga HDZ kandidira kao predsjedničkog kandidata. /V, 5.04.2000/, НФО: napustiti čiji brod – “залишити клуб, вибути з членів організації”. У постконтексті вжито компонент brod (сигніфікативне фразеологічне значення – “організація, клуб”), денотативне фразеологічне значення якого – “партія ХДС; членство у цій партії”. Це значення компонента brod константне в контексті, не набуває додаткових відтінків. Змінюються лише події, пов’язані із членством у ХДС, особи, які в ній задіяні; 2) у використанні слів, об’єднаних спільною темою з компонентами ФО. Поза ФО компоненти не повторюються: Gdje ima dima, ima i vatre, ali svaki plamičak ipak ne izrasta u katastrofalni požar. /V, 3.06.2000/, НФО: gdje ima dima, ima i vatre – “якщо є наслідки, повинні бути й причини, які їх спричинили”. Розвиток метафоричного образу заснований на прямому значенні компонента vatrа. Тут явище, позначене елементом vatrа, не є константним – вказано ступені його градації. Але для тлумачення семантики цього компонента релевантним є фразеологічне значення “причини”. ФО спершу стверджує певний факт, а за допомогою розгортання в постконтексті образу її елемента vatrа вказується на різний його вплив на того, кого це стосується.
Антаподозис за структурною організацією схожий до власне розгорнутої метафори, проте відмінний від неї за семантичними характеристиками. Компонентам, вжитим поряд із ФО приписується конкретний денотат, але, на відміну від попереднього прийому, до цього денотата пропонується авторська характеристика, пояснення. Виділено такі типи:
1) контекстуальне фразеологічне значення компонентів, ужитих поза ФО, накладається на їхнє нормативне фразеологічне значення, внаслідок чого в контексті маємо уточнене фразеологічне значення, узгоджене з комунікативним актом. Денотати, які закріплено за цими компонентами, випливають зі змісту статті, адресат визначає їх із попереднього змісту тексту. До денотатів подано характеристику: Na snagu stupa zakon o financiranju lokalne samouprave, što znači – uzdaj se u se i u svoje kljuse, zagrebačko kljuse bit će vrlo invalidno ako se nastavi puzajuća brzina dogovaranja “prirodnih” koalicijskih partnera. /V, 27.05.2001/, НФО: uzdaj se u se i u svoje kljuse – “покладайся в житті на себе, не розраховуй на допомогу інших”. Змістом ФО передано головний принцип самоврядування. У сполуку zagrebačko kljuse, вжиту в постконтексті, вкладено смисл “самоврядування м. Загреба” і конкретизовано якісною характеристикою.
2) адресант чітко вказує, який денотат закріплено за компонентами ФО, що повторюються в контексті. Ці компоненти реалізують нормативне фразеологічне значення, до якого додається ситуативне значення та пропонуються пояснення: 1) ...jer se “svatko češe tamo gdje ga svrbi”, a HDZ svrbi prihvaćanje Ustavnog zakona o suradnji sa sudom u Haagu, svrbi ga predaja viteške skupine, svrbi ga prikrivanje dijela zločina. /V, 17.04.2000/, НФО: svatko se češe tamo gdje ga svrbi – “кожен намагається вирішити проблеми, які його турбують”. Коментується компонент svrbjeti зі значенням “турбувати”, яке й реалізується в цій ситуації мовлення. За допомогою фігури синтаксичного паралелізму адресант дотепно вказує на низку проблем, які турбують партію ХДС. 2) Najlakše je vidjeti t u tuđem oku, a ne vidjeti balvan u vlastitom. Balvan zvan “obavezni naputci” također bi se mogao podvesti pod smanjenje ovlasti. Kao t ovlasti pojavilo se i pitanje medijskog objavljivanja dokumenata pronađenih u Uredu Predsjednika. /V, 28.04.2000/, НФО: vidi t u tuđem oku, a ne vidi balvan u svom – “про людину, яка критикує помилки інших, а своїх не помічає”. Даються пояснення, який саме смисл прихований під “чужими помилками”, вираженими компонентом t , та “особистими недоліками”, що позначає компонент balvan.
У висновках узагальнено результати проведеного дослідження.
ВИСНОВКИ
1. Хорватські ТФО є одночасно інформемами і прагмемами. Відбір і пристосування ФО до ситуації мовлення завдяки трансформаціям залежить:
1) від індивідуальних психічних та інтелектуальних характеристик адресанта; 2) від комунікативних завдань: оригінально повідомити про події, сформувати в адресата ставлення до них; сумістити абстрактну семантику НФО з конкретним комунікативним актом. Отже, функціями ТФО в контексті є смислова, прагматична, стилістична. Смислова функція подекуди відіграє другорядну роль або взагалі не реалізується.
2. Дослідження показало, що найпоширенішими структурно-семантичними трансформаціями є субституція компонентів НФО (31 %), фразеологічна алюзія (18 %), розширення НФО (12 %), еліпсис (6 %), а семантичними – подвійна актуалізація НФО (13 %), розгорнута метафора (6 %). Виявлено новий різновид семантичних трансформацій – антаподозис (надання характеристики, коментаря денотатам, позначеним компонентами ФО).
3. Через різну семантичну природу не всі прийоми трансформації характерні для кожного з типів ФО. Найширший спектр видозмін у фразеологічних єдностей (67 %) та паремій (15 %). ТФО-фразеологічні вирази – 10 %. ТФО-фразеологічні сполучення – 8 % (через аналітичне значення). Не виявлено випадків трансформацій фразеологічних зрощень (змертвіла внутрішня форма майже позбавляє їх здатності до видозмін).
4. Усі типи ФО трансформуються внаслідок нарізнооформленості й відтворюваності. Доведено наявність у ФО інших ознак, деякі з яких існують потенційно, латентно, а при трансформаціях реалізуються. Для ФО-ідіом це – образна внутрішня форма, етимон, переносне значення, стилістична маркованість. Для ФО-паремій, крім зазначеного, предикативна будова. Для великої кількості ФО-фразеологічних виразів – ідея, яку вони виражають, інтонаційна будова, предикативна структура. Для ФО-фразеологічних сполучень – поєднання компонентів із фразеологічно зв’язаним та лексичним значенням, стилістична маркованість.
5. Генетично позбавлені конотативного значення ФО при трансформаціях набувають експресивно-емоційних та оцінних сем.
6. Компоненти образних ФО здатні набувати власних фразеологічних значень. Якщо в НФО є два однакових компоненти, сигніфікативне фразеологічне значення яких тотожне, їхнє денотативне фразеологічне значення може бути тотожним або відмінним. Якщо в семантичній структурі НФО є компонент, позбавлений власного фразеологічного значення, він може замінятися субститутом, який у змісті ТФО реалізує своє лексичне значення.
7. Цілісне метафоричне значення ТФО-ідіом може повністю зберігатися, бути частиною контекстуального змісту або втрачати ідіоматичність і реалізувати прямі номінативні значення усіх складових. Паремії або виражають узагальнено-метафоричний зміст, або мають у контексті буквальне звучання. ТФО-фразеологічні вирази реалізують значення, які є сумою значень їхніх компонентів, але явища характеризують метафорично. ТФО-фразеологічні сполучення або мають фразеологічну семантику, або сприймаються покомпонентно внаслідок трансформацій тих компонентів, які мають у їх складі фразеологічно зв’язане значення.
8. ТФО-заголовки суміщають номінативну й експресивну функції. Властива назвам статей інформативна функція у ТФО-заголовках подекуди факультативна, в окремих випадках інформація про зміст статті відсутня. ТФО-заголовки зазнають семантичних і структурно-семантичних трансформацій усіх досліджених типів, за винятком тих, які вимагають ширшого контексту для реалізації.
9. Досліджені прийоми подекуди конвергентно застосовані до однієї ФО.
10. У близькому контексті інколи нагромаджено кілька ТФО, які по-різному корелюють одна з одною і з контекстом.
11. Здійснюється кореляція ТФО – контекст. Контекст формує семантику ТФО. ТФО увиразнює контекст.
12. Трансформації ФО спричиняють стилістичний ефект і прагматичну дію на адресата, що є головними інтенціями адресанта мовлення.
13. Подальше вивчення проблеми трансформацій хорватських ФО дасть можливість виявити та проаналізувати інші способи видозмін і властивості ТФО, застосувати ці дослідження для вивчення трансформацій ФО інших мов.
|
