Трембіцький Віктор Аполлінарович. Агроекологічний стан ґрунтів Правобережного Полісся України, вдосконалення управління їх родючістю і продуктивністю агроценозів

summary

1. Вплив антропогенних та техногенних факторів на агроекологічний стан ґрунтів і продуктивність агроценозів (аналітичний огляд). На основі узагальнення літературних даних (В.А. Ковда, 1987, Ю.А. Злобин,
Б.М. Миркин, 1992, Г.А. Булаткин, В.В. Ларионов, 1997, В.В. Лісовий, 1998, В.І. Кисіль, 1999, В.В. Медведев, 1997, 2002, Р.С. Трускавецький, 2003 та ін.) висвітлені питання впливу антропогенних факторів на фізико – хімічну, агрохімічну та агрофізичну деградацію ґрунтового покриву Центрального Полісся України. Встановлено основні причини загострення екологічної ситуації і зниження стійкості функціонування агроекосистем різного рівня. Висвітлено проблеми і перспективи розвитку наукових досліджень у напрямку детального вивчення агроекологічного стану ґрунтів Полісся і розробки конкретних заходів щодо управління їх родючістю в сучасних еколого – економічних умовах та обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи.

2. Об’єкти, умови і методика проведення досліджень. У розділі подано методику польових, вегетаційно-польових та лабораторних досліджень, а також характеристику грунтово-кліматичних умов регіону їх проведення.

Основні польові дослідження проведені на орних та перелогових землях 14-ти адміністративно-територіальних районів Житомирської області, в довготривалому досліді Інституту сільського господарства Полісся УААН та на 22 стаціонарних контрольних майданчиках Поліської частини області, закладених в 1978 - 1993 роках в якості об’єктів агроекологічного і радіаційного моніторингу (для спостереження за рівнем гамма–фону, радіонуклідного забруднення ґрунту, змінами його агрохімічних і фізико-хімічних показників, надходженням радіонуклідів в рослинну продукцію).

Ґрунтовий покрив регіону сформувався в результаті прояву підзолистого, дернового і болотного процесів ґрунтоутворення. За гранулометричним складом орні землі розподіляються на наступні відміни: піщані – 2,1 %, глинисто-піщані – 19,6, супіщані – 52,8 легкосуглинкові – 21,8, середньо суглинкові – 3,0, торфові – 0,8 %. Подана фізико-хімічна і агрохімічна характеристика основних ґрунтових відмін.

Аналітичну частину роботи виконували в Житомирському державному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів та якості продукції (атестат акредитації УА 6.0001.Т.720 від 27.08.2001 р.).

В процесі досліджень зразки ґрунту піддавались аналізам за наступними методиками: органічний вуглець – за Тюріним, органічний вуглець власне гумусових речовин і детритної частини гумусу – за Шпрінгером, груповий його склад – гумус по схемі Тюріна в модифікації Пономарьової і Плотнікової; органічний вуглець активної і пасивної частини гумусу – по Соколовському, показник реакційної здатності гумусу – по Лактіонову, азот органічних сполук – методом двоетапного кислотного гідролізу 0,5н і 5н Н₂SО₄, запропонованим Воробйовим у варіанті Шконде і Корольової. Вміст загального азоту визначали за Кьєльдалем і Іодльбауером, лужногідролізований азот – за Корнфілдом, нітратний азот - за Грандваль – Ляжем, амонійний азот – за методом ЦІНАО; нітрифікаційну здатність ґрунту – за методом Кравкова, рН сольової витяжки – потенціометрично на ЛПУ – 340; рухомий фосфор та обмінний калій – за Кірсановим. Компостування ґрунту, вологість якого становила 65 % від польової вологоємності, здійснювали при температурі 25^о С. Інкубаційний період накопичення нітратів складав 40 діб. N-NO₃ визначали через кожні 10 діб.

Реакцію ґрунтового розчину визначали потенціометрично, гідролітичну кислотність - за Каппеном, суму обмінних основ – за Каппеном–Гільковицем, обмінні кальцій і магній -трилонометрично, кислотно-основну буферність –за методом Арреніуса у варіанті П.П. Надточія (1993), ¹³⁷Cs в ґрунтових зразках і в рослинницькій продукції - спектрометричним методом на приладах АМА-03Ф, СЕГ-2 МЛ, СЕГ-05Н, ⁹⁰Sr – радіохімічним методом з кінцевим визначенням на УМФ-1500 та на приладі СЕБ-01.

В процесі статистичної обробки результатів досліджень використані дисперсійний, кореляційний регресійний аналізи та комп’ютерна програма „Excel”.

3. Гумусовий стан та азотний фонд ґрунтів. В сучасних екологічних умовах органічна речовина слугує не тільки джерелом живлення. На перше місце виступає не менш важлива його екологічна функція - забезпечення колоїдно-хімічних властивостей ґрунту і джерела енергії для мікроорганізмів.