ТУР ОЛЕСЯ ВАСИЛЬЕВНА ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ мер антикризисного МЕНЕДЖМЕНТА TUR OLESYA VASIL\'YEVNA OBESPECHENIYe EFFEKTIVNOSTI DEYATEL\'NOSTI PREDPRIYATIY mer antikrizisnogo MENEDZHMENTA
Тип:
synopsis
summary:
У вступі обґрунтовано актуальність теми наукового дослідження, сформульовано мету й завдання, наведено методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. В першому розділі «Теоретико-методичні основи забезпечення ефективності виробничо-господарської діяльності заходами антикризового менеджменту» розкрито сутність категорії «ефективність» та досліджено її дефініції, визначено також поняття та економічну сутність антикризового менеджменту, його роль та значення у діяльності підприємств, показано місце антикризового менеджменту в оцінюванні стану підприємств та забезпеченні ефективності їх виробничо-господарської діяльності. Забезпечення ефективної діяльності завжди було стратегічною та тактичною метою підприємства при будь-якій суспільно-економічній формації, оскільки виступало запорукою розширеного відтворення основного та оборотного капіталу. В умовах мінливості зовнішнього середовища забезпечення ефективної діяльності підприємств стикається з цілим комплексом факторів, які негативним чином можуть відобразитися на результативності використання основних засобів, матеріальних та фінансових ресурсів, здійсненні маркетингових заходів. На основі опрацювання значної кількості літературних джерел та існуючих підходів до визначення категорії «ефективність» сформульовано власну дефініцію, згідно якої вона розглядається як інтегральна характеристика глибини та всебічності залучення у відтворювальний процес всіх складових ресурсно-виробничого потенціалу, при якому досягаються цілі обраної підприємством стратегії та забезпечується висхідний тренд показників результативності використання людських, фінансових, матеріальних та інформаційних ресурсів. Специфіка визначення ефективності діяльності підприємств з виробництва мінеральних вод пов’язана із видобуванням та використанням природних мінеральних вод, основна частина яких перебуває у природних підземних сховищах. Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що рівень ефективності виробництва мінеральних вод сьогодні значною мірою залежить від величини витрат, пов’язаних з нормативами плати за користування надрами для видобутку мінеральних вод. Сьогодні необхідно розглядати три можливих сценарії подальшого розвитку підприємств з виробництва мінеральних вод: I сценарій – ціна за користування надрами для видобутку мінеральних вод залишається на існуючому рівні з врахуванням можливої індексації нормативів; II сценарій – ціна за користування надрами підвищується до 6 % в ціні реалізації 1 куб. м мінеральної води; III сценарій – ціна за користування надрами для видобутку мінеральних вод підвищується до 10 % в ціні її реалізації. Від того, який сценарій буде реалізовано, залежить рівень затратності виробництва мінеральних вод і, відповідно, можливості підприємств щодо розширеного відтворення основного та оборотного капіталу. В умовах української дійсності необхідно розглядати можливість реалізації усіх трьох сценаріїв і на це має бути націлена модель антикризового управління підприємствами з виробництва мінеральних вод. Значний спектр зовнішніх загроз ефективній та результативній діяльності підприємств з виробництва мінеральних вод та загострення внутрішньогалузевої конкуренції вимагають формування сучасної системи антикризового менеджменту, яка упереджуватиме прояви банкрутства названих підприємств та сприятиме зміцненню їх позиції на цільовому ринку. На думку автора, антикризовий менеджмент – це комплекс цілеспрямованих заходів превентивного, компенсаційного, санаційного та модернізаційного спрямування, передбачених антикризовою програмою підприємства, виходячи з ресурсних обмежень розширеного відтворення, фази кризового стану та життєвого циклу суб’єкта господарювання. Дослідження показали, що впровадження методів антикризового менеджменту на підприємствах спрямоване на своєчасне розпізнавання симптомів, проблем та причин, що провокують виникнення кризових явищ і кризи, а також різнопланових ризиків, що їх супроводжують і які будуть впливати на реальний фінансовий стан підприємства. За таких обставин використання засобів та інструментів антикризового менеджменту спрямоване на забезпечення оздоровлення фінансово-господарської діяльності підприємств на основі реалізації комплексу різнопланових та ефективних заходів. При цьому застосування антикризових заходів не має бути хаотичним, а повинне представляти упорядковану систему дій, щоб унеможливити прояви асиметричності між управлінськими рішеннями та реальним фінансовим станом суб’єкта господарювання. Система антикризового менеджменту представляє собою сукупність методичних прийомів, що послідовно використовуються для визначення проявів кризового стану підприємства, виявлення резервів і чинників його подолання та обґрунтування програми антикризових заходів. При цьому важливого значення набуває формування методології підбору показників-індикаторів визначення кризового стану на основі врахування галузевих особливостей формування продуктового ланцюга та специфіки розширеного відтворення ресурсно-виробничого потенціалу для підбору адекватних наявній фазі кризи прийомів її подолання. У другому розділі «Діагностика економічного стану і тенденцій розвитку підприємств з виробництва мінеральних вод» досліджується результативність виробництва мінеральних вод у нинішніх умовах, проаналізовано динаміку техніко-економічних та фінансово-економічних показників діяльності підприємств у сфері виробництва мінеральних вод, проведено оцінку ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств з виробництва мінеральних вод. В даний час Україна входить до числа світових лідерів за запасами мінеральної води. На її території виявлено понад 500 джерел різноманітних мінеральних вод, головним чином у межах Українських Карпат, Українського щита, Дніпровсько-Донецької западини. У 2012 р. об’єм виробництва води в Україні склав 192092 тис. дал. Найбільше води виробляється у Києві – 66115 тис. дал. або 34,4 % всього обсягу, що зумовлено наявністю значного ринку збуту, високим рівнем урбанізації та інвестиційною привабливістю даного регіону. На другому місці знаходяться південні області України, де виробляється 39510 тис. дал. або 20,6 %. На Заході виробляється 36273 тис. дал. Далі йдуть центральні та північні області – 24775 і 25419 тис. дал., відповідно. Найменше води виробляється на сході Україні – 14695 тис. дал.