Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / AGRICULTURAL SCIENCES / Seed production
title: | |
Альтернативное Название: | Турченяк С.М. Особенности формирования семян сахарной свеклы при выращивании его безвисадковим способом в зависимости от норм высева и сроков сева |
Тип: | synopsis |
summary: | У першому розділі „Особливості безвисадкового способу вирощування насінників, їх продуктивність залежно від агротехнічних прийомів” на підставі опрацьованих джерел визначено, що сівбу за такого способу проводять літом, як правило в II – III декадах серпня. Рослини ростуть і розвиваються в інших погодних умовах, ніж маточні буряки за висадкового способу вирощування насіння, сівбу яких проводять навесні. Якщо при висадковому способі всі прийоми обробітку спрямовані на одержання в першому році соковитих крупнокліткових коренеплодів, то за безвисадкового — на отримання дрібних коренеплодів (діаметром 0,5-2,5 см) із ксероморфною структурою, тобто рослин дрібноклітинної будови з добре розвинутою провідною судинною системою, які найхолодостійкіші. Ефективність безвисадкового способу вирощування насіння залежить, головним чином, від збереженості рослин в період перезимівлі. Тому, основною метою в першому році вегетації є отримання до зими коренеплодів оптимальної величини і структури, які найхолодостійкіші, а в другому році вегетації – високопродуктивних насінників. На підставі проведеного аналізу встановлено, що в насінницьких господарствах сівбу безвисадкових насінників проводять в різні строки, переважно в третій декаді серпня з рекомендованими нормами висіву. Проте, як показує аналіз джерел літератури, ці питання вивчено недостатньо, особливо в умовах Одеської області. Щодо сівби із зменшеними нормами висіву, то такі дослідження були проведені лише в АР Крим, але в комплексі норми висіву і строки сівби не вивчалися. Ці обставини й зумовили необхідність проведення дослідів з вивчення особливостей формування гібридного насіння залежно від норм висіву та строків сівби. У другому розділі „Програма, методика та умови проведення досліджень” наведено програму досліджень, якою було передбачено встановити закономірності формування гібридного насіння залежно від норм висіву і строків сівби за безвисадкового способу його вирощування та вивчити різноякісність насіння залежно від умов його формування і розміщення на насіннику. Досліди проводили в Інституті цукрових буряків та насінницькому господарстві Сільськогосподарський виробничий кооператив „Росія” Кілійського району Одеської області в 2003/04 - 2006/07 роках на безвисадкових насінниках. Сівбу здійснювали 25 серпня (рекомендований строк ІЦБ) – контроль та в більш пізні строки – 30 серпня та 5 вересня (не рекомендований строк). В кожний строк сівби проводили нормами висіву: 45-50 (рекомендована норма ІЦБ) – контроль та із зменшеними нормами – 30-35, 20-25 і 12-15 шт. на погонний метр рядка. Передбачалося, що при більш пізніх строках сівби зменшені норми висіву забезпечать більш інтенсивний ріст і розвиток рослин та високу їх збереженість без зниження продуктивності безвисадкових насінників. Досліди з вивчення різноякісності насіння залежно від його розміщення на насінниках вивчали за норм висіву 45-50 та 12-15 шт. на погонний метр рядка в два строки сівби – 25 серпня – (рекомендований ІЦБ) і 5 вересня – найпізніший строк, що вивчали. Виробничу перевірку проводили в СВК «Росія» Кілійського району Одеської області в 2006/07 р. Площа облікової ділянки становила 42 м2, повторність – чотириразова. Дослідження проводили з компонентами схрещування гібрида, створеного на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності Український ЧС 70. Технологія вирощування насінників загальноприйнята, відповідно з рекомендаціями ІЦБ (1984). В польових дослідах визначали густоту насінників перед зимівлею, після зимівлі та перед збиранням врожаю згідно з методикою досліджень по цукрових буряках (1986), стан розвитку рослин перед зимівлею (висоту рослин, кількість листків, діаметр коренеплодів, масу коренеплодів) та вміст цукру в коренеплодах згідно з методикою ІЦБ (1986), вміст сухої речовини в листках і коренеплодах згідно з методикою Іванова М.І. (1946), площу листової поверхні за методикою Орловського М.І. (1948). Стан розвитку рослин в період цвітіння та перед збиранням (висоту рослин, тип насінника, кількість стебел і пагонів, ступінь зав’язування насіння та щільність розміщення плодів) за методикою ІЦБ (1986). Врожайність насіння бункерну та після очистки визначали зважуванням його по ділянках з кожного повторення. В лабораторних дослідах визначали фракційний склад насіння та однонасінність – згідно з ГОСТ 22617.1-77, масу 1000 насінин – згідно з ДСТУ 4232-2003, енергію проростання, схожість, одноростковість та доброякісність – згідно з ДСТУ 2292-93. Відбір середніх проб насіння для визначення його посівних якостей проводили згідно з чинним ДСТУ 4328-2004. Математичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу за Доспеєховим Б.О. (1979). Економічну ефективність вирощування насінників безвисадковим способом визначали за рекомендаціями – «Методичні вказівки по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями» (1988). Південно-західна частина Одеської області, де розміщений сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) „Росія” Кілійського району є сприятливою зоною для вирощування насіння цукрових буряків безвисадкових способом. Ґрунти на дослідних ділянках – чорноземи південні на лесових породах, представлені важкосуглинковими різновидами. Гумусова частина профілю досягає 60-65 см, безпосередньо гумусовий горизонт 30-35 см, що не лімітує глибину оранки. Гідролітична кислотність становить 1,2-1,5 мл-екв на 100 г ґрунту, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної, рН сольової витяжки – 6,5. У горизонті 0-30 см вміст гумусу становить 6,0%, азоту, що легко гідролізується (за Корнфіллом) – 10,0-15,0, рухомих форм фосфору і обмінного калію (за Чириковим), відповідно, 10,0-12,0 і 6,5-7,5 мг на 100 ґрунту. Метеорологічні умови вегетаційного періоду 2003 – 2007 рр. в цілому були сприятливими для росту і розвитку безвисадкових. М’які зими, як правило, забезпечували добру збереженість рослин до весни, а значна кількість опадів в період вегетації другого року разом з поливами і високим рівнем агротехніки забезпечили одержання високого врожаю кондиційного насіння. Проте 2003/04 р. характеризувався надмірним випаданням опадів в період збирання насінників, 2006/07 р. – сильною ґрунтовою і повітряною посухою, що призвело до зниження врожайності гібридного насіння. Зимовий період 2005/06 р. характеризувався несприятливими погодними умовами, що призвело до вимерзання безвисадкових насінників в усіх насінницьких господарствах півдня України. В цілому ж, аналізований період слід віднести до типового за всіма показниками погоди для даних районів. У третьому розділі „Біологічні особливості росту і розвитку рослин та формування врожаю і якості насіння” в підрозділі 3.1 „Ріст і розвиток безвисадкових насінників в осінній період та їх збереженість” викладений матеріал проведених досліджень. Густота безвисадкових насінників та строки їх сівби суттєво впливають на стан розвитку рослин перед зимівлею та збереженість в зимовий період. Встановлено, що найменш інтенсивно ріст та розвиток рослин восени спостерігався за сівби безвисадкових насінників в пізній строк – 5 вересня при всіх нормах висіву без істотної різниці за варіантами. Так, висота рослин була в межах 18,1 – 19,0 см, маса коренеплоду 2,1 – 3,2 г, площа асиміляційної поверхні 232,9 – 296,7 см2, діаметр голівки коренеплоду 7,5 – 8,6 мм. За сівби безвисадкових насінників в рекомендований ІЦБ строк – 25.08 спостерігалося закономірне збільшення основних біометричних показників рослин із зменшенням норм висіву, особливо, за норм висіву 20…25 та 12…15 шт. на погонний метр рядка. За сівби безвисадкових насінників 30.08 не відмічалося істотної зміни біометричних параметрів рослин порівняно з оптимальним строком.. Лише із зменшенням норм висіву до 20…25 та 12…15 насінин на погонний метр рядка спостерігалася тенденція їх підвищення. Тобто за сівби насінників в цей строк і зменшення норм висіву з 45…50 до 20…25 та 12…15 шт. на погонний метр рядка істотної різниці за розвитком рослин не було, що свідчить про доцільність можливого зниження норм висіву за вказаного строку сівби. За сівби 25 і 30 серпня з нормами висіву 45-50, 30-35 та 20-25 шт. на погонний метр рядка сформувалося найбільше холодостійких рослин з діаметром коренеплодів 0,5-2,5 см (рис.1). Таких коренеплодів було в межах від 80 до 86,3% залежно від норм висіву. За сівби з високими нормами базисного насіння – 45-50 та 30-35 шт. на погонний метр рядка не холодостійкі коренеплоди були представлені переважно дрібними – з діаметром менше 0,5 см, а за сівби з меншими нормами висіву – 20-25 та 12-15 шт. на погонний метр рядка – переважно були представлені коренеплодами з діаметром більше 2,5 см. За сівби 5 вересня було сформовано найменше холодостійких коренеплодів при всіх нормах висіву.
Отже, на формування найбільш холодостійких коренеплодів впливали як строки сівби, так і норми висіву базисного насіння. Частка впливу строків сівби становила 4,7%. Норми висіву більше впливали на формування таких коренеплодів, їх частка становила 8,3%.. Істотно на формування холодостійких коренеплодів впливали неконтрольовані чинники, частка їх впливу становила 79,9%. |