УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ МОСТОВИХ КРАНІВ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дисертації, сформульовано її мету і задачі, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну та практичну значущість роботи.

У першому розділі дисертації проведено аналіз основних місць виникнення дефектів в металоконструкціях мостових кранів та встановлено, що основними елементами, що лімітують експлуатаційну придатність крана в цілому, за свого швидкого зносу - є кінцеві балки, реборди ходових коліс і місця з’єднання головних та кінцевих балок. Пошкодження цих елементів є наслідком втомленості, незадовільного стану підкранового шляху, незадовільної роботи механізму пересування крана.

Розглянуто існуючі методи визначення ЕПМ мостових кранів, що базуються на методах числових розрахунків, методах розрахунку на основі комп’ютерних пакетів програм (з врахуванням критерію тріщиностійкості) та методах неруйнівного контролю. Але ці методи мають недоліки. Через це не існує загальноприйнятого підходу до визначення придатності до експлуатації металоконструкцій мостових кранів.

Ці проблеми були дослідженні в роботах О. А. Ємельянова, М. О. Лобова, М. М. Гохберга, А. В. Вершинського, В. М. Юшкевича, В. П. Семенова, О. В. Григорова, Л. Я. Будікова, В. М. Гребенника, Л. Д. Гур’євича, В. О. Коваленка, В. С. Котельникова, В. М. Пустового, В. О. Пенчука, В. В. Суглобова, С. В. Ракши, П. В. Москвіна, Л. М. Мартовицького, Р. М. Рогатинського, Л. М. Козара, В. М. Іванова, В. В. Котельникова, Г. Я. Безлюдька, Б. Е. Попова, В. А. Попова, Є. І. Кондорського, S. Williams, Р. Мак-мастера, М. А. Старикова, М. В. Сидоренка, С. О. Соколова, В. І. Брауде та ін.

Визначено основні напрямки вирішення проблеми удосконалення сучасного, науково-обґрунтованого комплексного підходу до визначення ЕПМ мостових кранів із застосуванням числових методів, методів розрахунку на основі комп’ютерних пакетів програм та методів неруйнівного контролю.     

У другому розділі проведено аналіз металоконструкцій мостових кранів з різними конструктивними рішеннями механізмів пересування. Встановлено, що найбільше має недоліків конструкція механізму пересування вітчизняних мостових кранів на «викатних» буксах, а найменше – конструкція фірми KONE (Фінляндія). Тому для подальшого дослідження обрані: кран мостовий загального призначення вантажопідйомністю 32 т прогоном 22,5 м виробництва Харківського заводу «ПТУ» з механізмом пересування на «викатник» буксах та кран мостовий з аналогічними характеристиками виробництва фірми «КОНЕКРЕЙНС УКРАЇНА».

Характерний технологічний цикл (ХТЦ) роботи цих кранів складається з дев’яти розрахункових випадків навантаження (РВН): І – вантаж на землі, візок знаходиться в крайньому положенні; ІІ – «відрив» вантажу від основи; ІІІ – завершення підйому вантажу; ІV – розгін крана; V – гальмування крана; VІ – розгін візка з крайнього положення; VІІ – гальмування візка в іншому крайньому положенні; VІІІ – початок опускання вантажу; ІХ – завершення опускання вантажу.