УКЛАДАННЯ БІРЖОВИХ УГОД НА ТОВАРНІЙ БІРЖІ ТА ЇХ ВИКОНАННЯ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. При торгівлі сільськогосподарською та хімічною продукцією, вугіллям, сировиною тощо набули широкого розповсюдження біржові угоди, що укладаються суб’єктами господарювання на товарних біржах України. Аналіз практики діяльності таких товарних бірж, як Українська універсальна, Донецька, Маріупольська, Одеська, Харківська та ін., вказує на те, що в останні роки єпомітна тенденція до зростання кількості цих угод. Так, якщо у 2001 р. на товарних біржах України було укладено 5736 спотових контрактів на суму 3301,1 млн. грн., то в 2005 р. кількість укладених таких контрактів дорівнювала 7402 на загальну суму 6539,1 млн. грн. Однією з умов успішного розвитку біржової торгівлі є забезпечення належної правової основи укладання  біржових угод на товарній біржі та їх виконання.   

Разом із тим аналіз біржової торгівлі в Україні за останні роки свідчить про наявність низки проблем при укладанні та виконанні біржових угод, які зумовлені станом законодавства щодо таких відносин. Передусім це стосується відсутності необхідного правового забезпечення укладання таких біржових угод, як ф’ючерсні та опціонні. Так, сьогодні кількість укладених ф’ючерсних угод на товарних біржах України орієнтовноприблизно дорівнює 1–2 відсотками загальної кількості укладених біржових угод, тоді як на провідних товарних біржах західних країн Європи 96–98 відсотків становлять кладають саме ф’ючерсні угоди. Крім того, кожен третій форвардний контракт, укладений на товарних біржах України, був невиконаний. Серед зазначених причин вказаних та інших проблем укладання та виконання біржових угод  є  відсутність належних гарантій виконання біржових угод з боку товарної біржі як організатора біржової торгівлі,  та недосконалість правового забезпечення їх виконання.

Правова основа укладання та виконання біржових угод представлена перш за все Законом України “Про товарну біржу”, прийнятим у 1991 році, однак сьогодні він не відповідає сучасним потребам учасників біржової торгівлі, оскільки запропоновані підходи до поняття біржової угоди, порядку їх укладання та виконання, забезпечення належного виконання таких угод є досить застарілими. Певною мірою вирішити проблеми, пов’язані з  регулюванням укладання біржових угод на товарній біржі та їх виконання, дозволило прийняття у 2003 році Господарського кодексу України, ву якому суттєво розвинуті положення щодо господарських договорів в цілому, проте залишається чимало  питань стосовно біржових угод, що потребують подальшого доопрацювання на рівні законодавства.

До окремих правових проблем укладання та виконання біржових угод зверталися вчені: О.А. Беляневич, Т.В. Боднар, О.М. Вінник, К.Б. Дудорова, В.В. Луць,  В.С. Мілаш,  Л.О. Панькова,  Ю.В. Чижмарьь,  А.С. Чуркін, В.С. Щербина та інші, однак комплексне дослідження питань укладання біржових угод на товарній біржі та їх виконання не проводилосяь.

Таким чином, вищенаведене вказує на актуальність та доцільність дослідження за темою дисертації. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов’язаний з планом держбюджетної науково-дослідницької роботи Донецького національного університету МОН України за темою „Господарсько-правове забезпечення стабілізації і розвитку економіки України” (держреєстрація № Г-0101U0055732), ув якій автор брав участь як співвиконавець, і в межах якої автором досліджені господарсько-правові аспекти укладання біржових угод на товарній біржі та їх виконання, а також підготовлені відповідні пропозиції з цих питань.