Уманський О.М. Розробка і обгрунтування елементів технології вирощування сої в рисовій сівозміні (для умов Краснознам\'янської зрошувальної системи)

summary

Огляд літератури

В огляді літератури наведено поширення та важливість культури сої як харчової, кормової та технічної культури в світі та Україні. Подано аналіз сучасного стану рисових сівозмін та можливості введення сої як альтернативного люцерні попередника для рису. Розглянуті питання, щодо існуючих технологій та окремих агроприйомів вирощування сої як на незрошуваних, так і на зрошуваних землях та вказано на необхідність розробки адаптованих до умов рисових чеків та сортового складу режимів зрошення, удобрення та системи захисту посівів від бур’янів.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в 2000-2004 рр. у відділі насінництва Інституту рису УААН, та на рисових сівозмінах Державного Підприємства „Дослідне Господарство” (ДП ДГ) Інституту рису УААН.  Дослідне господарство Інституту, на полях якого проводились досліди, розташоване у південному Степу України. Характерною особливістю зони є недостатня кількість опадів (330-400 мм), низька відносна вологість повітря та часті суховії.

Дослідження з вивчення впливу основних елементів технології вирощування сої (сортів, режиму зрошення, удобрення, способу сівби, захисту рослин) на її продуктивність проводили у чотирьох польових дослідах. Дослід № 1 – вивчали сорти сої різних груп стиглості: скоростиглої, середньоранньої та середньостиглої. Дослід № 2 – була використана наступна схема: фактор А – сорти культури вищевказаних груп стиглості, фактор В – доза добрив (без добрив, N₃₀Р₄₅, N₆₀Р₉₀), фактор С – ширина міжрядь (15, 30 і 45 см). Дослід №3 – мав наступну схему: вирощування сої в рисових чеках без проведення поливів; один полив – у фазу цвітіння; два полива - у фазу цвітіння та формування бобів; три полива – у фазу цвітіння, формування і наливу бобів. Поливна норма складала 1200 мі/га. Дослід №4 був проведений за наступною схемою: вирощування сої без гербіцидів; внесення дуалу голд 960 ЕС (1,6 л/га) під передпосівну культивацію; внесення базаграну (2 л/га) у період вегетації культури; поетапне внесення дуалу голд (1,6 л/га) під передпосівну культивацію та базаграну (2 л/га) у період вегетації культури. Польові досліди проводили згідно загальноприйнятих методик (Доспехов Б.А., 1979).

Результати досліджень обраховували методом дисперсійного аналізу з допомогою прикладних комп’ютерних програм MSExel, Statgraphics та Statistica 5.0. Для проведення кореляційного та регресійного аналізу даних використовувався стандартний статистичний пакет програм “Sigma”, розроблений в Інституті аграрної економіки УААН.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ПІДБІР СОРТІВ СОЇ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ В РИСОВИХ ЧЕКАХ

За результатами, отриманими у досліді №1 встановлено, що більшість скоростиглих сортів сої з висотою рослин 88-104 см при вирощуванні їх у рисових чеках характеризувалися слабким ступенем вилягання, який не викликав труднощів при збиранні прямим комбайнуванням. В абсолютній більшості середньоранніх і середньостиглих сортів в рисових чеках висота рослин значно збільшувалась, що призводило до середнього та сильного вилягання. Відносно високу стійкість до вилягання мали сорти Юг 40 та Аполон.