УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ КОЛЕКТИВУ ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ) Статья

Актуальність теми. До основних закономірностей розвитку сучасного суспільства слід віднести об’єктивний процес посилення соціальної орієнтації економічних систем. Управління соціальними процесами як на рівні держави, так і на рівні підприємств залізничного транспорту є важливою задачею, що передбачає розгляд людини як головної соціально-творчої сили суспільного прогресу. У зв’язку з посиленням соціальних цілей розвитку підприємств особливо зростає необхідність свідомого управління соціальними процесами в трудових колективах. Саме на підприємстві формуються основні соціальні умови життєдіяльності членів колективу, визначаються їхній соціальний стан, характер й умови праці.

Залізничний транспорт був і залишається однією з ключових галузей, що забезпечують успішний розвиток економіки країни. Від характеру і масштабу перетворень у цій галузі багато в чому залежать прогнози прискореного розвитку України. Здійснення заходів щодо забезпечення стабільного розвитку транспортної системи вирішальною мірою залежить від ефективності використання виробничих ресурсів, у тому числі кадрового потенціалу менеджменту транспортних підприємств.

У сучасних ринкових умовах збільшилися можливості підприємств залізничного транспорту в управлінні соціальними процесами, але ці можливості можуть бути реалізованими лише при здійсненні ефективного управління соціальним розвитком. Рівень кваліфікації працівників, організованість і дисципліна, атмосфера взаємин й співробітництва, ділова, творча обстановка й здоровий морально-психологічний клімат у колективі, турбота про умови праці, відпочинку, здоров'я, побуту працівників не тільки роблять життя людини цікавішим, більш змістовним, але й благотворно впливають на результати праці й виробництва.

Щоб забезпечити стабільну високоефективну роботу підприємств залізничного транспорту, потрібно створити послідовну, науково обґрунтовану систему управління всіма сторонами їх діяльності. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема створення найкращих умов для задоволення матеріальних і духовних потреб працівників, реалізації їхніх здібностей, умінь і навичок, тобто ефективне управління соціальним розвитком колективів підприємств залізничного транспорту.

Проблеми соціального розвитку підприємств завжди привертали до себе увагу науковців. Теоретичні, методичні та практичні основи управління соціальним розвитком колективу підприємства досліджували Ю.П. Авєрін, Г.В. Бадєєва,

Р.Д. Бардін, В.І. Брін, Д.В. Валовий, Н.Г. Вєсєлова, І.Є. Ворожейкін, М.В. Гненний, М.І. Горін, І.В. Дараган, Джей Рос, Л.М. Димитрова, Л.Ю. Епштейн, П.М. Кацура, О.А. Кириченко, А.М. Колот, Ю.Ф. Кулаєв, Б.П. Кутирєв, В.С. Лєвін, П’єтерс Д., В.Г. Підмарков, Л.О. Позднякова, В.О. Пономарьов, М.О. Постніков, В.І. Сищиков,

Н.В. Свєркунова, І.М. Слєпєнков, П.С. Стебаков, В.Є. Томашкевич, Г.В. Щокін, В.М. Якімов, Л.М. Яковлєва, а загальні питання соціального розвитку –

Н.П. Борецька, І.М. Гавриленко, В.П. Горюнов, В.Я. Єльмєєв, П.В. Мельник,

В.І. Мішин, М.П. Недюха, Т.В. Семигіна, П.І. Шевчук та ін.

Але, незважаючи на значну кількість досліджень у цій сфері, вони ще не в повній мірі відповідають проблемам практики та часу і вимагають подальшого розвитку в сучасних умовах господарювання. Це, в першу чергу, стосується уточнення об’єкту та змісту управління соціальним розвитком колективу підприємства, оцінки рівня даного процесу, його планування та організації, а також фінансового забезпечення. Важливість та недостатня дослідженість цих питань і зумовили вибір теми дисертації, визначили її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як ініціативна згідно з науковим напрямком кафедри менеджменту Харківського національного економічного університету «Організаційно-економічне забезпечення розвитку підприємства в сучасних умовах» (№34/03-04, номер державної реєстрації 0104U000931); згідно з науковим напрямком кафедри менеджменту Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури «Підвищення конкурентоздатності підприємства з урахуванням факторів привабливості, надійності та ефективності» (№06-1851 від 04.12.2007 р.), відповідає цілям та задачам, поставленим у Стратегії економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004-2015 роки (затверджена указом Президента України від 28.04.2004 № 493/2004).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних основ і методичних рекомендацій з удосконалення управління соціальним розвитком колективів підприємств залізничного транспорту.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:

- сформувати упорядковану систему показників для оцінки рівня соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту за ознакою однорідності;

- розробити методику визначення інтегрального показника для однозначної оцінки рівня соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту;

- розробити методику впровадження програмно-цільового методу в процес планування соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту;

- визначити шляхи вдосконалення організації управління соціальним розвитком колективів підприємств залізничного транспорту для вирішення їх соціальних проблем;

- розглянути шляхи фінансового забезпечення соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту.

Об’єкт дослідження - процес управління соціальним розвитком колективів підприємств залізничного транспорту.

Предмет дослідження – теоретичні, методичні й практичні аспекти управління соціальним розвитком колективів підприємств залізничного транспорту.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення менеджменту, дослідження вітчизняних і закордонних учених у сфері управління соціальним розвитком колективів.

В процесі дослідження використано наступні загальнонаукові методи: теоретичного узагальнення – для уточнення наукових понять управління соціальним розвитком колективів підприємств; статистичний аналіз – для вивчення, групування, виявлення тенденцій соціального розвитку як на макро-, так і на мікрорівні; системний підхід – для комплексного вивчення об’єкту управління та формування системи показників соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту; програмно-цільовий метод – для розробки науково обґрунтованої системи планування соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту; графічний - для наочного зображення статистичного матеріалу і схематичного зображення ряду теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження.

Як спеціальні методи дослідження використано методи експертних оцінок – для оцінки існуючого стану соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту; матричного аналізу – для моделювання інтегрального показника з метою оцінки рівня соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту.

Інформаційною базою дослідження послужили офіційні матеріали Державного комітету статистики України, дані фінансової звітності й планів соціально-економічного розвитку підприємств залізничного транспорту міста Харкова, матеріали наукових конференцій, результати аналітичних розрахунків.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна результатів дослідження полягає в розробці комплексу теоретичних і методичних положень з удосконалення управління соціальним розвитком колективів підприємств залізничної галузі.

Серед одержаних основних наукових результатів:

вперше:

- запропоновано модель науково обгрунтованої системи планування соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту зі застосуванням програмно-цільового методу на основі оцінки рівня соціального розвитку трудового колективу;

дістали подальший розвиток:

- формування системи показників для оцінки рівня соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту шляхом групування показників, що характеризують умови, характер і зміст праці робітників;

- організація управління соціальним розвитком колективів підприємств залізничного транспорту шляхом створення єдиної служби соціального розвитку з метою цілеспрямованої роботи щодо соціального розвитку трудових колективів;

удосконалено:

- методика визначення інтегрального показника для однозначної оцінки рівня соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту, що базується на обгрунтуванні значимості кожного показника в середині своєї групи й семи результуючих показників за допомогою методу суджень та експертних оцінок;

- модель системи формування і розподілу коштів спеціального додаткового фонду соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту у вигляді блок-схеми інформаційної системи ухвалення рішення за допомогою системи показників для оцінки рівня соціального розвитку колективів підприємств залізничного транспорту з метою зняття соціальної напруги і визначення подальшого напрямку розвитку соціальних процесів трудових колективів підприємств залізничного транспорту.

Практичне значення отриманих результатів. Методичні рекомендації з оцінки рівня соціального розвитку колективу підприємства через формування системи показників та визначення інтегрального показника, а також з планування соціального розвитку колективу підприємства були впроваджені в практику роботи ДП “Харківський метрополітен” (акт про впровадження №04-3124 від 14.12.2006 р.), СТГО “Південна залізниця” (акт про впровадження №НТО-006/38 від 26.01.2007 р.), Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури (акт про впровадження № 07-123 від 24.01.2007 р.).

Запропоновані у дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки та пропозиції рекомендовані до використання: підприємствами різних форм власності для підвищення ефективності управління соціальним розвитком їх колективів; місцевими органами влади, які регулюють управління соціальним розвитком підприємств; у навчальному процесі Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури при викладанні дисциплін “Менеджмент”, “Управління персоналом”, “Стратегічне управління підприємством” і при написанні дипломних робіт.

Особистий внесок здобувача. Усі теоретичні й практичні результати отримані автором особисто. Опубліковані наукові праці повністю відображають ті положення, висновки та пропозиції, що сформульовані здобувачем, та його внесок у досліджувану проблему. Конкретна особиста участь здобувача в роботах, виконаних у співавторстві, полягає в наступному: в роботі [1] виявлені можливості застосування закордонного досвіду управління соціальним розвитком колективу підприємства в практиці соціального управління суб’єктів господарювання України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки, викладені в дисертації, доповідалися й одержали схвалення на науково-практичних конференціях, зокрема, на Міжнародній науково-практичній конференції “Світова економічна інтеграція” (м. Харків, 2003 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень’2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), 3-й міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України” (смт. Коктебель, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць. З них

12 наукових статей і 3 тези доповідей, які надруковані в наукових виданнях, визнаних ВАК фаховими з економічних наук. Загальний обсяг публікацій складає 4,92 друк. арк., з них особисто автору належить 4,62 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Повний обсяг роботи складає 217 сторінок комп’ютерного тексту, в тому числі основний текст займає 182 сторінки. Матеріали дисертації проілюстровані 17 рисунками і 22 таблицями та містять 17 додатків. Список використаних джерел нараховує 153 найменування.