Венедіктов О.М. Формування урожайності і якості сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України

summary

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ СОЇ (Огляд літератури)

У розділі наведено результати досліджень вітчизняних та закордонних науковців з питань впливу строку сівби, засобів захисту від хвороб та інших факторів інтенсифікації на процеси росту, розвитку рослин, показники ураження хворобами та формування продуктивності сої. Проаналізовано результати проведених попередніх досліджень з питань розробки технології вирощування сої і на основі цього висунуто робочу гіпотезу та обґрунтовано напрямки наукової роботи.

ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводилися упродовж 1999–     2002 рр. в польовій сівозміні лабораторії селекції і технології вирощування зернобобових культур Інституту кормів УААН на полях дослідного господарства “Бохоницьке”.

Ґрунт дослідної ділянки – сірий лісовий середньосуглинковий на лесі з такими агрохімічними показниками орного шару: вміст гумусу (за Тюріним) – 1,8–2,1%, легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) – 7,2–10,8 мг.-екв. на 100 г ґрунту, рухомого фосфору і обмінного калію (за Чіріковим) відповідно 9,8–13,2 і 12,6–15,8 мг.- екв. на 100 г ґрунту. Гідролітична кислотність 2,8–3,5. Сума ввібраних основ 12,7–15,2 мг.- екв. на 100 г ґрунту, рН сольове – 5,2–5,4.

Гідротермічні умови (температурний режим та кількість опадів) в роки проведення досліджень відрізнялися поміж собою що дало змогу об’єктивно оцінити дію та взаємодію досліджуваних чинників на хід продукційного процесу. Найсприятливіші умови для росту, розвитку та формування урожайності сої склалися в 2000 та 2002 рр., коли відмічено достатню забезпеченість рослин, як тепловими ресурсами, так і вологою упродовж всього вегетаційного періоду. Найбільш жарким і посушливим виявився 1999 рік, коли середньодобова температура в окремі літні місяці перевищувала середньостатистичні дані на 3,0–3,5 °С, при цьому сума опадів за період травень–вересень склала лише 234 мм, однак основна їх кількість (більше 45 %) випала в критичний для рослин період за вологоспоживанням. Несприятливим за вологозабезпеченістю виявився 2001 рік, адже із 390 мм опадів, які випали у період вегетації, основна їх кількість (більше 80 %) припадала на початкові та завершальні етапи росту і розвитку, тоді як в період формування та наливання насіння спостерігався значний дефіцит вологи.

В основі схеми польового досліду було вивчення дії та взаємодії трьох факторів: А – строки сівби; В – передпосівна обробка насіння; С – післясходовий обробіток фунгіцидами. Співвідношення досліджуваних факторів 3:2:3. Повторність в досліді чотириразова. Розміщення варіантів систематичне в два яруси. Розмір облікової ділянки – 50 м². Контролем був варіант А₁В₁С₁, який передбачав сівбу сої при температурі 10 ^оС в ґрунті на глибині 10 см, обробку насіння перед сівбою ризоторфіном, післясходовий обробіток посівів фунгіцидами не проводився.

Попередник - озима пшениця. Технологія вирощування сої, окрім досліджуваних чинників, загальноприйнята для зони Лісостепу. Система удобрення передбачала внесення фосфорних і калійних добрив (простий суперфосфат та калійна сіль) з розрахунку Р₆₀К₆₀ під основний обробіток ґрунту та азотних у формі аміачної селітри (N₄₅) під передпосівну культивацію. За 3–4 дні до посіву вносили ґрунтовий гербіцид харнес в дозі  2,2 л/га з одночасним загортанням його в ґрунт.