ВИДОВИЙ СКЛАД, РОЗПОВСЮДЖЕННЯ І ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ІКСОДОВИМИ КЛІЩАМИ (IXODIDAE) У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

summary

Робота виконана протягом 1999–2005 років на кафедрі паразитології ХДЗВА, у відділі особливо небезпечних інфекцій Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції, лабораторії молекулярної діагностики і клітинних біотехнологій «Вірола» Харківської медичної академії післядипломної освіти, лабораторії арахноентомології ННЦ «ІЕКВМ», в АФ «Зоря» Чугуївського району, с. Караван Дергачівського району Харківської області, с. Красилівка Бахмацького району Чернігівської області.

Вивчення видового складу та екології іксодових кліщів проводили в усіх, крім Золочівського, Сахновщинського та Барвінківського, районах Харківської області та в лісопарковій зоні м. Харкова в природних стаціях: дібровах, лісах, заплавах річок та озер, лісонасадженнях, борах з підліском та без підліску. Також під час систематичних виїздів проводили збори кліщів на домашніх тваринах, собаках та дрібних ссавцях.

Зібраних кліщів підраховували, класифікували за стадіями розвитку та ідентифікували до виду за визначниками: «Иксодовые клещи подсемейства Ixodinae. Фауна СССР. Паукообразные» Н. А. Філіпової (1977); «Иксодовые клещи подсемейства Amblyomminae. Фауна России и сопредельных стран» Н. А. Філіпової (1997); «Фауна України. Іксодові кліщі» Є. М. Ємчук (1960) у зоологічному відділі лабораторії особливо небезпечних інфекцій Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції та в лабораторії арахноентомології ННЦ «ІЕКВМ».

Виготовлення постійних препаратів іксодових кліщів імагінальних та преімагінальних стадій розвитку здійснювали у відділі особливо небезпечних інфекцій Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції із застосуванням рідини Фора-Берлізе (Н. Г. Брегетова, 1956).

На підставі матеріалів проведених нами систематичних досліджень з метою вивчення фауни і розповсюдження іксодових кліщів було складено епізоотологічну карту розповсюдження іксодид Харківського регіону.