ВНЕСОК УЧЕНИХ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ У РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ (ПЕРША ТРЕТИНА XX СТ.) Статья

Актуальність теми. Здобуття Україною незалежності та становлення її як самостійної держави сприяє посиленому інтересові до історії розвитку української економічної думки. Національно-культурне відродження України неможливе без знання історико-економічної спадщини українського народу, яка бере свій початок ще з давніх-давен і посідає важливе місце в системі людського знання. Вивчення історії становлення та розвитку історико-економічної науки допомагає осмислити внесок українських економістів до загальнолюдської інтелектуальної скарбниці та визначити шляхи подальшого соціально-економічного прогресу України.

Разом з тим, економічна наука є запорукою сучасного і майбутнього господарського розвитку України. Вона відтворює та нарощує економічний потенціал суспільства і є визначальним чинником його соціально-економічної життєдіяльності. Тому сьогодні, в умовах державної незалежності України та формування національної конкурентоздатної економіки, економічній науці в Україні відводиться визначальна роль.

Дослідження історії світової економічної науки в цілому та української економічної науки зокрема дає можливість проаналізувати її витоки, ретроспективу, логіку та закономірності розвитку, а також показати важливе значення наукових досліджень українських учених, що стали фундаментом для подальшого розвитку економічних знань і не втратили свого значення та актуальності й сьогодні.

Розвиток економічної науки в Україні у першій третині XX ст. зосереджувався в основному в університетах, які створили необхідні умови для формування наукової спільноти і організованої системи досліджень. Одним з таких навчальних закладів був Київський національний економічний університет[1], особливістю якого було те, що він одразу формувався як заклад економічної освіти. А відтак, у ньому були зібрані наукові кадри, економічні дослідження яких становлять суттєвий науковий інтерес для сьогодення.

Хронологічні межі дисертаційного дослідження охоплюють першу третину XX ст., виходячи з того, що саме в цей період у Київському національному економічному університеті була закладена науково-методологічна база для подальшого розвитку економічної науки як у самому університеті, так і в Україні загалом. Зокрема, в першій третині XX ст. у Київському національному економічному університеті плідно працювали такі відомі вчені як Є. Є. Слуцький, М. В. Довнар-Запольський, К. Г. Воблий, Р. М. Орженцький, О. О. Русов, Л. М. Яснопольський, М. В. Птуха, П. Л. Кованько, О. П. Оглоблин, С. І. Гольдельман та ін., розробки яких отримали підтримку і визнання у світовій економічній науці.

Дане дослідження набуває особливого значення саме сьогодні. Адже у 2006 р. Київському національному економічному університету – провідному закладові економічної освіти в Україні – виповнилося 100 років від дня заснування і тому важливо проаналізувати історію університету та оцінити внесок його вчених в економічну науку. Знання історії та закономірностей розвитку економічних знань у Київському національному економічному університеті в першій третині XX ст., в період становлення та формування наукових основ університету, дасть змогу опанувати досягненнями вчених не лише вітчизняної економічної науки, а й світової в цілому. До того ж, ретроспективний аналіз поглядів першої плеяди вчених Київського національного економічного університету на основні проблеми економічної науки має сьогодні не тільки наукове, але й важливе практичне значення.

У сучасній економічній літературі становлення та розвиток економічної освіти і науки в Україні розглядаються вітчизняними економістами переважно як ізольовані один від одного процеси, без урахування їхнього взаємозв’язку. Так, окремі аспекти розвитку економічної освіти в Україні аналізуються у роботах Е. Л. Лортікяна, Л. А. Медвідь, В. В. Постолатія та ін. А закономірності та особливості формування української економічної науки досліджуються у працях Р. Х. Васильєвої, Л. П. Горкіної, С. М. Злупка, Л. Я. Корнійчук, І.-С. Коропецького, П. М. Леоненка, В. М. Фещенко та ін. Проте, відзначаючи значимість наукових досягнень названих учених, слід наголосити, що вони вивчали різноманітні аспекти та особливості розвитку української економічної науки і освіти першої третини XX ст. відповідно до завдань та проблематики власних досліджень, не акцентуючи увагу на необхідності інтеграції цих складових. Їхні здобутки значно збагатили історико-економічну науку і стали важливим фундаментом для подальших наукових пошуків.

Специфіка ж розвитку університетської науки полягала в тому, що результати наукових досліджень плеяди економістів першої третини XX ст., які викладали в університетах, безпосередньо впроваджувалися у навчальний процес та апробовувалися в студентських аудиторіях. У дисертації саме з таких позицій аналізується наукова спадщину вчених-економістів Київського національного економічного університету першої третини XX ст.

Крім того, майже повна відсутність цілісних систематичних досліджень становлення та розвитку університетської економічної науки, у тому числі в провідному економічному навчальному закладі України – Київському національному економічному університеті, посилює актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація виконувалася в рамках планової теми науково-дослідницьких робіт кафедри історії економічних вчень та економічної історії ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. Дисертаційне дослідження є частиною наукової проблеми “Генезис інститутів ринкової економічної системи” (номер державної реєстрації 0105U002255), яку розробляє колектив кафедри. У межах цієї теми автором підготовлено окремий підрозділ “Внесок учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. у розвиток фінансової науки”, де розкривається роль наукової спадщини вчених університету у дослідженні проблем фінансової сфери суспільства; обґрунтовується, що їхні здобутки у галузі фінансової науки мають сьогодні не лише наукове, а й практичне значення для побудови розвиненої ринкової економіки в Україні.

Мета і завдання дослідження. На основі вивчення та критичного осмислення широкого спектру літературних і архівних джерел здійснити науковий аналіз та узагальнення поглядів учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. на основні проблеми економічної науки та оцінити їх теоретичний і практичний внесок у її розвиток.

Відповідно до визначеної мети передбачено вирішити наступні завдання:

- проаналізувати стан розвитку економічної науки і освіти в Україні у першій третині XX ст. та визначити теоретико-методологічні засади її аналізу;

- виявити взаємозв’язок та взаємовплив процесів розвитку економічної освіти і науки в Україні у першій третині XX ст.;

- з’ясувати ступінь розробки та джерелознавчі проблеми дослідження економічної науки в Україні першої третини XX ст. у сучасній економічній літературі;

- показати роль наукових досліджень учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. у становленні наукових шкіл, зокрема статистичної, маржинальної та економіко-математичної;

- розкрити внесок учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. у розвиток основних напрямів економічних досліджень, а саме економіко-теоретичного, історико-економічного та фінансово-економічного.

Об’єктом дослідження є стан та тенденції розвитку економічної науки в Україні у першій третині XX ст.

Предметом дослідження є результати наукових досліджень учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. та їх значення для розвитку економічної науки.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є цивілізаційний підхід, який дозволяє реалізувати засади комплексного системного аналізу історії розвитку економічної науки в Україні та визначити внесок учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. до її скарбниці.

Для вирішення поставлених завдань та отримання конкретних наукових результатів були використані наступні методи: класифікації і систематизації – для аналізу сучасної економічної літератури з питань розвитку економічної науки і освіти в Україні у першій третині XX ст.; історико-генетичний – для розкриття основних етапів становлення Київського національного економічного університету та вивчення еволюції наукових поглядів учених університету в першій третині XX ст.; поєднання історичного та логічного – для аналізу основних напрямів розвитку економічної науки в Україні у першій третині XX ст.; аналізу та синтезу – у процесі дослідження праць учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст., методологічних особливостей та наукового й практичного значення їхніх економічних розробок; метод компаративістики – для співставлення та порівняння концептуально-методологічних засад економічних досліджень університетських учених, представників різних наукових шкіл та напрямів, сформованих і розвинених у Київському національному економічному університеті в першій третині XX ст., із загальними тенденціями розвитку вітчизняної та світової економічної науки; узагальнення – для проведення висновків по кожному розділу.

Інформаційною базою дослідження є наукова вітчизняна та зарубіжна література, архівні та рукописні документи, матеріали історичних колекцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є однією з перших в українській історико-економічній науці спроб комплексного дослідження розвитку університетської економічної науки. Наукова новизна та особистий внесок здобувача полягають у наступному:

Вперше:

- здійснено цілісний системний аналіз наукової спадщини вчених Київського національного економічного університету першої третини XX ст., що дозволило визначити їх внесок у розвиток економічної науки;

- проаналізовано у взаємозв’язку процеси становлення та розвитку економічної науки і освіти в Україні; на основі аналізу архівного матеріалу, зокрема навчальних планів та програм, показано, що наукові здобутки вчених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. знаходили реалізацію у навчальному процесі та відповідній навчально-методичній літературі;

- теоретично обґрунтовано, що в першій третині XX ст. у Київському національному економічному університеті відбувалося формування концептуальних засад статистичної школи, отримали подальший розвиток ідеї Київської психологічної школи, було закладено основи національної економіко-математичної школи.

Удосконалено:

- комплексний підхід до систематизації сучасної літератури з питань розвитку економічної науки в Україні у першій третині XX ст. за рахунок вперше введених у науковий обіг архівних і рукописних документів, матеріалів історичних колекцій, що значно розширило джерельну базу для подальших наукових досліджень;

- оцінку ролі наукового доробку вчених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. у розвитку основних напрямів економічних досліджень, зокрема економіко-теоретичного, історико-економічного та фінансово-економічного.

Дістало подальший розвиток:

- вивчення системи організації економічної освіти в Київському національному економічному університеті у першій третині XX ст. на основі аналізу навчальних програм з основних економічних дисциплін;

- аргументація доцільності поєднання економічної науки і освіти як необхідної умови удосконалення самої системи освіти та головного чинника подальшого розвитку наукових знань;

- положення, що дослідження вчених-економістів Київського національного економічного університету першої третини XX ст. проводилися у руслі світових наукових розробок, а у ряді випадків – випереджали їх.

Практичне значення одержаних результатів. Опрацьований автором фактичний матеріал та основні теоретичні і практичні висновки, викладені в дисертаційній роботі, можуть слугувати основою для подальших наукових досліджень історико-економічної спадщини українських учених. Основні положення та результати дисертації можуть бути використані професорсько-викладацьким складом вищих навчальних закладів України при підготовці лекційних матеріалів та написанні навчально-методичної літератури з історико-економічних дисциплін.

Результати дисертаційного дослідження застосовуються у навчальному процесі в ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” при розробці і викладанні лекційних курсів та проведенні семінарських занять з навчальних дисциплін “Історія економіки та економічної думки”, “Історія економіки та економічної думки України”, зокрема у висвітленні питань щодо особливостей розвитку вітчизняної та світової економічної науки у першій третині ХХ ст. та ролі наукових досліджень учених-економістів Київського національного економічного університету у цьому процесі (довідка від 10.10.2007 р.).

Матеріали дослідження використовуються у Музеї історії ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, зокрема архівні та рукописні документи, які були віднайдені та введені в науковий обіг дисертантом у результаті архівно-пошукової роботи (довідка від 23.10.2007 р.).

Отримані результати дисертаційної роботи було використано відділом економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” при виконанні планової науково-дослідної теми “Формування ринкового середовища в Україні: сучасний дискурс”. Зокрема, використано матеріали дисертаційного дослідження щодо аналізу наукової спадщини М. В. Довнар-Запольського, К. Г. Воблого, П. Л. Кованька та Л. М. Яснопольського (довідка № 135-15/971 від 10.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Висновки, рекомендації та положення наукової новизни, які відображені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, одержані дисертантом самостійно та відповідно відображені в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи обговорювалися та отримали позитивну оцінку на методичних і методологічних семінарах кафедри історії економічних вчень та економічної історії ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” у 2004 – 2007 рр., а також на п’ятьох конференціях, зокрема на науково-методичній конференції “Індивідуалізація навчального процесу як провідна складова модернізації вищої економічної освіти” (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 31 січня – 2 лютого 2006 р., м. Київ); на II Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки-2006” (17-28 квітня 2006 р., м. Дніпропетровськ); на V Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (Київський національний університет технологій та дизайну, 26-28 квітня 2006 р., м. Київ); на IX Міжнародній науково-практичній конференції “Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти” (Українська академія зовнішньої торгівлі, 30 травня 2006 р., м. Київ); на Міжнародній науково-практичній конференції “Творча спадщина Є. Є. Слуцького: розвиток наукових ідей в економічній науці” (Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 26-27 квітня 2007 р., м. Київ).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3 друк. арк., у чому числі 4 – у наукових фахових виданнях обсягом 2,3 друк. арк., 4 – в інших виданнях обсягом 0,7 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 173 сторінки, в тому числі 1 рисунок на 2 сторінках. Дисертація містить 3 додатки на 39 сторінках. Список використаних джерел налічує 226 найменувань.