ВПЛИВ ПРИЄДНАННЯ ДО ВАЛЮТНОЇ ЗОНИ НА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне запровадження євро в Європейському Союзі до безготівкового обігу у 1999 р. та до готівкового обігу у 2002 р. привернуло увагу з боку інших інтеграційних об’єднань до проблеми використання єдиної валюти: так, про плани щодо запровадження спільної валюти заявили країни Африканського Союзу, країни Перської затоки, Росія і Білорусь. П роте, оскільки через здатність регулятора грошового обігу безпосередньо впливати на виробництво, розподіл і перерозподіл суспільного продукту, цінність активів втрата грошового суверенітету еквівалентна втраті політичного суверенітету, на сьогодні необхідним є теоретичне переосмислення процесів інтеграції грошових систем для розуміння економічних механізмів та наслідків цих процесів для національної економіки країн-учасниць.

На тлі процесів монетарної інтеграції у світі з’явились нові теоретичні доробки теорії оптимальних валютних зон, один із напрямів яких стосується формування грошового союзу країнами з різним ступенем фінансової дисципліни у проведенні фіскальної та грошово-кредитної політики. Так, П. де Гроув передбачав значні вигоди від приєднання до країн з жорсткою фінансовою дисципліною країнам, що мають нестабільні, інфляційні фінансові системи. У цьому контексті, загальнотеоретичне та прикладне значення має вивчення процесів інтеграції інститутів і ринків ЄС південних країн ЄС та «нових» країн ЄС із Центральної та Східної Європи до зони євро.

Засновником теорії оптимальних зон, що узагальнює питання спільної валюти, вважається Р.Манделл – вчений, що у 2000 р. отримав Нобелівську премію за досягнення у теорії міжнародної економіки, серед яких не останнє місце посідає розробка теорії оптимальних валютних зон. Також вагомий вне­сок до теорії оптимальних валютних зон здійснили такі зарубіжні дослідники, як Р.Маккіннон, П.Кенен, М.Корден, Р.Нобель, Дж.Тавлас, Р.Болдвін, Дж.Інграм, Дж.Флемінг, Ч.Енгель, Е.Роуз, Дж.Франкель, Т.Баюмі, Б.Айхенгрін, П. де Гроув, Ч.Виплош, Б.Коен, Ф.Джавацці, А.Джіаванніні, П.Кругман, І.Ішіяма, Н.Тигесен, І.Ангелоні, А.Мікко та інші.

Процеси валютно-фінансової інтеграції, окремі аспекти валютної інте­грації країн Європейського Союзу досліджувались такими українськими еконо­містами-міжнародниками, як А.С.Гальчинський, О.В.Плотніков, С.Я.Боринець, А.С.Філіпенко, О.І.Шнирков, О.І.Рогач, М.А.Дудченко, С.Л.Селінков, Р.О.Заб­лоцька, В.С.Будкін, О.Ю.Кузьома, В.О.Шевчук, С.О.Якубовський. Великий доробок у питання валютно-фінансової інтеграції зробили російські економісти О.В.Буторіна, С.Р.Моїсеєв, О.В.Анікін, Л.С.Красавіна, І.Н.Платонова. Проте, економічні наслідки приєднання до зони євро для південних країн ЄС, що інте­грувались у більш стабільні та ліквідні фінансові системи північних країн ЄС, а також процес інтеграції постсоціалістичних країн Центральної і Східної Європи до валютної зони євро залишаються недостатньо висвітленими у вітчизняній економічній науці. Опрацювання цього питання є важливим через необхідність вирішення проблеми подальшої макроекономічної стабілізації України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукових розробок кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту математики, економіки та механіки Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, зокрема НДР за темою «Вивчення концептуальних засад розвитку національних фінансових систем в умовах глобалізації світової економіки» (державний реєстраційний номер 0106U012136, 2007–2011 рр.). Особистий внесок автора складає вивчення проблеми впливу валютно-фінансової інтеграції на розвиток національних фінансових систем країн Півдня ЄС, «нових» країн ЄС та ролі валютно-економічних союзів у розвитку регіональних фінансових систем у країнах, що розвиваються. Всі результати дослідження, що виносяться на захист, отримані автором самостійно.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне вивчення особливостей і закономірностей впливу приєднання до валютної зони на економічний розвиток країн (на прикладі південних країн ЄС та країн з ринками, що формуються: Ради зі співробітництва арабських країн Перської затоки, Асоціації держав Південно-Східної Азії, країн Центральної і Східної Європи, Росії і Білорусі).

Досягнення поставленої мети дисертаційної роботи передбачає розв’язан­ня наступних завдань:

• уточнити основний категоріальний апарат дослідження процесів валютно-фінансової інтеграції;

• виділити з основних положень теорії оптимальних валютних зон такі теоретичні положення, що в умовах відкритої економіки та глобалізації харак­теризують закономірності впливу валютно-фінансової інтеграції на економіч­ний та фінансовий розвиток країн з метою дослідження такого взаємозв’язку для розвинених країн Півдня ЄС та країн з ринками, що формуються;

• визначити методологічну основу дослідження приєднання до валютної зони на економічний розвиток країн задля обґрунтування такого ефекту для країн, що досліджуються;

• проаналізувати вплив введення євро на економіку південних країн ЄС (Італії, Іспанії, Португалії та Греції), а саме вплив на макроекономічну стабільність, сукупний попит, зовнішні економічні зв’язки, фінансову систему;

• сформулювати негативні наслідки та ризики для стабільності фінансових систем південних країн ЄС внаслідок приєднання до зони євро;

• дослідити значення валютно-фінансової інтеграції у розвитку економіки країн Ради зі співробітництва арабських країн Перської затоки, Асоціації країн Південно-Східної Азії та Японії, Південної Кореї, Китаю, синтезувати результати дослідження щодо країн Півдня ЄС для країн з ринками, що формуються;

• оцінити вплив запровадження євро на економіку постсоціалістичних країн Центральної і Східної Європи, економічний ефект приєднання Білорусі до зони рубля Росії;

• охарактеризувати перспективи монетарної інтеграції України до світової валютно-фінансової системи за допомогою підходу теорії оптимальних валютних зон;

• сформулювати позитивні наслідки монетарної інтеграції України до зони євро, враховуючи досвід приєднання до зони євро країн Півдня ЄС та валютно-фінансової інтеграції країн Центральної і Східної Європи.

Об’єктом дослідження є процеси валютно-фінансової інтеграції економік країн, що належать до різних типологічних груп.

Предметом дослідження є закономірності та механізми впливу валютно-фінансової інтеграції на розвиток економіки, зокрема фінансової системи країн.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять загальні методи наукового пізнання та спеціальні методи економічних досліджень. Загальні методи наукового пізнання, зокрема метод наукової абстракції, аналізу і синтезу, дедукції, метод сходження від абстрактного до конкретного, були використано в усіх розділах роботи.

За допомогою спеціальних методів економічних досліджень, а саме методу групування та порівняння були виокремлено групи країн, господарства яких стали об’єктами дослідження, та вивчені закономірності ефекту валютно-фінансової інтеграції для країн, що належать до різних типологічних груп. Також, результати дослідження було підтверджено за допомогою узагальнення емпіричних даних у вигляді таблиць, графіків, діаграм, для побудови яких було використані таблично-графічний метод, метод розрахунку відносних та середніх величин, метод визначення тенденцій та показників динаміки. Для доведення існування статистичного зв’язку між зниженням номінальної процентної ставки внаслідок вступу до валютно-економічного союзу та компонентами сукупного попиту і зовнішнім балансом застосовано інструменти регресійно-кореляційного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Результатами дисертаційного дослідження, що характеризують їх новизну, розкривають особистий внесок автора у розробку досліджуваної проблеми та виносяться на захист, є наступні:

вперше:

- обґрунтовується позитивний вплив участі у валютній зоні для країн з нестабільною макроекономічною середою та нерівномірністю економічного зростання. У вітчизняній і закордонній науці вивчались окремі напрямки впливу валютно-фінансової інтеграції на складові економічної системи, а саме на торговельні та інвестиційні зв’язки, державні фінанси. У дисертаційному дослідженні зроблено комплексний та системний аналіз значення участі у валютній зоні для економіки країни у цілому, з акцентом на таких його складових, як сукупний попит, фінанси домогосподарств і підприємств, державні фінанси, фінансові ринки, зовнішній баланс;

- оцінено перспективи створення валютно-економічних союзів у регіональ­них об’єднаннях країн з ринками, що формуються (Рада співробітництва арабських країн Перської затоки; АСЕАН+3; Росія і Білорусь), зокрема обґрунтовано, що значення входження до валютної зони є відмінним для інтеграційних угрупувань розвинених країн та країн, що розвиваються, оскільки стратегії економічного зростання країн РСАКПЗ та АСЕАН+3 відрізняються від стратегії економічного розвитку південних та «нових» країн ЄС, заснованого на участі у спільному ринку та фінансовій інтеграції до валютно-фінансового простору ЄС;

- інструментарій теорії оптимальних валютних зон використаний для критичного оцінювання ефективності валютної політики України на сучасному етапі розвитку, зокрема наведені аргументи про необхідність переорієнтації прив’язки обмінного курсу від долара США до євро через більшу відповідність монетарної інтеграції до блоку євро цілям технологічного розвитку та економічного зростання України;

дістали подальшого розвитку:

- прогнозування основних ризиків для країн, що роблять приєднання до валютної зони євро чинником залучення іноземного капіталу задля фінансування економічного зростання. Доведено, що ризиками для фінансової стабільності в умовах відкритої економіки, які несе доступність кредиту через залучення капіталу нерезидентів, є збільшення заборгованості домогосподарств та фірм перед фінансовими інститутами, погіршення сальдо поточних операцій платіжного балансу та збільшення міжнародної заборгованості країни, які є небезпечними в умовах глобалізації та високої чуттєвості до коливань на світових фінансових ринках;

удосконалено:

• підходи до визначення етапів валютно-фінансової регіональної інтеграції країн, зокрема у класифікації етапів виділений ключовий критерій – ступень фіксації обмінного курсу грошових одиниць країн, – та виділені наступні форми валютно-фінансової інтеграції: 1) обмеження коливань взаємних валютних курсів; 2) валютний союз, що передбачає фіксацію взаємних валютних курсів в вузьких межах; 3) валютно-економічний союз, у якому запроваджена єдина грошова одиниця;

• систематизацію модифікацій теорії оптимальних валютних зон, запропо­нованих дослідниками, що належать до різних наукових шкіл, за часом (традиційна і сучасна) та підходом до класифікації (метод виділення критеріїв, яким повинні відповідати економіки країн-учасниць задля мінімізації витрат перебування у валютній зоні, та метод порівняння економічних вигод і витрат для країн, що приєднуються до валютної зони);

• методологію емпіричного дослідження ефекту приєднання до валютної зони, зокрема запропоновано інструментарій кореляційно-регресійного аналізу для оцінки впливу валютно-фінансової інтеграції на складову сукупного попиту економічного зростання (споживчі витрати, інвестиції, державні видатки) та зовнішній баланс країн. Проведене дослідження засвідчило позитивний вплив запровадження євро на приватні інвестиції, споживчі витрати домогосподарств, державні фінанси та негативний вплив на сальдо поточних операцій платіжного балансу та міжнародну інвестиційну позицію південних країн ЄС.

Практична цінність дисертаційного дослідження полягає в розробці стратегій і заходів, спрямованих на підвищення ефективності валютно-фінансової та інтеграційної стратегії відкритої економіки України на сучасному етапі глобалізації світової фінансової системи.

Основні висновки та результати дисертаційного дослідження впроваджено у практичній діяльності Іллічівського морського торговельного порту (довідка №7 від 05.02.2008), Одеської регіональної торгово-промислової палати (лист №45 від 28.01.2008), Головного управління Одеської обласної державної адміністрації (лист №233 від 05.02.2008).

Висновки та результати досліджень дисертаційного дослідження були використані для викладання розділу «Теорія оптимальних валютних зон» навчальної дисципліни «Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності» (довідка №1 від 12.03.2008 р.) та в розділах «Економіка південних країн ЄС», «Економіка «нових» членів ЄС» навчальної дисципліни «Світова економіка» (довідка №2 від 17.03.2008р.) при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр” кафедрою світового господарства і міжнародних економічних відносин Одеського національного університету імені І.І.Мечникова.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дослідження щодо основних положень теорії оптимальних валютних зон, впливу євро на економіки Півдня ЄС та монетарної інтеграції у країнах з ринками, що формуються, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались під час наукового стажування у липні 2007 р. в Університеті Мілану, Університеті Бокконі (Мілан), Університеті Павії, Університеті Верони, Міжнародному університеті Л’юїс (Рим) та Університеті Тор Вергата (Рим) у рамках проекту професійної підтримки викладачів Academic Fellowship Program, Open Society Institute, а також на наступних наукових конференціях: VI міжнародній на­уковій конференції «Білорусь у сучасному світі» (Білорусь, Мінськ, 30 жовтня 2007 р.), XV міжнародній науково-практичній конференції «Економіка України в системі глобального поділу праці» (Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 15–16 листопада 2007 р.), XIV Міжнародному науково­му-практичному семінарі «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (Донецьк, Світло­горськ, 25–27 січня 2008 р.), XII міжнародній науково-практичній конференції «Фінанси України» (Дніпропетровськ, 18–19 квітня 2008 р.), секції міжнарод­них економічних відносин професорсько-викладацької конференції Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (листопад 2006 та 2007 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюд­нені у 10 одноосібно підготовлених автором наукових публікаціях, серед яких 8 статей у провідних фахових виданнях (у тому числі 3 в наукових журналах і 5 у збірниках наукових праць) і 2 публікації тез виступів на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг основного тексту становить 196 стор., що містить 22 аналітичні таблиці та 19 рисунків (на 17 стор.). Додатки включають 6 рисунків та 7 таблиць на 8 стор. Список використаних джерел з 170 найменувань подано на 16 стор.