Вусатий Вірулентність Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron.) Deighton та розробка методів створення донорів стійкості озимої пшениці до збудника очкової плямистості

summary

 Огляд літератури

На основі аналізу узагальнених даних літератури висвітлено біологічні особливості Ps. herpotrchoides, поширеність, шкодочинність очкової плямистості та основні методи боротьби з хворобою. Узагальнені відомості про поліморфізм популяції збудника очкової плямистості. Описані ефективні донори та джерела стійкості. Наведені дані про характер успадкування стійкості до збудника очкової плямистості.

УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження стійкості до очкової плямистості перспективних і рекомендованих для виробництва сортів озимої пшениці та збір інфекційного матеріалу збудника проводили на природному інфекційному фоні збудника у Тернопільській (Тернопільська державна сортовипробувальна станція (ДСВС)), Івано-Франківській (Калушська ДСВС, Тлумачівська ДСВС) та Львівській (Перемишлянська ДСВС) областях. На штучному інфекційному фоні вивчали стійкість сортозразків озимої та ярої пшениці з метою пошуку ефективних джерел стійкості. Дослідження проводили в умовах Київської (на дослідних полях Миронiвського інституту пшениці ім. В.Я. Ремесла УААН (МІП) та Інституту захисту рослин УААН (ІЗР) у с. Глеваха) і Харківської областей (на дослідних полях Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (ХНАУ)). Лабораторні дослідження з вивчення стійкості рослинних ресурсів до збудника очкової плямистості на ранніх етапах онтогенезу та вивчення біологічних властивостей збудника проводили на базі ІЗР у лабораторії імунітету сільськогосподарських культур до хвороб. Наведена коротка характеристика природно-кліматичних умов районів проведення досліджень і метеорологічні дані вегетаційних періодів 2002–2004 рр.

Польові обліки ураженості рослин прикореневою церкоспорельозною гниллю з метою виявлення стійких сортів та визначення шкодочинності очкової плямистості на посівах озимої пшениці проводили за методикою А.Ф. Коршунової та ін. (1966) у фазу молочно-воскової стиглості пшениці. Збір інфекційного матеріалу здійснювали під час маршрутних обстежень за методикою Т.Г. Зражевської (1982). Виділення у чисту культуру проводили методом фрагментації основи стебла (Методы..., 1988; Кольнобрицкий Н.И., Бондарь В.П., 1989). Для визначення патогенності ізолятів збудника, розробки методу диференціації ізолятів збудника очкової плямистості за ознакою вірулентності та пошуку джерел і донорів стійкості користувалися способом визначення стійкості озимої пшениці до церкоспорельозної гнилі у фазі проростків (Способ..., 1991). Вивчення характеру успадкування стійкості до очкової плямистості проводили за методикою М.П. Лісового та В.К. Пантєлєєва (2000). Статистичну обробку проводили за методикою Б.А. Доспехова (1979).