Актуальність теми дослідження. Це завдання ускладнюється
Теоретичною і методологічною основою дослідження є наукові розробки зарубіжних і вітчизняних економістів. Глобалізаційним аспектам розвитку економіки присвячені роботи зарубіжних вчених У. Бека, П. Дікена, М. Кастельса, Д. Родріка, Дж. Сакса, Дж. Стігліца, Е. Уорнера, Т. Фрідмана та ін., у тому числі російських вчених В. Бєлоліпецького, С. Глазьєва, С. Долгова, Е. Кочетова, Б. Кузика, А. Холопова, Ю. Яковца та ін. Теоретичні питання зв'язку глобалізаційних процесів і внутрішньогосподарської діяльності щодо транзитивної економіки досить широко розглядаються у сучасній економічній літературі такими вітчизняними науковцями, як В. Базилевич, О. Власюк, М. Долішній, Л. Лазебник, Д. Лук'яненко, С. Макуха, О. Рогач, О. Черепніна, А. Чухно, Т. Циба, О. Шнипко та ін.
Окремі аспекти дослідження внутрішнього ринку, інституцій та їх ролі для економічного розвитку України знайшли своє відображення у роботах В. Гейця, А. Гриценка, С. Давиденка, О. Михайленко, Т. Осташко, В. Попової, В. Точиліна, О. Яременка та ін.; зовнішньоекономічної діяльності та політики – у роботах Т. Вахненко, В. Гацька, Я. Жаліла, В. Сіденка, А. Філіпенка та ін.; формування валютно-курсової політики в Україні – у роботах Я. Белінської, О. Береславської, А. Гальчинського, І. Крючкової, Ю. Харазішвілі та ін.
Водночас, відкритість економіки країни, незважаючи на складність та неоднозначність об’єкта дослідження, здебільшого розглядається з точки зору впливу зовнішньої торгівлі та іноземного інвестування на економічне зростання. Це не відображає повною мірою всієї складності відкритості економіки та різноманітності форм і напрямів взаємодії суб’єктів внутрішнього та зовнішнього ринків. Велика кількість робіт присвячена дослідженню внутрішнього ринку та його впливу на економічний розвиток країни, а також зовнішнього ринку у розрізі вивчення структури та динаміки зовнішньоекономічної діяльності. Але залишаються недостатньо вивченими теоретичні питання, що розкривають зміст взаємодії внутрішнього попиту та пропозиції із зовнішніми попитом і пропозицією. Всеохоплюючі процеси глобалізації та інформатизації суспільства висувають потребу теоретичного осмислення взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків у нових умовах. Таким чином, необхідність вироблення цілісного уявлення про стан та зміст взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків зумовлює потребу дослідження цих питань у контексті зростаючої відкритості національної економіки та глобальних тенденцій розвитку світового господарства. Це зумовило вибір теми дослідження та визначення його основних завдань.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідницької теми кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна «Соціально-економічний механізм і наслідки ринкових перетворень» (№ держ. реєстрації 0104U000675).
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні основних напрямів та економічного змісту взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків, впливу відкритості економіки на цей процес та розкритті механізму регулювання внутрішнього та зовнішнього ринків для потреб ринкової трансформації і підвищення ефективності інтеграції країни у світове господарство. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
– виявити основні передумови розширення і посилення взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків за сучасних умов глобалізації суспільства;
– проаналізувати й систематизувати наслідки різноспрямованого впливу глобалізації та відкритості економіки країни на інтенсивність і структуру взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків;
– визначити економічний зміст, структуру та динаміку взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації;
– дати визначення поняття внутрішнього та зовнішнього ринків у сучасному вимірі світогосподарських процесів глобалізації;
– розкрити сутність і основні напрями впливу зовнішнього ринку на трансформацію внутрішнього ринку транзитивних економік;
– визначити роль внутрішнього ринку для розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни;
– обґрунтувати шляхи вдосконалення та механізм регулювання взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації.
Об’єктом дослідження є внутрішній та зовнішній ринки в умовах ринкової трансформаційної економіки та процесів глобалізації.
Предметом дослідження виступає система економічних відносин між суб’єктами внутрішнього та зовнішнього ринків відносно формування внутрішнього попиту, внутрішньої пропозиції, зовнішнього попиту і зовнішньої пропозиції, а також роль останніх у забезпеченні умов ринкової трансформації, розширення зовнішньоекономічних зв’язків і економічного розвитку країни в умовах глобалізації.
Методи дослідження. Для реалізації мети та вирішення завдань дослідження використані такі методи наукового пізнання: метод індукції і дедукції, який дозволив із усього розмаїття економічних наслідків впливу глобалізації на ринкову трансформацію економіки України узагальнити ті напрями, які пов’язані із становленням і розвитком її відкритості як важливої передумови взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків; метод аналізу та синтезу, на основі якого запропоновано комплексну класифікацію складових відкритості економіки, а також досліджено основні напрями впливу внутрішнього ринку на розвиток зовнішньоекономічної діяльності та зовнішнього ринку на трансформацію внутрішнього ринку; метод системного аналізу, який дав можливість узагальнити і систематизувати ряд найновітніших тенденцій розвитку ринкових відносин, визначити вплив останніх на зміни основних елементів ринку та відносин між його суб’єктами, а також запропонувати визначення внутрішнього та зовнішнього ринків з урахуванням терміну «економічний простір країни»; метод кластерного аналізу дозволив розподілити галузі економіки, які характеризуються сильною диференціацією та виділити три однорідних кластери за показниками відкритості; статистичні методи використані для оцінки основних якісних і кількісних тенденцій у зовнішній торгівлі товарами та послугами.
Інформаційну базу дослідження складають: наукові роботи іноземних та вітчизняних авторів з проблем зовнішньої торгівлі транзитивних країн, розвитку їх внутрішнього ринку, наслідків глобалізації та формування зовнішньоекономічних стратегій; публікації у наукових періодичних виданнях; звіти, огляди та рейтингові оцінки міжнародних організацій та фондів (Міжнародного валютного фонду, фонду Heritage, Світового банку, Конференції ООН з торгівлі та розвитку, компанії A. T. Kea
ey, Організації економічного співробітництва та розвитку); матеріали досліджень українських науково-дослідних інститутів, дані Державного комітету статистики України; особисті розрахунки здобувача.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в розкритті механізму взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації. Важливі результати, які містять наукову новизну і отримані автором особисто, полягають в наступному:
Уперше:
1. на основі багатоаспектного аналізу відкритості економіки з’ясовано її складну структуру і запропоновано адекватну їй комплексну класифікацію, яка включає внутрішню і зовнішню відкритість; відкритість сфер економічної діяльності: фінансову (ринку грошових ресурсів та ринку фінансових послуг), торговельну (ринку товарів та послуг, ринку технологій та ринку інформації), ринку трудових ресурсів; державного та приватного секторів;
2. розкрито економічний зміст та механізм регулювання взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків в умовах глобалізації шляхом виявлення співвідношень внутрішніх і зовнішніх компонентів попиту та пропозиції, впливу на них через систему важелів державної політики (промислової, аграрної, валютно-курсової, кредитної, митно-тарифної, інвестиційної, бюджетно-податкової та політики розвитку підприємництва) з метою стимулювання зростання внутрішнього попиту та імпортозаміщення, експорту високотехнологічної продукції та розвитку і диверсифікації внутрішньої пропозиції.
Удосконалено:
3. уявлення про зміст економічного простору за рахунок включення до його складу діяльності віртуальних підприємств, нематеріальних форм руху товарів, вартості, інформаційних послуг, знань, здібностей, глобального капіталу та ін.;
4. визначення внутрішнього і зовнішнього ринків на основі використання поняття економічного простору країни:
внутрішній ринок представляє собою систему економічних відносин між суб'єктами, які формують як попит, так і пропозицію в межах економічного простору країни при певному рівні цін відповідно до законів товарного виробництва і грошового обігу;
зовнішній ринок – це система економічних відносин між резидентами даної країни та нерезидентами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг в межах міжнародного економічного простору з урахуванням співвідношення цін на вітчизняні та іноземні блага, а також обмінного курсу національних валют.
Дістало подальшого розвитку:
5. характеристика впливу різних складових взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків на рівень конкурентоспроможності національних виробників;
6. розкриття вирішального впливу інноваційно-інвестиційної, валютно-курсової та інтеграційної політик при виборі домінування стратегій експортоорієнтації або імпортозаміщення в різних секторах транзитивних економік;
7. обґрунтування положення про вплив внутрішнього ринку на диверсифікацію зовнішньоекономічної діяльності шляхом розширення внутрішнього попиту, розвитку високотехнологічної пропозиції, інституційного середовища, транспортної та інформаційно-комунікаційної інфраструктури.
Практичне і теоретичне значення одержаних результатів. Положення дисертації містять розробки теоретичної бази дослідження основних напрямів взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків, аналізу можливих дисбалансів і обмежень, які можуть бути використані як елементи вивчення моделей та напрямів розвитку внутрішнього ринку та зовнішньоекономічних зв’язків.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів дослідження у навчальному процесі, для викладання курсів лекцій та спецкурсів, а також при подальших дослідженнях, спрямованих на вдосконалення системи державного управління внутрішньо- та зовнішньоекономічними процесами для визначення основних пріоритетів розвитку внутрішнього та зовнішнього ринку.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались на чотирьох науково-практичних конференціях: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта і наука без меж – 2005» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні» (м. Харків, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічний розвиток України в актуальному просторі і часі» (м. Харків, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою» (м. Харків, 2007 р.).
Публікації. Основні положення, висновки і результати дисертаційної роботи викладено у 9 роботах загальним обсягом 2,97 д.а., з них 5 статей у наукових фахових виданнях, обсягом 2,33 д.а.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, трьох додатків та списку використаної літератури, що налічує 179 найменувань. Загальний обсяг роботи складає 190 сторінок, з них 165 – основного тексту. Дисертація містить 12 таблиць та 13 рисунків.
| 
