Юхновский о.и. Формирование урожая и качества семян сахарной свеклы в зависимости от приемов выращивания компонентов ЧС гибридов
Тип:
synopsis
summary:
СУЧАСНИЙ СТАН ДОСЛІДЖЕНЬ З ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ
ВРОЖАЮ НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЧС ГІБРИДІВ
(Огляд наукової літератури)
Подано аналіз літератури з питань біологічних особливостей компонентів схрещування ЧС гібридів та елементів технології вирощування гібридного насіння. На підставі проведеного аналізу встановлено: 1) суттєвою біологічною особливістю компонентів схрещування як диплоїдних, так і триплоїдних гібридів є невирівняність насінників за морфологічними ознаками і розвитком, що суттєво впливає на їх пилкоутворюючу здатність, 2) сучасні технології вирощування гібридного насіння залишаються недостатньо адаптованими до об'єктивно існуючих грунтово-кліматичних умов, їх змін упродовж вегетаційного періоду, 3) питання про площу живлення насінників цукрових буряків (сортів-популяцій) вивчалось багатьма дослідниками, проте воно мало вивчене при вирощуванні насіння ЧС гібридів, особливо стосовно різних компонентів схрещування, 4) до останнього часу практично не вивчався спосіб формування габітусу рослин насінників компонентів схрещування, як чеканка, 5) додаткове запилення насінників цукрових буряків дає значну прибавку врожайності насіння і підвищує його якість. Однак, у виробництві цей прийом не знайшов широкого застосування і, головним чином, через відсутність простих і дешевих засобів для його виконання. Усе це все і зумовило необхідність провести додаткові дослідження (а з деяких питань і вперше) щодо формування врожаю та якості гібридного насіння цукрових буряків ЧС гібридів залежно від агротехнічних факторів у центральній підзоні Лісостепу України.
ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Згідно програми вивчались три основних питання: 1) ефективність чеканки при вирощуванні гібридного насіння ЧС гібридів, 2) вплив площі живлення (схема садіння коренеплодів) та додаткового запилення на врожайність і якість насіння, 3) удосконалення технології щодо прискореного розмноження ЧС гібридів.
Методика досліджень: Дослідження проводили протягом 1997-2002 років у сільськогосподарському акціонерному товаристві ( САТ ) “Самгородоцьке” Козятинського району Вінницької області (диплоїдний гібрид Український ЧС-70 і триплоїдний Білоцерківський ЧС-57). Лабораторні дослідження в лабораторії насінництва і насіннєзнавства Інституту цукрових буряків УААН.
Використовували коренеплоди масою 200-300г як для садіння за схемою 70х60см, так і 70х35см. Чеканку насінників на 3-5 см проводили вручну згідно схеми досліду. Для дозапилення (коли цвіло 10-30 і 40-50% насінників використовували спеціальний пристрій, який начіплюється на трактор МТЗ-50.
Обліки та спостереження: фази розвитку насінників по компонентах (розетка, стеблування, цвітіння, достигання), динаміка росту насінників по компонентах, елементи продуктивності ЧС компонента перед збиранням: висота, ширина, кількість стебел, пагонів 1-го, 2-го і 3-го порядків; ступінь обнасіненості (кількість плодів на відрізках пагонів довжиною 10 см), врожайність та якість насіння: енергія проростання, схожість, маса 1000 насінин, фракційний склад.
4
Дослідження проводили згідно загальноприйнятої методики (Б.А.Доспєхов, 1979) та методичними вказівками Інституту цукрових буряків УААН (К.: ВНІЦ, 1986).Площа посівної ділянки становила 400-450 кв.м, повторюваність чотириразова.
Економічну ефективність визначали згідно методики, викладеної в “Методике определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов НИР И ОКР” (М., 1977). Статистична обробка результатів польових дослідів і лабораторних досліджень проведена за спеціальними програмами на персональному комп'ютері з використанням дисперсійного аналізу.
Агрометеорологічні умови. САТ “Самгородоцьке”, де проводили досліди розміщене в північно-східній підзоні Лісостепу України: перший агрокліматичний район Вінниччини помірно теплий і зволожений. В цьому агрокліматичному районі сума середньодобових температур, що перевищує 10°С, становить 2500-2600°. Таких днів на протязі року буває 155-165. Абсолютний максимум температури повітря сягає +32-38°С, абсолютний мінімум –24-27°С. Кількість опадів за період з температурою вище 10°С -25° - 320 мм, за рік – 480-590 мм. Узагальнюючи в цілому аналіз метеорологічних умов за роки досліджень (1997-2002 рр.), можна відмітити, що відхилення ряду показників (температури, кількість опадів) від середньобагаторічних наближалось в окремі роки до екстремальних (2000, 2002 рр.), що вплинуло в деякій мірі на врожайність і якість гібридного насіння. В цілому аналізуємий період (1997-2002 рр.) слід віднести до типового за всіма показниками погоди для даної зони.
ФОРМУВАННЯ ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНІВ НАСІННИКІВ
ЧС ГІБРИДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
Формування насіння цукрових буряків, як і інших сільськогосподарських культур, досить складний процес, який пов'язаний з особливостями запліднення, взаємовідносинами кількості плодів, що зав'язалися на рослині, з вегетативним розвитком останньої. На кількість і якість насіння впливає багато факторів: біологічних, агрометеорологічних, агротехнічних. Із агротехнічних факторів, які безпосередньо ( пряма дія ) впливають на формування насіння цукрових буряків є чеканка насінників ( призупинення ростових і формоутворюючих процесів рослин). Протягом 1997-1999 рр. нами вивчалось формування генеративних органів шляхом чеканки різних форм насінників ЧС гібрида Український ЧС 70 та її вплив на ріст, розвиток і насіннєву продуктивність материнського компонента. Дослідженнями встановлено: у варіантах із чеканкою ріст стебел насінника обмежується, однак, більш інтенсивно проходить ріст пагонів як першого, так і другого порядків. Спостереження показали, що обмеження ростових процесів наступило уже через 5 днів після проведення чеканки. Так, якщо на контролі приріст взяти за 100%, то приріст головного стебла в варіантах із чеканкою в першу п'ятиденку становила 27%, на 10-й день – 46%, 20-й – 70% і після чеканки – 77% від контролю. Середня висота насінників перед збиранням на контролі становила 149-166 см, в варіантах з чеканкою 134-150 см. Кількість пагонів першого і другого порядків в результаті чеканки збільшилась з 37 до 43-46 шт., другого відповідно з 52 до 60-65 шт. на одному насіннику.
5
Спостереження за фазами розвитку насінників гібрида Український ЧС 70 по компонентах показали, що в усі роки більш інтенсивний розвиток був у рослин запилювача, незалежно від чеканки чи без неї. Наприклад, у 1997 році (варіант – без чеканки) станом на 15 травня фаза стеблування відмічена в 26% чоловічо-стерильного компонента (ЧСК) і в 32% запилювача (ЗП), станом на 27 травня відповідно у 84 і 98% насінників; фаза цвітіння станом на 15 червня відмічена у 29% ЧСК і 36% ЗП і на 26 червня - відмічено у 76% і 80% насінників. А станом на 24 липня кількість насінників, що достигли було 84% у ЧСК і 96% у ЗП. Аналогічна закономірність відмічена і в наступні роки.
