Юрченко А.І. Оптимізація елементів технології вирощування високоякісного насіння озимої пшениці в умовах центрального Лісостепу України

summary

РІСТ І РОЗВИТОК НАСІННЄВИХ ПОСІВІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ

(Огляд літератури)

У розділі на підставі аналізу літературних джерел розкривається стан і проблеми одержання репродукційного насіння з високими посівними якостями та врожайними властивостями, а також проводиться їх аналіз з позиції обґрунтування актуальності виконання досліджень за темою дисертаційної роботи. Висвітлюється значення насіння та залежність врожайних властивостей від біотичних та абіотичних чинників. Суперечливі погляди щодо строків сівби, ролі протруйників при вирощуванні насіння з високими врожайними властивостями вказують на необхідність вивчення цих питань у зв’язку  з постійним надходженням нових сортів озимої пшениці та протруйників у виробництво.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди проводили впродовж 2005–2008 рр. на дослідному полі  Білоцерківського національного аграрного університету.

Ґрунти дослідного поля представлені чорноземом типовим малогумусним, грубопилувато-легкосуглинкового механічного складу. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної, вміст гумусу (за Тюріним) коливається у межах  — 3,0–3,6%, глибина загального гумусового горизонту становить 90–120 см. Забезпеченість основними елементами живлення (за Чиріковим) — середня. Гідролітична кислотність ґрунту (рН сольової витяжки) знаходиться у межах 6,2–6,3.

Зона проведення досліджень характеризується помірно-теплим, помірно-вологим кліматом із сумою активних температур від 2616 до 2645 °С. Середньорічна температура повітря складає +7,5 °С із значними коливаннями по місяцях.

Погодні умови у роки проведення досліджень досить різнилися, що дало можливість отримати об’єктивні дані щодо норми реакції сортів у досліді за елементами структури урожаю, якості насіння та фітосанітарного стану насіннєвих посівів.

Досліди закладали за наступною схемою:

1)  необроблене насіння (контроль);

2)  оброблене плівкоутворювачем NаКМЦ — 0,2 кг/т. Норма витрати води
10 л/т (вологий контроль);

3)  оброблене протруйником Вітавакс 200 ФФ к.е. (2,5 л/т). Норма витрати води 10 л/т, NаКМЦ — 0,2 кг/т;

4)  оброблене протруйником Сумі-8 з.п. (2 л/т). Норма витрати води 10 л/т, NаКМЦ — 0,2 кг/т.

Сівбу проводили у три строки: 19 вересня, 5 жовтня та 19 жовтня.

Досліди закладали насінням сортів озимої пшениці, рекомендованих для вирощування у зоні Лісостепу України: Миронівська 65, Збруч, Олеся, Білоцерківська напівкарликова. У перший рік (2005 р.) висівали елітне насіння, яке одержали від оригінаторів.

Фенологічні спостереження включали: облік польової схожості, кількості рослин, що відновили весняну вегетацію, кількості рослин на період збирання врожаю на зафіксованих ділянках досліду, ураження хворобами. Також виконували структурний аналіз урожаю.

Статистичний аналіз виконували методом варіаційної статистики, дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим (1985), та за допомогою прикладних програм.

Лабораторні дослідження отриманого насіння для визначення фізичних та посівних якостей насіння проводили у відповідності з вимогами ДСТУ 4138–2002.

Економічну ефективність досліджуваних агрозаходів вирощування репродукційного насіння сортів озимої пшениці оцінювали за  витратами на 1 га, сумарним прибутком, собівартістю 1 т зерна.

Вивчення урожайних якостей насіння, зібраного з посівів за різних строків сівби та оброблення протруйниками проводили методом пересівів за однакових умов.

РОЗВИТОК НАСІННЄВИХ ПОСІВІВ ТА ЇХ УРОЖАЙНІСТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ НЕПРОТРУЄНИМ НАСІННЯМ

Формування урожаю — складне багатоступінчасте явище, в якому приймає участь багато залежних один від одного генетично детермінованих процесів на всіх етапах органогенезу, що знаходяться під дією комплексу зовнішніх факторів. Як кінцевий продукт життєдіяльності рослин, урожайність формується на всіх етапах органогенезу, тривалість окремих фаз якого визначається не лише факторами середовища, а й складною генетичною детермінацією.

Однак питання формування урожаю насіння за різних строків сівби на насіннєвих посівах залишається дискусійним. В основному строки сівби вивчаються у технології виробництва зерна у зв’язку з його врожайністю та якістю. Проте якість зерна і якість насіння це поняття та сутність явища далеко не тотожні. Тому ми вивчали реакцію чотирьох сортів на строки сівби при вирощуванні репродукційного насіння на насіннєвих посівах.

Достовірної різниці польової схожості насіння залежно від генотипу сорту не виявлено. Насіння всіх сортів знижувало або давало вищу польову схожість залежно від кількості опадів, а отже від вологозабезпеченості на час сівби.

Однак, за рівнем польової схожості, в середньому за три роки, для всіх сортів кращим строком сівби є перша декада жовтня. Так, за сівби насіння чотирьох сортів п’ятого жовтня їх польова схожість коливалася від 72,6 (сорт Миронівська 65) до 76,5 (сорт Білоцерківська напівкарликова), а насіння сортів Збруч і Олеся мало польову схожість 73,3 % і 73,6 % відповідно. За сівби 19 вересня насіння сорту Миронівська 65 мало середню за три роки польову схожість 72,4 %, що є однаковою, порівняно із строком сівби 5 жовтня (72,6 %). Але насіння цього сорту висіяне
19 жовтня мало польову схожість 54,6 %, що на 18,0 % нижче порівняно з першим та другим строками сівби.

Насіння сорту Збруч, висіяне 5 жовтня мало польову схожість 73,3 %, що вище на 8,2 % порівняно із сівбою 19 вересня та на 20,9 % — за сівби 19 жовтня.

Отже, польова схожість насіння озимої пшениці головним чином визначається погодними умовами, що складаються у вересні-жовтні. Забезпечення вологою на період сівби озимих визначається кількістю опадів. Нажаль довгострокові прогнози погоди мають низьку достовірність і за ними неможливо планувати строки сівби. Наші дані дають підстави стверджувати, що для сучасних сортів озимої пшениці на насіннєвих посівах можна вважати оптимальним строком період із 25 вересня по 5 жовтня.

Залежно від погодних умов на період сівби, перезимівлі та початку весняної вегетації за різних строків сівби у роки досліджень загальне кущіння варіювало у різних сортів і практично не було можливості вивести чітку закономірність за генотипом.

Продуктивне кущіння — один із головних елементів структури врожаю. Однак, підвищене продуктивне кущіння сприяє підвищенню матрикальної різноякісності насіння, що є небажаним явищем при закладанні таким насінням репродукційних посівів. У свою чергу продуктивне кущіння озимої пшениці залежить від генотипу сорту та погодних умов на період сівби, початку весняної вегетації, а отже і від строків сівби.

Кількість зерен у колосі тісно пов’язана із урожайністю та визначається умовами середовища у періоди закладання й диференціації колосу, цвітіння, формування насіння й може змінюватися у широких межах.

Кількість зерен у головному колосі (рис. 1), в середньому за три роки, варіювала залежно від сорту та строку сівби.

У сортів Миронівська 65 та Збруч озерненість головного колоса збільшувалася за сівби у другий та третій строки. Так, у сорту Миронівська 65 вона становила 30,3 шт. (19 вересня), 35,3 шт. (5 жовтня), 37,8 шт. (19 жовтня). У сорту Збруч аналогічно 27,4, 35,2 та 36,9 шт. відповідно по строках сівби. Найбільша озерненість колосу у сортів Білоцерківська напівкарликова та Олеся відмічена за сівби 5 жовтня. Однак, необхідно підкреслити, що озерненість колосу у сорту Білоцерківська напівкарликова була, практично, на одному рівні за всіх строків сівби.