Запольська Н.М. Хвороби кореневої системи цукрових буряків та шляхи зниження втрат урожаю від них у зоні Центрального Лісостепу України

summary

Розділ 1. Огляд літератури

Подається короткий огляд літератури з питань розвитку хвороб цукрових буряків: коренеїду сходів, парші звичайної, фузаріозної гнилі. Розглядаються біологічні особливості основних збудників цих захворювань. Наводяться результати досліджень із визначення стійкості деяких сортів до ураження тим чи іншим патогеном. Аналізується стан вивчення питання обробки насіння захисними речовинами, як найбільш поширеного заходу захисту кореневої системи культури та ролі міжрядних розпушувань в цьому.

Розділ 2. Методика та умови проведення досліджень.

Дослідження проводились в 1996-1998 рр., в лабораторії захисту Інституту цукрових буряків УААН та Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції (Вінницька область), яка знаходиться в зоні достатнього зволоження.

Вивчення впливу ураженості кореневої системи цукрових буряків на урожайність та цукристість культури проводилось шляхом постановки лабораторних, лабораторно-польових, польових та виробничих дослідів. При проведенні досліджень керувались методиками польового досліду Б.О.Доспехова (1985) та методиками ІЦБ під редакцією В.Ф.Зубенка (1986).

В дослідах використовувалось насіння сорту Уладівській однонасінний 35 та гібриду Український ЧС 70 (вітчизняна селекція), а також гібриди Лєна та Екстра (німецької селекції). Насіння не оброблене та оброблене композиціями захисно-стимулюючих речовин (ЗСР), до складу яких входив сульфокарбатіон-К, 90-95% з.п. та тіурам, 70% з.п. з тачігареном, 70% з.п.

Вивчення впливу фунгіциду, включеного до складу захисно-стимулюючих речовин, на схожість та енергію проростання насіння цукрових буряків проводили за методикою Н.А.Наумова (1951). Мікрофлору, що знаходилась на насінні, визначали за методом Ульстера (1941).

Обліки коренеїду в польових дослідах проводились в фазу розвинутої "вилочки" та 2-ї пари справжніх листків за методикою В.М.Шевченка (1957).

Мікофлору грунту визначали за методиками С.Ф.Березової (1951), З. Кирай (1974), Д.Г.Звягінцева (1991). Виділення мікроміцетів з уражених проростків проводили за спеціальними методиками ВНІЦ (1986).

Наявність серед збудників коренеїду грибів р. Pythium, Aphanomyces визначали методом Д.Л.Тверського (1955). Для визначення видів грибів користувались визначниками Н.А.Наумова (1937), М.А.Литвинова (1967), Н.М.Підоплічко, А.А.Милько (1971), Н.М.Підоплічко (1972,1977), В.Й.Білай (1973,1977,1988).

Визначення швидкості росту збудників коренеїду грибів Phoma, Rhizoctonia, Fusarium вираховували за Д.Г.Звягінцевим (1991).

Вивчення патогенності грибів проводилось за експрес-методом З.А.Пожар, Є.І. Тищенко. Р.Я. Шендрик (1986).

Вміст сухих речовин у молодих корінцях та коренеплодах визначали за допомогою ручного рефрактометра - сахарометра WYT-32.

Обліки хвороб коренеплодів впродовж вегетації (парша та гниль) проводили за шкалою В.М.Шевченка (1977). Для визначення збудників хвороб коренеплодів користувались методикою С.Ф.Морочковського (1948).

Шляхом постановки польових дослідів вивчали вплив обробки насіння цукрових буряків композиціями захисно-стимулюючих речовин на розвиток хвороб, а саме: 1.Сульфокарбатіон-К (4 кг/т) + фурадан (35 л/т) + плівкоутворювач (0,1 кг/т) + регулятор росту (0,015 кг/т);

2.Тіурам (4 кг/т) + тачігарен (6 кг/т) + фурадан (35 л/т) + плівкоутворювач (0,1 кг/т) + регулятор росту (0,015 кг/т).

Цукристість визначали поляриметром шляхом аналізу 25 коренеплодів, які були відібрані з кожної ділянки досліду.

Математичну обробку даних проводили на ПЕОМ методом дисперсійного та кореляційного аналізу за Д.Г.Доспеховим (1985).

Досліди проводились у роки, які відрізнялись за метеорологічними умовами, що дозволило об’єктивно оцінити шкодочинність хвороб та ефективність впливу фунгіциду у складі захисно-стимулюючої композиції.

Розділ 3. Ріст і розвиток цукрових буряків залежно

від ураження сходів коренеїдом

Якість посівного матеріалу та ураженість кореневої системи хворобами посідають значне місце серед чинників, що впливають на ріст, а в подальшому і на продуктивність культури.

Мікофлора не обробленого насіння цукрових буряків представлена широким видовим складом грибів, серед яких фузарії, пеніцилії, альтернарія, мукорові, фома та інші. Зараження насіння цукрових буряків мікроміцетами відбувається ще в польових умовах, причому частина з них знаходиться на поверхні оплодня, а деякі проникають навіть у зародок. Але не дивлячись на те, що багато виділених нами мікроміцетів є факультативними сапрофітами, за сприятливих умов, вони можуть не тільки підсилювати, а й викликати  захворювання коренеїдом - найбільш шкодочинною хворобою сходів. Визначено, що гриби Aphanomyces, Fusarium не проникають у зародок насінини, в той час як гриб Phoma betae, хоча і в незначній кількості, виділявся з зародків гібриду Екстра.

Тому однією з умов отримання дружніх, здорових та рівномірно розміщених сходів є висів високосхожого, вільного від інфекції насіння.

За роки досліджень у лабораторних та польових умовах вивчався вплив грунтової інфекції, як одного з важливих факторів, що пригнічує схожість насіння та початковий розвиток проростків.

Суттєво впливало на розвиток, формування густоти рослин та урожайність ураженість сходів коренеїдом.