Збінський Євген Федорович ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ПОДАТКОВОЇ ТАЄМНИЦІ В УКРАЇНІ

summary

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, мета і задачі, об’єкт і предмет, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію результатів і публікації.
Розділ 1 «Теоретико-методологічні засади правового режиму податкової інформації в Україні» складається з двох підрозділів.
У підрозділі 1.1 «Стан наукової розробленості теми дослідження» розглядається ґенеза вітчизняних та зарубіжних наукових робіт, присвячених окремим засадам правового режиму податкової таємниці.
Відсутність холістичного дослідження проблем податкової таємниці сприяла дискретності наукових розвідок цього напряму, що унеможливлює здійснення періодизації становлення та розвитку наукової думки з окресленням її змістової характеристики для кожного періоду.
Констатовано, що здебільшого дана проблематика розглядається в межах галузево-правових досліджень: у конституційно-правових розвідках розкривається зміст та особливості права на інформацію та права на доступ до інформації; у межах цивільно-правових досліджень – особливості цивільно-правового регулювання таких видів інформації з обмеженим доступом, як комерційна таємниця та ноу-хау; дослідження у сфері кримінального права присвячено окремим правопорушенням у сфері інформації з обмеженим доступом; розвідки з адміністративного, фінансового та інформаційного права є особливо інтенсивними та плюралістичними за змістом аспектів порушеної проблематики, серед яких особливості правового регулювання права громадян на інформацію у сфері державного управління, інформаційна безпека людини, суспільства та держави та специфіка окремих видів інформації з обмеженим доступом (державна таємниця, таємниця персональних даних тощо).
Лише у 2015 році були проведені комплексні монографічні дослідження, присвячені правовому режиму податкової інформації в Україні, в межах яких приділено деяку увагу правовому режиму податкової таємниці. Однак поза увагою дослідників залишилися питання визначення змісту, структури правового режиму податкової таємниці, розмежування понять «податкова таємниця», «податкова інформація», співвідношення понять «службова таємниця», «професійна таємниця», «податкова таємниця», «державна таємниця», організаційно-правового механізму захисту податкової таємниці тощо.
У зарубіжній юридичній доктрині найбільшу увагу приділено кримінально-правовим аспектам податкової таємниці, а саме незаконному отриманню і розголошенню відомостей, що становлять податкову таємницю, кримінально-правовій і кримінологічній характеристиці податкової таємниці, кримінально-правовому захисту податкової таємниці.
У підрозділі 1.2 «Поняття та ознаки податкової таємниці» розглянуто понятійно-категоріальний інструментарій дослідження, зокрема наукові підходи щодо розуміння понять «податкова інформація» та «податкова таємниця», а також дефініцій цих категорій у вітчизняних нормативно-правових актах.
Виокремлено два основні підходи у вітчизняній юридичній доктрині щодо визначення поняття «податкова таємниця». Згідно з першим підходом (вузьким) податкову таємницю становлять виключно відомості конфіденційного характеру про платника податків (Н. С. Нелюбина, А. В. Перов, А. В. Толкушкін, Т. О. Рекуненко). Відповідно до другого (широкого) підходу до податкової таємниці належить будь-яка податкова інформація з обмеженим доступом (О. А. Мандзюк, А. В. Торшин).
Розкривається зміст ознак та специфіка податкової таємниці як виду податкової інформації.
Запропоновано авторське визначення поняття «податкова таємниця» як сукупності конфіденційної, не загальнодоступної інформації платника податків, що стала відома співробітнику податкового органу у зв’язку з виконанням покладених на нього службових обов’язків, передбачених податковим законодавством.
Розділ 2 «Структура правового режиму податкової таємниці в Україні» складається з двох підрозділів.
У підрозділі 2.1 «Зміст правового режиму податкової таємниці в Україні» досліджуються поняття, ознаки, структура правового режиму податкової таємниці в Україні.
Дано авторське визначення поняття «правовий режим податкової таємниці» та виокремлено основні його ознаки.
Аналіз низки нормативно-правових актів, що визначають окремі види правового режиму, дав змогу виокремити декілька підходів щодо структури правового режиму. Згідно з першим — правовий режим репрезентується крізь призму окреслення правового статусу об’єкта та суб’єктів правового режиму, а також юридичної відповідальності за порушення режимних правил. Відповідно до другого підходу правовий режим охоплює мету, завдання, сферу дії, принципи, права та обов’язки суб’єктів, правовий статус об’єкта, відповідальність за порушення режимних правил.
Охарактеризовано такі елементи правового режиму податкової таємниці в Україні: мету; принципи; об’єкт; правовий статус (права та обов’язки, повноваження) суб’єктів; відповідальність за порушення правового режиму податкової таємниці тощо.
У підрозділі 2.2 «Інституційно-функціональний механізм забезпечення правового режиму податкової таємниці в Україні» визначено правовий статус суб’єктів податкової таємниці, а саме платників податків та Державної фіскальної служби України в особі відповідних структурних підрозділів або конкретних посадових чи службових осіб, які отримали доступ до конфіденційної інформації платників податків у зв’язку з необхідністю виконання покладених на них обов’язків.
Зазначено, що в апараті Державної фіскальної служби України окремі напрями захисту податкової таємниці забезпечуються такими структурними підрозділами, як Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації та Департамент інфраструктури.
Констатовано, що нині відсутнє чітке та уніфіковане визначення прав та обов’язків суб’єктів податкової таємниці у сфері захисту такої інформації у вітчизняному податковому законодавстві. Здебільшого норми Податкового кодексу України, що визначають повноваження органів Державно фіскальної служби України, розпорошені в різних розділах та мають уповноважуючий, а не зобов’язальний характер.
Розділ 3 «Удосконалення правового режиму податкової таємниці» складається з двох підрозділів.
У підрозділі 3.1 «Зарубіжне законодавство у сфері правового режиму податкової таємниці» розкрито особливості міжнародного нормативно-правового регулювання суспільних відносин у сфері податкової таємниці.
Констатовано, що забезпечення податкового режиму податкової таємниці у європейських країнах виникає і формується у зв’язку з упровадженням на початку ХХ століття поняття «комерційна таємниця».
У ХХІ столітті інститут податкового режиму податкової таємниці у країнах Європейського Союзу формується під впливом комплексного підходу та демократичного устрою держав, що базується на загальних принципах відкритості та забезпечення доступу до інформації. Водночас політика фіскальних органів щодо забезпечення податкового режиму податкової таємниці не передбачає переходу до дозвільного принципу для надання інформації, яка містить податкову таємницю.
Значну роль в упорядкуванні суспільних відносин у цій сфері відіграє Організація економічного співробітництва та розвитку, яка розробляє акти модельного законодавства.
У підрозділі 3.2 «Напрями підвищення ефективності правого режиму податкової таємниці в Україні» окреслено магістральні шляхи вдосконалення вітчизняного нормативно-правового регулювання суспільних відносин у сфері податкової таємниці.
Констатовано, що в сучасному українському законодавстві не унормовано концептуальні засади нормативно-правового забезпечення суспільних відносин у сфері податкової таємниці.
У межах дослідження автором проводилось опитування 200 платників податків, що надають конфіденційну інформацію до Державної фіскальної служби України. На думку респондентів, вітчизняне законодавство, що регулює суспільні відносини у сфері захисту податкової таємниці, є недостатньо ефективним (63 %). Серед причин розголошення податкової таємниці респонденти визначили обговорення співробітниками у колі друзів службових питань (5 %), бажання співробітника заробити додаткові гроші будь-яким способом (53 %), відсутність адекватних правил захисту податкової таємниці (34 %), незадовільний стан інформаційно-технічного забезпечення діяльності Державної фіскальної служби України (8 %). Не менш вагомим чинником, який негативно впливає на рівень захисту правового режиму податкової таємниці, є його латентність, адже здебільшого у разі порушення права на захист податкової таємниці (користування Вашою конфіденційною інформацією без Вашого дозволу) платники податків до правоохоронних органів не звертались (86 %), попри те, що 74 % респондентів зауважили, що право на захист податкової таємниці порушувалось більше 10 раз, та 45 % осіб визнали, що розголошення іншими особами податкової таємниці завдало шкоди їхній діяльності.
Надано визначення поняття «ефективність правового режиму податкової таємниці» та виокремлено основні фактори, що на неї впливають.
Підтримано пропозицію тих дослідників, які зазначають про необхідність закріплення в межах Податкового кодексу України поняття «податкова інформація» як комплексної категорії, що охоплює відкриту податкову інформацію та податкову інформацію з обмеженим доступом; системи податкової інформації; особливостей правового режиму відкритої податкової інформації та податкової інформації з обмеженим доступом, а також аргументовано доцільність визначення в межах даного нормативно-правового акта поняття «податкова таємниця», переліку інформації, що становить такий вид інформації; правомірних випадків розголошення податкової таємниці, а також переліку правопорушень у цій сфері; прав, обов’язків суб’єктів забезпечення правового режиму податкової таємниці; видів юридичної відповідальності за порушення суб’єктами забезпечення правового режиму податкової таємниці тощо.
Аргументовано, що важливим напрямом підвищення ефективності правого режиму податкової таємниці в Україні є доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею «Порушення порядку отримання, зберігання і використання податкової таємниці, що призвело до її розголошення», а також розроблення та ухвалення Інструкції про порядок підготовки, обліку, зберігання та знищення документів, справ, видань і матеріалів, що містять податкову таємницю, в податкових органах, де б визначались концептуальні засади нормативно-правового регулювання суспільних відносин у сфері податкової таємниці: обов’язки співробітників податкових органів із забезпечення податкової таємниці; порядок розробки, реєстрації, приймання, передачі, оформлення, адресування, пересилки та доставки, знищення документів та матеріалів, що містять податкову таємницю; режим зберігання документів і матеріалів, що містять податкову таємницю; особливості захисту інформації, що містить податкову таємницю, під час використання електронних засобів її обробки, передавання і зберігання та інших матеріальних носіїв інформації; підстави та зміст відповідальності за втрату чи розголошення документів та матеріалів, що містять податкову таємницю тощо.
Зазначено, що з метою підвищення ефективності правового режиму податкової таємниці особливу увагу слід приділити вдосконаленню кадрової політики шляхом ревізії знань співробітників Державної фіскальної служби України норм законодавства про податкову таємницю та правил поводження з нею з метою недопущення її розголошення чи інших порушень у цій сфері.