Жиліна Т.М. Паразитичні нематоди картоплі в Східному Поліссі України: поширення, шкодочинність та методи контролю чисельності

summary

У вступі дана загальна характеристика роботи, показана її актуальність, поставлені мета та завдання досліджень, висвітлені новизна та практичне значення одержаних результатів.

Стан досліджень з нематодозів картоплі

(огляд літератури)

Подається аналітичний огляд літератури. На основі узагальнення даних літератури висвітлено стан вивчення паразитичних нематод картоплі, зокрема поширення золотистої цистоутворюючої та стеблової картопляних нематод. Описано симптоми прояву нематодозів та їх шкодочинність. Наведені сучасні заходи захисту картоплі від глободерозу та дитиленхозу. В ході аналізу наукової літератури показано необхідність проведення досліджень по з'ясуванню ступеня зараженості картоплі G. rostochiensis та D. destructor в Чернігівській області та втрат урожаю від цих паразитів. Доведено, що заходи захисту проти картопляних нематод потребують удосконалення.

Місце, матеріал та методи досліджень

Наукові дослідження проводили на присадибних ділянках Чернігівського району Чернігівської області та на агробіостанції Чернігівського державного педагогічного університету, яка також розташована в цьому районі.

Дослідження проводили за загальноприйнятими методиками (Кирьянова, Кралль, 1971; Деккер, 1972; Метлицкий, 1978; Сигарёва, 1986).

Видовий склад фітонематод картоплі вивчали на двох ділянках розміром 100 м², що відрізнялись тривалістю окультурювання. Ділянка 1 раніше ніколи не оброблялася і являла собою природний ценоз, а після розорювання в 2002 році картопля тут була висаджена вперше (далі природний ценоз). На ділянці 2 картопля вирощувалась беззмінно протягом 15 років (далі агроценоз). Ділянки розташовані поруч. На обох ділянках було висаджено по два сорти картоплі. Один з них – Придеснянська- сприйнятливий до G. rostochiensis, а другий – Дзвін – стійкий.

Для визначення статусу домінування видів використовували коефіцієнт постійності виду Кассагнау (СС) (Сassagnau, 1961), а подібності видового складу - індекс Жаккарда (Jaccard, 1912).

З метою з’ясування поширення G. rostochiensis в Україні проаналізовані річні звіти обласної інспекції з карантину рослин за 1986-2003 роки.

Власні обстеження поширення золотистої цистоутворюючої та стеблової картопляних нематод проводили в 96 населених пунктах з 20 районів області.

Всі дані оброблені методом статистичного аналізу (Доспехов, 1995).

Комплекс фітонематод ризосфери картоплі

Охарактеризовані особливості структури комплексів фітонематод ризосфери картоплі в різних за тривалістю окультурювання ценозах. Всього в ризосфері картоплі було виявлено 57 видів фітонематод, що належать до 49 родів, 27 родин, 5 рядів. За кількістю видів найповніше репрезентовані два ряди: Tylenchida та Rhabditida, до яких належить 16 видів (34%) і 15 видів (32%) фітонематод в природному ценозі та 19 видів (40%) і 14 видів (30%) в агроценозі відповідно (рис. 1). Отже, ці два ряди займають в таксономічній структурі комплексу найбільшу частку, що становить в природному ценозі 66%, а в агроценозі – 70%.

Рис. 1. Таксономічна структура комплексу фітонематод двох ценозів, що відрізняються тривалістю окультурювання

В кожному із двох досліджуваних ценозів виявлено по 47 видів фітонематод, серед яких 37 є спільними. Виявлені види розподіляються між трьома еко-трофічними групами в такому співвідношенні: фітогельмінти - 11 видів, мікогельмінти - 13 видів, сапробіонти - 33 види. Коефіцієнт подібності Jaccarda (J) вищий для видового складу всього комплексу нематод (0,65) та мікогельмінтів (0,70), ніж для фітогельмінтів (0,55) та сапробіонтів (0,62).