ЗМІНИ ПОВЕДІНКИ І ДЕЯКИХ КОНСТАНТ ГОМЕОСТАЗУ У ЩУРІВ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ЕСТРАЛЬНОГО ЦИКЛУ, ПРИ ГОНАДНІЙ НЕДОСТАТНОСТІ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЇ

summary

Матеріали і методи досліджень. Досліди проводили на самицях безпорідних білих щурів, масою від 220 до 300 грамів, із стійким 4–5-денним естральним циклом, стадії якого визначали методом вагінальних мазків. Реєстрацію показників лейкограми, водно-сольового обміну і грумінгу, а також концентрації основних статевих гормонів у крові інтактних тварин здійснювали на всіх стадіях естрального циклу.

Формування посткастраційного синдрому спостерігали через 4–5 днів після оваріектомії та підтверджували за допомогою визначення рівня статевих гормонів у крові, а також методом вагінальних мазків.

Чотири дослідні групи складали оваріектомовані самиці, яким через місяць після формування посткастраційного синдрому проводили різні варіанти корекції. Першій дослідній групі одноразово підшкірно вводили естрадіол-дипропіонат у дозі 50 МО, другій – протягом 5 днів наносили на шкіру кореня хвоста гормональний препарат „Дивигель”, що містить естрадіол у дозі 1 мг на 1 г препарату (загальна доза 0,1 мг на 1 кг маси тіла тварини), третій групі здійснювали алотрансплантацію культури оваріальних тканин, четвертій групі пересаджували ксеногенну культуру тканин яєчників.

Органоспецифічні культури оваріальних тканин готували на базі Центру клітинної та тканинної трансплантації Донецького національного медичного університету ім. М. Горького.

Лейкоцитарна формула обчислювалась за загальноприйнятою методикою (Базарнова М.А., 1988). В усіх груп щурів здійснювали забір крові для визначення вмісту основних статевих гормонів у сироватці методом ІФА. Для аналізу використовували пул крові. У всіх тварин проводили облік споживання води і сольового розчину (0,9% NaCl), а також виділення сечі й концентрації у ній хлоридів.

Спостереження за реакціями самоочищення проводили у різний час протягом всього світлового дня за методикою Свідерської Г.Є. (1993) у власній модифікації (Кустов Д.Ю., 2006).

Статистична обробка результатів експерименту проводилась в середовищі пакетів статистичного аналізу MedStat (версія 4, серійний номер MS000071) і Microsoft Excel (Лапач С.Н., 2000).

Результати дослідження та їх обговорення. За фізіологічних змін в організмі, пов’язаних із коливаннями концентрації статевих гормонів у крові, у щурів було відмічено збільшення загальної кількості лейкоцитів, і, зокрема, нейтрофільних елементів і лімфоцитів, при зниженні вмісту моноцитів у фолікулярну фазу циклу, коли концентрація естрадіолу досягає свого максимального значення. При зниженні концентрації естрадіолу в крові спостерігалось також і зниження кількості нейтрофілів і лімфоцитів, при деякому підвищенні кількості еозинофілів і моноцитів.

Останні дослідження говорять про неоднозначність і багатоплановість впливу статевих стероїдів на різні ланки імунної системи та залежність спрямованості імунної відповіді від концентрації естрогенів або прогестерону (Горбунова О.Л., 2007).

У наших дослідженнях оваріектомія призводила до істотного зниження кількості лейкоцитів у крові, що особливо чітко видно на прикладі лімфоцитів (табл. 1). У той же час, вміст еозинофілів і моноцитів зростав. Гормональна корекція гонаддефіцитного стану не спричиняла повноцінного відновлення показників лейкограми. Введення естрадіолу відновлювало рівень лейкоцитів у крові за рахунок збільшення кількості нейтрофілів і еозинофілів, проте абсолютно не впливало на рівень лімфоцитів. Застосування „Дивигелю” не призводило до збільшення загальної кількості лейкоцитів у крові, не впливало на вміст лімфоцитів і моноцитів, але знижувало кількість еозинофілів до рівня інтактних тварин, збільшуючи вміст нейтрофілів. Трансплантаційні варіанти корекції гонадної недостатності були ефективнішими у відновленні показників лейкограми. При алотрансплантації культури тканин яєчників показники лейкограми максимально наближались до норми. При ксенотрансплантації загальна кількість лейкоцитів у крові змінювалась несуттєво, але при цьому ще більше знижувався вміст нейтрофілів, у той же час вміст еозинофілів і лімфоцитів відновлювався до норми.