ЗОБОВ\'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК ЗАВДАННЯ ШКОДИ СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ МИТНИХ ОРГАНІВ, В ЦИВІЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ Автореферат

Актуальність теми. Забезпечення права на відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями посадових осіб державних органів, відображає загальну тенденцію посилення захисту прав приватної особи, яка має місце в останні десятиліття Ця тенденція зумовлена тим, що невиконання державою обов'язків перед громадянами тягне кризу довіри до влади і намагання громадян задовольнити свої інтереси неправовими засобами У цих умовах необхідним є забезпечення послідовної державно-правової політики при вирішенні питання про відповідальність влади та ії представників.

Історія розвитку законодавства про відповідальність держави за акти органів влади свідчить про те, що спочатку рішення відрізнялись крайньою помірністю і лише з часом була визнана необхідність державної винагороди тих, хто невинно постраждав внаслідок управлінських, судових помилок тощо.

Ідеї західноєвропейських вчених про державну винагороду жертв судових помилок та неналежного управління знайшли своїх прихильників і в Російській імперії У другій половині XIX - на початку XX ст. їх було розвинуто у працях І.Я. Фойницького, Н.В. Розша, С.В. Хрульова, П.І. Люблінського, В.Н. Ширяева та ін. Проте російське законодавство того часу так і не змогло повною мірою врахувати прогресивні правові рішення західних країн, спрямованих на захист жертв помилок правосуддя та неналежного управління.

В СРСР тривалий час взагалі не передбачалося право громадян на подання позовів до держави, оскільки вважалося, що при соціалізмі неможливе порушення прав людини народною владою Лише у 1962 році вперше в практиці законодавства в СРСР було закріплено положення про відповідальність державних установ (але не держави) за шкоду, заподіяну громадянам неправомірними діями посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду у випадках і в межах, передбачених спеціальним законом Але і воно довгий час мало суто декларативний характер.

Із здобуттям незалежності Україна почала розбудову демократичної правової держави, формування громадянського суспільства, у центрі уваги якого - людина, захист ц законних інтересів та задоволення потреб Конституція України 28 червня 1996 року вперше в історії українського конституціоналізму закріпила право громадян на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого

влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56).

Із прийняттям низки нормативно-правових актів, які регулюють відносини, пов'язані з відшкодуванням шкоди, в Україні були створені певні правові передумови для реалізації принципу відповідальності держави перед особою за порушення, допущені у галузі державного управління.

Разом з тим, сучасне українське законодавство фактично ґрунтується на принципі обмеженої відповідальності держави, передбачаючи відшкодування шкоди тільки у випадку завдання шкоди при здійсненні правосуддя у кримінальних справах.

Слід зазначити, що наукова розробка відповідної проблематики в юридичній літературі певний час велась досить активно (праці В.Т. Нора, Г.В. Єрьоменко, С.Д. Русу, А.М. Савицької, О.І. Щербака), але значна кількість питань все ще залишається недослідженою. Зокрема, сказане стосується проблем відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями митних органів щодо яких спеціальні дослідження практично відсутні.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що питання відповідальності держави за незаконні дії службових осіб митних органів, відшкодування шкоди, завданої громадянину, є актуальними з теоретичної та практичної точок зору Все це є підставою для всебічного дослідження цієї проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає плану наукових досліджень кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії у рамках теми «Рецепція римського приватного права Кодифікація цивільного законодавства в Україні» Затверджена на засіданні кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії 12 вересня 2002 року, протокол № 2.