Радзівіл Катерина Павлівна Динаміка професійних очікувань майбутніх психологів у навчальному процесі : Радзивил Екатерина Павловна Динамика профессиональных ожиданий будущих психологов в учебном процессе Radziwill Kateryna Pavlivna Dynamics of professional expectations of future psychologists in the educational process

brief description

Радзівіл Катерина Павлівна, викладач-стажист кафе­дри психології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: «Динаміка професійних очікувань майбутніх психологів у навчальному процесі» (19.00.07 - педагогічна та вікова психологія). Спецрада К
у Національній академії Державної прикордон­ної служби України імені Богдана Хмельницького

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького,
Державна прикордонна служба України

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

РАДЗІВІЛ КАТЕРИНА ПАВЛІВНА

УДК 159.9.072.43:378(043.3)

ДИСЕРТАЦІЯ

ДИНАМІКА ПРОФЕСІЙНИХ ОЧІКУВАНЬ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_ К. П. Радзівіл
Науковий керівник – Якимчук Борис Андрійович, кандидат психологічних наук, доцент

Умань ‒ 2018

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………. 18
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
СТАНУ ДОСЛІДЖЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНИХ ОЧІКУВАНЬ ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ ……………………….

25
1.1 Теоретичний аналіз сутності, видів та функцій професійних
очікувань у сучасній психологічній науці …………………………………...
25
1.2 Динаміка професійних очікувань у навчальному процесі як
показник професійного становлення майбутніх психологів ……………….
52
1.3 Чинники динаміки професійних очікувань майбутніх психологів
у процесі навчання …………………………………………………………….
66
Висновки до розділу …………………………………………………... 83
РОЗДІЛ 2 ПСИХОДІАГНОСТИКА ЗМІНИ ПРОФЕСІЙНИХ ОЧІКУВАНЬ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ В ПРОЦЕСІ
НАВЧАННЯ …………………………………………………………………..

87
2.1 Психодіагностичний інструментарій дослідження динаміки
професійних очікувань майбутніх психологів у навчальному процесі ……
87
2.2 Характеристика вибірки та організація констатувального
експерименту …………………………………………………………………..
96
2.3 Психологічний аналіз результатів дослідження динаміки
професійних очікувань майбутніх психологів у навчальному процесі ……
99
Висновки до розділу …………………………………………………... 119
РОЗДІЛ 3 ПСИХОКОРЕКЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОЧІКУВАНЬ
СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ………...

122
3.1 Методологічні принципи та організація формувального
експерименту з психокорекції професійних очікувань у навчальному процесі ………………………………………………………………………….

122
3.2 Зміст, умови та результати впровадження авторської програми
психокорекції професійних очікувань ……………………………………….
128

3.3 Методичні рекомендації для викладачів щодо психокорекції
професійних очікувань майбутніх психологів у процесі фахової підготовки у вищому навчальному закладі ………………………………….

157
Висновки до розділу …………………………………………………... 166
ВИСНОВКИ …………………………………………………………… 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………... 173
ДОДАТКИ ……………………………………………………………… 193
Додаток А Структурно-змістовна модель динаміки професійних
очікувань у навчальному процесі …………………………………………….
194
Додаток Б Анкета ………………………………………………………. 195
Додаток В Вивчення динаміки мотивів навчальної діяльності ……... 197
Додаток Д Комплекс вправ психокорекції професійних очікувань
майбутніх психологів у груповому тренінгу ………………………………...
198
Додаток Е Результати впливу формувального експерименту на
динаміку мотивації до успіху та уникнення невдачі ………………………..
209
Додаток Ж Результати формувального впливу на динаміку
мотивації навчальної діяльності експериментальної групи ………………..
210
Додаток И Індивідуальна діагностико-психокорекційна робота
із протагоністом М. ……………………………………………………………
211
Додаток К Список питань для написання професійного есе ……….. 219
Додаток Л Акти реалізації ……………………………………………... 220
Додаток М Список публікацій здобувача …………………………….. 225

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Головною метою сучасної державної стратегії розвитку освіти є розробка та впровадження до освітнього середовища програм особистісного становлення майбутнього фахівця, спрямованих на максимальне розкриття його особистісних якостей, здібностей, нахилів та інтересів. Свідченням спрямованості сучасної освітньої сфери на особистісну реалізацію суб’єкта навчальної діяльності є «Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки».
З огляду на визначені пріоритети державної освітньої політики, актуальним є дослідження суб’єктивної реальності майбутнього психолога, динаміки його очікувань стосовно майбутньої професійної діяльності у навчальному процесі. Наукові здобутки в галузі методології підготовки психолога демонструють, що її специфіка не зводиться лише до здобуття наукової ерудиції та теоретичних знань, оскільки основним інструментом у професійній діяльності є особистість психолога. Вивчення та аналіз динаміки професійних очікувань майбутніх психологів дозволяє створити оптимальні умови у навчальному процесі для ефективного розвитку професійних навичок та формування особистісної зрілості майбутнього фахівця.
Передумови формування очікування стосовно майбутньої діяльності (дії) вивчалися у психофізіологічних та поведінкових теоріях П. К. Анохіним, М. О. Берштейном, Е. Брунсвіком, Р. Вудвортсом, І. П. Павловим, Е. Толменом. Феномену очікування як антиципаційного явища присвячено наукові праці І. Г. Батраченка, Т. П. Борисової, О. А. Коновалової, Б. Ф. Ломова, Л. О. Регуш, Є. М. Суркова та ін. Проблему психологічного очікування досліджували представники теорії соціального научіння (А. Бандура, Д. Роттер), теорії соціальних ролей (Р. Бернс, Дж. Мід, Т. Шибутані), теорії когнітивного дисонансу (Л. Фестінгер), теорії мотивації (В. Врум, Д. Макклеланд, Х. Хекгаузен).

З позиції педагогічної психології професійні очікування розглядалися як компонент професійної спрямованості майбутнього психолога (Л. І. Божович, Л. С. Виготський, Є. Ф. Зеєр, В. С. Мерлін, К. К. Платонов), як життєва та професійна перспектива (Т. М. Титаренко, Н. Ф. Шевченко), як професійна позиція (Є. Ф. Зеєр, В. Г. Панок).
Очікування у професійному становленні майбутнього психолога у навчальному процесі вивчали Ж. П. Вірна, К. О. Міхно, В. Д. Потапова, Н. В. Пророк, К. Чарнецкі, Т. С. Яценко, вплив очікувань на навчальну мотивацію – А. К. Маркова, професійний розвиток – О. О. Бодальов, Є. О. Клімов, Дж. Равен, А. О. Реан, самовизначення – Н. І. Пов`якель, Т. М. Титаренко, А. П. Фрадинська.
Останні розробки концепту професійних очікувань та їхнього впливу на навчально-професійний потенціал особистості подано низкою українських та зарубіжних науковців: Т. П. Борисовою, О. А. Коноваловою, М. В. Суряковою, О. В. Тишковським, А. П. Фрадинською.
Незважаючи на значну кількість наукових розвідок, дотичних до теми нашого дослідження, необхідно зазначити, що динамічний аспект професійних очікувань майбутніх психологів вивчено недостатньо.
Отже, загальна науково-теоретична та практична значущість, актуальність проблеми та її недостатнє науково-психологічне і практичне опрацювання зумовили вибір теми дослідження «Динаміка професійних очікувань майбутніх психологів у навчальному процесі».
Науковим завданням є теоретичне обґрунтування та вивчення закономірностей динаміки професійних очікувань майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до плану наукової діяльності Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини в межах науково- дослідної роботи «Психологічні засади оптимізації індивідуально-професійного розвитку практичних психологів в процесі навчання у ВНЗ» (0113U000328).

Роль здобувача у виконанні цієї роботи полягає у розробці теоретичних положень та впровадженні експериментального дослідження динаміки професійних очікувань майбутніх психологів у навчальному процесі.
Тему дисертації затверджено вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 7 від 25.02.2013 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 26.03.2013 р.).
Мета дослідження – обґрунтувати й експериментально дослідити динаміку професійних очікувань майбутніх психологів на різних етапах їхнього професійного навчання.
Відповідно до сформульованої мети визначено такі завдання дослідження:
1. Проаналізувати теоретичні підходи вчених щодо проблеми професійних очікувань; визначити сутність, функції та чинники професійних очікувань майбутніх психологів у процесі навчання.
2. Визначити основні критерії динаміки професійних очікувань студентів- психологів. Розробити та обґрунтувати експериментально-діагностичний інструментарій дослідження динаміки професійних очікувань майбутніх психологів у процесі навчання.
3. Обґрунтувати і верифікувати у практиці діяльності у закладах вищої освіти авторську програму, спрямовану на психокорекцію професійних очікувань майбутніх психологів у навчальному процесі.
4. Розробити методичні рекомендації для викладачів закладів вищої освіти щодо психокорекції професійних очікувань майбутніх психологів у процесі фахової підготовки.
Об’єкт дослідження – професійні очікування особистості.
Предмет дослідження – динаміка професійних очікувань майбутніх психологів у навчальному процесі.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що навчальний процес як система організаційно-методичних та дидактичних заходів здійснює вплив на динаміку професійних очікувань майбутніх психологів; психокорекція особистісної сфери майбутнього психолога у навчальному процесі зумовлює зміни суб’єктивного змісту професійних очікувань студентів-психологів.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз, синтез та узагальнення – з метою теоретико-методологічного аналізу стану дослідженості проблеми дослідження; емпіричні: a) діагностичні: експертна оцінка – для вивчення ставлення викладачів до проблеми професійних очікувань; письмове та усне опитування, тестування – для дослідження динаміки професійних очікувань майбутніх психологів, встановлення основних поведінкових та мотиваційних тенденцій цих очікувань, самооцінки та рівня домагань студентів-психологів, дослідження навчальної мотивації та соціально-перцептивної сфери; б) розвивальні: лекції, практичні заняття, самостійна робота, психокорекційний тренінг, індивідуальна психокорекція (метод аналізу тематичних психомалюнків), методи групової роботи (групова дискусія, психогімнастика, невербальна взаємодія, рольова гра, психодрама) – з метою психокорекції деструктивних професійних очікувань обстежуваних; методи математико- статистичної обробки: методи первинної обробки даних (визначення середнього арифметичного), T-критерій Стьюдента, Т-критерій Вілкоксона, r-коефіцієнт рангової кореляції Спірмена – з метою кількісно-якісної обробки одержаних результатів для їхньої подальшої інтерпретації.
Наукова новизна одержаних результатів:
уперше:
науково обґрунтовано та теоретично доведено емоційно-особистісний компонент очікувань у системі антиципаційних явищ;
обґрунтовано вплив несвідомих аспектів психіки на формування професійних очікувань майбутніх психологів;
визначено критерії динаміки професійних очікувань (мотиваційна тенденція до успіху та уникнення невдачі, рівень самооцінки, рівень домагань,

привабливість професійної діяльності, мотивація до навчальної діяльності та інтерактивно-перцептивна компетентність);
обґрунтовано доцільність психокорекції професійних очікувань майбутнього психолога;
розроблено та впроваджено комплексну авторську програму психокорекції професійних очікувань майбутніх психологів;
удосконалено:
семантичне поле поняття «професійні очікування» у контексті фахової підготовки майбутніх психологів;
уточнено чинники динаміки професійних очікувань майбутніх психологів.
одержали подальший розвиток:
психологічні уявлення про сутність, функції та чинники професійних очікувань у навчальному процесі;
метод аналізу тематичних психомалюнків у контексті репрезентації психіки, несвідомих аспектів професійних очікувань майбутніх психологів та діагностико-корекційних можливостей.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці й упровадженні авторської програми психокорекції у навчальному процесі, що дозволила покращити показники динаміки професійних очікувань майбутніх психологів за визначеними критеріями; в упровадженні у практику навчального процесу глибинно-психологічного підходу у діагностиці, психопрофілактиці та психокорекції неадекватних професійних очікувань майбутніх психологів; у розробці методичних рекомендацій для викладачів закладів вищої освіти щодо психокорекції професійних очікувань майбутніх психологів у процесі фахової підготовки.
Результати дослідження застосовані у навчальному процесі у курсах лекційних і практичних занять з навчальних дисципліни «Вступ до спеціальності», «Психологія вищої школи», «Методика роботи практичного психолога», а також у програмах планових заходів «Центру психологічного

діагностування та тренінгових технологій «Інсайт» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка про впровадження № 139/03-а від 19.06.2017 р.), Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (довідка про впровадження
№ 03-28/01/1832 від 27.06.2017 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка про впровадження № 1591/01 від 30.06.2017 р.) і Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка про впровадження № 673 від 26.07.2017 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі подані в дисертації наукові результати отримано автором самостійно. У колективній монографії [121] особисто здобувачу належить здійснення аналізу та синтезу наукових підходів щодо основних положень системи професійних очікувань майбутніх психологів, а також обробка результатів дослідження динаміки професійних очікувань майбутніх психологів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-практичних та наукових конференціях і семінарах: міжнародних –
«Педагогіка і психологія: перспективні та пріоритетні напрями досліджень» (м. Львів, 2013 р.), «Психологія і педагогіка на сучасному етапі розвитку наук: актуальні питання теорії і практики» (м. Одеса, 2016 р.), «Роль і місце психології і педагогіки у формуванні сучасної особистості» (м. Харків, 2017 р.); всеукраїнських – «Актуальні проблеми та особливості діяльності психолога в закладах освіти» (м. Умань, 2013 р.), «Проблеми та перспективи розвитку практичної психології в Україні» (м. Умань, 2015 р.).
Публікації. Основні результати дослідження за темою дисертації опубліковано у 14 наукових публікаціях, із них 7 наукових статей – у фахових виданнях України у галузі педагогіки та періодичних виданнях, включених до наукометричних баз даних, 5 публікацій – у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 226 найменувань, та 10 додатків на 34 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 227 сторінок. Обсяг основного тексту складає 155 сторінок і містить 5 рисунків на 5 сторінках та 20 таблиць на 19 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Виходячи з теоретичного аналізу положень основних концепцій, які розглядають феномен передбачуваної діяльності індивіда, встановлено, що очікування майбутнього психолога у навчальному процесі належать до антиципаційних феноменів. Систему професійних очікувань складають когнітивний (бажаний образ майбутньої діяльності), соціальний (прийняття очікувань соціуму, рольові очікування) та особистісний (очікування стосовно себе у діяльності) компоненти очікування.
Об’єктивні чинники професійних очікувань зумовлюють професійні очікування у двох основних аспектах – професійному та соціальному. Процес засвоєння нової інформації та соціальне професійне середовище зумовлюють формування когнітивних світоглядних конструктів, які детермінують очікування студента-психолога стосовно майбутньої професійної діяльності. Внутрішньо-детерміновані (суб’єктивні) чинники професійних очікувань поділяються на усвідомлені та несвідомі. Мотивація, рівень домагань, привабливість професійної діяльності, засвоєні вміння та навички, прагнення до самоактуалізації зумовлюють формування свідомих очікувань стосовно власної навчально-професійної діяльності. Детермінантами несвідомих професійних очікувань є несвідомі світоглядні конструкти ідеалізованого «образу Я», сформованого під впливом едипової ситуації, які зумовлюють поведінкову стратегію особистості до успіху або до уникнення невдачі. Функції очікування забезпечують налаштування у майбутнього психолога когнітивного образу професійної діяльності, прогнозу його комунікативної діяльності, адаптацію та регуляцію поведінки у навчальному процесі. Однак для професійного становлення майбутнього психолога характерною є особистісна значущість та залучення емоцій у формуванні образу майбутньої професійної діяльності, що визначають привабливість чи непривабливість останньої. З огляду на це, очікування майбутнього фахівця мають індивідуально-неповторну природу та

варіативність їхнього прояву у навчально-професійній поведінці студента- психолога.
2. Основними критеріями оцінки динаміки професійних очікувань майбутніх психологів є суб’єктивні (мотивація до успіху та уникнення невдачі, рівень самооцінки, рівень домагань) та об’єктивні (привабливість професійної діяльності, мотивація до навчальної діяльності, інтерактивно-перцептивна компетентність).
Відповідно до отриманих теоретичних даних було розроблено психодіагностичний інструментарій, що дозволив дослідити динаміку професійних очікувань майбутніх психологів під час їхнього навчання. Його застосування дозволило виявити такі закономірності професійних очікувань: найнижчий рівень адекватності професійних очікувань зафіксовано на 1-му курсі, у подальшому з кожним наступним курсом відбувається посилення реалістичності самооцінювання студентів-психологів, що зумовлює зростання показників у напрямку адекватності очікувань; у процесі дослідження виявлено зниження показників критеріїв, що характеризують суб’єктивну детермінацію очікувань майбутніх психологів, виявлено поступове збільшення відсотка респондентів за ознакою уникнення невдачі та зменшення поведінкової тенденції до успіху впродовж навчання; зафіксовано поступове зниження рівня показників з 1-го по 5-й курси за критеріями привабливості професії та навчальної мотивації, що зумовлює негативні тенденції щодо навчально- професійної діяльності; встановлено, що студенти-психологи 1-го курсу мають низький рівень інтерактивно-перцептивної компетентності, однак в процесі експериментального дослідження відмічено незначну поступову динаміку росту. Незважаючи на це, лише 10 % студентів мають високий рівень сформованості інтерактивно-перцептивної компетентності на прикінцевому етапі професіоналізації. Низький рівень основної професійної навички інтерактивно-перцептивної компетентності зумовлює ставлення студентів до себе як непридатних для виконання професійних завдань, що є основним чинником зниження показників усіх інших критеріїв професійних очікувань.

3. Отримані результати було враховано при обґрунтуванні і розробці авторської програми психокорекції професійних очікувань, яка передбачала реалізацію у навчальному процесі профілактичного теоретичного спецкурсу, групового психокорекційного тренінгу та індивідуальної роботи. Теоретичний спецкурс було спрямовано на підвищення психологічної обізнаності майбутніх психологів щодо феномену професійних очікувань та їхніх проявів. Груповий психокорекційний тренінг передбачав корекцію світоглядних когніцій майбутніх психологів, які зумовлювали негативні поведінкові тенденції та бар’єри в інтерактивно-перцептивній сфері, тим самим оптимізуючи навички міжособистісної взаємодії та упереджуючи очікування щодо вирішення особистісної проблеми у професійній діяльності. Індивідуальна робота дозволила здійснити глибинну психокорекцію особистісних деструкцій студентів-психологів, що зумовлювали злиття особистісного та професійного. Низка заходів, спрямована на психокорекцію професійних очікувань, надала можливість посилити навчальну мотивацію та адекватність самоочікувань, підвищити показники привабливості професії, відкоригувати поведінкову стратегію до успіху у напрямку росту показників та підвищити рівень інтерактивно-перцептивної компетентності.
Як результат, після впровадження авторської програми показники мотиваційної тенденції до успіху підвищилися на 18 %, адекватності самооцінки – на 18,99 %, привабливості професії на 9,03 %, мотивації до навчальної діяльності – на 2,2 %, інтерактивно-перцептивної компетентності – на 13,33 %.
4. За результатами успішної апробації авторської програми розроблено методичні рекомендації викладачам вищих навчальних закладів щодо психокорекції професійних очікувань майбутніх психологів у вищій школі, що дозволить здійснити низку підготовчих заходів для формування їхніх максимально реалістичних професійних уявлень та підготовки оптимального середовища для їхньої корекції методами загальнотеоретичних та групових психокорекційних технологій. Авторська програма психокорекції (спецкурс,

груповий тренінг, індивідуальна робота) може використовуватися психологічними службами університетів IV рівня акредитації для соціономічних професій та поелементно – впроваджуватися у поточну програму викладання фахових дисциплін з психології.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми динаміки професійних очікувань у становленні майбутнього психолога. Подальшого теоретичного вивчення та експериментального дослідження потребує проблема психокорекції професійних очікувань випускників та молодих спеціалістів- психологів у процесі їхньої професійної реалізації.