ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ РЕЧЕННЯ В РАННЬОНОВОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ : Экзистенциальные ПРЕДЛОЖЕНИЯ В РАННЕНОВОАНГЛИЙСЬКОМ языке: структурно-семантические и функциональные аспекты

LATEST NEWS

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

THE LAST FEEDBACK

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.



  • title:
  • ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ РЕЧЕННЯ В РАННЬОНОВОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ
  • Альтернативное название:
  • Экзистенциальные ПРЕДЛОЖЕНИЯ В РАННЕНОВОАНГЛИЙСЬКОМ языке: структурно-семантические и функциональные аспекты
  • The number of pages:
  • 202
  • university:
  • ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • The year of defence:
  • 2009
  • brief description:
  • ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

    На правах рукопису
    УДК 811.111’ 364 + 81’ 367.332


    Полховська Марина Володимирівна

    ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ РЕЧЕННЯ В РАННЬОНОВОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ


    Спеціальність 10.02.04 германські мови

    Дисертація
    на здобуття наукового
    ступеня кандидата філологічних наук

    Науковий керівник:
    доктор філологічних наук,
    професор Буніятова І.Р.





    ЖИТОМИР 2009











    ЗМІСТ





    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    5




    ВСТУП


    6




    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ РЕЧЕНЬ







    1.1. Категорія буття в мові


    15




    1.2. Екзистенційне речення як проблема теоретичного синтаксису .



    18




    1.2.1. Трактування екзистенційних речень у традиційній граматиці..



    20




    1.2.2. Функціональний підхід до вивчення екзистенційних речень..



    23




    1.2.3. Інтерпретація природи екзистенційного речення з позицій програми мінімалізму..



    30




    1.3. Становлення екзистенційних речень у германських мовах..


    40




    1.3.1. Поведінка підмета в контексті еволюції порядку слів в англійському реченні.



    41




    1.3.2. Позиція підмета в германських мовах..


    46




    1.3.2.1. Поява експлетивів у структурі германського речення



    47




    1.3.2.2. Експлетивнe there в історії англійської мови.


    52




    1.3.3. Характеристика дієслова в екзистенційному реченні.


    58




    1.3.3.1. Розвиток дієслова be в германських мовах: повнозначне та копулятивне вживання



    59




    1.3.3.2. Ергативні дієслова в екзистенційній конструкції..


    65




    1.4. Статус постдієслівної іменної фрази в екзистенціному реченні



    67




    1.4.1. Проблема визначення категорії означеності /неозначеності.



    67




    1.4.2. Обмеження означеності як критерій вживання іменної фрази в постпозиції до дієслова в екзистенційному реченні



    69




    Висновки до розділу 1.


    73





    РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ТА СЕМАНТИКА ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ РЕЧЕНЬ У РАННЬОНОВОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ







    2.1. Мовна ситуація в ранньоновоанглійський період .


    76




    2.2. Структурна організація екзистенційних речень.


    78




    2.2.1. Постдієслівна іменна фраза з модифікаторами в препозиції



    82




    2.2.2. Екзистенційні речення з модифікаторами в постпозиції до постдієслівної іменної фрази



    87




    2.2.2.1. Релятивні підрядні речення в позиції постмодифікаторів іменної фрази.



    87




    2.2.2.2. Неособові форми дієслова (інфінітив, дієприкметники І, ІІ) в позиції постмодифікаторів іменної фрази ...



    94




    2.2.3. Засоби позначення існуючого предмета в
    екзистенційному реченні.



    97




    2.2.4. Просторова та часова локалізація в екзистенційному
    реченні.......



    102




    2.2.5. Парадигматичний аспект екзистенційних речень


    107




    2.3. Проблема узгодження дієслова та асоціатива в
    ранньоновоанглійській мові..



    110




    2.4. Речення з повнозначним дієсловом be


    114




    2.5. Лексичні засоби вираження значення існування


    122




    Висновки до розділу 2.


    127







    РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКЗИСТЕНЦІЙНОГО РЕЧЕННЯ В РАННЬОНОВОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ







    3.1. Комунікативні типи екзистенційного речення..


    131




    3.2. Проекція СР та її вплив на інтерпретацію екзистенційного речення.



    134




    3.2.1. Акцентування іменної фрази


    136




    3.2.2. Акцентування екзистенційного дієслова


    138




    3.2.3. Акцентування локалізатора..


    140




    3.2.4. Випадки акцентування інших компонентів екзистенційного речення



    143




    3.3. Вживання структурно означених іменних фраз у постдієслівній позиції



    145




    3.4. Функції екзистенційних речень в організації тексту


    151




    3.4.1. Ретроспективний тип екзистенційних речень.


    152




    3.4.2. Проспективний тип екзистенційних речень ...


    158




    Висновки до розділу 3


    164




    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.


    166




    ГЛОСАРІЙ..


    172




    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..


    175




    СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ..


    198






    ВСТУП

    Синтаксис германських мов незмінно привертає увагу як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Сучасний етап розвитку граматичних студій позначений зростанням питомої ваги синтаксичних розвідок, виконуваних на різних концептуальних засадах. Інтересом до проблем синтаксичного ладу мови позначений доробок дослідників, які працюють у межах наукових парадигм вивчення мови як у синхронному [78; 80; 186], так і в діахронному аспектах [57; 63; 90; 147; 163; 189; 192]. Справжній прорив у вченні про речення та його окремі складники був досягнутий завдяки працям Н.Хомського та його послідовників [115; 124; 154; 161; 208; 223]. Генеративна теорія має важливі здобутки в дослідженні як загальних проблем синтаксису [18; 19; 20; 214; 226; 235], так і окремих синтаксичних конструкцій [65; 88; 92; 169; 171; 173; 182; 206].
    Вагомі досягнення когнітивістики другої половини ХХ початку ХХІ ст. відображені в працях Н.Хомського та представників його школи. Вони не тільки уможливлюють пояснення глибинних механізмів породження екзистенційних речень, а унаочнюють і з’ясовують відхилення від первісного напрямку їхньої динаміки. Категорія буття, одна з фундаментальних філософських категорій, знаходить вираження в судженні як акті пізнання навколишнього світу і в екзистенційних реченнях як реалізації такого типу судження в мові. Вона неодноразово привертала увагу лінгвістів в аспекті об’єктивації мови [3; 5; 10; 31; 54; 68; 83; 85; 105]. Проте в історичній перспективі динаміка мовного втілення категорії буття дотепер не стала об’єктом спеціального лінгвістичного дослідження. Недостатньо вивченою, зокрема, залишається репрезентація цієї категорії на синтаксичному рівні в термінах генеративної граматики, що відображає розвиток мовної свідомості й спільно з іншими лінгвістичними теоріями створює підґрунтя когнітивної парадигми лінгвістичного знання.
    Сучасний етап розвитку мовознавства орієнтує дослідника на комплексний підхід до аналізу екзистенційних речень, у рамках якого синтаксичні одиниці вивчаються з урахуванням їхньої структури, семантики та особливостей функціонування.
    Актуальність теми дисертації визначає пріоритетність використаного в ній генеративного підходу, який уможливлює абстраговану презентацію мовного знання, а також багатовимірність лінгвістичного аналізу, результатом чого стає виявлення зв’язків між формою, змістом і функцією синтаксичної одиниці. Своєчасність і необхідність дослідження також акцентує брак спеціальних праць, в яких висвітлювалися б особливості мовної об’єктивації категорії буття із залученням свідчень ранньоновоанглійського періоду.
    Зв’язокроботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми Функціонування мовних одиниць”, що розробляється в Житомирському державному університеті імені Івана Франка (тему затверджено вченою радою ЖДУ, протокол № 4 від 24 вересня 2004 року).
    Метароботи полягає в комплексному вивченні структурно-семантичних і функціональних властивостей екзистенційного речення з конструкцією there+V+NP+(Loc) у ранньоновоанглійській мові. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання низки конкретних завдань:
    дослідити процес закріплення експлетивного there у функції граматичного підмета, розкрити його семантику в історичній перспективі та визначити позицію породження експлетива в структурі речення;
    систематизувати структурні моделі екзистенційних речень у ранньоновоанглійській мові;
    окреслити особливості лексичної презентації значення буття в реченнях ранньоновоанглійського періоду;
    виявити вплив акцентуації окремих конституентів екзистенційного речення на зміст висловлення;
    з’ясувати особливості функціонування екзистенційних речень у ранньоновоанглійський період.
    Об’єктомдослідження є екзистенційні речення.
    Предметаналізу в роботі становлять структурно-семантичні та функціональні характеристики екзистенційного речення в ранньоновоанглійській мові.
    Матеріаломдослідження слугували екзистенційні речення з конструкцією there+V+NP+(Loc), відібрані методом суцільної вибірки з текстів ранньоновоанглійської мови, що склали 9800 сторінок. Загальна кількість одиниць 3300. Крім того, із зазначених джерел додатково дібрано 185 одиниць для ілюстрації вживання повнозначного дієслова be та виокремлення лексичних засобів експлікації значення буття.
    Вибір методів дослідження зумовлений метою, конкретними завданнями та фактичним матеріалом і включає: індуктивний метод, що спонукає формувати висновки на основі аналізу конкретного матеріалу, а теоретичні положення ретельно обґрунтовувати та ілюструвати мовними даними; метод трансформаційного аналізу, який дозволяє визначити структуру екзистенційного речення ранньоновоанглійського періоду; метод лінгвістичного опису, який передбачає дослідження явища безпосередньо в тексті і на цій базі систематизацію та узагальнення особливостей функціонування екзистенційного речення в ранньоновоанглійській мові; метод контекстуального аналізу, залучений для з’ясування змісту екзистенційних речень у текстах ранньоновоанглійської мови; кількісний метод для визначення питомої ваги в досліджуваному процесі різних засобів поширення структури екзистенційного речення.
    Методологічною основоюдослідження є розроблені Н. Хомським програма мінімалізму” (the Minimalist Program) [136] та питання мінімалізму” (Minimalist Inquiries) [137], суть яких полягає у розщепленні структури речення на функціональні та лексичні проекції. Пересув конституентів у структурі речення спрямований на перевірку неінтерпретованих ознак, а також на виконання конкретного комунікативного завдання. Акцентуація конституентів речення відбувається в межах функціональної проекції СР (complеmentizer phrase), яка додатково розщеплюється на дві проекції для топікалізованого ТорР (topic phrase) і акцентованого FocP (focus phrase) матеріалу. Обов’язковою вимогою для будь-якого англійського речення є відповідність принципу розширеної проекції (ПРП), який передбачає наявність підмета та наповнення позиції специфікатора у функціональній проекції ТР (tense phrase). Окрім цього, в основу дослідження покладено теорію ікс-штрих (X-bar theory), засадничим положенням якої є відхід від поняття ад’юнкції й представлення структури будь-якого речення у вигляді максимальних проекцій, відношень специфікатора й вершини [161].
    Наукова новизнаотриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній лінгвістиці здійснено комплексний аналіз структурно-семантичних та функціональних особливостей екзистенційного речення в мові ранньоновоанглійського періоду в аспекті програми мінімалізму Н.Хомського. Новим є пояснення шляхів породження граматичного суб’єкта в екзистенційному реченні ранньоновоанглійської мови, що відкриває можливість екстраполювати це пояснення на матеріал інших германських мов, обов’язковим правилом для яких є наявність у реченні граматичного суб’єкта. У межах виконаної роботи вперше були висвітлені питання, пов’язані з виявленням індексу засобів ускладнення структурної будови та особливостей акцентуації конституентів ранньоновоанглійського екзистенційного речення, девіантного узгодження дієслова і постдієслівної іменної фрази, вживанням означеної NPв структурі екзистенційного речення. Новим є також виокремлення додаткових (проспективного та ретроспективного) функціональних типів ранньоновоанглійського екзистенційного речення.
    Наукова новизна одержаних результатів може бути узагальнена в таких положеннях, що виносяться на захист:
    1. Категорія буття знаходить мовне втілення у комунікативних одиницях англійської мови на рівні синтаксису та лексики. Формування речень з конструкцією there+V+NP+(Loc) з експлетивним десемантизованим суб’єктом, що виступають синтаксичними репрезентантами категорії буття, завершується у ранньонованглійський період, оскільки вони набувають статусу граматично узуальних одиниць. Унаслідок нівелювання дієслівних флексій та нерозривно пов’язаного з цим процесом закріплення порядку слів SVO-типу в ранньоновоанглійській мові відбувається формування моделі екзистенційного речення з експлетивним семантично-спустошеним there та дієсловом буття be, яке набуває рис повнозначного дієслова з широким семантичним діапазоном від твердження про життя до місцезнаходження предмета, а згодом, у процесі історичного розвитку, звужує семантичний обсяг до статусу копули.
    2. Найпоширенішими засобами ускладнення структури екзистенційного речення є пре- та постмодифікація іменної фрази. У ранньоновоанглійській мові препозиція іменної фрази (NP) заповнена прикметниками звичайного або вищого ступеня, числівниками, інтенсифікаторами, граматикалізованими іменними фразами, що засвідчує ускладненість синтаксичної будови екзистенційного речення. Постмодифікація іменної фрази відбувається за участю релятивних речень (маркованих або немаркованих), інфінітивних конструкцій, дієприкметників І, ІІ. Вживання нульового релятивного маркера, породженого як у позиції внутрішнього, так і зовнішнього аргумента дієслова, є відмітною ознакою ранньоновоанглійського екзистенційного речення.
    3. Дієслово буття в мові ранньоновоанглійського періоду втрачає статус повнозначного, що свідчить про завершення становлення екзистенційної конструкції there+be+NP+Loc як знаку прямої номінації для визначення категоріального значення буття. Дієслово бути вживається в поєднанні з модальними дієсловами та граматикалізованим елементом let для експлікації значення можливості/неможливості буття, сумніву щодо способу буття, фатальності, неминучості буття предмета. Вибір конструкції з повнозначним дієсловом бути чи інших конструкцій, в яких значення буття передається лексичними засобами мови, залежить від означеності іменної фрази. У ранньоновоанглійській мові лексичними засобами експлікації значення буття є дієслова з семантикою (не)буття, початку, продовження, завершення буття, подієвості.
    4. Локалізація предмета в екзистенційному реченні ранньоновоанглійської мови відбувається за часовим і просторовим показниками. Часовий локалізатор експлікований структурно (за допомогою прислівників часу, прийменникових фраз і підрядних речень) або семантично (через граматичну категорію дієслова). У той же час екзистенційному реченню ранньоновоанглійського періоду не притаманні просторові локалізатори, що визнає категорію буття як загальну, стійку характеристику простору.
    5. Акцентуація в екзистенційному реченні ранньоновоанглійського періоду окремих конституентів надає висловленню експресивності, підкреслює характеристики існуючого предмета, виділяє одну із висловлених рівнозначних ідей, змінює тему розмови. Задля досягнення цього структурні елементи екзистенційного речення зазнають пересуву або до функціональної проекції СР, яка додатково розщеплюється на функціональні проекції для розміщення як відомої, так і нової інформації, або до позиції специфікатора VP у разі медіальної акцентуації.
    6. Екзистенційні речення ранньоновоанглійської мови можуть бути віднесені до проспективного чи ретроспективного типів. Їх виділення виявляється можливим з урахуванням розташування інформації, що міститься в екзистенційному реченні. Проспективним екзистенційним реченням притаманні репрезентативна, контрадикторна, рефлексивна, темпорально-локативна функції. Відповідно до комунікативних завдань ретроспективним екзистенційним реченням властиві такі функції: генералізуюча, експланаторна, функція підтвердження/спростування інформації, функція повторення.
    Теоретичне значеннядослідження визначається внеском у загальну граматичну теорію германських мов, зокрема з’ясуванням формально-граматичної, семантико-синтаксичної та комунікативної будови екзистенційного речення із застосуванням генеративного підходу. Запропонована в дисертації методика аналізу екзистенційних речень дозволяє розширити інформацію про специфіку досліджуваного явища в англійській мові в синхронному та діахронному аспектах. Результати дослідження можуть бути використані для виявлення механізмів побудови інших синтаксичних одиниць і сприятимуть розв’язанню низки теоретичних питань історико-синтаксичних студій, зокрема проблеми статусу формальних підметів.
    Практична цінністьроботи полягає в можливості використання її основних результатів, теоретичних положень та висновків у курсах історії англійської мови (розділ Синтаксис”), теоретичної граматики (розділи Си
  • bibliography:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    Потреба комплексного вивчення синтаксичних явищ детермінує розвиток напрямів сучасних лінгвістичних досліджень. Серед них чільне місце посідає методологія генеративної граматики, яка уможливлює аналіз екзистенційних речень, з вивченням яких пов’язана низка невирішених питань, таких як: статус експлетивного there, місце його породження в структурі речення, аргументне оточення дієслова, його семантика, означеність/неозначеність іменної фрази, основні засоби ускладення структури речення буття тощо. Особливо актуальним є вивчення екзистенційних речень в історичній перспективі, зокрема в час їх остаточного становлення, з урахуванням останніх здобутків науки про мову.
    Синтаксична будова екзистенційного речення має своїми конституентами експлетив there, одноаргументне (неакузативне) дієслово, неозначену (необов’язково структурно) іменну фразу та будь-який поширювач (локативний, темпоральний, дієприслівниковий тощо). Вживання локалізатора цілком виправдане, оскільки категорія існування передбачає наявність сутності чи явища в певному місці.
    Структура екзистенційного речення згідно з канонами програми мінімалізму” Н. Хомського розщеплюється на функціональні та лексичні проекції, кожна з яких має вершину й позицію специфікатора. Функціональна проекція СР визначає комунікативний вид речення, його спосіб і створює позицію для комплементайзера. Функціональна позиція ТР містить часовий показник (флексію) дієслова й утворює обов’язкову позицію для граматичного підмета речення, який розміщується в позиції специфікатора [Spec, TP]. Дієслово породжується в позиції вершини лексичної проекції VP, однак для здійснення операції вербалізації пересувається до функціональної проекції vP. Позицією породження експлетива there є позиція специфікатора vP одноаргументних неакузативних дієслів. Його пересув до позиції граматичного підмета зумовлюється необхідністю перевірки неінтерпретованої ознаки принципу розширеної проекції, розташованої у функціональній проекції ТР. Поява експлетива з перехідними чи неегративними дієсловами виключається породженням у позиції їх специфікаторів аргумента (агенса), який детермінується вершиною vP (категорією дії чи стану відповідно)
    У процесі свого розвитку в результаті застосування механізму реінтерпретації there змінило позицію функціонування. Нереченнєва адвербіалія there семантично спустошилася й почала функціонувати в позиції експлетивного топіка [Spec, CP], щоб не допустити вживання в ній дієслова в мовах із V2-вимогою. З переходом мови від SOV до SVO моделі порядку слів експлетивний топік починає вживатися в позиції експлетивного підмета. Це відбувається внаслідок зміни процесу узгодження ознак функціональної проекції ТР. У флективних мовах Т перевіряло свої ц-ознаки (неінтерпретовані, структурні ознаки) у морфології дієслова за допомогою операції пересуву цілі-вершини в складі максимальної проекції vP. Зі втратою дієсловом формантів мова застосовує іншу операцію перевірки неінтерпретованих ознак Т: пересув цілі-специфікатора в складі максимальної проекції. Поява there в екзистенційних реченнях у позиції граматичного підмета пояснюється неможливістю перебування в останній іменної фрази, яка породжується в складі VP. Пересуваючись ліворуч за межі vP, NP втрачає екзистенційну інтерпретацію (стає означеною).
    Породжена у складі VP, іменна фраза (асоціатив) має інтерпретовані (семантичні, інгерентні) ознаки числа, особи й неінтерпретовану (структурну) ознаку відмінка, які узгоджуються (видаляються) дієсловом, за умови його пересуву до функціональної проекції Т. Пересув дієслова існування відбувається тому, що його інтерпретують як семантично легке, нездатне притягувати до себе флексію (на відміну від повнозначних дієслів). Узгодження відбувається за допомогою застосування операції проба ціль. There, породжуючись як формальний аргумент у позиції специфікатора vР, інгерентно маркований ознакою особи. Обов’язковою вимогою операції узгодження є видалення неінтерпретованих ознак. Be видаляє неінтерпретовану ознаку відмінка асоціатива, який, у свою чергу, усуває неінтерпретовані ознаки особи й числа у дієслова. Після цього асоціатив стає неактивним для подальшого узгодження, оскільки всі його неінтерпретовані ознаки видалені. Однак проекція ТР, у якій знаходиться дієслово, має неінтерпретовану ознаку ПРП, яка також повинна бути видалена. Ця ознака видаляється експлетивом.
    Випадки девіантного узгодження в реченнях із дієсловом в однині і множинною іменною фразою пояснюється застиглою формою узгодження дієслова з експлетивом. Оскільки напрямок узгодження в англійській мові по відношенню до дієслова є лівостороннім, з остаточним закріпленням моделі порядку слів SVO та обов’язковістю задоволення вимоги заповнити позицію граматичного підмета, дієслово тяжіє до узгодження з елементом ліворуч від нього.
    Дієслово, яке вживається в екзистенційній конструкції, характеризується як одноаргументне неакузативне дієслово. Йому бракує зовнішнього аргумента, воно не містить у цій позиції семи каузації. Основним дієсловом, що вживається в екзистенційних конструкціях ранньоновоанглійського періоду є дієслово існування be, яке в процесі свого розвитку від повнозначного дієслова існування семантично блідніє до копули.
    Подібно до інших синтаксичних конструкцій екзистенційне речення ранньоновоанглійського періоду за своєю структурою є поширеним та непоширеним. Ускладнення будови екзистенційного речення найчастіше відбувається за допомогою модифікаторів іменної фрази. Введення до структури речення премодифікаторів здійснюється завдяки розщепленню проекції DP на додаткові функціональні проекції (EvalP, IntenP, ApprP, AgP тощо), які мають в реченні чітку ієрархію. Постмодифікаторами іменної фрази функціонують релятивні підрядні речення (марковані і немарковані), інфінітиви й інфінітивні конструкції, дієприкметники I, ІІ. Характерною рисою ранньоновоанглійського періоду є вживання нульового релятивного маркера, породженого як у позиції внутрішнього, так і зовнішнього аргумента дієслова. Вживання нульового маркера, породженого в позиції зовнішнього аргумента, уможливлюється, завдяки кореферентності й контактному розташуванню з означуваним словом. Його функціонування у фінітних підрядних реченнях було можливе лише у розмовній мові XVIXVII cт.
    Іменна фраза, яка позначає існуючий предмет чи явище, в ранньоновоанглійському екзистенційному реченні може бути виражена іменником на позначення істоти, неістоти, абстрактного поняття, події, неозначеним займенником, числівником, квантифікатором, герундієм.
    Локалізація факту існування відбувається в двох площинах: просторі й часі. Часова локалізація в екзистенційному реченні ранньоновоанглійської мови здійснюється лексично за допомогою прислівників часу, прийменникових фраз і підрядних речень та граматично за допомогою часової категорії дієслова. Експлікація просторової локалізації відбувається за допомогою прийменникової фрази. Відсутність просторового локалізатора фіксує існування предмета у всесвіті. В семантичному ракурсі просторова локалізація фіксується у двох площах: людина та довкілля. Характерними рисами ранньоновоаглійської мови є відсутність у структурі екзистенційного речення будь-яких локалізаторів, а також вживання переважної більшості екзистенційних конструкцій у теперішньому часу. Це пояснюється трактуванням буття як загальної, повсякчасної характеристики простору та часу.
    Окрім уживання екзистенційної конструкції, в мові ранньоновоанглійського періоду зафіксовано лексичну експлікацію значення буття, зокрема це структури з повнозначного дієслова буття, ускладненого модальними дієсловами чи граматикалізованим елементом let та дієсловами й дієслівними фразами на зразок exist, die, be no more, find, be gone, be done, begin, arise, live, last, lie, sit, have residence, remain, cease, come, befall, які мають семантику початку, продовження, завершення існування.
    Незважаючи на те що екзистенційне речення має нестандартну будову (відсунення логічного підмета ближче до кінця речення), у ранньоновоанглійській мові спостерігається акцентуація різних членів речення для надання йому більшого комунікативного динамізму. Акцентуація відбувається за допомогою операції пересуву іменної фрази, локалізатора та дієслова до функціональної проекції СР, яка додатково розщеплюється на функціональну проекцію TopP (для відомої інформації) і FocP (для розміщення нової інформації). Акцентуація дієслова трапляється в загальних питаннях про існування певного предмета, у коротких відповідях на них (у цьому випадку дієслово не пересувається до С вузла), у підрядних реченнях умови для надання реченню експресивності, у стверджувальних реченнях для підкреслення однієї з однорідних ідей. Акцентуація іменної фрази фокусує увагу на таксономічній характеристиці існуючого предмета. Акцентуація локалізатора відбувається в ініціальній та медіальній позиціях для надання висловленню більшої експресивності. В окремих випадках акцентуація локатива призводить до зміни змісту речення: від значення існування до значення місцезнаходження. Це відбувається в дейктичних висловленнях, у яких можлива альтернація there і here.
    Пояснення випадків уживання структурно означеної іменної фрази в екзистенційному реченні ранньоновоанглійського періоду вбачається можливим за допомогою введення до наукового обігу терміну псевдоозначеність”. В екзистенційних реченнях ранньоновоанглійського періоду вживаються власні назви, які вводять до контексту новий персонаж або перелічують існуючих героїв, які мають схожі характеристики; іменні фрази, модифіковані означеним артиклем, власним займенником, вищим ступенем порівняння прикметників, демонстративними займенниками й прикметниками certain і such, для нагадування про існуючі сутності, які вони модифікують, або інтенсифікації характеристик існуючого предмета. Ці іменні фрази є структурно означеними, однак не мають унікально ідентифікованого референта, який є критерієм їх уживання в екзистенційному реченні.
    Екзистенційне речення ранньоновоанглійської мови поділяються на проспективний та ретроспективний види. Проспективні екзистенційні речення мають продовження в подальшому контексті. Вони вводять у текст нові ідеї, протиставляють відому та нову інформації, коригують відому інформацію, експлікують власну думку мовця, створюють темпорально-локативний фон для підкреслення просторово-часової характеристики існування предмета. Відповідно до комунікативних задач ретроспективні екзистенційні реченням підводять підсумки, пояснюють, підтверджують, спростовують, повторюють інформацію, що знаходиться в попередньому контексті.
    Представлений у роботі аналіз екзистенційних речень there+V+NP+Loc не вичерпує кола питань, пов’язаних з досліджу вальним періодом розвитку мови. Перспективи подальших студій лежать у площинах порівняльного дослідження екзистенційних речень в ранньоновоанглійській та сучасній англійській мовах, та вивчення динамічних процесів становлення і вживання в екзистенційних конструкціях дієслів, відмінних від дієслова існування.







    Глосарій
    Ікс-штрих теорія (X’ theory) обмежує базовий компонент граматики, визначає початкову структурну форму всіх складників та їх категорій. Згідно з ікс-штрих теорією всі синтаксичні конституенти ієрархічно організовані навколо певної вершини Х, де Х будь-який елемент лексикона. Максимальна проекція ХР складається з позиції специфікатора (specifier), яка приєднується до проміжної проекції Х’ (intermediate projection), яка у свою чергу становить поєднання вершини Х та її комплемента (complement). Позиції специфікатора та комплемента мають ідентичну внутрішню будову.
    Специфікатор (specifier) крайня позиція ліворуч в складі максимальної проекції ХР, що приєднується до проміжної проекції X’.
    Функціональна проекція проекція, якій бракує лексичного наповнення та яка має суто граматичне значення. Прикладами функціональних проекцій є СР (complementizer phrase), TP (tense phrase), vP (verbalizer phrase).
    СР (complementizer phrase) функціональна проекція, вершиною якої є показник іллокутивної сили висловлення (розповідне/негативне/запитання), спосібу (дійсний, умовний, наказовий), та яка створює позицію для розташування комплементайзера [Spec, CP].
    TP (tense phrase) функціональна проекція, що містить фінітну флексію дієслова та має ознаку принципу розширеної проекції.
    vP (verbalizer phrase) функціональна проекція, що перетворює будь-який лексичний корінь лексикона на дієслово.
    DP (determinative phrase) - функціональна проекція, що містить лексичну проекцію NP та створює позицію для породження детермінанта до іменної фрази.
    TopP (topic phrase) - додаткова функціональна проекція, вершиною якої є показник топікалізації, а позиція специфікатора розміщує відомий, однак топікалізований матеріал.
    FocP (focus phrase) додаткова функціональна проекція, специфікатор якої містить конституент речення, що попадає в комунікативний фокус.
    Лексична проекція проекція, що містить вершину з лексичним значенням. Прикладами лексичних проекцій є VP (verb phrase), NP (noun phrase), AP (adjectival phrase), AdvP (adverbial phrase) тощо.
    Принцип розширеної проекції (extended projection principle) максимальна проекція Т (tense) повинна містити підмет у позиції специфікатора.
    Тета-теорія (theta-theory) напрям лінгвістичної науки, що вивчає тематичні (семантичні) відносини між дієсловом чи іншим предикатом та їх аргументами (аналог теорії валентності).
    Тета-критерій (theta-criteria) обов’язкова реалізація всіх аргументів дієслова (чи іншого предиката). При цьому, кожен аргумент має лише одну тета-роль, а кожна тета-роль призначається лише одному аргументу.
    Незаповнена категорія (empty category) абстрактний, відсутній в структурі речення після застосування операції озвучення елемент.
    Логічна форма (LF) абстрактна форма репрезентації речення, що визначає інтерпретацію його конституентів.
    А-пересув (argument movement) переміщення конституента речення до А-позицій (позицій підмета та додатка дієслова, що отримують тета роли), під час якого елемент, що пересувається не має змоги проминути А-позицію.
    В-пересув переміщення контитуента речення, до будь-якої неаргументної позиції, під час якого елемент, що пересувається не має змоги проминути В-позицію, однак може проминути А-позицію.
    Відношення структурного пріоритету (c-command) елемент б знаходиться у відносинах структурного пріоритету з елементом в, лише тоді, коли елемент, який безпосередньо домінує над б, також домінує над в та ні б, ні в не домінують один над одним.
    Неакузативне дієслово (unaccusatives) дієслово, яке вимагає породження лише внутрішнього аргумента.
    Внутрішній аргумент (internal argument) конституент максимальної проекції, породжений у позиції комплемента до вершини.
    Зовнішній аргумент (external argument)- конституент максимальної проекції, породжений у позиції комплемента до вершини.
    Інтерпретовані ознаки (interpretable features) інгерентні, семантичні ознаки елемента мови.
    Неінтерпретовані ознаки (unintepretable features) структурні ознаки елемента речення.
    Операція узгодження (agree) дистанційно видаляє ідентичні неінтерпретовані ознаки двох елементів, що узгоджуються (проба, ціль)
    Проба ціль конституенти речення, які узгоджуються, знаходячись у відношеннях структурного пріоритету. Проба має певну неінтерпретовану ознаку і шукає ціль для її видалення. При цьому ціль повинна мати повний набор категоріальних ознак, які відповідають ознакам проби.
















    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    1. Адмони В. Г. Исторический синтаксис немецкого языка / В. Г. Адмони М. : Высшая школа, 1963. 335с.
    2. Апресян Ю. Д. О Московской семантической школе / Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. 2005. №1. С. 330.
    3. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл. (Логико-семантические проблемы) / Н. Д. Арутюнова. М. : Едиториал УРСС, 2002. 384 с.
    4. Арутюнова Н. Д. Русское предложение. Бытийный тип (структура и значение) / Н. Д. Арутюнова, Е. Н. Ширяев М. : Русский язык, 1983. 198 с.
    5. Бархударов Л. С. Структура простого предложения современного английского языка / Л. С. Бархударов. М. : Высшая школа, 1966. 200 с.
    6. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист. М. : Прогрес, 1974. 447 с.
    7. Бейлин Дж. Краткая история генеративной грамматики / Дж. Бейлин // Современная американская лингвистика: Фундаментальные направления. М. : УРСС. 2006. С. 1357.
    8. Берка К. Функции глагола быть” с точки зрения современной формальной логики. Логико-грамматические очерки / К. Берка. М. : Высшая школа, 1961. С. 160179.
    9. Бестужева В. Н. Предложения с конструкцией es gibt” в современном немецком языке: диcс. на соискание научной степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Бестужева Валентина Николаевна. К., 1980. 188 с.
    10. Бондарко А. В. Функциональная граматика / А. В. Бондарко. Л. : Наука, 1984. 136 с.
    11. Бондарко А. В. Направление функционально-граматического описания от формы” и семантики / А. В. Бондарко // Функциональный анализ грамматических форм и конструкций. Л. : ЛГПИ, 1988. С. 511.
    12. Бондарко А. В. Категории в системе функциональной грамматики / А. В. Бондарко // Коммуникативно-смысловые параметры грамматики и текста : сб. статей, посв. юбилею Г. А. Золотовой. М. : Эдиториал УРСС, 2002. С. 1521.
    13. Борщев В. Б. О семантике бытийных предложений / В. Б. Борщев, Б. Парти // Семиотика и информатика. 2002. № 37. С. 5977. Режим доступу : www.people.umass.edu/partee/docs/BP2002ru.pdf.
    14. Борщев В. Б. Бытийные и локативные предложения что их различает? Тема рематическая структура или диатеза. [Електронний ресурс] / В.Б. Борщев, Б. Парти Режим доступу: www.people.umass.edu/partee/docs/Handout_Borschev-Partee_IPIRAN.pdf.
    15. Бруннер К. История английского языка : в 2 т. / К. Бруннер. М. : Издательство иностранной литературы, 1956. Т. 2. 391с.
    16. Буніятова І. Р. Локативные и направительные синтаксемы в среднеанглийском языке: дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Буніятова Ізабелла Рафаїлівна. К., 1989. 203 с.
    17. Буніятова І. Р. Підрядні обставинні, як компонент складного синтаксичного цілого в середньоанглійських діалектах / І. Р. Буніятова // Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських і слов’янських мов: зб. наук. праць. К. : Вид-во КДПІІМ. 1991. С. 4549.
    18. Буніятова І. Р. Розвинута синтаксична система як результат розвинутого мислення / І. Р. Буніятова // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. Сер. Філологічні науки (мовознавство). 2000. Вип. 22, Ч. І. С. 7789.
    19. Буніятова І. Р. Сучасний стан синтаксичної теорії речення та його витоки / І. Р. Буніятова // Вісник КНЛУ. Сер. Філологія. 2001. Т.4. №1. С. 7484.
    20. Буніятова І. Р. Еволюція гіпотаксису в германських мовах (IV XIII ст.) / І.Р. Буніятова. К. : Вид. Центр КНЛУ, 2003. 327 с. (монографія).
    21. Буніятова І. Р. Синтаксичні константи в германських мовах (історичний аспект) / І. Р. Буніятова // Проблеми семантики слова, речення та тексту. 2001. Вип. 5. С. 1723.
    22. Виноградов В. В. Основные вопросы синтаксиса предложения / В. В. Виноградов // Вопросы грамматического строя. М. : Издательство АН СССР, 1955. С. 389435.
    23. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / І. Р. Вихованець. К. : Наук. думка, 1988. 256 с.
    24. Грамматика английского языка. Синтаксис / Н. А. Кобрина, Е. А. Корнеева, М. И. Оссовская, К. А. Гузеева. М. : Просвещение, 1986. 160 с.
    25. Грачова І. Є. Становлення класу слів-квантифікаторів в англійській мові (VII XVII ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04. „Германські мови” / І. Є. Грачова. К., 2007. 19 с.
    26. Гринберг Дж. Некоторые грамматические универсалии, преимущественно касающиеся порядка значимых элементов / Дж. Гринберг; [пер. с анг. Е. М. Моргуновой] // Новое в зарубежной лингвистике. 1970. Вып. 5. С. 114162.
    27. Демьянков В. З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века / В. З. Демьянков // Язык и наука конца 20 века. М. : РАН, 1995. С. 239320.
    28. Дерюшева Н. А. Генитивные количественно-бытийные предложения в современном русском языке : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.02. „Русский язык”/ Н. А. Дерюшева. М., 1990. 25 с.
    29. Дресслер В. К вопросу о реконструкции индоевропейского синтаксиса / В. Дресслер ; [пер. с нем. В. А. Матвиенко, Л. И. Щеголевой] // Новое в зарубежной лингвистике. 1988. Вып. XXI : Новое в индоевропеистике. С. 409432.
    30. Есперсен О. Философия граматики / О. Есперсен. М. : Издательство иностранной литературы. 1958. 404 с.
    31. Жаботинська С. А. Структура there + to be: лингвокогнитивний аспект / С. А. Жаботинська // Вісник Харківського університету ім. В.Н.Каразіна. 2004. №635. С. 5360.
    32. Желонкина Т. П. Функционально-семантический анализ структурно-бесподлежащных предложений древнеанглийского языка : автореф. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” Ленинград, 1982. 17 с.
    33. Жирмунский В. М. Общее и германское языкознание / В. М. Жирмунський. Л. : Наука, 1976. 629 с.
    34. Жлуктенко Ю. А. Фризский язик / Ю. А. Жлуктенко, А. В. Двужилов. К. : Наукова думка, 1984. 199 с.
    35. Звегинцев В. А. Предложение и его отношение к языку и речи / В. А Звегинцев. М. : Издательство МГУ, 1976. 306 с.
    36. Золотова Г. А. Коммуникативная грамматика русского языка / Г. А. Золотова, Н. К. Онипенко, М. Ю. Сидорова. М. : РАН, 2004. 544 с.
    37. Иванова Е. Ю. О перцептивности номинативных предложений / Е. Ю. Иванова // Вопросы языкознания. 2004. №1. С. 107117.
    38. Іванов Вяч. Вяч. Хеттский язык / Вяч. Вяч. Іванов. М. : Эдиториал УРСС, 2001. 294 с.
    39. Иванова И. П. Теоретическая грамматика современного английского языка / И. П. Иванова, В. В. Бурлакова, Г. Г. Почепцов. М. : Высшая школа, 1981. 285 с.
    40. Исакадзе Н. В. Генеративная грамматика и руссистика: проблемы падежа и вида / Н. В. Исакадзе, И. М. Кобозева // Современная американская лингвистика: Фундаментальные направления. М. : УРСС, 2006. С. 142167.
    41. Казенин К. И. Исследование синтаксических ограничений в генеративной грамматике / К. И. Казенин, Я. Г. Теслец // Современная американская лингвистика: Фундаментальные направления. М. : УРСС, 2006. С. 58109.
    42. Кондрашова Н. Генеративная грамматика и проблема свободного порядка слов / Н. Кондрашова // Современная американская лингвистика: Фундаментальные направления. М. : УРСС, 2006. С. 110141.
    43. Королев А. А. Глагол существования и связка в древнеирландском языке / А. А. Королев // Категории бытия и обладания в языке / отв. ред. В. Н. Ярцева. М. : Наука, 1977. С. 101124.
    44. Краснухин К. Г. Закон Вакернагеля и структура индоевропейского предложения / К. Г. Краснухин // Вестник Московского университета. Сер. Филология. 1997. № 6. С. 7090.
    45. Кубрякова Е. С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века (опыт парадигмального анализа) / Е. С. Кубрякова // Язык и наука конца 20 века. М. : РАН, 1995. С. 144238.
    46. Кубрякова Е. С. Категоризация мира: пространство и время / Е. С. Кубрякова // Категоризация мира: Пространство и время. М. : МГУ, 1997. С. 314.
    47. Кузнецов А. М. Глагол to be и его лексико-семантические эквиваленты в современном английском языке / А. М. Кузнецов // Категории бытия и обладания в языке / отв. ред. В. Н. Ярцева. М. : Наука, 1977. С. 68100.
    48. Левицкий А. Э. Функциональная переориентация номинативных единиц современного английского языка / А. Э. Левицький. Житомир : Редакционно-издательский отдел ЖГПУ, 2001. 168 с.
    49. Левицкий В. В. Основи германістики / В. В. Левицький. Вінниця : Нова книга, 2006. 324 с.
    50. Лейконен М. Экзистенциональные предложения в финском и русском языках / М. Лейконен // Коммуникативно-смысловые параметры грамматики и текста : сб. статей, посв. юбилею Г. А. Золотовой. М. : Эдиториал УРСС, 2002. С. 164172.
    51. Леман У. П. Из книги Протоиндоевропейский синтаксис” / У. П. Леман // Новое в зарубежной лингвистике. 1988. Вып. XXI : Новое в индоевропеистике. С. 351432.
    52. Льюис Г. Краткая сравнительная грамматика кельтских языков / Г. Льюис, Х. Педерсон. М. : Издательство иностранной литературы, 1954. 534 с.
    53. Медведь М. Н. Лексико-грамматические особенности перевода модели there-V-N(Mod)-L на русский язык / М. Н. Медведь // Вісник Харківського університету ім. В. Н. Каразіна. 2004. № 635. С. 206209.
    54. Медвідь М. М. Формальне й семантичне варіювання моделі There-V-N(mod)-L у сучасній англійській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / М. М. Медвідь. Харків, 2002. 22 с.
    55. Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій / М. В. Марченко. Луцьк : РВВ Вежа”, Волинський державний університет, 2004. 393 с.
    56. Миронов С.А. Историческая грамматика нидерландского языка. Фонология. Морфология / Миронов С.А., Зелинский А.Л., Парамонова Н.Г., ПлотникВ. Я. М. : Эдиториал УРСС, 2000. 270 с.
    57. Мороховский А. Н. Слово и предложение в истории английского языка / А. Н. Мороховский. К. : Вища школа, 1980. 215 с.
    58. Моррис Ч. Основания теории знаков / Ч. Моррис. Режим доступу : http://www.belb.net/obmen/Morris.htm
    59. Москальская О. И. Проблемы системного описания синтаксиса (на материале немецкого языка) / О. И. Москальская. М. : Высшая школа, 1974. 156 с
    60. Мустайоки А. Теория функционального синтаксиса: от семантических структур к языковым средствам / А Мустайоки. М. : Языки славянской культуры, 2006. 512 с.
    61. Мустайоки А. Возможна ли грамматика на семантической основе? / А. Мустайоки // Вопросы языкознания. 1997. №3. С. 1525.
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины