УКРАЇНСЬКА РОСІЙСЬКОМОВНА ПРОЗА КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XIX СТ. : УКРАИНСКАЯ русскоязычная ПРОЗА КОНЦА XVIII - первой трети XIX в.

LATEST NEWS

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

THE LAST FEEDBACK

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.



  • title:
  • УКРАЇНСЬКА РОСІЙСЬКОМОВНА ПРОЗА КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XIX СТ.
  • Альтернативное название:
  • УКРАИНСКАЯ русскоязычная ПРОЗА КОНЦА XVIII - первой трети XIX в.
  • The number of pages:
  • 228
  • university:
  • „ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ”
  • The year of defence:
  • 2008
  • brief description:
  • ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
    „ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ”


    На правах рукопису

    Подрига Володимир Миколайович

    УДК 821.161.23.09 „17/18”


    УКРАЇНСЬКА РОСІЙСЬКОМОВНА ПРОЗА
    КІНЦЯ XVIII ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XIX СТ.

    10.01.01 українська література


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук


    Науковий керівник
    Корпанюк Микола Павлович,
    доктор філологічних наук,
    професор


    Переяслав-Хмельницький 2008








    ЗМІСТ
    ВСТУП...............................................................................................................3
    РОЗДІЛ 1. УКРАЇНСЬКА РОСІЙСЬКОМОВНА
    ПРОЗА ЯК ЯВИЩЕ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПИСЬМЕНСТВА.....................................................................................................10
    1.1. Українська російськомовна література як теоретико-
    літературна проблема................................................................................................10
    1.2. Етапи становлення української російськомовної прози.......................22
    1.3. Українська російськомовна проза кінця XVIII першої
    третини XІХ століть у дослідженнях літературознавців.......................................34
    1.4. Способи ідентифікації українських російськомовних
    літераторів як представників національного письменства....................................45
    Висновки до першого розділу........................................................................62
    РОЗДІЛ 2. НАЦІОНАЛЬНІ ЗАСАДИ УКРАЇНСЬКОЇ
    РОСІЙСЬКОМОВНОЇ ПРОЗИ............................................................................64
    2.1. Міфологія як джерело художнього мислення
    В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського............................................................65
    2.2. Українська фольклорна парадигма російськомовної прози.................90
    2.3. Осмислення національної етнографії у творах
    В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського..........................................................110
    Висновки до другого розділу.......................................................................124
    РОЗДІЛ 3. НАЦІОНАЛЬНА ХУДОЖНЯ ТРАДИЦІЯ
    В УКРАЇНСЬКІЙ РОСІЙСЬКОМОВНІЙ БЕЛЕТРИСТИЦІ......................125
    3.1. Відтворення середньовічної літературної парадигми........................128
    3.2. Рецепція поетики українського бароко................................................136
    3.3. Інтерпретація художньої спадщини Григорія Сковороди..................153
    3.4. Стильовий синкретизм української російськомовної прози..............164
    Висновки до третього розділу......................................................................190
    ВИСНОВКИ.................................................................................................192
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................198








    ВСТУП

    На початку ХХІ століття в українському літературознавстві російськомовні художні твори, написані українцями впродовж ХVIIIХХ століть, тільки-но починають досліджуватися в контексті розвитку національного письменства. Проблема ж перегляду й переоцінки художньої спадщини іншомовних літераторів-українців є однією з найактуальніших, найболючіших, тому що суспільство в силу різних обставин, а передовсім через нерозробленість механізмів ідентифікації іншомовної творчості наших співвітчизників, ще не схильне сприймати російськомовну художню спадщину І.Богдановича, В.Капніста, Г.Винського, В.Наріжного, О.Сомова, М.Маркевича, А.Погорільського, М.Гоголя та інших в контексті українського письменства.
    Доцільність опрацювання російськомовної прози В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського у річищі розвитку української літератури обумовлюється тим, що в ній знайшли своє втілення й осмислення національні історія, міфологія, усна народна творчість, етнографія, література, тобто народний дух, світогляд, мораль, які вони трансформували і презентували в іноземному культурному просторі. Виправданість вивчення художнього доробку літераторів у системі національного письменства виправдовується ще й тим, що вони, як свідчать їхні твори, листи, спогади рідних, друзів, були свідомими свого українського походження.
    Без детального та неупередженого опрацьовування російськомовних творів письменників-українців неможливо зрозуміти ні деструктивних, ні націєтворчих процесів, які відбувалися в Україні впродовж ХVIIIХХ століть, а також з’ясувати особливості розвитку історії української літератури в період колоніальної залежності нашої держави, цілісно побачити та відчути духовний, моральний, естетичний світ російськомовних письменників-українців, світоглядні засади їхньої творчості.
    Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю сучасного прочитання творчості російськомовних письменників-українців В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського як явищ національної літератури. Українська російськомовна проза кінця ХVIII першої третини ХІХ століть ґрунтується на тих естетичних засадах, що й українська белетристика, започаткована прозою Г.Квітки-Основ’яненка; вона тісно пов’язана з національною культурою. Системний аналіз белетристики В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського у зв’язках з українською міфологією, усною народною творчістю, етнографією, літературою сприятиме глибшому розумінню художніх тенденцій (стильовий синкретизм, романтичний тип свідомості митців), що склалися в українському культурному просторі на межі віків.
    У різний час про зв’язок прози В.Наріжного та українського літературного процесу писали В.Данилов, Ю.Соколов, О.Білецький, П.Михед, В.Шевчук, Т.Деркач, В.Ідзьо; О.Сомова І.Петров, Г.Данилевський, Т.Деркач; А.Погорільського Т.Деркач. Проте, незважаючи на висновки цих дослідників, проза В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського досі не аналізувалася в контексті розвитку українського письменства.
    Нехтуючи тяжінням російськомовних літераторів-українців до західноєвропейської письменницької традиції, до національного культурного контексту, дослідники протягом століть вивчали їхні твори у зв’язку з розвитком російської літератури (В.Бєлінський, Н.Білозерська, Ю.Манн, М.Степанов, Е.Соллертинський), а також через призму російсько-українських літературних зв’язків (О.Білецький, С.Зубков, З.Кирилюк, Н.Крутікова), що не дозволяло глибше проникнути в поетичний світ митців, з’ясувати справжню художню вартість написаного. Ученими ігнорувалися висновки М.Петрова, який першим у другій половині ХІХ століття почав розглядати художню спадщину російськомовних українців у контексті розвитку українського письменства. Не знайшли підтримки серед літературознавців і думки М.Драгоманова, Г.Данилевського, Юрія Липи, які вважали виправданим залучення творів російськомовних українців до національної літератури.
    Обґрунтований М.Ільницьким феномен „наймів у сусідів [96, с. 33]” підтверджує виправданість розгляду художньої спадщини російськомовних українців у єдності з розвитком української літератури, адже, як вважає науковець, працюючи на чужині, наші співвітчизники дбали і про національну культуру.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в контексті розробки держбюджетної теми „Діалогічне прочитання української літератури” (№ 0106U005253), над якою працює кафедра літератури і методики навчання ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”.
    Мета дослідження встановити зв’язок української російськомовної прози кінця XVIII першої третини XIX століть із національною культурною парадигмою (міфологією, усною народною творчістю, етнографією, літературою), довівши в такий спосіб культурно-духовну спорідненість белетристики В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського з українським письменством.
    Мета дисертації передбачає розв’язання таких завдань:
    · проаналізувати українську російськомовну літературу як теоретико-літературну проблему;
    · вивчити історію дослідження української російськомовної прози кінця XVIII першої третини XІХ століть;
    · з’ясувати етапи становлення української російськомовної прози кінця XVIII першої третини XІХ століть;
    · обґрунтувати способи ідентифікації українських російськомовних літераторів як представників національного письменства;
    · виявити рівень засвоєння української міфології, усної народної творчості, етнографії в прозі В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського;
    · дослідити вплив національної художньої традиції давнього та нового періодів на розвиток української російськомовної прози.
    Об’єктом дослідження є проза В.Наріжного (романи „Аристион”, „Бурсак”, „Гаркуша”, „Два Ивана”, „Российский Жилблаз”, повісті „Богатый бедняк”, „Запорожец”, „Мария”, цикл оповідань „Славенские вечера”, оповідання „Рогволод”); О.Сомова (збірка повістей, оповідань „Купалов вечер”); А.Погорільського (роман „Монастырка”, повість „Черная курица, или Подземные жители”, цикл оповідань „Двойник, или Мои вечера в Малороссии”). Також джерельну базу дослідження складають листи О.Бодянського, Г.Данилевського, А.Погорільського, О.Сомова; трактат О.Сомова „О романтической поэзии”, що прояснюють естетичні засади, світоглядну позицію авторів.
    Предмет дослідження взаємозв’язки прози В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського з українською міфологією, усною народною творчістю, етнографією, давньою та новою українською літературою.
    Методи дослідження. Основним методом обрано культурно-історичний, оскільки в дисертації досліджуються внутрішні механізми взаємодії української російськомовної прози В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського з українською міфологією, усною народною творчістю, етнографією, давньою та новою національною літературою. Виправданість застосування цього методу обґрунтовується й тим, що твори цих белетристів вивчаються у зв’язках із суспільно-політичними, культурними обставинами в Україні різного часу, зокрема й кінця XVIII першої третини ХІХ століть. Застосовуються елементи порівняльно-типологічного методу, інтертекстуального аналізу, за допомогою яких з’ясовується рівень засвоєння українськими російськомовними прозаїками народнопоетичних джерел, пам’яток давнього національного письменства. Твори літераторів інтерпретуються й під кутом зору міфологічної (архетипної) критики, позаяк у них змальовано ідеальний образ багатої та духовної України, відображено характерні для українців первинні образи (Великої Матері, жінки-матері, хати, воїна), стиль життя, мислення, форми поведінки. Часткове застосування біографічного методу виправдане тим, що життя російськомовних письменників-українців пов’язане з Україною.
    Методологічна основа. Підґрунтям для написання дисертації стали праці дослідників поетики бароко, передромантизму, романтизму Т.Бовсунівської, В.Ванслова, З.Геник-Березовської, О.Гончара, І.Лімборського, Д.Наливайка, Л.Ушкалова, Д.Чижевського; наукові розвідки з проблем вивчення російсько-українських літературних зв’язків Ю.Барабаша, О.Білецького, П.Голубенка, І.Лосієвського, Ю.Луцького, В.Мацапури, П.Михеда, М.Шкандрія; дослідження з історії української літератури М.Возняка, Г.Грабовича, М.Грушевського, С.Єфремова, М.Зерова, М.Максимовича, М.Петрова, І.Франка, Д.Чижевського; праці з історії російського письменства А.Галахова, Н.Греча, Н. Енгельгардта, Д.Жохова, А.Липовського, А.Пипіна, В.Спасовича; розвідки з теорії та історії прози Р.Багрій, Н.Бернадської, О.Білецького, І.Денисюка, Є.Нахліка, Ф.Кейди, М.Корпанюка. Значну роль у розкритті специфіки взаємин української російськомовної прози з національною міфологією, усною народною творчістю, етнографією відіграли праці з психоаналізу О.Потебні, К.Юнга; релігії І.Огієнка; міфології В.Войтовича, М.Костомарова, І.Нечуя-Левицького; етнографії Хв.Вовка, Г.Лозко, М.Максимовича, М.Маркевича; етнопсихології І.Гончаренка, П.Мірчука, Д.Донцова, Юрія Липи, М.Шлемкевича; етнології Г.Лозко; фольклору О.Дея, М.Максимовича, М.Цертелева; взаємин фольклору та літератури О.Гончара, О.Мишанича.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є комплексним дослідженням прози В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського як явища національного письменства. У роботі вперше з позицій сучасного літературознавства:
    · витлумачено поняття „українська російськомовна література”;
    · з’ясовано етапи становлення української російськомовної прози;
    · створено концепцію ідентифікації художньої творчості російськомовних письменників-українців, що узагальнює й розвиває ідеї вчених-попередників щодо цієї проблеми;
    · розглянуто вплив української міфології, усної народної творчості, етнографії на творчість В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського;
    · досліджено характер взаємин української російськомовної прози з давнім та новим українським письменством.
    Теоретичне значення дисертації зумовлюється тим, що вивчення художніх творів В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського у зв’язках з національною літературною традицією дозволяє цілісно охарактеризувати шляхи розвитку української прози кінця XVIII першої половини ХІХ століть, позаяк саме їхні твори є тією ланкою, що з’єднує давньоукраїнську прозу з белетристикою Г.Квітки-Основ’яненка, Є.Гребінки. Результати дослідження закладають підґрунтя для цілісної концепції ідентифікації художніх творів російськомовних українців як національних письменників.
    Практичне значення одержаних результатів. Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані в процесі викладання курсу „Історія української літератури кінця XVIII першої половини ХІХ століть”, під час проведення спецкурсів, написання студентами курсових, бакалаврських, магістерських робіт, при створенні підручників та навчальних посібників з української літератури; а також стануть підґрунтям для подальшого вивчення явища української російськомовної літератури, пов’язаної з такими іменами, як І.Богданович, В.Капніст, Г.Винський, М.Маркевич, Н.Дурова, М.Гоголь, Г.Данилевський, Д.Мордовець та інші.
    Апробація результатів дисертації здійснювалася під час виступів на міжнародних наукових конференціях: „Національна культура в контексті сучасних глобалізаційних процесів” (Київ, 1819 грудня 2006 р.), „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2223 березня 2007 р.), „Етнокультура українсько-російського порубіжжя” (Суми, 14 травня 2007 р.), „Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури” (Переяслав-Хмельницький, 2831 травня 2007 р.), ІХ Міжнародній конференції молодих учених (Київ, 1921 червня 2007 р.), „Проблеми вивчення творчості Миколи Гоголя: підсумки і перспективи” (Ніжин, 34 жовтня 2007 р.); а також на всеукраїнських конференціях: ХІІ Сковородинських читаннях (Переяслав-Хмельницький, 67 жовтня 2005 р.), „Шевченкознавство: ретроспективи і перспективи” (Черкаси, 1819 квітня 2006 р.), „Діалог літературознавства і методики навчання: шляхи аналізу художнього твору” (Переяслав-Хмельницький, 2728 вересня 2006 р.), „Українська література в контексті світової літератури” (Одеса, 1819 травня 2007 р.), ХІІІ Сковородинських читаннях (Переяслав-Хмельницький, 45 жовтня 2007 р.).
    Концептуальні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри літератури і методики навчання ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” в рамках аналізу держбюджетної теми „Діалогічне прочитання української літератури” (20062007 рр.), а також на розширеному засіданні кафедри (2007 р.).
    Основні тези дисертації опубліковані в одній колективній монографії, шести збірниках наукових праць, п’ять з яких внесені ВАК України до реєстру фахових періодичних видань зі спеціальності 10.01.01 українська література.

    Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел, що нараховує 300 позицій. Обсяг роботи становить 228 сторінок, із них 197 сторінок основного тексту.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційному дослідженні розглянуто актуальну та найменш опрацьовану проблему національного літературознавства приналежності російськомовної художньої спадщини прозаїків-українців, зокрема В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського, до українського літературного процесу кінця XVIII першої третини XIX століть.
    Основну увагу звернено на зв’язок української російськомовної прози з національною культурною парадигмою: міфологією, усною народною творчістю, етнографією, давньою та новою українською літературою. Це дозволило довести культурно-духовну спорідненість белетристики В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського з українським письменством.
    Використання результатів дисертації допоможе розв’язати проблему української російськомовної літератури, сприятиме кращому розумінню особливостей розвитку історії українського письменства в період колоніальної залежності нашої держави. Матеріали дослідження можуть стати підґрунтям для цілісного вивчення явища української російськомовної літератури, пов’язаної з такими іменами, як І.Богданович, В.Капніст, Г.Винський, М.Маркевич, Н.Дурова, М.Гоголь, Г.Данилевський, Д.Мордовець та інші.
    Обрані методи дослідження (культурно-історичний, порівняльно-типологічний, інтертекстуального аналізу, міфологічної (архетипної) критики), обґрунтовані способи ідентифікації українських російськомовних літераторів як представників національного письменства, дозволили зробити такі висновки:
    1. Українська російськомовна література специфічна частина національного письменства, зумовлена історичними обставинами розвитку українського суспільства, а також прагненням українців до художньої творчості. Вона частина загальноукраїнського літературного процесу на теренах Російської імперії, тому що породжена колоніальною політикою російщення українців.
    Як складова української російськомовної літератури вирізняється школа нової української російськомовної прози, у розвиткові якої виділяються три етапи: давній 17001790-і роки, новий кінець XVIII перша половина ХІХ століть, а також реалістично-романтичний до кінця ХІХ століття.
    У зв’язку з окресленням місця „української російськомовної літератури” в системі національної словесності художня спадщина російськомовних письменників-українців повинна стати частиною українського письменства. Із запровадженням терміна „українська російськомовна література” переглядається явище „українська школа” в російському письменстві, до якого залучаються твори про Україну лише літераторів-росіян. Художній доробок російськомовних українців повинен вивчатися в системі української російськомовної літератури.
    Зміщення осередків культурно-літературного життя нашого краю, залучення до російської („общеруської”) словесності тих митців, які були за походженням українцями, спричинило розвиток національного письменства в кінці ХVІІІ першій третині ХІХ століть не лише в києво-чернігівському, полтавсько-харківському, а й московсько-петербурзькому осередках.
    Літературознавцями робилися поодинокі й непослідовні спроби досліджувати прозу В.Наріжного, рідше О.Сомова, А.Погорільського у взаєминах з розвитком української літератури, тому обґрунтовано комплексний метод національної ідентифікації творів цих письменників як українських літераторів, що містить загальні критерії: походження митця, психологічні чинники, педагогічні, географічні фактори; а також культурно-літературні принципи ідентифікації: зв’язок творчості письменника з традиціями української літератури; використання української міфології, усної народної творчості, етнографії в художній спадщині літератора; опрацювання ним українських тем, створення національних образів, відтворення духу власного народу; визначення кола читачів, яким адресувався твір; зв’язок письменника з українськими культурними діячами.
    2. Українська міфологія вплинула на поетику творів В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського, які акцентували на колективних міфологічних уявленнях нашого народу з метою показати ідеал українця, його моральність, світогляд, що нівелювалися в умовах руйнування української культури, закріпачення. Відтворення архетипів української свідомості (рідної землі (Великої Матері), жінки-матері, хати, старого мудреця, воїна), утвердження культу матеріально і духовно багатої України, що є символом захисту, материнської опіки, щасливої родини, неперервності життя хліборобської нації, збереження культурних традицій, духовності дозволило прозаїкам створити універсальну (відповідну до народного сприйняття) модель світу, пов’язану з колективними уявленнями про гармонію та ідеальну спільноту. Використання міфологічних символів свідчення заглиблення письменників у складний демонологічний світ українців. Оживлення, одухотворення природи, надання їй рис людини, а також уподібнення особистості до природи це пошук рівноваги та гармонії в дегуманізованому суспільстві, повернення до першопочатків української духовності, прилучення до культурно-духовного набутку пращурів. Відтворюючи соціально-історичні типи князя, гетьмана, козака, гайдамаки, письменники намагалися нагадати українцям про потребу активного суспільного життя, протистояти моральному виродженню, пов’язаному з процесами російщення нашого народу, а також викорінення рис, породжених колоніальною залежністю: пасивності, пристосуванства, жадібності. В.Наріжному вдалося створити ідеал козака-реєстровця, який є символом захисника батьківщини. Але в доробку белетриста проглядається подвійне трактування козака, Січі. Під впливом царської ідеології митець бачить Запорожжя місцем розбійників та злочинців, а козака-січовика волоцюгою. Водночас він вважає Січ осередком волі, побратимства, боротьби з ворогом, що, звичайно ж, суголосне народному баченню цього державно-військового утворення. У творах О.Сомова оборонцем знедоленого люду змальовано гайдамаків, яких прозаїк називає козаками.
    3. В.Наріжний, О.Сомов, А.Погорільський, намагаючись передати дух українського народу, його спосіб мислення, звернулися до українських пісень, легенд, переказів, казок, паремій. Фольклорні тексти позначилися на рівні тематики, образів, засобів стилістики оригінальних творів прозаїків, ідентифікуючи їх при цьому як українські. Фольклоризм надає прозі белетристів українського колориту, народного духу, споріднює з духовною культурою нашого народу.
    4. У творах В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського дія персонажів побудована на національній основі, що підкреслюється етнографічними реаліями, пов’язаними з власне українською архітектурою, побутом, звичаями, повір’ями, назвами та описом страв, одягу. Російськомовні прозаїки-українці, як і І.Котляревський, П.Гулак-Артемовський, започатковують побутово-етнографічну традицію відображення народного життя в новій українській літературі. Етнокультурна компетентність белетристів указує на їхню етнічну свідомість і на приналежність їхньої прози до національного духовного простору, адже у випадку колоніальної залежності народу не лише мова, а й культура є засобом національної ідентичності особистості.
    5. Звернення українських російськомовних прозаїків до пам’яток письменства доби Середньовіччя (В.Наріжного, О.Сомова), Бароко (В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського) свідчить про продовження ними традицій національної літератури. У літературі українського Середньовіччя В.Наріжний, О.Сомов бачили джерело для розвитку власної художньої творчості, тому запозичили з неї та інтерпретували теми, ідеї, образи, сюжети, що дозволило виявити притаманні українцям риси характеру: мудрість, людинолюбство, миролюбність, готовність боронити вітчизну (В.Наріжний); а також з’ясувати особливості духу народу, його світосприймання, пов’язане з поганством, християнством (О.Сомов). Українські російськомовні письменники, особливо В.Наріжний, продовжують традицію україномовних літераторів (І.Котляревського, П.Гулака-Артемовського) використовувати в творчості засоби „низового” бароко, бурлескно-травестійної, сатирично-гумористичної літератури з метою комічного показу дійсності. На прозі В.Наріжного, О.Сомова позначився вплив жанрів бароко: „вертрограду”, історико-літописної прози. В.Наріжний, О.Сомов, А.Погорільський використали прийом натюрморту, цитати з Біблії, мовностилістичні засоби образності, притаманні бароко. Обізнаність белетристів із жанровими, тематичними особливостями українського письменства попереднього часу свідчить про продовження прозаїками традицій давньоукраїнської літератури, адаптації її естетично-світоглядної системи в умовах романтизму.
    6. Звернення В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського до філософських ідей Григорія Сковороди викликане нагальною потребою знайти ідеологічне підґрунтя розвитку внутрішнього світу українців, передовсім провідної верстви, в умовах духовного та фізичного закріпачення Російською імперією. Тому вони, слідом за філософом, опрацьовують образ та мотив серця як мірила внутрішнього життя людини, переосмислюють його концепції сродної праці, самопізнання, природного життя людини, а також розвивають тему духовного зростання особистості в рідному краї, згубного впливу іноземного середовища на українців.
    7. Твори українських російськомовних прозаїків характеризуються стильовим синкретизмом, що свідчить про пошук шляхів реалізації власних ідей у художньому слові. Основною стильовою домінантою белетристики В.Наріжного є ранній романтизм, що тісно переплітається з просвітницьким реалізмом, сентименталізмом, бароко, передромантизмом. На стилі його окремих творів позначилися ознаки класицизму, рококо. У прозі О.Сомова переважає також романтичний тип засвоєння дійсності (фольклорна течія), переплетений із рисами просвітницького реалізму, частково передромантизму, бароко, сентименталізму, рококо. Белетристика А.Погорільського складне синтетичне утворення, стержнем якого є романтизм („гофманівська” течія), пов’язаний із просвітницьким реалізмом, передромантизмом, сентименталізмом, частково рококо, класицизмом.
    Європейська естетична парадигма, що виявилася у поєднанні різних стилів та їхніх течій з українським духом (тематика, проблематика, образи), гарантувала вихід белетристам не лише за межі російського культурно-літературного простору, успіх серед читачів, а й уможливила вирішення питання про належність творів до українського літературного процесу.
    8. Проза В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського продовжує традицію українців створювати художні тексти іноземними мовами, тому в ній відбивається світосприймання письменників-попередників. Вона відбиває й основні тенденції розвитку нової української літератури, притаманні творчості їхніх сучасників: І.Котляревському, П.Гулакові-Артемовському та наступників: Г.Квітці-Основ’яненку, Є.Гребінці, М.Гоголеві, Т.Шевченкові. Інтерпретація української міфології, усної народної творчості, етнографії, давнього національного письменства у прозі В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського є свідченням їхнього намагання скерувати творчість у річище українського літературного процесу кінця XVIII першої третини ХІХ ст. Тому їхня художня спадщина є єднальною ланкою між давньоукраїнською прозою та белетристикою Г.Квітки-Основ’яненка, Є.Гребінки, П.Куліша, Т.Шевченка. Це свідчить про безперервність національного літературного процесу, зокрема, розвитку прози кінця XVIII початку ХІХ століть.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Айзеншток І. Василь Наріжний / І. Айзеншток // Наріжний В. Два Івани, або Пристрасть до позовів : [роман] / Василь Наріжний [переклали Г. і В. Білі]. Х. ; Орьол : Рух, 1931. С. 325.
    2. Антонович В. Б. Моя сповідь : вибрані історичні та публіцистичні твори [упоряд. О. Тодійчук, В. Ульяновський] / В. Б. Антонович. К. : Либідь, 1995. 816 с.
    3. Багрій Р. Шлях сера Вальтера Скотта на Україну („Тарас Бульба” М. Гоголя і „Чорна рада” П. Куліша в світлі історичної романістики Вальтера Скотта) [переклад з англ.] / Романа Багрій. К. : Редакція журналу „Всесвіт”, 1993. 296 с.
    4. Барабаш Ю. „Мій бідний protйgй”, або після Гоголя” : порівняльно-типологічна студія / Юрій Барабаш // Кур’єр Кривбасу. 2001. № 134. С. 152174.
    5. Барабаш Ю. Гоголь у літературній свідомості українського зарубіжжя : нариси сприйняття та інтерпретації / Юрій Барабаш. Сімферополь : Кримський Архів, 2004. 128 с.
    6. Барабаш Ю. Почва и судьба. Гоголь и украинская литература : у истоков / Юрий Барабаш. М. : Наследие, 1995. 224 с.
    7. Барабаш Ю. Причинки до теми „Гоголь і українське літературне бароко” (Генезис і типологія) / Юрій Барабаш // Слово і час. 1992. №9. С. 1929.
    8. Баранович Лазарь. Меч духовный / Лазарь Баранович. К. : Типография Печерской лавры, 1666. [5]+464+[1] л.
    9. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет / М. М. Бахтин. М. : Художественная литература, 1975. 504 с.
    10. Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса / М. М. Бахтин. М. : Художественная литература, 1990. 543 с.
    11. Белинский В. Г. На сон грядущий. Отрывки из вседневной жизни. Т. 1. Сочинение графа В. А. Соллогуба [рецензия] // Белинский В. Г. Собрание сочинений : в 9 т. [ред. коллегия Н. К. Гей и др.] / В. Г. Белинский. М. : Художественная литература, 1976. Т. 7. С. 506510.
    12. Белинский В. Г. Русская литература в 1841 году // Белинский В. Г. Собрание сочинений : в 9 т. [ред. коллегия Н. К. Гей и др.] / В. Г. Белинский. М. : Художественная литература, 1976. Т. 4. С. 276339.
    13. Белинский В. Г. Русская литература в 1842 году // Белинский В. Г. Собрание сочинений : в 9 т. [ред. коллегия Н. К. Гей и др.] / В. Г. Белинский. М. : Художественная литература, 1976. Т. 5. С. 190222.
    14. Белинский В. Г. Русская литература в 1843 году // Белинский В. Г. Собрание сочинений : в 9 т. [ред. коллегия Н. К. Гей и др.] / В. Г. Белинский. М. : Художественная литература, 1976. Т. 7. С. 758.
    15. Белозерская Н. Василий Трофимович Нарежный : историко-литературный очерк [2-е изд., исправл. и дополн.] / Н. Белозерская. СПб. : Издание Л. Ф. Пантелеева, 1896. Ч. І. 109+ХІ с. ; Ч. ІІ. 159+ХІІ с.
    16. Берковский Н. Я. Лекции и статьи по зарубежной литературе / Н. Я. Берковский. СПб. : Азбука-классика, 2002. 480 с.
    17. Бернадська Н. Український роман : теоретичні проблеми і жанрова еволюція [монографія] / Н. І. Бернадська. К. : Академвидав, 2004. 368 с.
    18. Бестужев-Марлинский А. А. Взгляд на старую и новую словесность в России // Бестужев-Марлинский А. А. Сочинения : в 2 т. / А. А. Бестужев-Марлинский. М. : Художественная литература, 1981. Т. 2. С. 375393.
    19. Білецький О. І. Міжнародне значення української літератури / О. І. Білецький // Літературна газета. 1946, 28 березня. С. 34.
    20. Білецький О. І. Пушкін і Україна // Білецький О. І. Зібрання праць : у 5 т. / О. І. Білецький. К. : Наукова думка, 1966. Т. 4. С. 182266.
    21. Білецький О. І. Українська проза першої половини ХІХ століття // Білецький О. І. Зібрання праць : у 5 т. / О. І. Білецький. К. : Наукова думка, 1965. Т. 2. С. 148197.
    22. Білецький О. І. Шляхи розвитку російсько-українського літературного єднання // Білецький О. І. Зібрання праць : у 5 т. / О. І. Білецький. К. : Наукова думка, 1966. Т. 4. С. 496538.
    23. Бобкова В. Гоголь і народна поетична творчість / В. С. Бобкова // Гоголь і українська література ХІХ ст. : збірник статей. К. : Державне видавництво художньої літератури, 1954. С. 1936.
    24. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ століття / Тетяна Бовсунівська. К. : Видавничий дім Д. Бураго, 2001. 344 с.
    25. Бовсунівська Т. Типологічна ідентифікація українського передромантизму / Тетяна Бовсунівська // Слов’янські літератури : доповіді ХІІ Міжнародного з’їзду славістів (Краків, 27 серпня 2 вересня 1998 р.) / відп. ред. Г. Сивокінь. К. : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 1998. С. 416.
    26. Бовсунівська Т. Феномен українського романтизму. Ч. І. : Етногенез і теогенез / Тетяна Бовсунівська. К. : б/в, 1997. 155 с.
    27. Бовсунівська Т. Феномен українського романтизму. Ч. ІІ. : Ейдетика / Тетяна Бовсунівська. К. : б/в, 1998. 109 с.
    28. Бодянський О. Лист Г. П. Данилевському, 29 листопада ст.ст. 1855 р., Москва // Материалы для биографий южно-русских научно-литературных деятелей ХІХ века. 1. Письма к Г. П. Данилевскому [сост. Д. Багалей]. К. : Типография Императорского университета святого Владимира, 1903. С. 67.
    29. Борев Ю. Б. Комическое, или О том, как смех казнит несовершенство мира, очищает и обновляет человека и утверждает радость бытия / Ю. Б. Борев. М. : Искусство, 1970. 269 с.
    30. Ботникова А. Б. Гофман и становление русской романтической прозы (А. Погорельский, Н. Полевой) // Ботникова А. Б. Э. Т. А. Гофман и русская литература (первая половина ХІХ в.) : к проблеме русско-немецких литературных связей / А. Б. Ботникова. Воронеж : Издательство Воронежского университета, 1977. С. 5676.
    31. Ботникова А. Б. Трансформация принципов немецкой романтической сказки в русской литературной сказке первой половины ХІХ века (А. А. Погорельский и В. Ф. Одоевский) / А. Б. Ботникова // Из истории русско-немецких литературных взаимосвязей / под ред. В. Кулешова, В. Фейерхерд. М. : Издательство МГУ, 1987. С. 5266.
    32. Браиловский С. Пушкин и О. М. Сомов / С. Браиловский // Пушкин и его современники : материалы и исследования. СПб. : Типография Императорской академии наук, 1909. Вып. ХІ. С. 95100.
    33. Булаховська Ю. Микола Гоголь. „Українська школа” в польській і російській літературі ХІХ та ХХ століть / Юлія Булаховська // Київські полоністичні студії. „Українська школа” в літературі та культурі українсько-польського пограниччя. Т. VII. К. : ДП „Державна картографічна фабрика”, 2005. С. 98107.
    34. Булич Н. Н. Очерки по истории русской литературы и просвещения с начала ХІХ века [2-е изд. с предисл. Н. К. Кульмана] / Н. Н. Булич. СПб. : Типография М. М. Стасюлевича, 1912. 712 с.
    35. Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. [упорядник Г. А. Нудьга]. К. : Державне видавництво художньої літератури, 1959. С. 340.
    36. Ваенская Е. Ю. Жанровое своеобразие раннего творчества В. Т. Нарежного : автореф. дисс. на соиск. ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.01.01 „Русская литература” / Е. Ю. Ваенская. Архангельск, 2003. 18 с.
    37. Ванслов В. В. Эстетика романтизма / В. В. Ванслов. М. : Искусство, 1966. 404 с.
    38. Ващенко Г. Виховний ідеал : підручник для виховників, учителів і українських родин. [2-ге вид.] / Г. Ващенко. Брюссель ; Торонто ; Нью-Йорк ; Лондон ; Мюнхен : Видавництво центральної Спілки української молоді, 1976. 208 с.
    39. Веретюк О. Скажи мені, хто я? (Проблема національної ідентичності літератури, літературного твору та його автора) / Оксана Веретюк // Слово і час. 2005. № 12. С. 6973.
    40. Владимирова В. „Етнографічна та історична істини” (два типи дискурсу Пантелеймона Куліша) / Валентина Владимирова // Слово і час. 1998. № 11. С. 5861.
    41. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології / Хведір Вовк. К. : Мистецтво, 1995. 336 с.
    42. Возняк М. С. Історія української літератури : у 2-х кн. [вид. 2-е, випр.] / М. С. Возняк. Львів : Світ, 1994. Кн. 2. 558 с.
    43. Войтович В. Українська міфологія [вид. 2-е, стереотип.] / Валерій Войтович. К. : Либідь, 2005. 664 с.
    44. Вяземский П. А. Письмо в Париж. 1825 // Вяземский П. А. Полное собрание сочинений / П. А. Вяземский. СПб. : Типография Стасюлевича, 1878. Т. 1. С. 199205.
    45. Галахов А. История русской словесности, древней и новой / А. Галахов. СПб. : В типографии Морского министерства, 1868. Т. 2. IV+336+VII с.
    46. Геник-Березовська З. Грані культур. Бароко. Романтизм. Модернізм / Зіна Геник-Березовська. К. : Гелікон, 2000. 368 с.
    47. Гердер И. Г. О новейшей немецкой литературе // Гердер И. Г. Избранные сочинения / И. Г. Гердер. М. ; Л. : Государственное издательство художественной литературы, 1959. С. 117132.
    48. Героїчний епос українського народу : хрестоматія [навч. посібник / упоряд. О.Таланчук, Ф.Кислий]. К. : Либідь, 1993. 432 с.
    49. Гоголь Н. В. Вечера на хуторе близ Диканьки // Гоголь Н. В. Собрание сочинений : в 7 т. [под общ. ред. С. И. Машинского и М. Б. Храпченко] / Н. В. Гоголь. М. : Художественная литература, 1984. Т. 1. 319 с.
    50. Гоголь Н. В. Миргород // Гоголь Н. В. Собрание сочинений : в 7 т. [под общ. ред. С. И. Машинского и М. Б. Храпченко] / Н. В. Гоголь. М. : Художественная литература, 1984. Т. 2. 319 с.
    51. Гоголь Н. В. О малороссийских песнях // Гоголь Н. В. Собрание сочинений : в 7 т. [под общ. ред. С. И. Машинского и М. Б. Храпченко] / Н. В. Гоголь. М. : Художественная литература, 1984. Т. 6. С. 9299.
    52. Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин / Петро Голубенко. К. : Дніпро, 1993. 447 с.
    53. Гончар О. І. Просвітительський реалізм в українській літературі : Жанри та стилі / О. І. Гончар. К. : Наукова думка, 1989. 176 с.
    54. Гончар О. І. Українська література передшевченківського періоду і фольклор / О. І. Гончар. К. : Наукова думка, 1982. 312 с.
    55. Гончаренко І. Уваги до українського національного характеру / Іван Гончаренко // Хроніка 2000. Вип. 3738. С. 6677.
    56. Горенко-Баранівська Л. Українська культура та мистецькі осередки Петербурга ХІХ ст. / Л. Горенко-Баранівська // Материалы ІV Международного семинара „Шевченковский Петербург” (К 190-тию со дня рождения Т. Г. Шевченко, 1114 мая 2004 года) [под общ. ред. В. И. Подобеда, Т. Н. Лебединской]. СПб. : б/и, 2005. С. 3641.
    57. Горленко В. Алексей Алексеевич Перовский / В. Горленко. К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1888. 16 с.
    58. Грабович Г. До історії української літератури : дослідження, есе, полеміка / Григорій Грабович. К. : Критика, 2003. 632 с.
    59. Грабович Г. Поет як міфотворець : семантика символів у творчості Тараса Шевченка [переклад з англійської. 2-ге виправлене й авторизоване видання] / Григорій Грабович. К. : Часопис „Критика”, 1998. 206 с.
    60. Греч Н. И. Опыт краткой истории русской литературы / Н. И. Греч. СПб. : В типографии Н. Греча, 1822. 394 с.
    61. Грихин В. А., Калмыков В. Ф. Творчество В. Т. Нарежного / В. А. Грихин, В. Ф. Калмыков // Нарежный В. Т. Избранное [составление, вступительная статья и примечания В. А. Грихина, В. Ф. Калмыкова]. М. : Советская Россия, 1983. С. 522.
    62. Грінченко Б. Листи з України Наддніпрянської / Б. Грінченка // Б. Грінченко М. Драгоманов. Діалоги про українську національну справу / Б. Грінченко М. Драгоманов. К. : б/в, 1994. С. 35145.
    63. Грушевський М. Історія української літератури : в 6 т. 9 кн. / Михайло Грушевський. К. : Либідь, 1993. Т. 3. 285 с.
    64. Грязнова А. Т. Средства создания фантастики в романтической сказке А.Погорельского „Черная курица, или Подземные жители” / А. Т. Грязнова // Русский язык в школе. 1997. № 4. С. 6570.
    65. Данилевский Г. Украинская старина. ІІ. Григорий Саввич Сковорода : 17221794 // Данилевский Г. П. Сочинения : в 24 томах. [изд. 9-е] / Г. П. Данилевский. СПб. : Издание А. Ф. Маркса, 1902. Т. 21. С. 2594.
    66. Данилевский Г. П. Письмо И. С. Аксакову, СПб., 22 марта 1853 г. // Письма Г. П. Данилевского П. А. Плетневу, И. С. и С. Т. Аксаковым [публикация Е. В. Свиясова] // Русская литература. 1979. № 4. С. 188189.
    67. Данилов В. Земляк и предтеча Гоголя / Владимир Данилов. К. : Типогр. тов-ва Н. А. Гирич, 1906. 14 с.
    68. Данилов В. В. О. М. Сомов, сотрудник Дельвига и Пушкина // Данилов В. В. Литературные материалы и очерки / В. В. Данилов. Варшава : Типография Варшавского учебного округа, 1908. С. 129.
    69. Дашкевич Я. Куди показує компас? (Про концепцію п’ятитомної „Історії української культури”) / Ярослав Дашкевич // Київ. 1991. № 2. С. 114118.
    70. Дей О. Легенди та перекази / О. Дей // Легенди та перекази [упорядк. та приміт. А. Іоаніді ; вступ. стаття О. Дея]. К. : Наукова думка, 1985. С. 736.
    71. Денисюк І. О. Розвиток української малої прози ХІХ поч. ХХ століття / І. О. Денисюк. Л. : НВТ „Академічний експрес”, 1999. 276 с.
    72. Дереза Л. В. Романтизм и русская литературная сказка первой половины ХІХ века / Л. В. Дереза. Полтава : ПГПУ им. В. Г. Короленко, 2003. 250 с.
    73. Державин Володимир. Національна література як мистецтво (Мистецька мета і методи національної літератури) / Володимир Державин // Українське слово : хрестоматія : у 4 кн. Кн. 3. К. : Рось, 1994. С. 597608.
    74. Деркач Т. Василь Наріжний та українська барокова літературна традиція / Тетяна Деркач // Наукові записки. Вип. ХХVII. Серія „Філологічні науки” (літературознавство). Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. С. 120130.
    75. Деркач Т. „Монастирка” А. Погорільського як етапний твір у розвитку українського роману / Тетяна Деркач // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство : збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне : РДГУ, 2000. Вип. 9 С. 113119.
    76. Деркач Т. Орест Сомов
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины