Петьовка Василь Васильович. Правове регулювання надання адміністративних послуг в Україні : Путевки Василий Васильевич. Правовое регулирование предоставления административных услуг в Украине

brief description

Петьовка Василь Васильович. Правове регулювання надання адміністративних послуг в Україні.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Ін-т законодавства Верховної Ради України. - Київ, 2014.- 200 с.

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПЕТЬОВКА ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 342.9 (477)

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
СЕЛІВАНОВ Анатолій Олександрович,
доктор юридичних наук, професор,
академік Національної академії правових наук України

КИЇВ – 2014

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………… 3
Розділ 1. Теоретико-методологічна основа запровадження адміністративних послуг в Україні …………………………………………………………. 11
1.1. Правова природа адміністративної послуги у системі адміністративного права ……………………………………… 11
1.2. Правове регулювання адміністративної послуги у законодавстві України та інших держав ……………………………………… 33
1.3. Класифікація адміністративних послуг …………………… 55
1.4. Правові вимоги щодо надання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам ……………………………… 74
Висновки до Розділу 1 ………………………………………… 92
Розділ 2. Реалізація права отримання фізичними та юридичними особами адміністративних послуг ………………………………………………… 99
2.1. Адміністративна правосуб’єктність учасників публічно-правових відносин у сфері надання адміністративних послуг .. 99
2.2. Процедури надання адміністративних послуг …………… 119
2.3. Інформаційне забезпечення надання адміністративних послуг ………………………………………………………………………. 140
2.4. Напрямки новелізації законодавства у сфері надання адміністративних послуг …………………………………………. 153
Висновки до Розділу 2 ……………………………………………………… 177
Висновки …………………………………………………………………….. 180
Список використаних джерел ……………………………………………… 187

ВСТУП

Актуальність теми. Реалізація публічно-сервісної спрямованості діяльності органів виконавчої влади визначена нормою частини другої статті 3 Конституції України, згідно якої права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Ціннісний орієнтир, закріплений Конституцією України, відповідає положенням Загальної декларації прав людини і визначає необхідність вдосконалення правового регулювання надання адміністративних послуг.
За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в Україні станом на 2013 рік діє 187 Центрів надання адміністративних послуг, а практика їх діяльності свідчить про ефективність надання послуг в режимі «єдиного вікна». Хоча Закон України «Про адміністративні послуги» як базовий новелізує приписи чинного законодавств, однак конкретні дії і процедури, а також стандарти надання адміністративних послуг встановлені переважно підзаконними нормативними актами, яких на сьогодні в українському законодавстві налічується більше 1000.
Формування належної теоретико-правової моделі надання адміністративних послуг є комплексною проблемою, вирішення якої передбачає проведення глибокого аналізу на доктринальному рівні із врахуванням специфіки публічно-правових відносин, у межах яких надаються адміністративні послуги. Саме тому розробка відповідних теоретичних положень не повинна механічно копіювати цивільно-правову доктрину щодо сутності категорії «послуга», але враховувати здобутки.
Звернення до наукових робіт з адміністративного права дозволяє вказати, що у них сутність категорії «адміністративна послуга» була предметом аналізу переважно у контексті окремого предмету надання послуги або враховуючи відповідний європейський досвід. Так, науковці приділяли увагу організаційно-правовим аспектам адміністративних послуг: Г.М. Писаренко, С.Л. Дембіцька, О.О. Ільницька та інші. Серед робіт, виконани[ у галузі державного управління предмет аналізу становила проблема надання управлінських послуг населенню органами виконавчої влади України у організаційно-правовому аспекті (В.С. Долечек). Суміжну проблематику, зокрема – дозвільну діяльність, у тому числі, і у процесуально-процедурному аспекті аналізували Г.С. Завірюха, С.В. Лихачов, М.М. Романяк, І.В. Солошкіна, О.В. Харитонов та інші. Окремі напрацювання з проблеми адміністративної послуги зустрічаються у наукових статтях К.В. Ніколаєнко, О.М. Соловйової та інших. Слід відзначити монографію Ж.В. Завальної, О.О. Ільницької «Адміністративні послуги як функція органів місцевого самоврядування» (2012 р.). Серед наукових робіт, виконаних до 2000 року, предмет аналізу становила дозвільна діяльність міліції у сфері обігу спеціально визначених законодавством об’єктів – зброї і боєприпасів до них, печаток, штампів тощо – В.А. Гуменюк, І.Г. Кириченко. Окреме місце посідає публікація, присвячена аналізу зарубіжного досвіду існування адміністративної послуги, оцінки якості надання адміністративних послуг (І.Б. Коліушко, В.П. Тимощук).
На доктринальному рівні, що полягає у визначенні місця категорії адміністративної послуги серед інших категорій адміністративного права, досліджували вказану проблему В.Б. Авер`янов, І.П. Голосніченко, В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, А.О. Селіванов та інші.
Разом з тим, не зважаючи на існуючі наукові розробки, проблема формування наукового підходу щодо сутності адміністративної послуги, процедур та строків надання, інформаційного забезпечення із врахуванням тенденцій новелізації законодавства та практики його застосування не втрачає актуальності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження спрямоване на виконання Резолюції 1549 (2007) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Функціонування демократичних інституцій в Україні». Дисертація виконана як складова загального плану науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України, а саме – програми «Стратегія розвитку законодавства України» (державний реєстраційний номер №0103U007975).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні сутності адміністративної послуги, обґрунтуванні наукового підходу щодо уніфікації процедур надання адміністративних послуг на підставі порівняльно-правового аналізу законодавства України та інших держав, обґрунтуванні пропозицій щодо внесення змін до законодавства.
Зазначена мета зумовила постановку та виконання наступних завдань:
- обґрунтувати поняття «адміністративна послуга» на підставі аналізу адміністративно-правової доктрини, характеристики правової природи адміністративної послуги у системі адміністративного права;
- спираючись на дослідження особливостей правового регулювання адміністративної послуги у законодавстві України та інших держав, виявити проблеми, вирішення яких потребує належного теоретико-правового обґрунтування;
- здійснити класифікацію адміністративних послуг;
- обґрунтувати правові вимоги щодо надання адміністративних послуг, встановити основну з них;
- визначити особливості адміністративної правосуб’єктності учасників публічно-правових відносин у сфері надання адміністративних послуг;
- виділити процедури та встановити строки надання адміністративних послуг;
- обґрунтувати поняття інформаційного забезпечення надання адміністративних послуг, виділити заходи, спрямовані на належне інформаційне забезпечення процедур надання;
- встановити напрямки новелізації законодавства у сфері надання адміністративних послуг та обґрунтувати відповідні конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання у зазначеній сфері.
Об’єктом дослідження є публічно-правові відносини у сфері надання адміністративних послуг.
Предметом дослідження є правове регулювання надання адміністративних послуг.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає сукупність сучасних методів наукового пізнання, застосування яких ґрунтується на діалектиці та системному підході. Використання діалектики дозволяє аналізувати генезис запровадження адміністративної послуги до діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Системний підхід дозволяє сформувати концептуальні основи адміністративних процедур надання адміністративних послуг, дослідити правову природу адміністративної послуги у системі адміністративного права.
У роботі застосовані методи наукового пізнання, характерні для досліджень юридичного змісту: формально-догматичний – для аналізу та поглиблення понятійного апарату (підрозділи 1.1, 1.3, 2.1, 2.3); класифікації та групування – для систематизації видів адміністративних послуг (підрозділ 1.3), виділення видів адміністративної правосуб’єктності учасників публічно-правових відносин у сфері надання адміністративних послуг (підрозділ 2.1), напрямків удосконалення законодавства, яке регулюватиме сферу надання адміністративних послуг (підрозділ 2.4); порівняльно-правовий – для аналізу правових вимог щодо надання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам (підрозділ 1.4); на основі методів правового моделювання, компаративного та формально-догматичного методів, документального аналізу визначені концептуальні засади розробки новітнього законодавства (підрозділ 2.4).
Науково-теоретичну базу дисертаційного дослідження складають праці вітчизняних і зарубіжних вчених з теорії держави і права, цивільного права, адміністративного права та процесу. При підготовці роботи також використовувались теоретичні напрацювання вчених з проблем розвитку юридичного процесу, державного управління. Нормативною основою дисертації є Конституція України, Закон України «Про адміністративні послуги», законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері надання адміністративних послуг. Здійснено аналіз законодавства Російської Федерації, ФРН, деяких інших держав, яке стосується надання адміністративних послуг. Використано правові позиції Конституційного Суду України. Критично опрацьовано ряд законопроектів: проект Адміністративно-процедурного кодексу (2003, 2012 роки), проект Концепції реформування публічної адміністрації в Україні. Емпіричну базу дослідження становить судова практика адміністративних судів у справах, що випливають з правовідносин, пов’язаних із наданням адміністративних послуг за 2009 – 2013 роки, а також результати дослідження Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та Київського міжнародного інституту соціології, яке проводилось з 5 по 13 березня 2013 року на замовлення Центру політико-правових реформ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень, присвячених теоретичним та практичним проблемам формування й розвитку правового регулювання відносин щодо надання адміністративних послуг в Україні, відображає авторську позицію у розв’язанні конкретних правових проблем, визначених сутністю і правовою природою адміністративної послуги, процедур і строків їх надання. За результатами проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема, до них відносяться такі:
вперше
- запропоновано використовувати єдиний термін «адміністративна послуга», що відображає правову природу таких послуг, мету їх надання, зміст функцій, пов'язаних із здійсненням відповідної діяльності уповноважених суб’єктів;
- доведено обслуговуючий характер діяльності щодо надання адміністративної послуги відносно здійснення органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (їх посадовими особами) окремих управлінських функцій, зокрема – дозвільних. Адміністративною послугою визначено сукупність дій органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо сприяння реалізації фізичною чи юридичною особою конституційно визначеного права і полягає у юридичному оформленні умов реалізації споживачами таких послуг прав, свобод і законних інтересів;
- вказано, що адміністративні послуги слід розглядати у межах такого інституту адміністративного права як інститут форм і методів управлінської діяльності, що ґрунтується на відносній відокремленості норм, яким урегульовані методи адміністративного права;
удосконалено:
- перелік критеріїв безоплатності адміністративних послуг, до яких, порівняно із критеріями, визначеними Г.М. Писаренко, додатково віднесені: належність до реалізації суб’єктами їх надання функції щодо забезпечення безпеки; відношення до видачі дозволів у сфері реалізації права на мирні зібрання;
- перелік критеріїв якості надання адміністративних послуг, який доповнено, порівняно із визначеними А.Ю. Жуковською, такими: законність, доступність, низький рівень корупційних ризиків;
- визначення понять: «суб’єкт права у сфері надання адміністративних послуг», «учасник публічно-правових відносин у сфері надання адміністративних послуг», «інформаційне забезпечення надання адміністративних послуг», «адміністративний акт»;
дістало подальшого розвитку:
- класифікація адміністративних послуг, яку запропоновано здійснити за такими критеріями як предмет надання адміністративної послуги та їх платність. За критерієм предмету надання адміністративної послуги виділено шість видів адміністративних послуг та сім підвидів у межах одного виду – дозвільних адміністративних послуг;
- визначення якості надання адміністративної послуги основною правовою вимогою та шляхів впровадження системи управління якістю надання адміністративних послуг;
- положення щодо оцінки якості надання адміністративних послуг - як перевірки відповідності результату діяльності органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (посадової особи) щодо надання адміністративної послуги у обсягах і межах, передбачених законодавством, очікуванням споживачів послуг з позицій спроможності відповідної діяльності реалізувати конституційно визначене право з найменшими витратами;
- формулювання поняття «адміністративна процедура надання адміністративних послуг» та виділення двох груп ознак такої процедури: загальних і спеціальних. Загальні – характерні для адміністративної процедури як правового явища, а спеціальні - ознаки адміністративної процедури із врахуванням предметної належності;
- обґрунтування напрямків новелізації законодавства, яке регулюватиме сферу надання адміністративних послуг.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що сформульовані й аргументовані у дисертації теоретичні положення достовірні і мають завершений ступінь готовності. Висновки, пропозиції та рекомендації мають науково-прикладний характер та можуть бути використані:
- у науково-дослідній діяльності – для подальших досліджень загальнотеоретичних питань удосконалення правового регулювання відносин у сфері надання адміністративних послуг;
- у законотворчій сфері – для удосконалення норм адміністративного законодавства, а також інших законодавчих актів з метою поліпшення правового регулювання відносин, що стосуються надання адміністративних послуг;
- у практичній діяльності – для забезпечення ефективності правозастосовної діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, яка стосується надання адміністративних послуг;
- у навчальному процесі – у ході викладання дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес» у вищих навчальних закладах, які готують юристів.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження були оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях:
«Соціальний капітал: сучасні аспекти дослідження та розвитку» (м.Львів, 28 листопада 2011 р); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання публічного права» (м.Запоріжжя, 11 листопада 2011 р., тези опубліковано); Українсько-німецькій науково-практичній конференції «Європейський шлях до належного управління» (м.Київ, 31 жовтня 2012 р.) тези опубліковано, а також на засіданні круглого столу на тему «Актуалні проблеми адміністратвино-правового регулювання» (м.Київ, 15 травня 2014 р. – Інститут держави і права ім.В.М.Корецького НАН України) та інш.
Публікації. Основні результати дисертації, положення і висновки, що були сформульовані в дисертаційному дослідженні знайшли відображення У 5 наукових працях, зокрема: 4 статті у фахових виданнях; у монографічній праці «Надання адміністративних послуг в Україні: теорія і практика» (К.: Логос, 2014. – 214 с.), а також у фаховому виданні Республіки Казахстан.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації міститься теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо визначення сутності, змісту, правової природи адміністративної послуги, особливостей процедур надання адміністративних послуг, у результаті чого отримані такі найважливіші висновки:
1. Зміст послуги як універсальної правової категорії дозволяє закріпити взаємні права і обов’язки учасників відносин щодо їх надання, незалежно від їхнього правового статусу. Використання терміну «адміністративний» при позначенні послуг дозволяє врахувати мету їх надання, а також зміст функцій, пов'язаних із відповідною діяльністю владних суб’єктів, правову природу таких послуг, яка стосується реалізації управлінської функції через реалізацію її диспозитивних, а не імперативних, основ. Доведено, що діяльність суб’єктів надання послуг у публічно-правовій сфері набуває ознак організаційної, а її зміст трансформується з розпорядчої до діяльності, що полягає у закріпленні взаємних прав та обов’язків у публічно-правовій сфері. Тож логічним є висновок про використання єдиного терміну «адміністративний» стосовно послуг та розкриття його змісту, спираючись на сутність відносин у межах яких відповідна діяльність здійснюється – публічно-правових відносин.
2. Державний орган, орган місцевого самоврядування, надаючи адміністративну послугу, тим самим сприяє, допомагає реалізувати особі (фізичній чи юридичній) певне право, уводячи його у суспільний обіг, надаючи йому (праву) легітимне значення діяльності, що має юридичні наслідки. У такому значенні адміністративну послугу слід сприймати не як діяльність з ліцензування, сертифікації, реєстрації, надання різноманітних дозволів, а як діяльність уповноважених державних органів, органів місцевого самоврядування (посадових осіб) щодо сприяння їх здійсненню. При цьому мета застосування терміна «послуга» полягає у закріпленні обов’язків держави перед приватними особами, як про це вказував академік В.Б. Авер`янов. Надання адміністративних послуг спрямоване на реалізацію приватною особою (фізичною або юридичною) своїх прав з найменшими витратами. Наприклад, у сфері підприємництва такими послугами можуть виступати консультації, допомога при оформленні документів, створення оптимальних умов для найбільш швидкого отримання дозволів, здійснення ліцензування тощо.
3. Виділено ознаки адміністративної послуги: є окремим видом діяльності органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування; полягає у сприянні реалізації фізичною чи юридичною особою конституційно визначеного права; пов’язана із реалізацією функцій, покладених на чинним законодавством на орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування; полягає у юридичному оформленні умов реалізації суб’єктами прав, свобод і законних інтересів; споживачем адміністративної послуги є індивідуалізований суб’єкт – фізична чи юридична особа, яка звертається до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування за наданням адміністративної послуги; визначення вартості надання адміністративної послуги закріплено нормативно; за порушення законодавства у сфері надання адміністративних послуг передбачена дисциплінарна, цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність (ч.1 ст.19 Закону України «Про адміністративні послуги»). Доведена відносна відокремленість адміністративно-правових норм, якими врегульовані відносини у сфері надання адміністративних послуг у межах норм, якими урегульовані методи адміністративного права. Спираючись на підхід Д.М. Лук`янця стосовно інститутів загальної частини адміністративного права, адміністративні послуги віднесені до інституту форм і методів управлінської діяльності.
4. Аналіз чинного законодавства України у сфері надання адміністративних послуг довів, що: а) застосування у чинному законодавстві базових категорій які не є усталеними у доктрині адміністративного права; б) відсутнє чітке визначення на рівні закону змісту терміну «якість адміністративної послуги»; в) необхідно забезпечити належне правове регулювання відносин у сфері надання адміністративних послуг, що означає встановлення не тільки регулятивної, а й відповідної охоронної норми; г) врегулювання більшості процедурних питань, зокрема, стандартів надання адміністративних послуг окремими органами виконавчої влади, переліків платних послуг, порядку справляння плати за надання адміністративних послуг тощо переважно підзаконними актами. Виділено проблему забезпечення якості надання адміністративних послуг, яка є системною, а її вирішення передбачає: а) формування теоретичних основ сутності адміністративної послуги; б) критичний аналіз результатів моніторингу громадських організацій у цій сфері; в) розробку державної програми забезпечення якості надання адміністративних послуг; г) впровадження у чинне законодавство сформованих пропозицій. Обґрунтовано недоцільність віднесення соціальних послуг до адміністративних
5. Виділено шість видів адміністративних послуг: 1) адміністративні послуги у сфері дозвільної діяльності (дозвільні адміністративні послуги), у межах якої виділено такі підвиди як: щодо дозвільної діяльності у сфері підприємництва; у сфері забезпечення екологічної безпеки; щодо дозвільної діяльності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; у сфері забезпечення пожежної безпеки; послуги щодо реалізації права на мирні зібрання; послуги електронного цифрового підпису; послуги у сфері карантину рослин (видача карантинного дозволу, карантинного сертифіката, фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт); 2) адміністративні послуги у сфері забезпечення пожежної безпеки; 3) послуги у сфері ліцензування (ліцензійні адміністративні послуги); 4) послуги, пов’язані із державною реєстрацією (реєстраційні адміністративні послуги); 5) легалізаційні адміністративні послуги (легалізація актів, нострифікація, верифікація); 6) інформаційні адміністративні послуги. За критерієм наявності чи відсутності платності виділено два види послуг: платні та безоплатні.
6. Принципами системи управління якістю надання адміністративних послуг органами виконавчої влади названі: а)забезпечення балансу інтересів держави та набувача послуги; б) керованість процедурами надання адміністративних послуг; в) оптимальне кадрове забезпечення здійснення процедур надання адміністративних послуг; г) надання адміністративних послуг на основі принципу законності; д) чітке врегулювання законодавством процедур надання адміністративних послуг; е)системний підхід; ж) постійне поліпшення; з) прийняття рішення на підставі фактів. Встановлено першочергові напрямки запровадження такої системи. Перший - стосується процедур прийняття управлінських рішень під час надання адміністративної послуги. Другий - пов'язаний із оптимізацією документообігу при наданні адміністративної послуги.
7. Критерії якості адміністративних послуг сформульовані, враховуючи наукову думку А.Ю. Жуковської, яка відносила до них: результативність, простоту, строковість, оперативність, своєчасність, зручність, чутливість, відкритість, рівність, мінімальна (справедлива) вартість. Цей перелік доповнений критеріями: законності, доступності, низького рівня корупційних ризиків
8. Адміністративна правосуб’єктність суб’єктів надання адміністративних послуг характеризується як загальна і спеціальна. Загальна – стосується завдань, прав, обов’язків та заборон, встановлених для усіх суб’єктів надання адміністративних послуг як учасників публічно-правових відносин. Спеціальна правосуб’єктність визначається завданнями, правами, обов’язками та заборонами, передбаченими Законом України «Про адміністративні послуги», а також спеціальними законами, якими урегульовано відповідну компетенцію органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування.
9. Сформульовано поняття адміністративної процедури надання адміністративної послуги як сукупності послідовно здійснюваних, визначених законодавством дій уповноважених органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, спрямованих на сприяння легалізації фізичною чи юридичною особою конституційно визначеного права, внаслідок здійснення яких такий орган (його посадова особа) приймає правовий акт індивідуальної дії.
Запропоновано поняття адміністративного акту, яке доцільно закріпити у новій редакції Закону України «Про адміністративні послуги». Адміністративним актом названо правовий акт індивідуальної дії, прийнятий у письмовій чи електронній формі, яким завершується адміністративна процедура надання адміністративної послуги, що спрямований на надання споживачу послуги певного права та закріплення правових можливостей бути учасником правовідносин у сфері діяльності, яка потребує легалізації.
10. Інформаційним забезпеченням надання адміністративних послуг названо діяльність суб’єктів надання таких послуг на підставах та у порядку, визначених законодавством, щодо гарантування об’єктивності, вчасності, повноти надходження інформації, а також захищеності персональних даних з приводу процедур надання адміністративних послуг, внаслідок здійснення яких створюються умови реалізації заявником конституційно визначених прав.
11. Напрямками розвитку законодавства, яке регулюватиме сферу надання адміністративних послуг визначено: а) розмежування адміністративних послуг та дозвільної діяльності, реєстрації, ліцензування, сертифікації та інших видів позитивної управлінської (адміністративної) діяльності; б) законодавча регламентація поняття адміністративної послуги з позицій створення нею умов для реалізації конституційно визначених прав фізичними та юридичними особами; в) формування процедур оскарження рішень, дій, бездіяльності суб’єктів надання адміністративних послуг; г) конкретизація строків здійснення процедури надання адміністративних послуг на кожній стадії адміністративної процедури; д) чітке визначення стадій здійснення адміністративної процедури надання адміністративної послуги; е) законодавче закріплення основ формування стандарту надання адміністративної послуги та регламенту надання, що створить підґрунтя уніфікації відповідних процедур незалежно від виду адміністративної послуги; визначення форм рішень, які приймаються у результаті надання адміністративних послуг; ж) регламентація процедур інформаційного забезпечення надання адміністративних послуг із дотриманням законодавства про захист персональних даних; формування адміністративно-деліктного законодавства, що передбачає відповідальність у сфері надання адміністративних послуг.
Ці напрямки вдосконалення законодавства у сфері надання адміністративних послуг можуть бути реалізовані шляхом розробки і прийняття Закону України «Про адміністративні послуги» у новій редакції, внесення змін у законодавчі акти, якими урегульовано дозвільну діяльність, реєстрацію та інші позитивні управлінські дії, спрямовані на реалізацію конституційно визначених прав фізичними та юридичними особами. Окрема увага має бути надана змінам до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства.
12. Запропоновано структуру проекту нової редакції Закону України «Про адміністративні послуги», а також конкретні пропозиції щодо внесення змін до чинного Закону України «Про адміністративні послуги», Кодексу України про адміністративні правопорушення. Запропоновано доповнити Главу 15 КпАП України статтями: ст.188-43 «Невиконання або неналежне виконання законних вимог суб’єкта надання адміністративних послуг»; ст. 185-13 «Порушення встановленого порядку надання адміністративних послуг» та визначено відповідну редакцію положень запропонованих статей.
Структура проекту Закону України «Про адміністративні послуги»
Розділ 1. Загальні положення
Розділ 2. Учасники відносин у сфері надання адміністративних послуг та їх правосуб’єктність
Розділ 3. Організація надання адміністративних послуг
Розділ 4. Строки процедур надання адміністративних послуг
Розділ 5. Процедури надання адміністративних послуг
Розділ 6. Стандарти надання адміністративних послуг
Розділ 7. Регламент надання адміністративних послуг
Розділ 8. Оскарження рішень суб’єктів надання адміністративних послуг
Розділ 9. Рішення суб’єктів надання адміністративних послуг та набрання ними законної сили
Прикінцеві та перехідні положення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменко Ю. Ю. Публічні послуги та їх роль у забезпеченні якості управління [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Абраменко // Публічне адміністрування: теорія та практика. — Вип. 2 (6). — 2011 р. — Режим доступу до док.: http://www.dbuapa.dp.ua/zbirnik/2011-02(6)/11ayyzyu.pdf — Назва з екрану.
2. Авер`янов Вадим Борисович. Вибрані наукові праці / [упоряд. Андрійко О. Ф. [та ін.]; [ред. Ю. С. Шемшученко, О. Ф. Андрійко]. — К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2011. — 448 с.
3. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / [авт. упоряд. В. П. Тимощук]; ред. І. Б. Коліушко. — К.: Факт, 2003. — 496 с.
4. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть общая: учеб. / [ред. А. П. Коренев]. — М.: Изд-во Моск. ун-та МВД России, 2002. — 309 c.
5. Адміністративне право: підруч. / [ред. Битяк Ю. П. [та ін.] — Х.: Право, 2013. — 656 с.
6. Адміністративне право України: підруч. / [ред. С. В. Ківалов]. — Одеса: Юридична література, 2003. — 896 с.
7. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч: у 2 т. / [голов. редкол.: Авер’янов В. Б. [та ін.]. — К.: Юридична думка, 2004. —
Т. 1: Загальна частина. — 2004. — 584 с.
8. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч.: у 2 т. / [голов. редкол.: Авер’янов В. Б. [та ін.]. — К.: Юрид. думка, 2007.
Т. 1. — 2007. — 592 с.
9. Алексеев С. С. Общая теория права: учеб. / Алексеев С. С. — М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. — 576 с.
10. Алексеев С. С. Право: азбука теория — философия: Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. — М.: «Статут», 1999. — 712 с.
11. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации: учеб. / Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. — М.: Зерцало, 1997. — 672 с.
12. Алімов Р. С. Процедури в адміністративному праві України: теорія і практика: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Алімов Роман Святославович; Донецький ін-т внутрішніх справ. – Донецьк, 2002. – 171 с
13. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Андрійко Ольга Федорівна; НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 1999. — 378 с.
14. Архипов С. И. Субъект права: теоретическое исследование / Архипов С. И. — СПб: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. — 469 с.
15. Бандурка А. М. Административный процесс: учеб. / А. М. Бандурка, Н. М. Тищенко. — Харьков: Изд-во ХНУВД, 2001. — 352 с.
16. Бачило И. Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации) / Бачило И. Л. — М.: Юрид. лит-ра, 1976. — 200 с
17. Бачун О. В. Правовий статус суб’єктів адміністративного судочинства: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Бачун Олег Володимирович; Інститут законодавства Верховної Ради України. — К., 2010. — 206 с.
18. Бенедик И. В. Понятие и соотношение логических и функциональных стадий в юридическом процессе / И. В. Бенедик // Процессуальные вопросы повышения эффективности правового регулирования социалистических общественных отношений. — Ярославль, 1981. — С. 28–29.
19. Бергманн В. Административно-процессуальное право Германии = Verwaltungsrechtsschutz in Deutschland: Закон об административном производстве; закон об административных судах; Закон об административных расходах; закон о доставке административных решений; закон об исполнении административных решений / Бергманн В. — М.: Инфотропик Медиа, 2013. — 288 с.
20. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170 000 слів і словосполучень / Бусел В. Т. — К.: Ірпінь: Перун, 2004. — 1440 с.
21. Васильева А. Ф. Учение о публичных услугах в административном праве Германии: теория Эрнста Форстхоффа / А. Ф. Васильева // Публичные услуги: правовое регулирование (российский и зарубежный опыт): сборник / [ред. Е. В. Гриценко, Н. А. Шевелёва]. — М.: Волтерс Клувер, 2007. — 256 с.
22. Великий енциклопедичний юридичний словник / [ред. Ю. С. Шемшученко]. — К.: Юридична думка, 2007. — 992 с
23. Великий енциклопедичний юридичний словник / [ред. Ю. С. Шемшученко]. — К.: Юридична думка, 2012. — 1020 с.
24. Від системи управління якістю до надання якісних послуг платникам податків [Електронний ресурс] // Офіційний портал Міністерства доходів і зборів України. — Режим доступу до док.: http://minrd.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2012_povidomlenia-modernizatsia/72140.html. — Назва з екрану.
25. Вітвіцький С. С. Державний контроль у сфері ліцензійної діяльності: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Вітвіцький Сергій Сергійович; Національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2004. — 18 с
26. Воскресенский Г. М. Теория и практика информационного обеспечения управления в органах внутренних дел: учеб. пособ. / Воскресенский Г. М. — М.: Академия МВД СССР, 1985. — 121 с.
27. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) / Голосніченко І. П. — К.: Міжрегіональна академія управління персоналом, 1998. — 52 с
28. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV: за станом на 04 лип. 2013 р. // Офіційний вісник України. — 2003. — № 11. — Ст. 462 (із змінами).
29. Гуменюк В. А. Адміністративно-правове регулювання здійснення органами внутрішніх справ дозвільної системи: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Гуменюк Володимир Анатолійович; Ун-т внутр. справ. — Х., 1999 — 210 с.
30. Гурне Б. Державне управління / Гурне Б. — К.: Основи, 1993. — 166 с
31. Даль В. И. Толковый словарь русского языка. Современная версия / Даль В. И. — М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО−Пресс, 1999. — 736 с
32. Дембіцька С. Л. Правові засади діяльності з надання адміністративних послуг населенню України органами місцевого самоврядування: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Дембіцька Сусанна Леонідівна; Львівський державний університет внутрішніх справ. — Львів, 2010. — 184 с.
33. Демократичні засади державного управління та адміністративне право: моногр. / [Ю. С. Шемшученко [та ін.]; ред. В. Б. Авер`янов. — К.: Видавництво «Юридична думка», 2010. — 496 с.
34. Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право України: навч. посіб. / Демський Е. Ф. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 496 с.
35. Денисюк Д. С. Адміністративно-правові засади дозвільної діяльності ДАІ МВС України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Денисюк Денис Станиславович; Харківський національний університет внутрішніх справ. — Х., 2010. — 20 с.
36. Денисюк Д. С. Адміністративно-правові засади дозвільної діяльності ДАІ МВС України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Денисюк Денис Станиславович; Харківський національний університет внутрішніх справ. — Х., 2010. — 192 с.
37. Деякі питання надання адміністративних послуг: постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.2010 р. № 915: за станом на 24 квіт. 2013 р. // Офіційний вісник України. — 2010. — № 78. — Ст. 2749 (із змінами).
38. Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій: постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1102 // Офіційний вісник України. — 2011. — № 84. — Ст. 3072.
39. Дмитриев Ю. А. Административное право: учеб. / Дмитриев Ю. А., Полянский И. А., Трофимов Е. В. — М.: Эксмо, 2009. — 928 с
40. Енциклопедія цивільного права України / [ред. Я. М. Шевченко]. — К.: Ін Юре, 2009. — 952 с
41. Жуковська А. Ю. Шляхи підвищення якості адміністративних послуг органів виконавчої влади / А. Ю. Жуковська // Економічний простір. — 2008. — № 19. — С. 82–91.
42. Завальна Ж. В. Адміністративний договір: теоретичні засади та застосування: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Завальна Жанна Вікторівна; Харківський національний університет внутрішніх справ. — Х., 2010. — 395 с
43. Завальна Ж. В. Адміністративні послуги як функція органів місцевого самоврядування: моногр. / Ж. В. Завальна, О. О. Ільницька. — Суми: «ПоліГраф», 2012. — 188 с.
44. Завірюха Г. С. Дозвільні процедури у сфері підприємницької діяльності (адміністративно-правовий аспект): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Завірюха Ганна Сергіївна; Держ. НДІ М-ва внутр. справ України. — К., 2011. — 20 с.
45. Загальна теорія держави і права: підруч. / [ред. Цвік М. В. [та ін.]. — Харків: Право, 2002. — 427 с
46. Загальна теорія держави і права: підруч. / [М. В. Цвік [та ін.]; [ред. М. В. Цвік, О. В. Петришин]. — Х.: Право, 2009. — 584 с.
47. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III: за станом на 04 лип. 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 3-4. — Ст. 27 (із змінами).
48. Іваненко Я. Л. Адміністративні неюрисдикційні провадження: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Іваненко Яна Леонідівна; Київський міжнародний університет. — К., 2011. — 213 с
49. Ільницька Ю. М. Адміністративні послуги в системі функцій органів місцевого самоврядування: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ільницька Юлія Михайлівна; Харківський національний університет внутрішніх спав. — Х., 2011. — 206 с.
50. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії і практики: моногр. / [ред. Р. А. Калюжний, В. О. Шамрай]. — К.: КВІЦ, 2002. — 296 с.
51. Камлик М. І. Корупція в Україні / М. І. Камлик, Є. В. Невмержицький. — К.: Т-во «Знання», КОО, 1998. — 187 с.
52. Капаров С. Г. Стандарты предоставления государственных услуг - новый этап административной реформы в Казахстане [Электронный ресурс] / С. Г. Капаров // Федеральный правовой портал «Юридическая Россия» (v. 3.2). — Режим доступа к док.:
http://www.law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1196581&subID=100078615,100078616. — Название с экрана.
53. Кириченко И. Г. Административно-правовой порядок обеспечения разрешительной системы / Кириченко И. Г. — К.: Наук. думка, 1989. — 208 с.
54. Коваль Л. В. Адміністративне право: курс лекцій / Коваль Л. В. — К.: Вентурі, 1996. — 208 с.
55. Ковбас І. В. Публічно-владні послуги як засіб забезпечення державою реалізації прав людини: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ковбас Ігор Васильович; Національний університет ДПС України. — Ірпінь, 2011. — 20 с.
56. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV: за станом на 04 лип. 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 35–36, № 37. — Ст. 446 (із змінами).
57. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X: за станом на 04 лип. 2013 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984. — Додаток до N 51. — Ст. 1122 (із змінами).
58. Коломоєць Т. О. Адміністративне право України: Академічний курс: підруч. / Коломоєць Т. О. — К.: Юрінком Інтер, 2011. — 576 с.
59. Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. / Колпаков В. К. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 286 с.
60. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підруч. / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 544 с
61. Комаров С. А. Общая теория государства и права: учеб. / Комаров С. А. — М.: Юрайт, 1998. — 416 с.
62. Конопльов В. В. Управлінські рішення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ: сутність та організаційно-правові питання підготовки і прийняття: моногр. / Конопльов В. В. — Сімферополь: Вид-во Крим.юрид.ін-ту ХНУВС, ВДМВ «Таврія», 2006. — 356 с.
63. Конституція України 31.03.1997 р. № 431/1997: за станом на 01 лют. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30 — Ст. 141 (із змінами).
64. Конституція України. Науково-практичний коментар / [голов. редкол.: Тацій В. Я. [та ін.] — Х.: Право, 2011. — 1128 с
65. Концепція розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 р. № 90-р // Офіційний вісник України. — 2006. — № 7. — С. 168–170.
66. Корж А. В. Документація праводілової форми: навч. посіб. / Корж А. В. — К., 2002. — 231 с
67. Котюк І. Адміністративні послуги як категорія адміністративного права / І. Котюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — 2010 р. — № 84/2010. — С. 104–107.
68. Красницька А. В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування: посіб. / Красницька А. В. — К.: Парламентське вид-во, 2006. — 528 с
69. Кузьменко О. В. Процесуальні категорії адміністративного права: моногр. / Кузьменко О. В. — Львів: ВАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас», 2004. — 232 с.
70. Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу / Кузьменко О. В. — К.: Атака, 2005. — 352 с.
71. Курс адміністративного праваУкраїни: підруч. / [В. К. Колпаков [та ін.]; ред. В. В. Коваленко. — К.: Юрінком Інтер,2012. — 808 с.
72. Лагода О. С. Адміністративна процедура: теорія і практика застосування: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Лагода Олександр Сергійович; Національний університет ДПС України. — Ірпінь, 2007. — 189 с.
73. Лазарев В. В. Эффективность правоприменительных актов / Лазарев В. В. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1975. — 207 с
74. Ластовецький А. С. Організаційно-правові засади регулювання підприємницької діяльності в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ластовецький Андрій Станіславович; Нац. акад. держ. податк. служби України. — Ірпінь, 2005. — 220 с.
75. Легеза Є. О. Адміністративні послуги, що надаються міліцією громадської безпеки: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Легеза Євген Олександрович; Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. — Дніпропетровськ, 2011. — 20 с.
76. Лившиц Р. З. Теория права: учеб. / Лившиц Р. З. — М.: Изд-во БЕК, 1994. — 224 с.
77. Лихачов С. В. Дозвільне провадження в адміністративному процесі: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Лихачов Сергій Васильович; Ун-т внутр. справ. — Х., 2001. — 20 с.
78. Люхтергандт О. Проект Адміністративно-процедурного кодексу України та сучасне адміністративне процедурне право / Отто Люхтергандт // Юридичний журнал. — 2002. — № 5. — С. 27–31.
79. Малиновський В. Я. Державне управління: навч. посіб. / Малиновський В. Я. — К.: Атіка, 2009. — 608 с
80. Машаров И. М. Административно-публичная деятельность в России. Проблемы правового регулирования: моногр. / Машаров И. М. — М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2009. — 239 с.
81. Миколенко О. І. Теорія адміністративного процедурного права: моногр. / Миколенко О. І. — Харків: Бурун Книга, 2010. — 336 с.
82. Науково-практичний коментар до ст.118 Земельного кодексу України станом на 23.05.2011 р. [Електронний ресурс] // Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН. — Режим доступу: www.ligazakon.ua. — Назва з екрану.
83. Науково-практичний коментар до ст. 901 Цивільного кодексу України станом на 15.11.2007 р. [Електронний ресурс] // Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН. — Режим доступу: www.ligazakon.ua. — Назва з екрану.
84. Нестеров А. В. Понятие услуги государственной, общественной (социальной) и публичной / А. В. Нестеров // Государственная власть и местное самоуправление. — 2005. — № 11. — С. 12–26.
85. Ніколаєнко К. В. Адміністративні послуги як різновид публічних послуг / К. В. Ніколаєнко // Держава і право. — Випуск 47. — 2010. — С. 269–274
86. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. Т. 2: Ж – О / укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Аконіт, 1999. – 911 с.
87. Новини органів ведення Державного реєстру виборців [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Центральної виборчої комісії. — Режим доступу до док.: http://www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index. — Назва з екрану.
88. Ноздрачев А. Ф. Административные акты: понятие, признаки, динамика / А. Ф. Ноздрачев // Административные процедуры и контроль в свете европейского опыта / [ред. Т. Я. Хабриевой, Ж. Марку]. — М.: Статут, 2011. — 320 с
89. Ноздрачев А. Ф. Государственная служба / Ноздрачев А. Ф. — М.: Статут, 1999. — 592 с.
90. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. — М.: Азбуковник, 1999. — 944 с.
91. Оцінки населенням України якості надання адміністративних послуг [Електронний ресурс]: Веб-сайт Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва. — Режим доступу до док.:
http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/nnihihihui.htm. — Назва з екрану.
92. Паршин М. В. Качество государственных и муниципальных услуг: на пути к сервисному государству / Паршин М. В. — М.: Статут, 2013. — 272 с.
93. Писаренко Г. М. Адміністративні послуги в Україні: організаційно-правові аспекти: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Писаренко Ганна Миколаївна; Одеська національна юридична академія. — Одеса, 2006. — 20 с.
94. Полєшко А. Проблеми правового забезпечення адміністративної реформи в Україні / Полєшко А. // Право України. — 2002. — № 12. — С. 43–50.
95. Порядок та особливості надання Міністерством юстиції України адміністративної послуги з видачі (повторної видачі) свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю: роз’яснення Міністерства юстиції України від 15.07.2013 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до док.: система інформаційно-правового забезпечення «Ліга-Закон» станом на 02.09.2013 р.
96. Правові основи формування та функціонування органів державної влади у контексті євроінтеграції: моногр. / [Ю. П. Битяк [та ін.]; [ред. Ю. П. Битяк, О. Г. Данильян]. — Х.: Право, 2010. — 384 с.
97. Про адміністративні послуги: Закон України від 06.09.2012 № 5203-VI: за станом на 04 лип. 2013 р. // Офіційний вісник України. — 2012. — № 76. — Ст. 3067 (із змінами).
98. Про Державний реєстр виборців: Закон України від 22.02.2007 р. № 698-V: за станом на 16 жовт. 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2007. — № 20. — Ст. 282 (із змінами).
99. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України від 06.09.2005 № 2806-IV: за станом на 16 жовт. 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 48. — Ст. 483 (із змінами).
100. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. № 2939-VI: за станом на 14 трав. 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 32. — Ст. 314 (із змінами).
101. Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 р. № 852-IV: за станом на 18 верес. 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 36. — Ст. 276 (із змінами).
102. Про затвердження вимог до підготовки технологічної картки адміністративної послуги: постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 44 // Офіційний вісник України. — 2013. — № 9. — Ст. 333.
103. Про затвердження Інформаційних карток адміністративних послуг: наказ Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 161 // Головбух. — 2013. — 08. — № 31
104. Про затвердження Концепції реформування законодавства у сфері використання інфраструктури відкритих ключів та надання електронних довірчих послуг: наказ Міністерства юстиції України від 10.04.2013 р. № 668/5 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України: Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v668-323-13. — Назва з екрану.
105. Про затвердження Методики визначення собівартості платних адміністративних послуг: постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 р. № 66: за станом на 24 квіт. 2013 р. // Офіційний вісник України. — 2010. — 6. — Ст. 260 (із змінами).
106. Про затвердження переліків платних адміністративних послуг, які надаються Міністерством юстиції, Державною реєстраційною службою та структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби: постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 639: за станом на 05 груд. 2012 р. // Офіційний вісник України. — 2011. — № 45. — Ст. 1856 (із змінами).
107. Про затвердження плану заходів щодо реформування системи надання адміністративних послуг: розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1076-р // Урядовий кур'єр. — 2011. — 11. — № 202.
108. Про затвердження Положення про державного адміністратора і порядок його взаємодії з регіональними, місцевими дозвільними органами та суб'єктами господарювання: наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.01.2012 р. № 28 // Офіційний вісник України. — 2012. — № 7. — Ст.261.
109. Про затвердження Положення про дозвільну систему: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. №576: за станом на 21 трав. 2012 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до док.: система інформаційно-правового забезпечення «Ліга-Закон» станом на 02.09.2013 р.
110. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України від 06.04.2011р №383: за станом на 31 лип. 2012 р. // Офіційний вісник України. — 2011. — № 29. — Ст. 1222 (із змінами).
111. Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного порталу адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2013 р. № 13: за станом на 11 лип. 2013 р. // Офіційний вісник України. — 2013 р. — № 4. — Стор. 9. — Стаття 109 (із змінами).
112. Про затвердження Порядку ведення Реєстру адміністративних послуг: постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 57 // Офіційний вісник України. — 2013. — № 9. — Ст. 339.
113. Про затвердження Примірного положення про центр надання адміністративних послуг: постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.2013 р. № 118 // Офіційний вісник України. — 2013. — № 16. — Ст. 557.
114. Про затвердження стандартів надання адміністративних послуг: наказ Міністерства юстиції України від 31.08.2009 р. № 1555/5: за станом на 18 лют. 2010 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до док.: система інформаційно-правового забезпечення «Ліга-Закон» станом на 02.09.2013 р.
115. Про затвердження стандартів надання адміністративних послуг: наказ Міністерства аграрної політики України від 16.09.2009 р. № 673 [Електронний ресурс]. — Режим доступу до док.: система інформаційно-правового забезпечення «Ліга-Закон» станом на 02.09.2013 р.
116. Про затвердження стандартів надання адміністративних послуг: наказ Міністерства аграрної політики України від 26.10.2009 р. № 754 [Електронний ресурс]. — Режим доступу до док.: система інформаційно-правового забезпечення «Ліга-Закон» станом на 02.09.2013 р.
117. Про затвердження стандартів надання адміністративних послуг: наказ Державної податкової служби України від 30.11.2011 № 187: за станом на 24 січ. 2012 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до док.: система інформаційно-правового забезпечення «Ліга-Закон» станом на 02.09.2013 р.
118. Про затвердження стандартів надання адміністративних послуг в Міністерстві охорони здоров'я України: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 09.02.2008 р. № 65 [Електронний ресурс]. — Режим доступу до док.: система інформаційно-правового забезпечення «Ліга-Закон» станом на 02.09.2013 р.
119. Про затвердження стандартів надання адміністративних послуг в Міністерстві охорони здоров'я України у сфері обігу медичних виробів та імунобіологічних препаратів: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04.02.2010 р. № 76: за станом на 02 квіт. 2010 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до док.: система інформаційно-правового забезпечення «Ліга-Закон» станом на 02.09.2013 р.
120. Про затвердження Стандарту адміністративної послуги з надання інформації (відомостей або витягу) з Єдиного реєстру об'єктів державної власності: наказ Фонду державного майна України від 18.08.2011 №1229 [Електронний ресурс]. — Режим доступу до док.: система інформаційно-правового забезпечення «Ліга-Закон» станом на 02.09.2013 р.
121. Про заходи щодо упорядкування адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 р. № 737: за станом на 24 квіт. 2013 р. // Офіційний вісник України. — 2009. — № 54. — Ст. 1871 (із змінами).
122. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 47. — Ст. 256
123. Про інформацію: Закон України вiд 02.11.1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 48. — Ст. 650.
124. Про карантин рослин: Закон України від 30.06.1993 р. № 3348-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 34. — Ст. 352.
125. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 4. — Ст. 20.
126. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — Ст. 170.
127. Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава": Указ Президента України від 12.03.2013 р. № 128/2013 // Офіційний вісник України. — 2013. — № 21. — Ст. 700.
128. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР // Офіційний вісник України. — 1998. — № 10 . — Ст. 375.
129. Про оскарження Порядку оформлення та видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні: постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2013 р. № 826/2972/13-а [Електронний ресурс]. — Режим доступу до док.: система інформаційно-правового забезпечення «Ліга-Закон» станом на 02.09.2013 р.
130. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.1991 р. № 875-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 21. — Ст. 252.
131. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні: Закон України від 16.12.1993 р. № 3721-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 4. — Ст. 18.
132. Про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання (неофіційний текст): проект Закону України від 08.07.2013 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу