УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ :

brief description

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ 14
1.1. Теоретичні основи управління ресурсами аграрних підприємств у складних ієрархічних системах 14
1.2 Система наукового забезпечення управління ресурсним потенціалом 31
1.3. Принципи формування концепції ефективного використання ресурсного потенціалу 53
1.4. Сучасні підходи до управління ресурсним потенціалом в умовах ринку 66
Висновки до розділу 1 82
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ І ВИКОРИСТАННЯМ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ 85
2.1. Сутність та формування ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки 85
2.2. Методологічні підходи до комплексної оцінки економічної ефективності використання ресурсного потенціалу 102
2.3. Інноваційний менеджмент як фактор підвищення ефективності управління ресурсами 122
2.4. Вплив соціально-економічних чинників на управління ресурсами підприємств 143
Висновки до розділу 2 155
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
В АГРАРНІЙ СФЕРІ 159
3.1 Оцінка ресурсного потенціалу та ефективність його використання в аграрній сфері 159
3.2 Результативність використання ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки 174
3.3. Концепції ресурсозбереження в умовах розвитку ринкових відносин 190
3.4. Попит на ресурси як кон’юнктуроутворювальний фактор 208
Висновки до розділу 3 218
РОЗДІЛ 4. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В АГРАРНІЙ СФЕРІ 222
4.1. Концептуальні підходи до формування моделей раціонального використання ресурсного потенціалу в ринковому середовищі 222
4.2. Еколого-економічні умови використання ресурсів у процесі аграрного виробництва 239
4.3. Шляхи підвищення ефективності використання трудових ресурсів в аграрному секторі 258
4.4. Особливості формування і використання ресурсного потенціалу в умовах глобалізації економіки 275
Висновки до розділу 4 297
РОЗДІЛ 5. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ АГРАРНИМ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ 301
5.1. Оптимізація системи управління використанням ресурсів аграрної сфери 301
5.2. Організація інформаційного забезпечення управління ресурсним потенціалом 321
5.3. Регулювання ринку матеріально-технічних ресурсів в аграрному секторі економіки 343
5.4. Удосконалення механізмів державного регулювання розвитку ресурсного потенціалу в умовах ринку 357
Висновки до розділу 5 371
ВИСНОВКИ 375
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 381
ДОДАТКИ 421

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин у нашій країні робить неминучою зміну поглядів щодо механізму господарювання та характеру управління. Оскільки зовнішнє середовище постійно змінюється й ускладнюється, то система управління ресурсним потенціалом аграрного сектора економіки має набути нових якостей, розширюючи свої можливості. Ринок ставить підприємства аграрного сектора у принципово нові відносини з державними організаціями, з виробничими й іншими контрагентами, з працівниками стосовно формування та використання ресурсного потенціалу. Зміни ділового середовища вітчизняних підприємств, пов’язані з розвитком конкуренції, інформаційних технологій, з глобалізацією бізнесу та з іншими чинниками, обумовлюють необхідність застосування менеджменту, націленого на ефективне використання обмежених ресурсів. Сучасний стан сільськогосподарського виробництва України не дозволяє розв’язати основні проблеми функціонування агропродовольчого ринку без проведення структурної перебудови галузі, без технічного переозброєння та підвищення рівня кваліфікації працівників, без створення системи комплексного управління формуванням і використанням ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки.
Виходячи з того, що земля, основні й оборотні матеріальні засоби, трудові, фінансові й інформаційні ресурси є основними чинниками у виробництві сільськогосподарської продукції та забезпеченні продовольчої безпеки країни, у дослідженні основний акцент зроблено саме на питаннях управління формуванням і використанням ресурсного потенціалу аграрного сектора.
Проблеми у сфері управління використанням ресурсів розглядалися багатьма зарубіжними вченими та фахівцями. Фундаментальні дослідження теоретико-методологічних проблем управління, державного регулювання економіки та становлення економічної системи належать таким ученим, як С. Брю, Е. Вайнінг, Д. Веймер, Д. Кейнс, Ф. Кене, Ф. Котлер, В. Леонтьєв, К. Макконнел, К. Маркс, А. Маршалл, А. Пігу, Т. Пітерс, Д. Рікардо, А. Ростоу, П. Самуельсон, А. Сміт, Р. Уотермен, П. Хейне й іншим відомим економістам.
Окремі аспекти формування ресурсного потенціалу й управління його використанням відображені в роботах російських і вітчизняних учених: Л. Абалкіна, В. Амбросова, О. Амосова, В. Власова, В. Андрійчука, Л. Анічина, Л. Антоненка, З. Балабаса, М. Бєсєдіна, Я. Білоуська, В. Бойка, О. Бугуцького, П. Гайдуцького, А. Гальчинського, В. Галушки, М. Гладія, О. Гудзинського, А. Даниленка, М. Дем’яненка, В. Дієсперова, В. Добряка, Й. Завадського, В. Зіновчука, М. Калінчика, П. Канінського, І. Кириленка, Ю. Коваленка, М. Коденської, О. Крисального, М. Кропивка, Г. Лісовського, М. Лобаса, І. Лукінова, І. Мазура, М. Маліка, П. Макаренка, В. Месель-Веселяка, В. Мілосердова, Л. Михайлової, О. Могильного, П. Музики, О. Олійника, О. Онищенка, Б. Пасхавера, Г. Підлісецького, В. Рябоконя, П. Саблука, В. Ситника, А. Третяка, І. Ушачова, М. Федорова, І. Червена, Г. Черевка, А. Чупіса, В. Шапіро, В. Шебаніна, В. Шеремета, О. Шпичака, О. Шпикуляка, В. Шияна, А. Юзефовича, В. Юрчишина, К. Якуби та ін.
Відомі в економічній літературі підходи до управління ресурсним потенціалом довгий час не повною мірою враховували екологічні, територіальні та демографічні чинники його формування і використання. Цей недолік частково було усунено розробками представників еколого-економічної школи дослідження ефективності використання ресурсів сільського господарства: О. Балацького, П. Борщевського, П. Вєдєнічева, Б. Данилишина, С. Дорогунцова, Л. Мельника, О. Павлова, Н. Реймерса, В. Трегобчука, Т. Хачатурова, М. Хвесика, О. Царенка та ін. Дослідження цих учених спрямовані на обґрунтування шляхів відновлення та підтримки навколишнього середовища в стані екологічної рівноваги в умовах інтенсифікації сільського господарства.
Незважаючи на широкий спектр питань, охоплених дослідженнями, недостатньо опрацьованими як у зарубіжній, так і у вітчизняній літературі залишаються питання комплексного підходу до розроблення механізму управління формуванням і використанням ресурсного потенціалу. Проблема ефективного розвитку аграрного сектора є принципово необхідним для держави саме сьогодні, коли Україна вступає до СОТ, оскільки членство в цій організації не тількі спрощує доступ до світового продовольчого ринку, а й загострює конкуренцію за використання ресурсів. Ресурсний потенціал аграрної сфери потребує відтворення на основі кардинальної реструктуризації та технічного оновлення.
Дискусійний характер пропонованих в економічній літературі підходів до визначення механізмів управління ресурсним потенціалом аграрного сектора та недостатній рівень розробки проблем його використання в умовах функціонування ринкової економіки визначили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва з комплексної бюджетної теми “Розробка пропозицій щодо механізму підвищення ефективності управління агроресурсами в умовах реформування відносин власності та форм господарювання” (номер державної реєстрації 0102U004401), де автором розроблено концепцію підвищення ефективності управління формуванням і використанням ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки України. Тема дисертаційного дослідження „Управління ресурсним потенціалом в аграрному секторі” зареєстрована в українському інституті науково-технічної і економічної інформації (номер державної реєстрації 0107U004320).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обгрунтування теоретико-методологічних засад і концептуальних підходів щодо вдосконалення механізму управління формуванням і використанням ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України в умовах поглиблення аграрної реформи й інтеграції України в европейський і світовий економічний простір.
Для досягнення поставленої мети були визначені та вирішувалися такі завдання дослідження:
- розкрити сутність та умови формування ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки;
- простежити еволюцію підходів до управління ресурсним потенціалом та особливості функціонування інноваційного менеджменту в умовах диверсифікації аграрного виробництва;
- систематизувати методологічні підходи до обгрунтування системи наукового забезпечення управління ресурсним потенціалом в аграрному секторі;
- обґрунтувати теоретико-методологічні засади оцінки сукупного ресурсного потенціалу аграрної сфери та визначення системи показників ефективності його використання;
- опрацювати концептуальні підходи до формування системи ефективного управління використанням ресурсного потенціалу;
- визначити ступінь впливу факторів на ефективність управління ресурсним потенціалом в аграрному секторі економіки та розробити систему економіко-математичних моделей для оптимізації його використання;
- систематизувати методологічні підходи до врахування впливу використання ресурсного потенціалу на довкілля у процесі сільськогосподарського виробництва;
- розробити пропозиції щодо підвищення ефективності системи державного регулювання використанням ресурсного потенціалу з метою забезпечення продовольчої безпеки країни;
- визначити порядок організації інформаційного забезпечення процесу управління ресурсним потенціалом в аграрному секторі.
Об’єктом дослідження є процес формування та використання ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки України.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних, методичних і прикладних положень управління ресурсним потенціалом в аграрному секторі економіки.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження були основні положення економічної теорії, теорії управління, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії та практики удосконалення економічних взаємовідносин у використанні ресурсів в аграрному секторі економіки, системного аналізу управління формуванням і функціонуванням ресурсного потенціалу в умовах ринку. Завдяки застосуванню системного підходу обґрунтовано необхідність комплексного використання механізмів управління ресурсним потенціалом, що забезпечує узгоджене функціонування його складових. Використовувалися такі методи дослідження: порівняльного аналізу (вивчення методологічних підходів, концепцій, розробок, пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних учених); історичний метод (дослідження еволюції механізму впливу управління ресурсним потенціалом на розвиток аграрного сектора економіки України з метою виявлення закономірностей формування цього механізму); аналізу та синтезу (оцінка динаміки, структури й ефективності зрушень в аграрному секторі економіки України); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків); статистико-економічний (аналіз використання та впливу розвитку ринкових переворень на сучасний стан ресурсного потенціалу в аграрному секторі); монографічний (визначення ефективних організаційних структур на ринку ресурсів в аграрному виробництві); економіко-математичного моделювання (оптимізація використання ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки) й ін.
Як інформаційні джерела дослідження використані закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові документи Міністерства аграрної політики України, офіційні матеріали Держкомстату України, дані ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН, монографії та статті вітчизняних і зарубіжних дослідників, результати експертних оцінок, особисті дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних засад і концептуальних підходів до вдосконалення механізмів управління формуванням та використанням ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України з метою підвищення його конкурентоспроможності:
вперше:
- розроблено концепцію управління ресурсним потенціалом в аграрному секторі, сутність якої полягає в застосуванні комплексного підходу до організації ресурсозабезпечення та ресурсовикористання завдяки реалізації принципів інноваційного менеджменту, оптимізації системи управління використанням ресурсів на основі складання прогнозів використання ресурсного потенціалу в ринкових умовах;
- обґрунтовано концептуальні підходи до формування інвестиційно-інноваційної моделі управління аграрним сектором та узагальнено систему показників комплексної оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу, з урахуванням його структурних змін;
- розроблено трисекторну економіко-математичну модель оптимізації використання ресурсного потенціалу в аграрному секторі на коротко- та довгострокову перспективу залежно від наявних ресурсів, економічного стану підприємств, динаміки змін аграрного виробництва;
- систематизовано методологічні підходи до врахування впливу використання ресурсного потенціалу на довкілля та запропоновано методику розрахунку постійної плати за користування природними ресурсами та за нанесення шкоди довкіллю, із застосуванням коефіцієнтів екологічної небезпеки й економіко-екологічної цінності;
удосконалено:
- методологічне забезпечення системи ефективного управління використанням і відтворенням ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки із застосуванням принципів інноваційного менеджменту в ресурсозабезпеченні та ресурсовикористанні;
- теоретико-методологічні підходи до вивчення впливу технологічних змін на ефективність аграрного виробництва, з визначенням трьох етапів в управлінні ресурсним потенціалом: працезберігаючого, ресурсонасиченого, ресурсозберігаючого;
- механізми реалізації екологоспрямованої стратегії управління розвитком аграрного виробництва й ефективного використання ресурсного потенціалу, за принципом переважання екологічної складової над економічною;
- методичні підходи до застосування багатофакторних економіко-математичних моделей оптимізації раціонального розподілу ресурсів між галузями;
- організаційно-управлінський механізм державного регулювання формуванням і використанням ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки через створення трирівневої системи інформаційно-консультаційних центрів;
дістало подальший розвиток:
- розуміння сутності понять “ресурсний потенціал” і “виробничий потенціал” аграрного сектора економіки, обгрунтування поділу ресурсів аграрного виробництва (залежно від їх походження) на первинні та вторинні;
- методичні підходи до дослідження причинно-наслідкових зв’язків між наявним ресурсним потенціалом аграрного сектора економіки та прогнозними моделями його розвитку;
- науково-методичне забезпечення аналізу тенденцій формування та використання складових ресурсного потенціалу в умовах реформування аграрного сектора, становлення ринку та розвитку процесів глобалізації.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в сукупності вони створюють теоретичну, методологічну та методичну базу для практичного вдосконалення механізмів управління формуванням і використанням ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України.
Рекомендації щодо реалізації основних напрямів державної аграрної політики, спрямованої на створення сприятливих умов для комплексного розв’язання проблем ресурсного забезпечення аграрного сектора та розвитку сільських територій, прийнято до впровадження Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України (довідка № 06-13/15-75 від 11.05.2007 р.). Рекомендації щодо розвитку аграрного ринку, вдосконалення системи матеріально-технічного забезпечення сільського господарства та системи управління використовуються Міністерством аграрної політики України (довідка № 37-11-3-15/14309 від 05.09.2007 р.). Запропоновані заходи щодо підтримки розвитку ресурсного потенціалу й ефективності його використання в аграрному секторі включено до Комплексної програми підтримки розвитку українського села на період до 2015 р. Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» УААН (довідка № 07/556 від 08.11.2007 р.). Розробки з інноваційної трансформації соціально-економічного розвитку України на основі оптимізації системи ресурсного забезпечення аграрного сектора прийнято до впровадження Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01-08/359 від 18.05. 2007 р.). Пропозиції щодо налагодження економічних взаємовідносин у ресурсозабезпеченні аграрного сектора економіки та в управлінні раціональним використанням земельних, природних і трудових ресурсів прийнято до використання Головними управліннями агропромислового розвитку Харківської та Сумської обласних державних адміністрацій (довідки № 14-4-203 від 6.06.2007 р., № 02/399 від 27.02.2007 р.). Теоретико-методологічні та методичні розробки використовуються в навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (довідка № 516 від 31.05.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертації розроблені автором особисто. У наукових працях, опублікованих у співавторстві (номери 11, 17, 18, 25 за списком публікацій в авторефераті), автору належать:
- аналіз стану інвестиційної діяльності в сільському господарстві Харківської області, ідея розробки системи перспективних напрямів розвитку, які сприятимуть виходу сільськогосподарських підприємств із кризового стану;
- визначення та групування (за напрямами) функцій дорадчих структур науково-освітньої складової регіональної системи дорадництва: інформаційно-консультаційного, виробничого, науково-освітнього, соціального;
- обгрунтування методики розбудови економіко-математичної моделі оптимального складу машинно-тракторного парку в сільськогосподарських підприємствах.
З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Автором досліджено та висвітлено проблеми організації економічних взаємовідносин у формуванні і використанні ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку АПК в умовах ринкової економіки” (29-31 березня 2000 р., м.Київ), на Першій всеукраїнській конференції молодих учених-аграріїв (15-16 березня 2001 р. м. Київ), на науково-практичних конференціях: “Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів” (27-28 жовтня 2005 р., м. Запоріжжя) та “Наука и технологии: шаг в будущее – 2006” (20-31 травня 2006 р., м. Бєлгород, Росія), на Першій міжнародній науково-практичній конференції “Фінансування та кредитування аграрного сектора: проблеми та перспективи” (4-6 вересня 2006 р., м. Мелітополь), на Першій міжнародній науково-практичній конференції “Передові наукові розробки – 2006” (1-15 вересня 2006 р., м. Дніпропетровськ), на Шостій міжнародній науково-практичній конференції “XXI століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія” (8-9 червня 2007 р., м. Київ), на Третій міжнародній науково-практичній конференції “Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования” (19-20 квітня 2007 р., м. Мінськ, Білорусь), на міжнародній науково-практичній конференції “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (1-2 березня 2007 р., м. Харків), на Дев’ятих річних зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (26-27 квітня 2007 р., м. Київ).
Публікації. Основні результати дослідження викладено в одноосібній монографії “Формування та використання ресурсного потенціалу в аграрній сфері” обсягом 18,6 облік.-вид.арк; у підручнику “Інформаційні системи в менеджменті” (у співавторстві), в якому автору належить 12,0 облік.-вид.арк; в одноосібному підручнику “Дослідження операцій в економіці” обсягом 40,0 облік.-вид. арк.
Основні положення дисертаційної роботи викладено в 49 наукових публікаціях, з яких 24 – у наукових фахових виданнях, з них чотири у співавторстві. Загальний обсяг публікацій становить 98,8 облік.-вид. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 518 сторінок. У дисертації міститься 36 таблиць, 35 рисунків, 5 додатків (займають 98 сторінок). Список використаних джерел включає 395 найменувань, що міститься на 40 сторінках. Основний обсяг дисертації складає 380 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретико-методологічні положення та визначено напрями сучасного розв’язання наукової проблеми управління формуванням і використанням ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки. Результати дослідження дозволяють сформулювати висновки та пропозиції, які мають теоретичне і практичне значення.
1. Осмислення та критичний аналіз розвитку управління ресурсним потенціалом в аграрному секторі дозволяють реально оцінити позитивні наслідки впровадження різних управлінських моделей для підвищення ефективності управлінських рішень використання наявного ресурсного потенціалу та забезпечення прибутковості діяльності аграрних підприємств. Доведено, що обмеженість фінансування, гальмування процесу “розробка  апробація  дослідне впровадження  виробництво”, можуть викликати руйнацію науково-технічної сфери та втрату перспектив інноваційного прогресу в країні, ослаблення економічного стану підприємств та аграрної галузі в цілому. Оскільки інноваційна діяльність є системним процесом, який включає в себе елементи менеджменту, вона забезпечує постійне вдосконалення виробництва й управління ним і вимагає гнучкого підходу до використання й оновлення уже сформованого ресурсного потенціалу аграрних підприємств з урахуванням нових технологічних вимог.
2. Обґрунтовано доцільність розподілу ресурсів (залежно від походження) на дві групи: первинні ресурси – ті, що створені природою незалежно від волі та бажання людини, але використовуються у суспільному виробництві (земельні та трудові ресурси); вторинні – продукти процесу виробництва, які прямо або опосередковано використовуються у виробництві матеріальних благ (основні й оборотні матеріальні засоби, фінансові й інформаційні ресурси). При цьому ресурсний потенціал визначено як складну інтегровану економічну категорію, яка означає сукупність первинних і вторинних ресурсів, спроможних забезпечити суспільне виробництво для задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Сукупність технологічно, економічно й екологічно взаємозбалансованих виробничих ресурсів, які забезпечують високоефективне й екологобезпечне виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку, зберігання, транспортування та реалізацію, нами визначена як виробничий потенціал.
3. Розроблена нами система наукового забезпечення управління ресурсним потенціалом в аграрному секторі економіки ґрунтується на принципах системності та транспарентності прийняття управлінських рішень і дозволяє враховувати потреби населення в екологічно безпечній продовольчій продукції. Взаємодія державного та господарського управління на всіх рівнях має формуватися виключно на підставі договірних відносин, спільної розробки та спільної участі у виконанні комплексних цільових програм економічного і соціального розвитку регіонів.
4. Дослідженням доведено необхідність врахування можливостей задоволення потреб населення у продовольстві завдяки не лише кількості наявних ресурсів, а й врахуванню їх ефективного розподілу та раціонального використання протягом виробничого циклу. Запропоновано враховувати при визначенні показника ресурсовіддачі рівень інфляції за даний період, що дозволить забезпечити більшу точність визначення ефективності використання ресурсів.
5. Основними напрямами формування системи ефективного управління використанням ресурсного потенціалу є: забезпечення раціонального використання земельних, водних та інших природних ресурсів в аграрному секторі, а також основних матеріальних засобів; застосування ресурсозберігаючих технологій; ефективне використання трудових ресурсів; забезпечення стабільності формування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх фінансових ресурсів; розвиток інноваційних процесів і впровадження їх результатів у забезпечення екологізації, інтенсифікації аграрного виробництва та продовольчої безпеки держави. Для розробки й успішного впровадження даної системи у життя необхідно досягти високого рівня інформаційно-аналітичного забезпечення управління, що є необхідною умовою розвитку аграрного сектора економіки.
6. Обґрунтовано підхід до оцінки ресурсного потенціалу через припущення можливості вартісного співставлення основних видів ресурсів аграрного виробництва: земельних, трудових, основних та оборотних матеріальних засобів, фінансових та інформаційних ресурсів. Такий підхід передбачає використання складних інтегрованих коефіцієнтів. Запропонований метод оцінки ресурсного потенціалу за допомогою інтегрованих показників дозволяє точніше оцінити його наявність та ефективність використання в окремих галузях і в кожному регіоні.
7. Розроблена нами прогнозна динамічна модель розвитку продуктивних сил регіону враховує науково-технічне забезпечення підприємств, використання ресурсного потенціалу та стан урегулювання відносин власності, що об’єктивізує процес прийняття управлінських рішень. Доведено, що стійке підвищення ефективності управління функціонуванням різних видів виробничих систем, забезпечується такими факторами, як створення достатніх обсягів резервів окремих видів ресурсів або продукції, оптимізація структури сільськогосподарського виробництва, підвищення інформативності в галузі застосовуваних технологій, маркетингу, побудови схем прийняття управлінських рішень. Реалізація розробленої нами трисекторної економіко-математичної моделі дає можливість оцінити перспективи економічного розвитку господарської діяльності в ринкових умовах з урахуванням узгодженості з кон’юнктурою ринку цілей комплексного розвитку господарств різних форм власності, ресурсного забезпечення певного виду діяльності, рівня доходності прогнозованого виду господарської діяльності тощо.
8. Економічним фактором, спроможним перетворити нераціональне природокористування на раціональне, слід вважати постійну обов’язкову плату за природні ресурси та за шкоду, завдану навколишньому середовищу. Тому при визначенні впливу суб’єктів господарської діяльності на довкілля запропоновано введення прогресивних коефіцієнтів екологічної небезпеки та економіко-екологічної цінності при сплаті за одиницю ресурсу. Величина коефіцієнта екологічної небезпеки має зростати з наближенням ступеня антропогенного тиску в екосистемі до його гранично допустимого рівня, при перевищенні якого починається незворотне руйнування екосистеми. Величина коефіцієнта екологічної цінності має відображати сумарну соціально-економічну, екологічну та наукову цінність даної екосистеми.
9. Підвищення ефективності аграрного виробництва можливе без надмірного застосування мінеральних добрив – за рахунок використання нових сортів і гібридів, засобів захисту рослин, зрошення й інших факторів, особливо при оптимальному їх використанні. Одним із шляхів інтенсифікації сільського господарства є більш повне та комплексне використання ресурсного потенціалу (ґрунтово-кліматичного, біологічного, технологічного, економічного). Значного зниження витрат ресурсів на одиницю сільськогосподарської продукції можна досягти за рахунок біологізації та екологізації інтенсифікаційних процесів в аграрному виробництві.
10. Екологічно безпечне функціонування агропромислового комплексу країни, раціональне, екологічно зрівноважене природокористування можливі лише за умов послідовної, поетапної реалізації екологоспрямованої стратегії соціально-економічного розвитку та мобілізації науково-технічного й економічного потенціалів держави на подолання екологічної кризи. В основу такої стратегії мають бути покладені такі принципи: пріоритет екології над економікою – превалювання екологічних критеріїв, показників і вимог над економічними; раціональне поєднання ринкових і державних механізмів регулювання природокористування й екологічних відносин; оптимальне поєднання галузевого та територіального управління природокористуванням і розв’язання місцевими органами влади ресурсно-екологічних проблем.
11. Системний підхід до оцінки розміщення природних ресурсів та ефективності розподілу і використання інших видів ресурсів припускає одночасне врахування територіальних і галузевих зв’язків та пропорцій, їх поєднання і дозволяє застосовувати економіко-математичні методи з метою обґрунтування і розробки основних напрямів підвищення ефективності розподілу та використання всіх видів ресурсів. Підхід до ресурсів як до системи зі змінюваною структурою, адаптованою до умов внутрішнього та зовнішнього середовища, дає потенційну можливість забезпечити високу ефективність їх використання, яка може бути досягнута за рахунок оптимального управління й узгодження діяльності всіх галузей аграрного сектора.
12. Розмір земельних ресурсів, багатоваріантний характер їх використання в різних природно-кліматичних умовах вимагають застосування методів математичного моделювання для розв’язання задачі оптимізації структури земельних ресурсів та виявлення альтернативних варіантів використання землі. Застосування економіко-математичних моделей показало, що збільшення виробництва сільськогосподарської продукції в підприємствах різних форм власності на сучасному етапі можна отримати не лише за рахунок розширення площі ріллі, а шляхом підвищення врожайності польових культур, що вимагає розширеного відтворення та збереження родючості грунтів із забезпеченням охорони навколишнього середовища від забруднення. Створення ресурсозберігаючих систем землеробства в окремих регіонах передбачає розв’язання проблеми підвищення біопродуктивності земельних ресурсів та ефективності природоохоронних заходів через створення оптимізаційної моделі формування врожайності сільськогосподарських культур.
13. Необхідною умовою ефективного управління ресурсним потенціалом є впровадження нових інформаційних технологій і застосування сучасної комп’ютерної техніки. Система інформаційного забезпечення повинна бути спрямована на ефективне управління виробництвом в умовах його самофінансування. Розроблений нами комплекс моделей і його програмно-інформаційна основа забезпечують раціональне використання ресурсів, добрив, рослин з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва та збереження родючості ґрунтів, що може бути використано інформаційно-консультаційними центрами України.
14. Упровадження сучасних інформаційних технологій у систему управління аграрним сектором України й їх практичне використання є доцільним при виборі агротехнологій, розв’язанні технічних проблем, експертизі інвестиційних проектів, розробці бізнес-планів господарств, організації контролю якості продукції та природного середовища, економічному аналізі та прогнозуванні розвитку аграрної сфери, забезпеченні розвитку кооперації й інтеграції товаровиробників, наданні маркетингових послуг. Оскільки інформаційні технології є одним із основних факторів розвитку аграрного сектора економіки, доцільно при формуванні концепції його розвитку передбачити створення координаційної ради при Кабінеті Міністрів України та підпорядкування їй регіональних консультаційних центрів.
15. З метою вдосконалення системи державного регулювання процесів використання ресурсного потенціалу запропоновано:
- Департаменту харчової промисловості Міністерства аграрної політики України здійснювати моніторинг продовольчої безпеки та контроль якості всіх видів продовольства, яке реалізується населенню;
- застосовувати мультифункціональний підхід до державного регулювання процесів формування та використання фінансових ресурсів аграрного сектора; такий підхід ґрунтується на врахуванні економічних, соціальних, екологічних та інших особливостей сільського господарства;
- сформувати механізми державної підтримки вітчизняного товаровиробника та захисту агропродовольчої сфери в зовнішньоекономічних відносинах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрна реформа в Україні. / П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Луценко та ін.; За ред. П.І. Гайдуцького - К.: ННЦ ІАЕ, 2005. - 424 с.
2. Аграрный ресурсный потенциал Украинской ССР./ П.Ф.Веденичев, Б.И. Пасхавер, В.М.Трегобчук и др.: Монография - К.: Наук. думка, 1988 -312с.
3. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку : Інформаційно-аналітичний збірник. (Вип. 4) / За ред. П.Т.Саблука та ін. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - 601 с.
4. Агропромисловий комплекс України : стан, тенденції та перспективи розвитку.- К.: ННЦ ІАЕ, 2005. - 292 с.
5. Актуальні питання аграрної політики : Зб. робіт : 2003 - 2004 / Проект "Аграрна політика для людського розвитку - К., 2004. - 450 с.
6. Алферьев В. П., Дорофеева Н. А., Федотов А. В., Жукова О. И. Рекомендации по формированию и регулированию рынка материально- технических ресурсов и производственных услуг в АПК. - М.: ВНИЭСХ, 1995. - С.23-41.
7. Амбросов В.Я. Перспективные формы производства и методы его регулирования. // Вісник ХДАУ. - Харків, 2001. - Вип.5. - С. 86 - 90.
8. Андрийчук В.Г. Эффективность использования производственного потенциала в сельском хозяйстве. - М.: Экономика, 1989. - 189 с.
9. Андрійчук В.Г. Важливі підйоми відродження АПК. // Економіка АПК. - 2000. — № 4. - С. 18.
10. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. : Підручник.- 2-ге вид., допов. і переробл. / В.Г. Андрійчук.- К.:КНЕУ.- 2002.- 624 с.
11. Андрійчук В.Г. Капіталізація сільського господарства : вимір масштабів та оцінка переваг і загроз здійснення. // Економіка АПК. - 2006. - № 2. - С. 8 - 16.
12. Андрійчук В.Г. Капіталізація сільського господарства: ідентифікація і мотиви здійснення. // Економіка АПК. - 2006. - № 1. - С. 40-54.
13. Андрійчук В.Г. Оцінка макро- та мікропараметрів економіки в контексті продовольчої безпеки України. // Економіка АПК. - 2001. — № 5. - С. 61 - 65.
14. Андрійчук В.П., Зубець М.В., Юрчишин В.В. Сучасна аграрна політика : проблемні аспекти. - К.: Аграрна наука, 2005 . - 140 с.
15. Аничин Л.М. Материально-техническим ресурсам сельского хозяйства - оптимальное размещение. // Оптимальное планирование сельскохозяйственного производства. - Харьков, 1981. - Т. 280. - С. 10 - 20.
16. Аничин Л.М. Обоснование оптимальной потребности сельского хозяйства в материально-технических ресурсах : Лекция. - Харьков, 1989. - 36с.
17. Аничин Л.М. Производственный потенциал и рента //Оценка производственного потенциала в хозяйственном механизме АПК. - Харьков, 1990. - С. 7-10.
18. Балабас З.Я., Новиков Ю.Н. Сравнительная оценка методов расчета ресурсного потенциала. // Оценка производственного потенциала в хозяйственном механизме АПК.- Харьков, 1990. - С. 28-21.
19. Белоус В.М., Ершова Т.В. История экономических учений : Учеб. пособие. - Ростов н/Д.: Феникс, 1999. - 544 с.
20. Бєсєдін М.О., Нагаєв В.М. Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант) : Підручник. - К.: Центр навч. літ., 2005. - 496 с.
21. Білоусько Я.К., Писулько В.О., Товстопят В.Л.. Державна підтримка техніко-технологічного забезпечення аграрного виробництва. // Економіка аграрного сектора - 2005. - № 5. - С. 30-35.
22. Більський В.Г. Техніка, технологія, продукція в сільському господарстві (організаційно-економічні аспекти).- К.: УкрІНТЕІ, 1992. - 212 с.
23. Бланк И.А. Управление прибылью. - К.:"Ника-Центр", 1998. – 544 с.
24. Бондарчук Е. Производственный потенциал как система структурных связей. // АПК : экономика, управление. - 1990. - № 4. - С. 24-27.
25. Бородіна О.М. Людський капітал на селі: наукові основи, стан, проблеми розвитку.- К.: ІАЕ УААН, 2003. - 277 с.
26. Бурдейний І.М. З досвіду державного регулювання сільськогосподарського виробництва зарубіжних країн.// Економіка АПК. - 2001. - № 2. - С.124-127.
27. Бурковський І.Д. Матеріально-ресурсний потенціал аграрного сектора України: стан та напрями розвитку.// Економіка АПК. - 2002. - № 3. - С. 26 — 29.
28. Буряк П.Ю., Карпінський Б.Х., Григор’єв М.І. Економіка праці й соціально - економічні відносини : Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 440 с.
29. Валентинов В.Л. Фактори виникнення нееквівалентності міжгалузевих відносин в АПК. // Економіка АПК - 2007. - № 2. - С. 19 -22.
30. Вєдєнічев П.Ф., Пасхавер Б.Й., Трегобчук В.М. та ін. Аграрний ресурсний потенціал Української ССР. - К.: Наук. думка, 1988. - 312 с.
31. Відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу АПК (теоретичні і практичні аспекти). / Відп. редактор акад. УААН В.М. Трегобчук. - К. : Ін-т економіки НАН України, 2003. - 259 с.
32. Власов В.І. Використання земельних ресурсів в країнах - основних виробниках сільськогосподарської продукції. // Економіка АПК. - 2007. - №4. - С. 152-154.
33. Власов В.І. Глобальна продовольча проблема. : Монографія - К., 2001.- 506 с.
34. Власов В.І. Деякі тенденції світового виробництва продовольчих ресурсів. // Економіка АПК. - 2006. - №4. - С. 142-147.
35. Власов В.І. Новий закон по розвитку сільського господарства США. // Економіка АПК. - 2003. - № 4. - С. 159 - 160.
36. Внутрішньогосподарські організаційно-економічні механізми забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств. - К.: ІАЕ УААН, 203. - 204 с.
37. Гайдуцкий П.И. Анализ и контроль экономических взаимоотношений предприятий АПК. - М.: Агропромиздат, 1989. - С.18-23.
38. Гайдуцкий П.І. Економічні реалії та індустріальні міражи. // Урядовий кур’єр. - 1999. - 28 грудня.
39. Гайдуцький А.П. Інвестиційна конкурентоспроможність аграрного сектора України. . К.: Нора-друк, 2004. - 246 с.
40. Гладій М.В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України (питання теорії, методології і практики). : Монографія. - Л., 1998. - 294 с.
41. Гладій М.В. Система управління АПК повинна бути економічно ефективною. // Теорія і практика ринків. - 2007(3) - №2. - С. 22-24.

42. Гладій Н.В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України (питання теорії, методології і практики). . Л.: ІРД НАНА, 1998. . 294 с.
43. Глобалізація і безпека розвитку. : Монографія. / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін.; Кер. авт. кол. і наук. ред. О.Г. Білорус. . К.: КНЕУ, 2001. - 733 с.
44. Господарський кодекс України. // ВВР України. - 2003. - № 18. - С. 144.
45. Грачев М. Шесть вопросов западным бизнесменам. // Соц. труд. - 1991. - № 10. - С. 89 - 91.
46. Грачев М.В., Соболевская А.А., Кузин Д.В. и др. Капиталистическое управление. - М.: Экономика, 1991. -126 с.
47. Грейсон Дж. младший. К. О’Делл. Американский менеджмент на пороге XXI века. - М.: Экономика, 1991. - 320 с.
48. Губені Ю.Е. Аграрна реформа у Чеській республіці: від „оксамитової революції” до європейської інтеграції. Приклад гідний наслідування. - Львів: Українські технології, 2001. - 368с.
49. Гуторов О.І. Оцінка земельних ресурсів та ефективність інвестицій. : Монографія - Харків, 2006. - 368 с.
50. Дацій О.І. Розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві України. - К.: ННЦ ІАЕ, 2004. - 428 с.
51. Дацій О.І., Корецький М.Х. Основні виробничі фонди у сільському господарстві : сучасний стан та шляхи підвищення економічної ефективності використання. : Монографія. - Дніпропетровськ: Наук. і освіта, 2001. - 104 с.
52. Дем’яненко С. І. Сільське господарство України : криза та відновлення. - К.: Вид-во КНЕУ, 2004. - 207 с.
53. Дем’яненко С. Спільна аграрна політика ЄС: суть, тенденції та значення для України. // Економіка України. - 2003. - № 3. - С. 80 - 87.
54. Дем’яненко С. Яка аграрна політика потрібна Україні. // Дзеркало тижня. -2004. - № 17. - С. 4.
55. Дем’яненко С.І. Концепція аграрної політики України. / Укр. аграр. Конфедерація, Ін-т розвитку аграр. підприємництва та села. - К.: ПРООН, 2003. - 34 с.
56. Демко А. Технічна політика АПК: десятий рік намірів без реалізації. // Пропозиція. - 2001. - № 5. - С. 108 - 111.
57. Дерлеменко В.В. Сільськогосподарські інформаційні консультаційно-освітні служби.- К.: ІАЕ УААН, 2001. - 542 с.
58. Дієсперов В.С. Аналіз ефективності праці. - К.: ННЦ ІАЕ, 2007. - 68 с.
59. Дієсперов В.С. Економіка сільськогосподарської праці. - К.: ІАЕ УААН, 2004. - 488 с.
60. Довкілля України за 2005 рік : Статистичний збірник. / За ред. Ю.М.Остапчука - К.,2006. - 258 с.
61. Дорогунцов С.І., Борщевський П.П, Данилишин Б.М. Удосконалення управління природокористуванням в АПК. - К. : Урожай,1992. - 132 с.
62. Дорофеева Н., Жукова О. Система развития и регулирования рынка производственно-технических услуг в АПК. - М., 1996. - С.3-11.
63. Економіка і організація аграрного сервісу. / П.О. Мосіюк, О.В.Крисальний, В.А. Сердюк, С.І. Мельник та ін. За ред. П.О. Мусіюка. - К.: ІАЕ УААН, 2001.- 345 с.
64. Економічна енциклопедія: У 3-х тт. Т.3./ Від.ред. С.В. Мочерний - К.: Вид. центр „Академія”, 2001. - 952 с.
65. Економічна теорія. : Політекономія : Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2006. - 615 с.
66. Економічна теорія: макро - і мікроекономіка. / За ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. - К.: Альтернативи, 2001. - 716 с.
67. Економічний довідник аграрника. / За ред. Ю.Я.Лузана, П.Т. Саблука, - К.: Пресса України, 2003. - 800 с.
68. Економічний словник. / За ред. П.І. Багрія, С.І. Дорогунцова. - К.: Економіка, 1973. - 622 с.
69. Єсепчук М.І. Ринок вітчизняної техніки для АПК : проблеми і шляхи становлення. // Сделано в Украине. - 2005. - № 26. - С. 6.
70. Жаліло Я. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика. : Монографія. - К.: НІСД, 2003. - 368 с.
71. Закон України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" від 17 липня 1997 р. № 468/97-ВР // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
72. Закон України "Про списання та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) платників податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств" від 16 березня 2000 р. № 1565-III // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
73. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23 березня 2000 р. № 1602-III // ВВР України. - 2000. - № 25. - С. 195.
74. Закон України “Про державні цільові програми“ від 18 березня 2004 р. № 1621-IV // ВВР України. - 2004. - № 25. - С. 352.
75. Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України” від 24 червня 2004 р. № 1877-IV // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
76. Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” від 11 вересня 2003 р. № 1160-IV // ВВР України. - 2004. - № 9. - С. 79 - 85.
77. Закон України “Про зерно та ринок зерна в Україні” від 4 липня 2002 р. № 37-IV // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
78. Закон України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” від 14 лютого 1992 р. № 2114-ХІІ // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
79. Закон України “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 р.” від 18 жовтня 2005 р. № 2982-IV // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
80. Закон України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” від 17 червня 2004 р. № 1807-IV // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
81. Закон України “Про сільськогосподарську кооперацію” від 17 липня 1997 р. № 469/97-ВР // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
82. Закон України “Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу” від 7 лютого 2002 р. № 3023-III // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
83. Закон України “Про фермерське господарство” від 19 червня 2003 р. № 973-ІV // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
84. Закон України “Про фінансовий лізинг” від 16 грудня 1997 р. № 723/97-ВР // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
85. Звернення Президента України до Верховної Ради України у зв`язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році»// http://www.niss.gov.ua/

86. Золотогоров В.Г. Экономика. : Энциклопедический словарь. - Мн.: Интерпрессервис - Книжный Дом, 2003. - 720 с.
87. Зоря С. Субсидування сільського господарства : досвід зарубіжних країн та можливість і доцільність його використання в Україні. // Економіка України. - 2003. - № 8. - С. 56 - 66.
88. Интелектуальная собственность в Украине : правовые основы и практика. : Науч.- практ. издание в 4-х тт. - Т.4. Оценка интеллектуальной собственности - К.,1999. -384 с.
89. Інноваційна стратегія українських реформ. / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семіноженко - К.: Знання України, 2002. - 336 с.
90. Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві : Зб. наук. пр. / ННЦ ІАЕ. - 2000. - № 3. - 504 с.
91. Інформація про розвиток інфраструктури аграрного ринку станом на 1 січня 2005 р. // http://www.minagro.gov.ua/ministry/news.php?nom=36
92. Каверин А.В. Экологические основы использования агроресурсного потенциала. - Саранск : Изд-во «Волга», 1996. - 220 с.
93. Канінський П.К. Особливості розвитку спеціалізації аграрного виробництва в умовах ринкових відносин. // Економіка АПК. - 2006. - №10. - С. 43-54.
94. Кашенко О.Л. Економічні основи екологічного підприємництва. // Агроінком. - 1999. — № 10-12. - С.37-40.;
95. Кириленко І. Г. Трансформація соціально - економічних перетворень у сільському господарстві України : проблеми, перспективи. - К.: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2005. - 452 с.
96. Кириленко І.Г. Виробництво альтернативного палива як відповідь на сучасні виклики глобалізації. // Економіка АПК. - 2006. - №11. - С. 9-13.
97. Кириленко І.Г. Напрями підвищення конкурентоспроможного вітчизняного сільськогосподарського виробництва. // Соціально-економічні проблеми розвитку українського села і сільських територій : Мат - ли сьомих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників, Київ, 9-10 лист. 2005 р. - К. ННЦ ІАЕ, 2005. - С. 132 - 138.
98. Кириленко І.Г. Удосконалення фінансово-економічних відносин у діяльності агропромислового виробництва в Україні. // Економіка АПК. - 2006. - № 6. - С. 3-7.
99. Кисиль М.І. Оцінка економічної ефективності малого та середнього бізнесу на селі. // Економічні аспекти аграрного сервісу в умовах реформування АПК. - Мелітополь, 2001. - С. 10 — 14.
100. Клоцвог Ф.Н., Кушникова И.А., Чернова Л.С. Макроэкономическая оценка ресурсного потенциала субъектов России. // Проблемы прогнозирования. - 1999. - № 2. - С. 34-37
101. Ковалёв И.Н. История экономики и экономических учений. - Ростов н/Д.: Феникс, 2000. - 544 с.
102. Коваленко Ю.С. Аграрний ринок України: організація та управління. - К.: ІАЕ УААН, 1998. - 108 с.
103. Коваленко Ю.С. Аналіз стану та концептуальні напрями розвитку аграрного ринку України. : Рекомендації. - К.: ННЦ ІАЕ, 2005. - 122 с.
104. Коваленко Ю.С. Сільськогосподарське підприємство в ринковому середовищі.- К.: ІАЕ УААН, 2000. - 204 с.
105. Коваленко Ю.С., Матвєєв В.В., Охріменко І.В. і ін. Витратно-ціновий аналіз з використанням комп’ютерних технологій в управлінні аграрним підприємством в умовах ринку : Рекомендації. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - 87 с.

106. Коваленко Ю.С., Охріменко І.В., Демченко О.В., Гриценко О.Ю. Факторний аналіз економічної ефективності аграрних підприємств України. // Економіка АПК. - 2007. - № 4. - С. 60-68.
107. Коденська М.Ю. Інтеграція як фактор активізації інвестиційної діяльності. // Економіка АПК. - 2006. - № 6. - С. 24-31.
108. Кондратьев Н.Д. Избранные сочинения / Ред. кол. Л.И. Абалкин и др. - М.: Экономика, 1993. - 543 с.
109. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К. : Преса України, 1997. - 80 с.
110. Корецький М. Державне регулювання інвестицій у сільськогосподарські підприємства. // Актуальні проблеми державного управління. - Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 3 (13). - С. 125-133.
111. Корецький М. Регулювання ціноутворення у сільському господарстві перехідної економіки України. // Вісник УАДУ. - 2001. - № 1. - С. 134-144.
112. Корецький М.Х., Дацій О.І. Інноваційний процес в АПК і перспективи його розвитку. - Дніпропетровськ: Наук. і освіта, 2001. - 144 с.
113. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М. : Прогресс, 1992. - 734 с.
114. Кравчук В. Нова програма - стратегія технічного оснащення АПК. // Сільськогосподарська техніка України. - 1998. - № 5. - С. 6-7.
115. Краснодемська З. Державна аграрна політика: засади й пріоритети. // Урядовий кур’єр. - 2004. - № 61. - С. 10.
116. Красовский В.П. Проблемы экономики капитальных вложений. - М. : Экономика, 1967. - 248 с.
117. Краткий экономический словарь. / Под.ред. Ю.А. Белика. - М : Политиздат, 1987. - 399 с.
118. Крисальний О.В. Теоретико - методологічні засади розвитку спеціалізації і сільськогосподарської кооперації в постреформованому аграрному виробництві. // Економіка АПК. - 2007. - № 6. - С. 3-10.
119. Ланченко Є.О. Державна підтримка інвестиційної діяльності аграрних підприємств. // Економіка АПК. - 2005. - № 5. - С.73-78.
120. Латинін М.А. Аграрний сектор економіки України і механізм державного регулювання. : Монографія. - Х.: Вид-во ХарНАДУ „Магістр”, 2006. - 320 с.
121. Латинін М.А. Генезис ринкових відносин та державного регулювання сільського господарства в Україні. // Актуальні проблеми державного управління. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2004. - Вип. 3(19). - С.36-48.
122. Левчук М., Литвинюк Л., Литвинюк Ю. Аналіз техніко -економічних показників підготовки ґрунту і посіву з застосуванням вітчизняної та зарубіжної техніки. // Сільськогосподарська техніка України. - 1998. - № 3. - С. 8 - 11.
123. Лисецький А.С., Боженар В.Я., Данилишин Б.М. Україна: проблеми стабілізації і сталого розвитку продуктивних сил аграрного сектора економіки. - К.: Нічлава, 1997. - 129 с.
124. Лісовський Г. Організація техніко-технологічного забезпечення виробників сільськогосподарської продукції. // Техніка АПК. - 2000. - № 4. - С. 8 - 10.
125. Лісовський Г.А. Наукове забезпечення техніко - технологічного реформування аграрного сектора. // Соціально - економічна модель постреформованого розвитку агропромислового виробництва в Україні. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - С. 37 - 39.
126. Лісовський Г.А. Організаційно - економічні основи ефективної експлуатації сільськогосподарської техніки. - К.: Нора-прінт, 1996. - 216 с.
127. Лобас М.Г. Актуальні питання формування та використання сучасної системи машин та технологій для агропромислового комплексу України. // Агроінком. - 2001. - № 1. - 2. - С. 4 - 9.
128. Лобас М.Г. Організаційно-економічні напрями підвищення конкурентоспроможності виробництва рослинницької продукції в умовах становлення ринкових відносин. // Агроінком. - 1997. - № 6-7. - С. 10 -12.
129. Лобас М.Г. Розвиток зернового господарства України. - К.: НВАТ “Агроінком”, 1997. - 447 с.
130. Лозинська Т.М. Національний продовольчий ринок в умовах глобалізації. : Монографія - Харків : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2007. -272 с.
131. Лопатинський Ю.М. Трансформація аграрного сектора : інституціональні засади. : Монографія - Чернівці,2006.- 344 с.
132. Лук’яненко Д. Глобальные трансформации и стратегии развития. - К., 2000. - 285 с.
133. Лукинов И.И. Социальная переориентация структуры экономики Украины. // Вопр. экономики. - 1995. - № 12. - С. 96 - 101.
134. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). - К., 1997. - 455 с.
135. Мазнєв Г.Є., Турченко М.М., Щетинін М.Д. Економічне обґрунтування інженерних рішень в сфері АПК. : Навч. посібник. - Харків: ХДТУСГ, 2001. - 401 с.
136. Майєр Д.М., Раух Д.Е., Філіпенко А. Основні проблеми економіки розвитку. - К.: Либідь, 2003. - 688 с.
137. Макаренко П.М. Моделі аграрної економіки. - К.: ННЦ ІАЕ, 2005. - 682 с.

138. Макконнел К.Р., Брю С.Л. Экономикс : Принципы, проблемы и политика. В 2-х тт. Т.1. - М.: Республика, 1992. - 399 с.
139. Макмиллан Ч. Японская промышленная система. - М.: Прогресс, 1988. - 213 с.
140. Маланюк І.Ф. Реформування в аграрному секторі регіону.- К.: ІАЕ, - 1999.- 270 с.
141. Малиенко А. Многоголовый дракон аграрного кризиса. // Зеркало недели. - 2002. - № 3. - С. 7.
142. Малік М. Фінансово-кредитний механізм у розвитку аграрного підприємництва. // Фінанси України. - 2004. - №5. - С.47 - 54.
143. Малік М.Ю., Шпикуляк О.Г., Розвиток підприємництва в аграрному секторі економіки. // Економіка АПК. - 2006. - №4. - С. 3 - 10.
144. Маркс К. Капитал. // Маркс К., Энгельс Ф.: Соч. - 2-е изд. Т.23. - М. : Политиздат, 1989. - С.241-242.
145. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.24. - М.: Политиздат, 1989. - С.191-192.
146. Мартьянов В.П. Неотложные меры по улучшению социально -экономического состояния села. // Социально - экономическая ситуация и пути преодоления кризисного положения в агропромышленном комплексе Украины. - К., 1999. - С. 71 - 77.
147. Мартьянов В.П. Основы становления и развития рыночных отношений в сельском хозяйстве. : Учеб. пособие. - Харьков, 1992. - 73 с.
148. Мартьянов В.П. Стратегия и тактика аграрной реформы в сельскохозяйственных предприятиях : результаты, проблемы, перспективы развития. // Вісник ХДАУ. - Харків, 2001. - Вип. 5. - С. 74 - 79.
149. Марюта А.Н., Редина Н.И., Догоруков Ю.А. Экономико -математические модели производств и управление их запасами. : монография / Под ред. А.Н. Марюты. - Днепропетровск : ДДФА.- 2005.- 268 с.
150. Меєрс В. Зміна фокусу аграрної політики та розвитку села в Україні: висновки та перспективи для руху вперед. // Зб. наук. праць. - К.: Вид-во КНЕУ, - 2005. - 170 С.
151. Мельник Л.Г. Экономика развития. - Сумы : Университетская книга, 2000. - 450 с.
152. Мельник Л.Ю., Корецький М.Х., Огаренко В.М., Мельник Л.Л., Макаренко П.М. Основи економічної теорії. : Навч. посібник. / Під заг. редакцією заслуженого працівника освіти України, д-ра. екон. наук, проф. Л.Ю. Мельника. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. - 522 с.
153. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Матеріально-технічна база сільського господарства в контексті державної аграрної політики. // Економіка АПК. - 2003. - № 3. - С.19-27.
154. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Соціально - економічна оцінка землеволодіння та землекористування в аграрній сфері економіки. // Економіка АПК. - 2003. - № 12. - С.118-122.
155. Мерсер Д. Управление в самой преуспевающей корпорации мира. - М .: Прогресс, 1991. - 455 с.
156. Месель-Веселяк В.Я. Напрями реформування агропромислового виробництва в Україні. // Економіка АПК. - 1999. - № 1. - С. 36 - 40.
157. Месель-Веселяк В.Я. Підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору економіки України. // Економіка АПК. - 2007. - № 12. - С. 8 -14.
158. Месель-Веселяк В.Я. Розвиток форм господарювання в аграрному секторі України (результати, проблеми). // Економіка АПК.- 2006. - №12. - С. 34 - 41.

159. Месель-Веселяк В.Я., Мазуренко О.В. Методичні рекомендації щодо формування раціональних виробників у м’ясопродуктовому підкомплексі. - К.: ННЦ ІАЕ, 2006. - 70 с.
160. Методичка расчета контрольных цифр по закупкам сельськохозяйственной продукции, учитывающих экономическую оценку земли, обеспеченность основными производственными фондами, трудовыми ресурсами. - М.: Госагропром. 1986. - 118 с.
161. Методичні основи грошової оцінки земель в Україні. /Ю.Ф.Дехтяренко, М.Г.Лихоград, Ю.Н.Манцевич, Ю.М.Палеха : Профі, 2007. -624 с.
162. Механізовані польові роботи : Методика розрахунку, норми виробітку та витрат палива на збиранні сільгоспкультур та стаціонарні роботи. / За ред. В.В.Вітвицького. - К.: ТОВ “Комплекс Віта”, 1996. - 668 с.
163. Михайлов Ю. Сільське господарство України вступає в пореформений етап. // Пропозиція. - 2002. - № 4. - С. 13 - 14.
164. Могильний О.М. Державне регулювання аграрного виробництва в період трансформації економіки. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - 430 с.
165. Моніторінг виробничо - фінансової діяльності підприємств і організацій за 2000 рік (заключні дані): у 2-х ч. / Міністерство аграрної політики України; Підготовлено Управлінням стратегії розвитку аграрної економіки та економічного аналізу; Відп. Н.М. Крисюк - К., 2001. - 414 с.
166. Мордвінов О.Г. Управління аграрним прородокористуванням в умовах ринкової трансформації. : Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 344 с.
167. Мостовий Г.І. Капіталізація агропромислового комплексу ( вибрані статті ).- Х. - 2006. - 468 с.
168. Наказ Міністерства аграрної політики України "Про заходи щодо закупівлі вітчизняної сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу в 2001 році" від 7 березня 2001 р. № 50 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
169. Наказ Міністерства аграрної політики України "Про основні напрями технічного забезпечення агропромислового комплексу та створення лізингового фонду" від 9 жовтня 1997 р. № 59 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
170. Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 р.” від 20 серпня 2003 р. № 280 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
171. Наказ Міністерства аграрної політики України “Про мінімальні закупівельні ціни на окремі об'єкти державного цінового регулювання“ від 2 червня 2005 р. № 238 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
172. Наказ Міністерства аграрної політики України “Про Програму "Кадри АПК-2004" від 18 травня 2001 р. № 131 // http://www.minagro.gov.ua
173. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. : Статистичний збірник / За ред. І.В.Калачова - К.,2007.-350 с.
174. Наукові основи ведення зернового господарства. / В.Ф. Сайко, М.Г. Лобас, І.В. Яновський та ін. ; За ред. В.Ф.Сайка. - К.: Урожай, 1994. - 336 с.
175. Національна акціонерна компанія “Украгролізинг”. // Сільський час. - 2001. — № 49. - С. 17.
176. Наявність та рух тракторів і сільськогосподарських машин в сільському господарстві. : Статистичний бюлетень. - К.: Державний комітет статистики України, 2005. - 47 с.
177. О неотложных мерах по ускорению реформирования аграрного сектора экономики. : Указ Президента Украины от 3 декабря 1999 года // Голос Украины. - 1999. - 7 декабря.
178. Овчинников О.Г. Государственное регулирование аграрного сектора США. - М.: Академкнига. - 1999. - С. 150 - 151.
179. Ожегов С.И. Словарь русского язика. Изд. 4-е, испр. и доп. - М., 1997. - 768 с.
180. Ойкен B. Основные принципы экономической политики. - М.: Прогресс, 1995. – 413с.
181. Олійник О.В. Економічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві. : Монографія - К.,2006.- 288 с.
182. Олійник О.В. Технічне забезпечення сільськогосподарського виробництва і тенденції його відтворення. // Економіка АПК. - 2003. - № 5. - С.66 - 73.
183. Онищенко О. Державне регулювання аграр