Савінова Наталія Володимирівна. Коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності : Савинова Наталья Владимировна. Коррекции речи детей старшего дошкольного возраста в игровой деятельности Savinova Natalia Vladimirovna. Correction of speech of older preschool children in play activities

brief description

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д. УШИНСЬКОГО (м. ОДЕСА)

На правах рукопису

САВІНОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 811=161.2+373.29

КОРИГУВАННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ІГРОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.02 теорія і методика навчання (українська мова)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
БОГУШ Алла Михайлівна,
доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член АПН України

ОДЕСА - 2005

Зміст
Список скорочень у тексті дисертації......................................................... 3
Вступ............................................................................................................ 4
Розділ І. Теоретичні засади коригування мовленнєвих недоліків у дітей в
ігровій діяльності...................................................................................... 10
1.1. Проблема коригування мовлення в сучасній педагогічній науці.... 10
1.1.1. Сутність феноменів корекція” і коригування” мовлення...... 10
1.1.2. Нормативність мовлення........................................................... 21
1.2.Мовленнєві помилки та їх класифікація............................................. 30
1.2.1. Порушення звуковимови у дітей дошкільного віку................ 39
1.2.2. Типи граматичних помилок...................................................... 48
1.3.Ігрова діяльність як засіб удосконалення мовлення дітей................. 56
Висновки з розділу І.................................................................................. 68
Розділ ІІ. Експериментальна методика коригування мовлення дітей в
ігровій діяльності...................................................................................... 70
2.1.Стан використання ігрової діяльності як засобу коригування
мовлення дітей у сучасній педагогічній практиці.................................... 70
2.2.Характеристика рівнів розвитку мовлення дітей............................... 84
2.3.Теоретичні засади організації експериментального дослідження
(формувальний етап)............................................................................. 118
2.4.Змістовий аспект коригування мовлення дітей старшого дошкільного
віку в ігровій діяльності.......................................................................... 129
2.5. Порівняльні дані сформованості рівнів розвитку мовлення дітей на
прикінцевому етапі................................................................................. 167
Висновки з розділу ІІ.............................................................................. 179
Висновки.................................................................................................. 181
Список використаних джерел................................................................. 185
Додатки.................................................................................................... 202

Список скорочень у тексті дисертації

ВК взаємоконтроль
ВО взаємо оцінка
ГПМ граматична правильність мовлення
ДНЗ дошкільний навчальний заклад
ЕГ експериментальна група
КГ контрольна група
КЕ контрольний етап
ОКД оцінно-контрольна діяльність
ПЕ прикінцевий етап
СК самоконтроль
СО самооцінка

Вступ
Актуальність дослідження визначається сучасними концепціями реформування освіти в Україні в напряму всебічного розвитку особистості, реалізація яких повинна забезпечити вільне володіння державною мовою. Одним із стрижневих завдань мовленнєвого розвитку випускника дошкільного навчального закладу є оволодіння літературними нормами української мови та формування начатків мовної особистості вже на дошкільному етапі навчання. Важливого значення у цьому зв’язку набуває своєчасне і систематичне коригування мовленнєвих відхилень, огріхів і помилок у мовленні дітей у процесі провідної для означеного віку ігрової діяльності, введення у зміст мовленнєвої гри оцінно-контрольних і коригувальних дій.
Проблему корекції мовлення у дефектологічній науці досліджували: Т. Ахутіна, Л. Бартєнєва, Л. Виготський, О. Вінарська, Т. Власова, І. Власенко, Л. Волкова, О. Жильцова, Р. Левіна, І. Марченко, Є. Пенькова, О. Ревуцька, Є. Соботович, В. Тарасун, М. Шевченко, М. Шеремет та ін. Учені визначили шляхи, розробили ефективні методики корекції мовлення дітей дошкільного і шкільного віку із затримкою психічного розвитку, загальним недорозвитком мовлення, які відвідують спеціальні навчальні заклади.
Коригування мовлення дітей в загальноосвітніх навчальних закладах, зокрема в початковій школі, досліджувалася такими українськими вченими, як В. Бадер, А. Колупаєва і О. Паскаль. Коригування мовлення дітей в загальноосвітніх дошкільних навчальних закладах не було предметом наукового дослідження. Водночас спостереження і спеціальні дослідження (А. Богуш, К. Крутій, С. Цейтлін та ін.) засвідчують наявність у мовленні вихованців дошкільних навчальних закладів низки мовленнєвих помилок у звуковимові, граматичній і лексичній правильності мовлення, побудові зв’язних висловлювань. Отже, протиріччя, що виникло між вимогами з мовленнєвої підготовки дітей до школи і відсутністю спеціальних досліджень з методики коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку, зумовили вибір теми дослідження Коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до тематичного плану Південного наукового центру АПН України (м. Одеса) Теоретико-методичні засади розвитку мовленнєвого спілкування дошкільників і школярів” (№ 0100V006564). Автором досліджувавсь аспект коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Тема затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (протокол № 3 від 28.10.2004 р.) та закоординована Радою з координації АПН України (протокол № 9 від 23.11.2004 р.).
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально апробувати лінгводидактичну модель, педагогічні умови та методику коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності.
Завдання дослідження:
1. Уточнити та науково обґрунтувати сутність понять корекція”, корекційно-педагогічна діяльність”, коригування”, помилка”.
2. Визначити і науково обґрунтувати поняття педагогічне коригування”, коригувально-мовленнєва діяльність”.
3. З’ясувати наявність і характер мовленнєвих помилок у мовленні дошкільників.
4. Визначити критерії, показники, ступені й охарактеризувати рівні розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку.
5. Визначити педагогічні умови коригування мовлення дітей в ігровій діяльності.
6. Розробити та експериментально апробувати лінгводидактичну модель коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності.
Об’єкт дослідження мовленнєво-ігрова діяльність дітей.
Предмет дослідження процес коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності.
Гіпотеза дослідження: коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності буде ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови:
· комунікативна спрямованість коригувально-мовленнєвої роботи з дітьми старшого дошкільного віку;
· зіставлення і порівняння результатів мовленнєвої діяльності (різних типів висловлювання) із запропонованими еталонами (зразками розповіді, планом, вимовою звуків, вимогами);
· включення елементів контролю і оцінки (елементарних оцінно-контрольних дій) результатів мовленнєвих висловлювань в ігрову діяльність дітей;
· усвідомлення дітьми нормативності ненормативності мовлення однолітків і свого власного;
· перенесення сформованих мовленнєвих дій оцінки і контролю з ігрової діяльності в навчально-мовленнєву та повсякденне спілкування.
Методологічними засадами дослідження виступили: положення філософії про перехід кількісних змін в якісні; взаємозв’язок свідомості, діяльності і мови (Л. Виготський, С. Рубінштейн); вчення психологів про усвідомлення дитиною мови (Л. Виготський, Д. Ельконін, Р. Левіна, Ф. Сохін).
Теоретичні засади дослідження становили: теорія мовленнєвої діяльності (Л. Виготський, О. Леонтьєв, Ф. де Сосюр, Л. Щерба); теорія ігрової діяльності (Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Леонтьєв); вчення фізіологів і психологів про управління, регуляцію і саморегуляцію людської діяльності; розвиток самосвідомості (Б. Ананьєв, П. Анохін, М. Бернштейн та ін.); принципи навчання дітей рідної мови (А. Богуш, Л. Федоренко та ін.).
Методи дослідження. Теоретичні: аналіз і узагальнення наукової і методичної літератури з проблеми корекції і коригування мовлення та ігрової діяльності; емпіричні: аналіз програм, навчально-виховних планів вихователів, анкетування з метою виявлення стану використання ігрової діяльності як засобу коригування мовлення; діагностичні методики щодо виявлення ступенів і рівнів розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний, спрямований на коригування мовлення дітей); статистичні: кількісний і якісний аналіз експериментальних даних щодо ступенів і рівнів розвитку мовлення дітей.
Базою дослідження виступили: дошкільні навчальні заклади м. Миколаєва № 10, 106, м. Одеси № 275 НВК «Надія». В експериментальному дослідженні взяли участь 230 дітей старшого дошкільного віку. До анкетування було залучено 270 вихователів Миколаївської, Одеської і Херсонської областей.
Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше науково обґрунтовано і визначено: поняття коригувально-мовленнєва діяльність”, педагогічне коригування”, критерії, показники, ступені та охарактеризовано рівні розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку; педагогічні умови ефективного коригування мовлення дітей; уточнено поняття корекційно-педагогічна діяльність”, корекція”, коригування”, помилка”; дістала подальшого розвитку методика коригування мовлення у дітей дошкільного віку.
Практична значущість дослідження полягає в розробці методики коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку; системи дидактичних ігор та ігрових вправ коригувальної спрямованості; діагностичних завдань виявлення мовленнєвих помилок у дітей, які можуть бути використані в роботі загальноосвітніх дошкільних закладів, у викладанні дошкільної лінгводидактики у вищих навчальних закладах та інститутах післядипломної педагогічної освіти.
Матеріали дисертаційного дослідження впроваджувалися та апробовувались у процесі навчально-виховної роботи дошкільних закладів Миколаївської області (довідка про впровадження обласного управління освіти та науки Миколаївської облдержадміністрації № 484 03/05 від 15 лютого 2005 р., довідка про впровадження Новобузького педагогічного коледжу від 15 лютого 2005 р., довідка про впровадження управління освіти Первомайської міської ради Миколаївської області № 292/1 від 9 лютого 2005 р., довідка про впровадження управління освіти Миколаївської міської ради № 217 20/04 від 15 лютого 2005 р., Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка від 4 січня 2005 р.) та НВК «Надія» (м. Одеса) довідка про впровадження № 3 від 12 січня 2005 р.
Достовірність результатів дослідження забезпечується науковим обґрунтуванням її вихідних позицій, використанням системи методів, що адекватні об’єкту, предмету та завданням дослідження; якісним та кількісним аналізом одержаних даних, результатами експериментальної перевірки розроблених положень.
Апробація результатів дослідження. Основні положення доповідалися на всеукраїнській (Миколаїв 2003 р.), регіональній (Одеса 2003 р.) науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях (Одеса 2003 р.), обласних педагогічних читаннях (Миколаїв 1999 р.); обговорювалися на засіданнях кафедри дошкільної та початкової освіти, вченої ради Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Матеріали дослідження було представлено на обласних науково-практичних семінарах педагогічних працівників дошкільної освіти Миколаївської області (2003 2005 рр.), міжрайонних семінарах керівників дошкільних навчальних закладів (м. Южноукраїнськ 2004 р.), методичних об’єднаннях учителів-логопедів м. Миколаєва (2003 2004 рр.), на курсах підвищення кваліфікації вихователів дошкільних навчальних закладів у Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (2004 2005 рр.). Основні положення і результати дослідження відображено у 17 публікаціях автора, з них 9 у фахових виданнях України, 1 у співавторстві.
Особистий внесок автора в роботі у співавторстві полягає у розробці методики корекції мовлення дітей старшого дошкільного віку, системи вправ і занять з корекції мовлення.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 184 сторінки. У роботі вміщено 27 таблиць, 1 схему, 5 діаграм, які займають 2 сторінки самостійного тексту. У списку використаних джерел 227 найменувань. Обсяг додатків становить 46 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
Дослідження було спрямоване на коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Визначено педагогічні умови та розроблено експериментальну методику ефективного коригування мовлення в ігровій діяльності дітей старшого дошкільного віку.
Корекційно-педагогічна дільність розглядається вченими як складне психофізичне, соціально-педагогічне явище, що охоплює весь освітній процес, виступає як єдина педагогічна система, куди входять об’єкт і суб’єкт педагогічної діяльності, її цільовий, змістовий, операційно-діяльнісний і оцінно-результативний компоненти. Корекційно-мовленнєва діяльність виступає одним із напрямів сучасної лінгводидактики.
Під корекційною лінгводидактикою ми розуміємо систему засобів, методів і прийомів виявлення, запобігання і виправлення незначних мовленнєвих вад і помилок (вікових або набутих) у мовленні дітей та учнів.
Педагогічне коригування, на нашу думку, це цілеспрямований педагогічний вплив на мовлення дітей з метою усунення, виправлення наявних мовленнєвих помилок, запобігання аналогічних помилок у мовленні інших дітей, формуванні культури мовленнєвого спілкування.
Коригувально-мовленнєва діяльність визначається нами як організований цілеспрямований процес виправлення мовленнєвих помилок, вад, недоречностей, огріхів у різних видах діяльності дітей (навчальній, мовленнєвій, пізнавальній, ігровій, художньо-мовленнєвій і т. ін.) з метою формування культури мовлення і спілкування.
Будь-яка коригувально-розвивальна діяльність орієнтується на певну норму психічного розвитку особистості. Норма це загальноприйнятий, узаконений порядок, стан, правило, стандарти і т. ін. Кінцевою метою навчання мови і розвитку мовлення є формування культури мовлення мовця. Однією з ознак культури мовлення є його правильність, тобто відповідність усталеним у літературній мові законам, правилам і нормам. Будь-яке порушення мовної норми вважається мовною помилкою. Під помилкою розуміють таке ненормативне лінгвоутворення, яке виникає в результаті невмотивованого порушення літературної норми і є наслідком неправильних мисленнєвих операцій. У лінгвістиці і лінгводидактиці існує різноманітна класифікація мовних і мовленнєвих помилок: лексичні, фонетичні, граматичні, словотворні, композиційні, синтаксичні і т. ін. У мовленні дошкільників виокремлюють системні, просторічні, композиційні, інновацйні та інші помилки.
У запропонованому дослідженні будь-яке порушення мовних норм розглядається як мовленнєва помилка, що зумовлюється, по-перше, віковим періодом дітей-дошкільнят; по-друге, формою мовлення усне мовлення, яке засвоюють дошкільники.
Провідною діяльністю дітей дошкільного віку є ігрова діяльність, тобто діяльність, у зв’язку з розвитком якої відбуваються найважливіші зміни у психіці дитини, і всередині якої розвиваються психічні процеси, що готують перехід дитини до нового вищого ступеня її розвитку, і виникають нові види діяльності.
Гра є одним із найважливіших засобів розвитку мовлення дітей: в іграх діти використовують всі форми усного мовлення: розмовне мовлення, монолог, пояснення, опис, міркування, розповідь. Діти виступають у ролі батьків, вихователів, учителів, героїв художніх творів і казок; їм доводиться слідкувати за своїм мовленням, оцінювати і контролювати мовлення інших гравців і персонажів, зіставляти нормативні і ненормативні вислови. Відтак, гра стимулює коригувально-мовленнєві дії.
Проведенню експериментальної роботи передувало вивчення стану використання ігрової діяльності з метою коригування мовлення дітей в сучасній педагогічній практиці і програмах. Аналіз одержаних даних засвідчив, що серед дітей старшого дошкільного віку в загальноосвітньому дошкільному закладі перебуває ще значна частина дітей з граматичними помилками, нечіткою вимовою і помилками у зв’язному мовленні. Водночас вихователі не використовують ігрову діяльність для коригування мовлення, не обізнані з іграми, спрямованими на виправлення помилок, до того ж і чинні програми не орієнтують вихователів на використання ігрової діяльності з метою коригування мовлення і виправлення мовленнєвих помилок.
Теоретичними засадами дослідження виступили: фізіологічна теорія регулювання психічної діяльності та її саморегуляції людиною; усвідомлення дитиною мови і результатів мовленнєвої діяльності; теорія провідної діяльності дітей дошкільного віку; індивідуально-диференційований підхід до виправлення і коригування мовленнєвих помилок; лінгводидактичні принципи навчання дітей рідної мови.
Педагогічними умовами коригування мовлення дітей старших дошкільників було обрано: комунікативна спрямованість коригувально-мовленнєвої роботи з дітьми; зіставлення і порівняння результатів мовленнєвої діяльності із запропонованими еталонами; включення елементів контролю і оцінки результатів мовленнєвих висловлювань і ігрову діяльність дітей; усвідомлення дітьми нормативності-ненормативності мовлення однолітків і свого власного; перенесення сформованих мовленнєвих дій оцінки і контролю з ігрової діяльності в навчально-мовленнєву та в повсякденне спілкування.
На констатувальному етапі експерименту було визначено критерії і показники розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку: звукова культура мовлення з показниками: правильна вимова звуків; розвиток фонематичного слуху, виразність мовлення; граматична правильність мовлення з показниками: морфологічна правильність мовлення, наявність оцінно-контрольних дій; лексична правильність з показниками: семантична правильність; зв’язне мовлення з показниками: композиційна структура зв’язних висловлювань, логічність і послідовність викладу думки, характер зв’язку між реченнями в розповіді. До кожного показника було запропоновано низку завдань.
Результати констатувального етапу виявилися такими: на високому рівні розвитку мовлення за всіма показниками виявилось 17,5% дітей ЕГ; 18% КГ; на достатньому по 21,5% в обох групах; на середньому 32% в ЕГ і 29,5% у КГ і на низькому 29% дітей ЕГ і 31% КГ.
На формувальному етапі було розроблено лінгводидактичну модель коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності, яка обіймала три етапи: імітаційно-практичний, репродуктивно-коригувальний і оцінно-контрольний. До кожного етапу було дібрано систему ігор та ігрових вправ коригувальної спрямованості.
Під впливом коригування значно зросли рівні розвитку мовлення дітей в експериментальній групі: на високому рівні стало 36,5% дітей, на достатньому 48,5%, на середньому залишилось 27,5% і на низькому 9,5% дітей. У дітей контрольної групи на високому рівні виявилось 18,5% дітей; на достатньому 26%; на середньому 38,5% дітей і на низькому 17% дітей.Отже, одержані результати засвідчили ефективність запропонованої нами методики щодо коригування мовлення дітей в ігровій діяльності.
Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні шляхів коригування мовлення дітей дошкільного віку в багатомовному середовищі.